вівторок, 31 липня 2018 р.

Кількість димів у містах та селах Скальського староства та інших, що в околицях міста Скали знаходяться


№п/п
Назва населеного пункту
Кількість
 димів у 1629 р.
Власник перед
Турецькою окупацією в 1672 р.
1
М.Борщів
305
Дідич Гієронім Лянцкоронський
2
С.Давидківці
30
Скальське староство
3
М.Сидорів
46
Дідич Фелікс Казімєж Потоцький
4
М.Скала
477
староста Геронім Лянцкоронський
5
М.Бжезє
30
Геронім Лянцкоронський
6
С.Борзяківці
46
Той же
7
С.Жилинці
30
Скальське староство
8
С.Іванків
38
Те ж
9
М.Колиндяни
65
Міхал Йордан, Станіслав Єжовський
10
С.Коцюбинчики (Сокиринці)
38
Геронім Лянцкоронський
11
С.Гуштин (Куштин)
38
Скальське староство
12
С.Лосяче
78
Те ж
13
С.Мушкатівка
60
Гієронім Лянцкоронський
14
С.Мельниця
70
Станіслав Лянцкоронський
15
С.Пилатківці
12
Спадкоємці Павла Пруського
16
С.Синьків
24
Скальське староство
17
С.Турильче
23
-
Яцовські і Фріцовські, Станіслав Дрошковський має запис на частину села від Богуцього
18
С.Цигани
-
Вилучене зі складу Скальського староства
19
С.Чорнокунці
19


51

-

Габрієль Сільніцький набув частину від Куропатніцьких та Носецької;
Частина Яцімірських та Марціна Вжища;
Частина братів Миколая та Міхала Коженьовських
20
С.Бережанки
-
Марек Сєкєжинський, подільський мечник
21
С.Жабинці або Ярославка
35
Геронім Лянцкоронський
22
С.Загуківці
-
[Скальське староство]
23
С.Залуччя
23
48
Дідичка Подфіліпська;
Частина Кам’янецького домініканського кляштора
24
С.Летава
48
Скальське староство
25
С.Підпилип’я
23
-
Яцовські і Фріцовський;
Станіслав Дрошковський має запис на частину села від Богуцього
26
С.Сокиринці
57
Геронім Лянцкоронський, у заставі Барбари Гурчини
27
С.Хоровці
16
Геронім Лянцкоронський


Джерело: Крикун М. Документи комісарського суду Подільського воєводства 1678-1679 років. – Львів, 2015

неділю, 29 липня 2018 р.

Місто Нове Бжезє у 17 столітті


В 2013 році, працюючи над збором різних краєзнавчих матеріалів, натрапив на книгу Єфима Січинського про історичні довідки про приходи та церкви на Кам’янеччині[1]. Мою увагу привернули довідки про села сусідні із Скалою, але по той бік Збруча, зокрема: Сокиринці, Збриж, Гуків, Покляки, Підпилип’я. Виявилося, що два із цих найближчих населених пунктів в минулі століття  користувались королівськими привілеями на магдебурзьке право, це – Збриж та Підпилип’я. Останнє отримало такий привілей ще на початку 16 століття стараннями своїх дідичів, шляхтичів Подфіліпських 12 березня 1510 року[2]. Однак, цьому новоявленому місту не судилось стати повноцінним, оскільки, як показують записи з Коронної метрики, вже через кілька днів, а саме 13 березня того ж року були надані грамоти на звільнення від податків для королівських міст Скали та Смотрича[3]. Найвірогідніше, це було пов’язане з масштабним по тогочасним міркам нападом татар, або волох на наш край, та, імовірно, Підпилип’я, було зруйноване вщент, оскільки після цього всі джерела, що походять з Поділля називають цей населений пункт селом.

понеділок, 23 липня 2018 р.

