вівторок, 7 грудня 2021 р.

вівторок, 5 жовтня 2021 р.

вівторок, 28 вересня 2021 р.

понеділок, 27 вересня 2021 р.

неділя, 26 вересня 2021 р.

неділя, 19 вересня 2021 р.

субота, 18 вересня 2021 р.

Казимир Пуласький «Марковські гербу Боньча». Друк в Бродах, 1910

 Переклад з польської Б.А.В.

-с.1-



Марковські гербу Боньча
(подільська гілка)

 

Походять з Підлясся, писалися з Великого Маркова, рід старошяхецький, розгалужений з давніх часів. Тут подаємо родовід лише подільської гілки Марковських[1], зазначаємо також, що в Королівстві, в Литві та на Волині, квітнуть окремі гілки того ж самого роду Боньчів Марковських, а Марковські, що осіли тепер у Великопольщі, користуються гербом Шеліга.

Подільську лінію Марковських на початку 18 століття заклав Міхал-Матеуш Марковський, син Яна, більського скарбника та Анни Гриневецької, онук Казимира (пом.1688 р.) та Катерини Калечинської. Той же Казимир був сином Яна, онуком Яна та Аґнєшки Дзвонковської, правнуком Юзефа, підсудка більської землі в 1544 р., про що Нєсецький[2] вже добре знав.

Марковські прибули на Поділля одразу після звільнення від турків-османів, в перших десятиліттях 18 століття. З трьох синів Яна, більського скарбника, та Анни Гриневицької, Юзеф залишився на Підляссю, де був мельницьким хорунжим, два інші брати: Олександр та Міхал-Матеуш переселилися на Поділля. Сестра їхня, не відома по імені, одружена із Руцінським.

 

четвер, 9 вересня 2021 р.

Поділ маєтку їх милостями панами Калиновськими. Гусятин, 12 жовтня 1623 року

Копія: ЛННБ ім.В.Стефаника, відділ рукописів, ф.5, оп.1. спр.4670, арк.1-3;
Згадка в літературі: Boniecki A. Herbarz Polski, t.9, s.151;

субота, 4 вересня 2021 р.

Король Сигізмунд Август дарує Бернардові Претвичу, барському старості, вічне право спадкового володіння на замок та містечко Шаравка із селами, фільварками, млинами, та усім іншим, що до неї належать. Краків, 12 березня 1550 року

Копія: AGAD, MK 79, f.177v-179;
Регеста: MRPS V, №4975;
Згадка в літературі: Грушевскій М. Барское староство. Исторические очерки XV-XVIII в. - Кіев, 1894. - с.104; Pułaski K. Stare osady w ziemi kamienieckiej i dziedziczące na nich rody podolskiej szlachty historycznej // ejusdem. Szkice i poszukiwania historyczne. – serya trzecia, Krakow, 1906. – s.29; 
Заголовок копіїста: Donatio perpetuа et iure haereditario castri et oppidi Szaraffka cum vills et paediis, molendinis coeterisque omnibus ad ipsum pertinent generoso Bernhardo Prethwicz.

субота, 21 серпня 2021 р.

Гелена Калиновська, донька Марціна Адама Калиновського, разом із своїм чоловіком Якубом Владиславом Морштином, сандмирським воєводою, уступають усі свої маєтки стражникові Великого князівства Литовського Станіславу Владиславові Потоцькому. Краків, 1726 рік

Оригінал: Archiwum Państwowe w Krakowie, zespoł Sąd grodzki krakowski, sygn.366, s.1903-1909;
Заголовок: Morstinowa Potockiemu donat et Potocki super exceptione consensit.
Згадка в літературі про документ: Bonieckі A. Herbarz Polski. t.9, s.153; Крикун М. Місто Могилів над Дністром у XVII ст. // Його ж. Подільське воєводство у XV-XVIII століттях. - Львів, 2011, с.354.

