Чортківщина
3.ІІ.1946 р.
ЕВІДЕНЦІЯ
ВПАВШИХ БОРЦІВ-ГЕРОЇВ СКАЛА-ПОДІЛЬСЬКОГО Р-НУ ЗА ЧАС ДРУГОЇ
БІЛЬШОВИЦЬКОЇ ОКУПАЦІЇ ДО М[ІСЯЦЯ] ГРУДНЯ 1945 Р.
ПОВІДОМЛЕННЯ
про смерть повітового провідника сл[авної] п[ам'яті] друга «Яреми»
Бук Іван - «Ярема» народився 1914 року в селі Турильче, Скала-Подільського району в родині селянина. По закінченні 5-ї кл[яси] народньої школи починає активну працю в легальних культурно-освітніх товариствах. На цьому полі він виявляє здібності доброго організатора молоді. Під його впливом молодь відвертається від комуністичної пропаганди, яка на цих теренах мала вже досить глубоке коріння серед молоді.
В 1936 році поступає в ряди Організації [Українських Націоналістів]. Скорше працює як член, а згодом стає (не чит. слово — прим.). В 1937 році облишає пост станичного. (не чит. - прим.) і забрання йог до польської армії, стає причиною перервання праці в ОУН.
При війську побивається ступеня капраля та заразом веде канцелярію санітарного відділу баталіону. В дома та навіть при війську стає кілька разів арештований польською поліцією. Весною 1939 року повернув домів і дальше береться до праці і за самовідданість в якій скоро добивається поста підрайонового. За часів першої більшовицької окупації працює на пості підрайонового військовика. Під час відступу більшовиків він йде в підпілля, бо був покликаний в ЧА,
З приходом німців він організує терен до проголошення акту 30-го червня [1941 року]. Коли німці виявили свої імперіялістичні пляни та почали виарештовувати український революційний актив, друг «Ярема» був змушений піти у підпілля. В підпіллі заняв пост рай[онного] військовика, а згодом пов[ітового] реф[еренда] пропаганди.
На пості повітового референда пропаганди сумлінно, активно і невсипущо працює над ідейним вихованням та політичним виробленням орг.кадрів. На цьому пості працює до місяця листопада 1944 року. В цім то місяці обіймає пост повітового теренового провідника. На цьому пості він скоро почав проявляти свою ініціативу, (слово не чит. - прим.) терен при чому користується авторитетом як серед орг.кадрів, так і серед ширких кругів українського суспільства. Наглий випадок перериває нитку його життя — гіж до кращого завтра (?). Гине він від власної гранати, яка розривається йому в кишені дня 2.І.1945 року.
Зисна (?) одна жертва більше на полі революційної боротьби і одне ім'я на сторінках історії нової революції.
В славній пам'яті другові «Яремі» нація втратила одного з найкращих провідників борців за УССД. Він для нас став дороговказом.
ВІЧНА ХВАЛА ГЕРОЯМ, ЩО ЗЛОЖИЛИ СВОЇ ГОЛОВИ НА ДЕРЖАВНОМУ ЖЕРТВЕННИКУ.
СЛАВА УКРАЇНІ ГЕРОЯМ СЛАВА
Постій, 8.ІІ.1946 р.