Грамота князя Свидригайла, що підтверджує його перемир'я з королем Ягайлом. Чорторийськ, 1 вересня 1431 року




Nos Boleslaus alias Swythergal dei gratia Magnus dux Lythuanie et Russie etc. Significamus tenore presencium, quibus expedit vniuersis. Quomodo cogitantes ea, que pacis suut et non afflictionis cupientesque bellorum et gwerrarum sedare disturbia, strages ac cedes hominum et sangwinis profluuia euitare ac differentias, dissensiones, displicentias, rancores et odia inter Serenissimum Principem dominum Wladislaum dei gracia Regem Polonie et fratrem nostrum carissimum, Principes, Prelatos, Barones et Subditos ac Terras et dominia ipsius et regnum ab vna, nos quidem Principes, Barones, Boyaros, Proceres et Subditos nostros, Terras, dominia nostra ac magni ducatus Lytwanie et Russie, nec non venerabiles dominos Paulum de Rusdorff Magistrum generalem Ordinis Theutunicorum de Prussia et Gziso de Rutemberg Magistrum de Lywonia et Terras, dominia et Subditos ipsorum totumque Ordinem Terrarum predictarum ac magnificum dominum Allexandrum Woyewodam Moldauie ipsiusque dominia, Terras et subditos ab altera partibus, suscitatas et exortas per viam amicabilis concordie complanare et sopire ac in pacis dulcedine sepelire, treugas pacis, tranquillitatem ac pacem christianicam perfectam, securam et indubitatam fecimus, firmauimus, statuimus, sanximus ac tenore presencium firmamus et facimus.

суботу, 21 липня 2018 р.

Перші писемні згадки про населені пункти Скала-Подільської громади


Минулого року на обговорення громадськості Скала-Подільською селищною радою було представлено «Статут Скала-Подільської об’єднаної громади»[1]. Тоді я не звернув уваги на це, але цього року працюючи над збором документів до історії рідного містечка, ще раз звернувся до цього проекту. Оскільки в мене на руках вже перебуває чимала кількість документів, не тільки для Скали, але і для багатьох населених пунктів в околицях Скали.

Король Владислав ІІІ записує своєму вірному слузі Вацлаву (Венцеславу) Спішу з Собачова, за захист кордонів на Поділлі від татар, 200 гривень на села Вербівець та Літнівці в повіті Кам’янецькому та 150 гривень на село П’ятничани в Скальському повіті. Буда, 14 липня 1442 року

Копія: AGAD, MK, Sygn.86, f.314-315; AGAD, zw. ML, IV B, Sygn.17, f.7-8v;
Публікація: ZDM VIII, №2384;
РегестаMRPS V, №6734.

Vladislaus, dei gratia Hungariae, Poloniae, Dalmatiae, Croatiae etc. rex, Lituaniaeque princeps supraemus et haeres Russia etc. Significamus  tenore praesentium quibus expedit universis praesentibus et futuris praesentium noticiam habituris. Quomodo attendentes grata fidelitatis obsequie studiosa nobilis Venceslai Spisz de Sobaczow familiarum nostri dilecti fidelis, quibus complacuit et signanter in terries Podoliae granicies nostras a tartaris defendendo anitoque fidelitatis sua studio poterit prestantuis complacere in futurum, horum suorum serviciorum intuit volentes ipsum graciarum nostrarur prosequi fanoribus et ad obsequie nostra futura reddere promptiorem sibi ducentas marcas communis pecuniae polonicalis numeri consueti in quamlibet marcam quadraginta octo grossos computando in et super villis nostris Vierzbowcze et Litniowcze in terries Podoliae et districtu Camenecensi sitis ratione praesentis donationis nostrae et centum quinquaginta marcas monetae et numeri polonicalium praemissorum quas habuit super villa nostra Piathniczani in districtu Skaliensi inscriptas super eisdem inscribimus, assignamus, damus, donamus et largimus gratiose presentium per tenorem, per ipsumque Venceslaum et ipsius successors legittimus tenendas, habendas, regendas quiete et pacifice possidendas cum omnibus et singulis earundem villarum utilitatibus, fructibus, censibus, proventibus, redditibus, agris, campis, fluminibus, lacubus, stagnis, piscuis, aquis et earum decursibus, molendinis, emolumentis, venationibus, aucupationibus, mellificiis ac aliis obventionibus generaliter universis quibuscumque dicantur nominibus tam dia quonseque per nos aut nostros successors sibi aut suis successoribus legittinus huiusmidi trecenta et quinquaginta marca fueruit integraliter persoluta, quibus persolutis, possession dictarum villarum ad nos et successors nostros renertelur pleno iure stationibus tamen et iuribus nostris. Regalibus semper salvis. Hoc etiam adicetum ut ibi residentiam personaliter fecere teneatur. Harum testimonio literarum quibus sigillum nostrum est appensum. Datum Badae, sabbato proxima post festum sancta Margareta, anno Domini 1442. Ad relationem magnifici Petri Voda de Sczekoczin r.P. vicecancellarii.