Маєтки, які дарує Гелена Потоцькому: "...маєтки власні та дідичні у воєводствах Руському, Подільському, Київському, Брацлавському та Україні, як і в інших воєводствах… тобто: містечка Букачівці, Гусятин, Могилів, Стрижівка, Струсів, Хоростків, Гумань, Буки, Нестерман, Гимерманівка, П’ятничани, Камінь, Янів, Црепашинці, Лісні, Борачин, Бразкінів, Демівка, Адамґрод, Потік, Устя, Кассатин, Ямпіл, Кацкіче, Возне, Махавка, Рознє, Козухівка, Китайґрод, Соколівка, Казіце, Коштопол, Чайківка, Лещенів, Буків, Ярполь, Буханів, Баловач, Хородельце, Іванки, Соколівка, Хородовка, Кровінка, Луки, Острівчик з селами, фільварками та висілками, що здавна до вищезаписаних міст приналежні…"

пʼятниця, 20 серпня 2021 р.

З історії села Ярослав/Жабинці (до кінця 17 століття)

Вже декілька років займаючись аматорським дослідженнями з історичного краєзнавства, відкрив для себе неймовірний факт, - в минулі століття на околицях Скали-Подільської існували населені пункти, яких зараз не існує. Вони або стали частиною сусідніх сіл, як-то, наприклад, село Красилів  -  зараз є частиною села Гуків, чи, наприклад, село Лопотівці -  частиною Колиндян, або взагалі перестали існувати.

пʼятниця, 16 липня 2021 р.

Спогади сотника УГА Євгена Бородеєвича про перехід Збруча 16 липня 1919 року

Публікація: Євген Бородеєвич «В чотирикутнику смерти. Причинки до трагедії УГА на Великій Україні». – Нью-Йорк, 1975. – с.6-10

четвер, 1 липня 2021 р.

четвер, 10 червня 2021 р.

Король Владислав Ягайло, бажаючи поліпшити стан укріплень міста Кам’янець, звільняє міщан та купців з Кам’янця на три роки від мита на терені всього Королівства, за винятком міста Львова, де вільно їм торгувати до 5 днів. Сандомир, 18 лютого 1431 року

Публікація: Ulanowski B. Wyjątki z najdawniejszej księgi miejskiej lubelskiej // AKH, t. 3, Kraków 1886, №10; ZDM, cz. 7, №2177.
Регеста: Kurtyka J. Materiały do repertorium podolskiego. Dokumenty z lat 1430-1447 // ejusdem Podole w czasach jagiellońskich. Studia i materiały / opr. Pawel Wilanowski. – Kraków 2011. – №16, с.455

неділя, 6 червня 2021 р.

середа, 2 червня 2021 р.

Король Сигізмунд І дарує кам’янецькому хорунжому Адамові Свірчу німецьке право для його села Завалля, що розташоване в Кам’янецькому повіті. На сеймі в Кракові, 9 березня, 1518 року

Згадка: AGAD, MK 30, f.176;
Регеста: MRPS IV/1, №2734;
Згадка в літературі: Pułaski Kazimierz Stare osady w ziemi kamienieckiej i dziedziczące na nich rody podolskiej szlachty historycznej // ejusdem Szkice i poszukiwania historyczne. - Serya trzecia. - Krakow, 1906. - s.69.



субота, 15 травня 2021 р.

пʼятниця, 14 травня 2021 р.

субота, 8 травня 2021 р.

пʼятниця, 7 травня 2021 р.

Інвентар частини села Залуччя*, що належить кляштору Кам’янецьких домініканів, 1786 р.

Оригінал: Kałuski, Wawrzyniec Acta Provinciae S. Hyacinthi In Russia Sacri Ordinis FF Praedicatorum Sub Initio Regiminis Eximii A. R. P. Sacrae Theologiae Praesentati Fratris Laurentii Kałuski Missionarii Apostolici Per Capitulum Cameneci Podoliae Anno 1786-to Die 8-va Septembris Celebratum In Priorem Provincialem Electi Inchoata. –  Kamieniec Podolski, 1786-1790 // Biblioteka Kórnicka, Sygnatura: BK 00096. – s.388-389

 

четвер, 6 травня 2021 р.

неділя, 2 травня 2021 р.

субота, 1 травня 2021 р.

понеділок, 19 квітня 2021 р.

Поголовне оподаткування міщан Гусятина, 1662 рік

Оригінал: AGAD, ASK I, №71, f.391-392.
_______________________________________________________________________________________

неділя, 4 квітня 2021 р.

Король Владислав ІІ Ягайло на вічно дарує Георгію, люблінському міщанину, війтівство у місті Кам’янець та село Кормильче із зобов’язання служби одним списом. Червоногрод, 9 серпня 1402 року.

