середа, 29 грудня 2021 р.

Король Сиґізмунд ІІІ підтверджує Якобу Лютомирському локацію нового містечка на ґрунтах його дідичного села Касперівці, у місцині, що зветься За Серетом у Деренівці. Запроваджує у містечку магдебурзьке право та щорічні ярмарки згідно руського календаря: перший на Григорія, тобто Юрія, другий - на Різдво св.Івана, третій – на Покрови, четвертий – на Стрітення; щотижневі торги кожного вівторка та суботи. Варшава, 8 серпня 1619 року

Копія: AGAD, MK 163, f.279-280;
Згадка в літературіBalinski M., Lipinski T. Starożytna Polska, t.III, s.177;  
Заголовок копіїста: Concessio iuris magdeburgense nundinarum ac aliarum immunitatum oppido Lutomirsk.

неділя, 12 вересня 2021 р.

Сповідальні відомості Свято-Миколаївської церкви села Дерев’яне за 1816 рік

Оригінал: ДАХмО, ф.315, оп.1, спр.7029, арк.273-279зв. (кадри 558-573)

Сповідальні відомості Свято-Миколаївської церкви села Дерев’яне за 1798 рік

 Оригінал: ДАХмО, ф.315, оп.1, спр.6740, арк.227-236 (кадри 448-466)

Казимир Пуласький «Марковські гербу Боньча». Друк в Бродах, 1910

 Переклад з польської Б.А.В.

-с.1-



Марковські гербу Боньча
(подільська гілка)

 

Походять з Підлясся, писалися з Великого Маркова, рід старошяхецький, розгалужений з давніх часів. Тут подаємо родовід лише подільської гілки Марковських[1], зазначаємо також, що в Королівстві, в Литві та на Волині, квітнуть окремі гілки того ж самого роду Боньчів Марковських, а Марковські, що осіли тепер у Великопольщі, користуються гербом Шеліга.

Подільську лінію Марковських на початку 18 століття заклав Міхал-Матеуш Марковський, син Яна, більського скарбника та Анни Гриневецької, онук Казимира (пом.1688 р.) та Катерини Калечинської. Той же Казимир був сином Яна, онуком Яна та Аґнєшки Дзвонковської, правнуком Юзефа, підсудка більської землі в 1544 р., про що Нєсецький[2] вже добре знав.

Марковські прибули на Поділля одразу після звільнення від турків-османів, в перших десятиліттях 18 століття. З трьох синів Яна, більського скарбника, та Анни Гриневицької, Юзеф залишився на Підляссю, де був мельницьким хорунжим, два інші брати: Олександр та Міхал-Матеуш переселилися на Поділля. Сестра їхня, не відома по імені, одружена із Руцінським.