Копія 1564 року








четвер, 19 липня 2018 р.

Король Казимир дозволяє Фридриху Бучацькому передати село Олексинці, на котрому записано 100 гривень, в Червоногородському повіті шляхтичу Олександру Говорку, 19 серпня 1448 року

Kazimirus, Dei gratia rex Polonie, magnus dux Lithuania et heres Russia, significamus tenore presentium quibus expedit universis, quomodo in nostre maiestalis aliorumque regni nostri baronum protunc nobiscum residencium presencia constitutus magnificus Theodoricus de Buczacz, castellanus et capitaneus camenecensis, non compulsus, non coactus, neс aliquo sinistro errore seductus, sed sanus mentepariter et соrроrе existens amicorumque suorum sufficienti fretus consilio ac ipsius matura deliberatione prehabita, villam Olexinicze in fluvio Sereth in term Podolie et districtu Czyrwonogrodensi, super qua villa prefatus Theodoricus centum marcas habuit inscriptas, cum eo iure sicut solus tenuit ac possedil, et cum prefatis centum marcis ipsi in prefata villa inscriptis condescendit nobili  Alexandro dicto Goworek de Chmielowo, coram nobis resignavit, — ad quam resignationem nostrum presentihus damus consensum, — cum omni iure et dominio necnon cum omnibus et singulis utilitatibus, censihus, fructibus, redditibus, proventihus ac campis, agris, pratis, fluminihus, lacubus, stagnis, paludibus, piscinis, piscaturis, ripis, rivulis, torrenlibus, molendinis et eorum emolumentis, aquis et earum decursibus et aliis quibusvis attinenciis et pertinenciis, ad predictam villam quomodolibet pertinenlibus, quocunque nomine aut vocabulo nuncupantur speciali, per ipsum Alexandrum et suos successores legitimos habendum, tenendum, utifruendum ac pacifice et quicte possidendum tamdiu, donec predicte centum marce sepefato Alexandre Goworek plenarie et integre fuerunt persolute; quibus exolutis, possessio predicte ville ad nos aut nostros successores legitimos devolvetur ac redundabit pleno lure, iuribus tamen nostris regalibus et stacionibus in omnibus semper salvis — harum quibus sigillum nostrum presentibus est appensum testimonio literarum. Actum in Camieniec feria secunda infra octavas assumpcionis Marie Virginis anno Domini millesimo quadringentesimo quadragessimo octavo. Relacio nagnifiici Iohannis de Conyeczpole regni Polonie cancellarii et capitanei siradiensis.

Опубліковано: Грушевський М. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західньої України. Серія перша (1361—1530). Ч. 1—43; ч. 44—80. [Підп. Михайло Грушевський]. «Записки Наук. Т-ва ім. Шевченка».Рік XIV. Т. LXIV. Кн. 2, ст. 49-50

середу, 18 липня 2018 р.

Два записи в земських книгах про Миколая Внучка, 1470 рік

Acta Leopoli feria sexta post f.s. Valentini [16 лютого 1470 р.] presentibus ibidem mfis., gsis. et nobilibus doms. Ioanne de Rythwyany Regni Polonie Marschalco, Iurscha Chodorowski Zudaczou. et Stryensi Cpto., Ioanne de Vyschokye subiudice terrestri, Pelka Lyssakowski vicecpto. Loepol., Petro, Iohanne et Iuscha Czebrowsczy, Nicolao, Petro et Andrea Wnuczkowye et aliis ad infrascripta.

Generosus dominus Nicolaus Wnuczek de Pyathnyczany et tenutarius in Skala tenetur tricentas marcas cum quinquaginta quator gso. dom. Cunrado alias Cuncza de Wrathislavia tribuno Haliciensis et cive Leopoliensis in quibus sibs theloneum in Skala cum omnibus thelonei pertransitoriis alias sprzemythamy, 10 травня 1468 року

Acta Leopoli feria tercia proxima post Invensionis s.Crucis anno Domini etc. ut supra presentibus ibidem generosis dominis Pelka Lyssakowsky vicecapitaneo Leopoliensis, Nicolao Wnuczek de Pyathnyczany, Stano Cloper, Harnasth civibus Leopolbus., Iacobo advocato de Sczyrzecz.
Generosus dominus Nicolaus Wnuczek de Pyathnyczany et tenutarius in Skala tenetur tricentas marcas cum quinquaginta quator gso. dom. Cunrado alias Cuncza de Wrathislavia tribuno Haliciensis et cive Leopoliensis in quibus sibs theloneum in Skala cum omnibus thelonei pertransitoriis alias sprzemythamy.

