пʼятниця, 20 квітня 2018 р.

Локаційний привілей для Дунаївців. Варшава, 15 жовтня 1592 року

Король дозволяє Ельжбеті Лянцкоронській, вдові по каштелянові галицькому та старості скалецькому, перетворити її дідичне село Дунойовіце у Подільському воєводстві на місто з назвою Дунайґрод на магдебурзькому праві. Король також звільняє мешканців від будь-якої влади воєвод, каштелянів, старост, суддів, підсуддів, бурггабіїів та возних. Встановлює два ярмарки: на 24 червня (pro die et festo Natalis Sancti Joannis Baptistae) та на 1 листопада (День Всіх Святих), а також торг щотижневий у четвер.

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.137. - k.399v.-400;
Регеста: Sumariusz Metryky Koronnej. - t.6. - №418.
Заголовок копіїста: Locatio oppidi Dunaigrod.


      Sigismundus III etc. Significamus etc. Quod cum intelligamus terras nostras Podoliae continuis tartarorum aliorumque hostium vianorum incersionibus pluribus in locis vastatas incultasque ides manere, nec homines nobis subditos et oppidis immunitionibusque certis ibi conditis communie solute et rebus suis consulerent. Quo propter cum nobis relatum esset nomine generosae Helizabeth Lanczkoronska, castellani Haliciensi et capitanei Skalensi, vidua relicta eam qui homines in frequentia et communion facilius contineret de villa sua haereditaria Dunaiowcze, quae fere in finibus palatinatus Podoliae sita est oppidum nomine mutate in Dunaigrod instituere velle. Quam rem et institutum illius ut nos authoritate nostra confirmare et approbare dignaremur per certos consiliarios nostros, per eodem generosa Helizabet Lanczkoronska supplicatum nobis fuit. Ac nos eiusdem supplicationibus moti atque commode incolarum regni nostri permonere cupientes hanc ipsam oppidi locatione nos confirmandum et approbandum esse duximus, per ut confirmamus et approbamus presentibus litteris nostris.
    Volenteque ut maior hominum frequentia concurrat et in dies maiora predictum oppidum accipiat incrementa, damus et concedimus illi  ius theutonicum, quod Magdeburgense dicitur, ut eo temporibus perpetucis utatur.
      Removentes ab eo omnia iura modos et consuetudines vniversas, quae ius theuthonicum perturbare consuenerunt, eximendum et liberandum oppidanos predictos et omnes incolas eius ab omni iurisdictione: palatinorum, castellanorum, capitaneorum, tenutariorum, judicum, subjudicem, burgrabiorum et ministerialimum eorundem ac caeterorum dignitariorum et officialium regni ut coram ipsis seu eorum aliquot per causis sive magnis sive parvis, puta furti, homicidii, membrorum mutilationis, aliorumque criminalium et enormium excessum citati parere nec minime resposidere neque aliquas poenas solver tenebuntur solium, coram pro consule et advocato, proconsul, vero advocatus nunc et per tempore existentes coram domino suo haereditario omnibus de se conquerentibus respondere tenebitur. 
     Ciu quidem proconsuli et advocato in causis criminalibus iudicandi, sententiandi, puniendi, corrigendi, plectendi plenam tribucimus facultate, per ut ius theutonicum, in omnibus suis punctis, clausulis et conditionibus requirit. 
     Cupien[..]que ut socium oppidum ad meliorem conditionem deveniat nundinas seu fora annua et septimanale in eo instituendum et indicendum duximus, uti quidem instituimus et indicimus litteris nostris. Nundinas  quidem primas pro die et festo Natalis Sancti Joannis Baptistae, alteras pro festo Omnium Sanctorum singulis annis, et fora septimanalia singulis feriis quintis septimanatim celebrandum et frequentandum citra tamen preiudisium civitatum et oppidum circum quaque in vicinia existentium.  Pro quibus  quidem foris annuis et septimanali mercatores et aliicuiuscunque prefatus et conditionis homines in hoci[..] oppidum veniendi, vendendi, emendi, res pro rebus merces pro mercibus permutandi, te alia negotiationis genera libere exercen[..] plenam habebunt potestatem. Ubi pro nundinis et pro foro septimanali omnes homines venientes in eundo et redeundo nostra et successorum nostrorum securitate et  libertate potientur, nisi forte tales sint, quos iura et leges fonere non permittunt, et quibus consortia proborum hominum merito esset denegan. 
        In cuius rei fidem etc. Datum Warssauiae in conventu regni generali, die XV, mensis octobris. Anno Domini MDXCII, regni nostri quinto.

        Sigismundus rex.