Згадка: AGAD, tzw ML, IV B 17, f.42v;
Публікація: Матеріали до історії суспільно-политичних та економічних відносин Західньої України / упор.М.Грушевський // Записки НТШ. – том 63. - №ХІ.

пʼятниця, 26 березня 2021 р.

Список мешканців містечка Сатанів та їхніх повинностей, 1681 р.

Публікація: The Ottoman survey register of Podolia (ca. 1681) = Defter-i Mufassal-i Eyalet-i Kamaniçe. P. 1, Text, translation, and commentary / Dariusz Kołodziejczyk ; [Ukrainian Research Institute, Harvard University. Institute of Oriental Studies, National Academy of Sciences of Ukraine]. - с.268-271

неділя, 14 березня 2021 р.

Перелік ротмістрів для оборони Поділля, бл.1577 р.

 Оригінал: AGAD, MK LL 39, f.39;

Заголовок:Describuntur nomina rotmagistrorum in Podolia militandorum.



пʼятниця, 12 березня 2021 р.

Локаційний привілей для Мельниці

Варшава, 19 січня 1767 р. Король Станіслав Август дозволяє Францішкові Лянцкоронському, старості равському, звести містечко Мельниця із села з тою ж назвою, що лежить у Подільському воєводстві; дарує тому містечку магдебурзьке право; та встановлює такі щорічні ярмарки: на 21 березня, 6 і 20 квітня, 4 і 18 травня, 1, 15 і 20 червня, 10 і 24 серпня, 7 і 21 вересня, 5 і 19 жовтня, 16 і 30 листопада та 4 грудня; крім того в середу після Великодня руського, на наступний день по святі Івані Хрестителю, на наступний день по святі Іллі, та на наступний день по святі Михайла.

пʼятниця, 26 лютого 2021 р.

субота, 20 лютого 2021 р.

Антоній Урбаньский "Збриж"

 З праці Антонія Урбаньского «Pro memoria», що вийшла у Варшаві в 1929 році, та присвячена зруйнованим маєткам на території України.


«Збриж, або по-іншому званий «Бжезє Нове» - лежить над Збручем в Подільській землі, кам’янецькому повіті.

четвер, 18 лютого 2021 р.

Матеріали до історії Збризького костелу Кам’янець-Подільської дієцезії. Виписки з різних джерел, друга половина XIX століття


Костел Збризький, дієцезії Подільсько-Кам’янецької, повіту Кам’янецького, деканату Зіньківського



Містечко Збриж Подільської губернії, Кам’янецького повіту, розташоване над річкою Збруч, яка в тому місці пливе від заходу до сходу, розмежовуючи Подільську губернію від Австрійської Західної Галичини, нижче кількома милями на схід впадає в Дністер; (містечко) лежить в гарному місці, вбого забудоване з дерева. В малій частині мешкають євреї. А в більшій – християни. Колись власником був Тарло, а тепер власників є декілька, як то: його вельможність Станіслав Стажинський, а також Томаша Вацовського, Кароля Дружбацького та Марціна Жепки спадкоємці. Немає тут жодних фабрик чи інших до громадського користування заводів, відстань до губернського міста Кам’янця-Подільського – 40 верст і там мають найближчу пошту.

понеділок, 11 січня 2021 р.

Фундаційний привілей Станіслава Ґольського для домініканського монастиря в Чорткові. 22 лютого 1610 в Чорткові

Оригінал: Archiwum Dominikanów w Krakowie, dokumenty pergamin.
Публікація: Barąc. S. Rys dziejów zakonu kaznodziejskiego w Polsce. Tom 1. Lwów, 1861. – s.413-415.
Переклад: Федоришин П. Світло і тіні чортківських замків. - с.675-676

понеділок, 4 січня 2021 р.

Літопис села Беражанка

15 століття:

Сандомир, в перший день Великого посту (14 лютого) 1431 р. Король Ягайло записує Махандеєві, слузі скальського старости Януша Кирдейовича, 30 гривень на село Бережани у Скальському повіті. (Регеста: AGAD. – AZ. – Sygn.32. – s.902; Копія (скорочена): ibidem, - s.924-925; Заголовок копіїста: Villa Brzezani in terrae Podoliae et districtu Scalensis)