______________________________________________________________
Опубл.: Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Aleksandra hr. Stadnickiego. - T.15. - №CCLVI

Запис з книг львівського земського суду про виданий королівський указ Миколаю Внучеку на право побору мостового в Скалі та Бібрці, 2 квітня 1470 року

Acta in iure Regali feria secunda proxima post Letare anno Domini ut supra.
Ex decreto Maiestatis Regie Sueque Serenitatis Consiliariorum nobil. Nicolaus Wnvczek debet ponere iura super theloneum Skalsye et Bobrzeczskye a data presentium in una septimana coram Maiestate Regia.

Опубл.: Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Aleksandra hr. Stadnickiego. -T.12. - №MCXCV. - s.460

вівторок, 17 липня 2018 р.

Запис в книзі галицького земського суду про поділ синами Януша Кирдиєвича батьківського маєтку. Теребовля, 16 липня 1449 року

Оригінал: ЦДІАУЛ, ф.6;
ПублікаціяAkta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Aleksandra hr. Stadnickiego. - T.12. - №CXV . - s.217-218

Actum in Trebowla feria quarta in crastino festi Divisionis Apostolorum anno Domini MCCC quadragesimo nono [16 липня 1449 р.] presentibus strenuis ac nobilibus dominis Dmitro Spyklowsky, Petro Romanowsky, Ioanne Buczaczsky, Cyolkone Gladifero Chelmensi, Hectore Czemyeniczsky, Lesnyone de Dlugye Vicecapitaneo Trebowliensi et aliis.

Nos Hryczko Kyerdeyowicz de Pomorzani palatinus terre Podolie, capitaneus Trembowliensis necnon tenutarius Crasnostawiensis significamus, quomodo nobiles filiastri nostri filii olim pye memorie domoni Ianussy de Orinino succamerarii Camyanycz nos pecierunt, ut inter ipsos eviternam faceremus divisionem et nos hoc ipsum ad ipsorum petita fecimus, ita tamen divisimus: dom. Sigismundo in eviterna divisione iste ville cesserunt Dawidkowcze, Smankowcze, Lopothowcze, Czernokuncze, Swyelowcze cum ipsorum attinenciis. Dom. Hryczkoni iste ville cesserunt Orinino cum attinenciis, exepta una villula alias przysyolek Przewrocze, que cessit fratribus iunioribus. Domino Iohanni iste villule: Vscye, Czwykleyoicze, Sokol cum attinenciis et Hrynkowcze cum attinenciis. Fratribus iunioribus Nicolao, Stanislao et Iohanni ville: Podbohwrodzicze, Roczhwany, Nasstaszow cum attinenciis, eciam Przemylow, Myeszkowcze, Chrosthkow...







Ян Струсь з Коморова продає село Сокиринці в Подільському воєводстві та Скальському повіті над річкою Збруч Амброзію Ормянчику за 400 гривень, 2 березня 1515 року

Копія: AGAD, MK 28, f.169v-170v;
Регеста: Ioannes Strus de Comorow villam Syekyernycze terrae Podoliae districtus Skalensis super fluvio Sbrucz Ambrosio Ormyenczyk pro 400 marc. vendit sub vadio 400 marc. bonis suis haereditariis Wyerzbkowycze et Skokowski districtus Crasnostaviensis imponendo // MRPS, IV/1, №2436

Король, на звернення Яна Мілановського, львівського чашника, підтверджує лист Казимира IV від 6 жовтня 1456 року про запис суми на село Чорнокунці в Скальському повіті, 24 жовтня 1505 року


Король записує Зигмунду Кірдею з Оринина 100 гривень на село Чорнокунці Скальського повіту, 29 жовтня 1456 року


Casimirus rex Sigismundo Kerdey de Ozimino 100 marcas super villa Czrnochoucze inscribit

запис в Коронній метриці: AGAD. - MK. - Sygn.11. - s.248
Регеста опубл.: Matricularum Regni Poloniae summaria. - pars.I. - №362 

Король встановлює два щорічних ярмарки на свято Бартоломея (24 серпня) та Звернення святого Павла (25 січня) в дідичному містечку Яна Ходоровського - Тлустому, а також один щотижневий ярмарок в п’ятницю. 28 травня 1571 року

неділю, 15 липня 2018 р.

Король підтверджує братам Юрію, Гриньку, Якобу, Козьмі, Павлу та Івашку Берешніцьким, дідичам села Берешінці, в кам’янецькому повіті, грамоту короля Владислава Ягайла для братів Василя та Грицька Андрониковічів на пустку Береш, що на річці Сидорів в скальському повіті, писану 7 жовтня 1398 року. Краків, 8 жовтня 1539 року

Король підтверджує грамоту короля Владислава, що руськими літерами писана 28 лютого 1409 року, на надання в дідичне володіння села Стрілківці Стефану Угрину, в даний час те село належить Михайлу Подфіліпському, галицькому стольнику. Варшава, на сеймі, 2 січня 1557 року

Копія: AGAD. - Mk. - Sygn.89. - f.135v - 137;
Регеста: MRPS. - P.V. - №7751;
Опубліковано: Zbiór dokumentów Małopolskich.— 1974.— Cz. 6.— S. 293—294.— N 1723; Купчинський О. Забуті та невідомі староукраїнські грамоти XIV - першої половини XV ст. // Записки наукового товариства ім.Шевченка, - Вип. 233. - с.349-350.


W imię boże stan sie.
Wladzislaw boziiv miloscziu kroi polski i litewski, ruski у ynnych mnohich ziemi hospodar znaiemo czyniem sym nasim lystom kozdomv, kto koli win vzrith yli vsslyssit cztvszi, koli koho budzie potrzebizna.
Ize dayem i daliesmo śluzie nassomv Stepanu Vhrinu nassv dziedzinv Strzelkowczi na Vielikonoczslavie w Skalieczkoy volosczi vozrewssi na ieho viernuyv sluzbu chotiaczi po niem, izbi toy liepiei i wiernie posluzel nam i nassem dyetem i nassem namiestikom [!] von i ieho dziety i ieho namiestkovie. A tak dayem i dalissmy iemv tvysczniov nassu dziedzinv na vieki vieczneye iemv i ieho dietem i ieho namiestkom zo wssim pravem, z liessy, s polmi, pasiekmi, z sinozietmi i z sielisczi, z rzekami i z vodami i stavami, z dvbrovami i zo wssemi viecznimi hraniczami i zo wssitkiemi vzytki, szto k tomv sielu przyslissalo i z vieku viecznoho у slvssa, iako siroko i iako dolho. A s toho mayet nam i nassem dzietem i naszem namiastkom Stepan Vhrin sluzet i ieho dzieti i ieho namiestkowie na kozdnye dorohv kopiem a dwiema strzelczoma, koli nam toho budzieth potrzeba. A koli by była niekotoraya naloha od nieprziietielie nassey ziemly podolsko [i], thohdi maiet Stepan Vhrin sam swoym ziwotom i swoiemi liudmi na oboronienie naszey ziemli podolskoi, a pro niedostatek ludi mayet Stepan Vhrin sam swoym zivotom byti v nassoi ziemli podolskoy, v tom sielie v Strzelkowczi i ieho dzieti i yeho namiestkowie. A tye dani у tye roboty, sto byli za pirvich kniaziath, mayvt robity i platyti podług toho, iako ynnich ziemlian liudy robiat i placziat, koli bvdziet nam toho potrzebizna.
A k siemv nassomv listu na krepost kazaliiesmo nasu pieczat vielikvyu poviesiti.
V nassom horodye, v Svdomirzv, vtoroie niedieli velikoho postu w czetwerh pod lyety rozestwa Christova tysiacza liet i czotirista liet dieviatoho lieta.
A przi tern byli swidczi: pan Jan krakowski s Tarnowa, pan Chsczen voyevoda svdomirski, pan Jacub voievoda Konieczpolski, pan marsalek Zbigniew, pan Michał lubelsky, pan Nikolai voiniczski, pan Chsczen sadeczski, pan Kvropatwa starosta chełmski, pan Hriczko Kirdeyovicz.


Станіслав Лянцкоронський із Бжезя, підчашій сандомирський та староста кам’янецький викупляє село Вишнівець у Вікторина Подфіліпського та приєднує це село до скальського замку із записом суми, 5 квітня 1518 року

Король Сигізмунд І посвідчує документ кам’янецького генерального старости Станіслава Лянцкоронського, даного в Кам’янецькому замку у вівторок по святі Луки 1517 року, про те, що донька кам’янецього земського підсудка Вікторина Подфіліпського з Фредрівців, Софія, в присутності Яна Борщовського з Мушкатівки, записала своєму чоловіку Анджейові Черменському 1000 гривень на маєтках Верхні Панівці, Нижні Панівці, Щитнівці, Касперівці, Ольховець, Мельниця, Звиняч та Латківці у Кам’янецькому повіті та на будинку у вірменській дільниці міста, який стоїть між будинками вірменина Микулки та Аксантія і навпроти руської церкви Вознесіння. Краків 15 грудня 1517 року

Регеста: MRPS IV/2, №11352;
Література: Михайловський В. Еластична спільнота... К., 2012. - с.224;
Заголовок копіїста: Confirmatio litterum capitanei Camenecensi de inscriptione mille marcarum pecunie in certis bonis regalibus et hereditarys nobili Andree Czirmyenski per uxorem eius facta.

Король підтверджує пожиттєве посідання Скальського староства Героніму Лянцкоронському, 18 листопада 1556 року

Згода Магдалені Стрийовській на відступлення прав на село Бережанка Лютомирському, 25 вересня 1605 року



Копія: AGAD. - Mk. - Sygn.150. - f.143-143v

Король підтверджує грамоту Сигізмунда І, що була видана на сеймі 12 лютого 1525 року, на запис на містечкові Давидківці 800 гривень Миколаю з Іскшина, кам’янецькому стольнику, 10 квітня 1569 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.107. - f.63-67;
Регеста: MRPS. - P.V. - №3945;
Заголовок копіїста: Confirmatio inscriptionis ssummarum super oppido dawidkowicze et villis infrascriptis generoso Nicolao Iskrziczki factae.

Король дає на вічно Єжи Язловецькому село Більче на річці Серет, в повіті Кам’янецькому, 5 квітня 1553 року




Копія: AGAD. - MK. - Sygn.83. - f.193v - 194
Регеста опубл: Matricularum Regni Poloniae summaria. - Pars V. - Vol. I. - №1548




суботу, 14 липня 2018 р.

Король Сигізмунд ІІ Август дозволяє Янові Свірчу піднести його дідичне село до статусу міста, дарує магдебурзьке право та запроваджує щорічні ярмарки: на свято Обрізання Господнього (1 січня), Великдень та святого Матвія (21 вересня), та щотижневими торгами у понеділок. Пьйотрків, на сеймі, 5 січня 1559 року

КопіяAGAD, MK 93, f.122-123v;
Регеста: MRPS, V, №2382;
Заголовок: Erectio oppidi Wswiathne generosi Joannis Swiercz.

Король Сигізмунд І дає привілей Якобу Потоцькому, підкоморію галицькому, на заснування міста Сидорів в Подільському воєводстві з торгами щотижневими в суботу та щорічними на свято Гедвіги (15 жовтня). Краків, 5 квітня 1547 року

Регеста: MRPS IV/1, №7831;



Копія грамоти була вписана до Книги коронної метрики 74а, котра згоріла в часі Другої світової війни

Локаційний привілей для Тернополя, 15 квітня 1540 року

КопіяAGAD. - MK. - Sygn.61. - f.290v - 291v;
Регеста: Король надає право Яну, графу з Тарнова, каштеляну краківському, заснувати містечко Тарнополе в запустілій місцевості Сопільче на річці Серет в Тереболянському повіті, та надати звільнення від поборів та відробітків на 15 років, війтівство надати в цьому місті Якобу Бодзановському, галицькому войському, та зробити запис у 200 флоринів. // Matricularum Regni Poloniae summaria. - Pars. IV. - №20286


Привілей на магдебурзьке право було надане Тернополю 20 січня 1548 року. Копія відповідного листа була вписана до книги 74а Коронної метрики, котра, на жаль, в часі Другої світової війни згоріла. Регеста того листа опублікована Теодором Вєжбовським в 1910 році в Matricularum Regni Poloniae summaria. - Pars. IV. - Volum.I, під номером 8133:
"Oppidum Tarnopolie Ioannis comitis in Tarnow, castellani Cracoviensis, iure theutonico fundatur triaque fora annualia pro festis Viti (15 iun.), Exaltationis Crucis (14 sep.) et Purificationiis V.N. (2 feb.) et septimanalia feriis swcundis ibidem instituuntur"

Король розширює права Войцеха Мясковського на села Лосяч, Давидківці та Блажеїв також і на його дружину Катерину, 31 березня 1642 року

Копія: AGAD. - Mk. - Sygn.187. - f.196v - 197v;

Регеста: Варшава, 31 березня 1642 року. Король затверджує та дозволяє записати до актів канцелярії коронної свій документ, що даний ним у Варшаві 10 жовтня 1641 року, підписаний ним самим та Яном Гембіцькми, секретарем його королівської милості. В тому акті Владислав IV визнає заслуги Войцеха Мясковського*, підкоморія землі львівської, дворянина та стольника й.к.м., розширює його пожиттєві права на села Лосяч, Давидківці та Блажеївка, що також називається Слобода Давидківська, в Подільському воєводстві, повіті кам’янецькому, на дружину його Катерину Хотецьку. Мясковський заслужив це у війнах інфлянській, московській, а також проти татар та турків. Реляція канцлера [Петра Гембінського] // Summariusz metryki koronnej. MK 187. - №111/3764;

Заголовок копіїста: Olata communicationis iuris super villas Losiacza, Dawidkowice et Blazeiowka generosae Catherinae Chotecka generosi Miaskowski consorti.



*Войцех Мясковський гербу Леліва, дворянин королівський 1607, підстолій кам’янецький 1621-1625, стольник кам’янецький 1625-1637, підкоморій львівський 1637-1653, староста копайгородський 1637, помер 1654 року. // Urzędnicy Podolscy XIV–XVIII wieku: spisy / Opracowali:Eugeniusz Janas, Witold Kłaczewski, Janusz Kurtyka, Anna Sochacka; Pod redakcja Antoniego Gąsiorowskiego. Polska akademia nauk. Biblioteka Kόrnika; Instytut historii. – Kόrnik, 1998. – с.219

Король Сигізмунд, надає Якобу Яхновичу з Губарова, судді кам’янецькому, для села його дідичного Ходоровці, що зараз називається Підкамінь, котре в землі Кам’янецькій, статус міста з магдебурзьким правом, також щорічний торг на свято Якоба (25 липня) та щотижневі торги по неділях встановлює. Краків, 12 березня 1510 року

Король надає привілей Яну Кемличу на заснування містечка Бабинці на німецькому праві в Подільському воєводстві, разом з тим щорічні торги встановлює на свято Петра і Павла та Михайла, щотижневі торги - по вівторках, 2 березня 1523 року

Регеста: MRPS,IV, №13477;
КопіяAGAD, MK 36,f.120;
Заголовок копіїстаFundatio oppidi Babyncze in districtu Camenecensis.

Anno millesimo quingettessimo vigesimo tercio [1523]. Regni Sigismundi regis decimo sextimo. In conventione generali Cracoviensi, feria secunda post dominicam reminiscere. Nobili Ioannis Kemlycz obtinuit a regia Mtas privilegium super fundatione oppidi de villa sua hereditaria Babyncze in terra Podolia et districtu Camenecensis sitta quod eod nomine vocabitur cui datum est ius theutonicum et tria foria. Duo annalia et unum septimanale annorum alterum pro festo beatorum Petri et Pauli ap[osto]lorum.. alterum pro festo sancti Michaelis archangeli, septimanale feria tercia singulis annis et septimanalis celebranda.

пʼятницю, 6 липня 2018 р.

Умова Пясецької з Борщовським щодо селянина, що втік з Покляк до Харитоновців, 28 квітня 1525 року

Termini terrestres camenecenses condempnabiles sunt celebrati feria sexta post dominicam Conductus Pascae proxima, anno Domini millesimo quingentesimo vicesimo quinto.

Prout nobilis Margaretha consors nobilis Stanislai Pyaseczki citaverat et terminus ceciderat juramenti pro homine profugo de villa Poklanky ad villam Charythonowęze nomine Serhy, in quo termino partes comparentes talem inter se contractum fecerunt, quod dictus Serhey kmetho nobilis Johannis Borsczowski debet iuramentum praestare sicut dedit reclinium alias pokłon duorum florenorum; si non iuraverit, duos florenos soluere debet et domina Margaretha permittit seu dimittit homine libere dicto Johanni Borsczowski. Super quod memoriale positum est quod judicium recepit.

___________________________________________________________________________
Запис в Кам’янецькій земській книзі (старий опис) Київський центральний архів, книга 3598, аркуш 46
Опубліковано в: Bialkowski L. Podole w XVІ wieku. - Warszawa, 1920. - s.184

Король надає в пожиттєву власність Станіславу Богушу села Степанківці, Гринчук та Покляки, 1 вересня 1604 року

Король надає Станіславу Жевуському містечко Уланівці, 21 липня 1702 року

Король надає привілей на спільну власність маєтком Озеряни в Подільському воєводстві Анні з Любомирська Жевуській та її чоловіку Венцеславу Жевуському, 28 жовтня 1746 року

Король надає привілей на спільну власність маєтком Ланівці в Подільському воєводстві Жевуським, 28 жовтня 1746 року

Король надає право спільної власності на село Покляки в Кам’янецькому повіті подружжю Пясечинським, 15 лютого 1625 року

середу, 4 липня 2018 р.

Найдавніший опис Турильча з 1753 року


Опубліковано в: Літопис Борщівщини. Випуск 5. - Борщів, 1994. - с.104-106
автори: Ігор Скочиляс, Василь Бідулько



Село Турильче належить до тієї категорії населених пунктів Галичини, минуле яких майже невідоме сучасному читачеві і губиться у глибині віків. Тому спробую хоча б побіжно зупинитися на його історії.
Вперше Турильче згадується в історичних документах у 1462 р.[1] У тому ж акті поряд із селом фігурує млин. Мабуть, Турильче виникло значно раніше, і на середину XV ст. вже було порівняно великим поселенням.

Перший опис Підпилип’я 1755 року


Опубліковано в: Літопис Борщівщини. Випуск 7. - Борщів, 1995. -
с.100-104, автор Ігор Скочиляс

У південно-східній частині Борщівського району, у мальовничій долині річки Збруч, розкинулось невелике село Підпилип’я. сьогодні мало кому відомо, що у сиву давнину воно було містечком і відігравало помітну роль в історії нашого краю.
Вже у ХІХ ст. Підпилип’я привертало увагу дослідників. У 1845 р. польські історики М.Балінський і Т.Ліпінський у виданні «Старожитна Польща» опублікували короткий історичний нарис про село, вперше ввівши у науковий у науковий обіг кілька цікавих документів XVI-XVII ст.[1] Дещо пізніше, у кінці ХІХ ст., ці матеріали були вдруге опубліковані у «Географічному словнику Польського Королівства». Там вперше вказано рік заснування села[2]. Слід було сподіватися на подальше вивчення історії Підпилип’я. Однак у радянський період об’єктивні краєзнавчі дослідження не велися. Розрекламована партійними ідеологами «Історія міст і сіл Української РСР» виявилася фікцією. Зокрема у нарисі про Підпилип’я (том «Тернопільська область») читач може дізнатися про «успіхи» колгоспно-соціалістичного будівництва у селі, але аж ніяк не про його справжню історію[3]. На сьогодні, отже, написання літопису Підпилип’я є очевидною потребою.

вівторок, 3 липня 2018 р.

Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області»

Emblem of the Ukrainian SSR.svg
УКАЗ
Президії Верховної Ради Української PCP
ПРО ЛІКВІДАЦІЮ КОРОПЕЦЬКОГО І СКАЛА-ПОДІЛЬСЬКОГО РАЙОНІВ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ліквідувати в Тернопільській області:
Коропецький район, передавши його територію до складу Монастириського району;
Скала-Подільський район, передавши його територію до складу Борщівського району.

ГОЛОВА ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР Д. КОРОТЧЕНКО

СЕКРЕТАР ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР А. ЗЛЕНКО


м. Київ
21 січня 1959 року
















___________________

Джерело: Вікіджерела