Король Сиґізмунд ІІІ підтверджує Якобу Лютомирському локацію нового містечка на ґрунтах його дідичного села Касперівці, у місцині, що зветься За Серетом у Деренівці. Запроваджує у містечку магдебурзьке право та щорічні ярмарки згідно руського календаря: перший на Григорія, тобто Юрія, другий - на Різдво св.Івана, третій – на Покрови, четвертий – на Стрітення; щотижневі торги кожного вівторка та суботи. Варшава, 8 серпня 1619 року

Копія: AGAD, MK 163, f.279-280;

Згадка в літературі: Balinski M., Lipinski T. Starożytna Polska, t.III, s.177;  

Заголовок копіїста: Concessio iuris magdeburgense nundinarum ac aliarum immunitatum oppido Lutomirsk.

Король Сигізмунд ІІІ на прохання Олександра Гумецького запровадує в його дідичному містечку Сокільці два щорічних ярмарки: один на Спаса, другий - на Покрови, згідно старого календаря; а також один щотижневий торг в четвер. Варшава, 20 липня 1630 року

Копія: AGAD, MK 178, f.155-155v;
Заголовок копіїста: Jarmarki dwa ieden na Spasa drugi na Pokrowę swiętą miasta Sokolec nazwanemu dane.

Conservatio generosi Simonis Tarlo jus terciae advitalitatis super capitaneatum Skalensem in palatinatu Podoliae situm. Varsavie die 20 januarii 1769

Копія: AGAD, MK KK 43, s.255-256;

Заголовок: Conservatio generosi Simonis Tarlo jus terciae advitalitatis super capitaneatum Skalensem in palatinatu Podoliae situm.

Інвентар маєтку частини містечка Копичинці, що належить теребовлянському підчашію Юзефові Баворовському, 1732 рік

 Оригінал: ЛННБ ім.В.Стефаника, відділ рукописів, ф.209, оп.1, спр.403, арк.165-169.

Метрика Збризького костелу за 1891 рік

Копія: ДАХмО, ф.685, оп.2, спр.933, арк.453-493зв.

Метричні книги храмів містечка Чемерівці

Метрика Збризького костелу за 1860 рік

Копія: ДАЖО, ф.178, оп.52, спр.195, арк.354-372зв.;

Метрика Збризького костелу за 1839 рік

Копія: ДАЖО, ф.178, оп.51. спр.195, арк.282-326;

Метрика Збризького костелу за 1838 рік

Копія: ДАЖО, ф.178, оп.51, спр.195, арк.254-281;

Метрика Збризького костелу за 1837 рік

Копія: ДАЖО, ф.187, оп.51, спр.145, арк.227-253;

Метрика Збризького костелу за 1914 рік

Оригінал: ДАХмО, ф.685, оп.6, спр.32, арк.549-557;

Метрика Збризького костелу за 1875 рік

Копія: ДАХмО, ф.685, оп.6, спр.13, арк.545-578зв.

Метрика Збризького костелу за 1836 рік

Копія: ДАЖО, ф.178, оп.51, спр.145,  арк.202-226зв.;

Метрика Збризького костелу, 1835 рік

Копія: ДАЖО, ф.178, оп.51, спр.145, арк.175-201;

Список документів із справи 566 «маєткові акти Злочовських дотичні до маєтків Сидорів, Кривеньке, Зелена Лука»

Оригінал: ЛННБ ім.В,Стефаника, відділ рукописів, ф.209, спр.566

Сповідальні відомості Свято-Миколаївської церкви села Дерев’яне за 1816 рік

Оригінал: ДАХмО, ф.315, оп.1, спр.7029, арк.273-279зв. (кадри 558-573)

Сповідальні відомості Свято-Миколаївської церкви села Дерев’яне за 1798 рік

 Оригінал: ДАХмО, ф.315, оп.1, спр.6740, арк.227-236 (кадри 448-466)

Казимир Пуласький «Марковські гербу Боньча». Друк в Бродах, 1910

 Переклад з польської Б.А.В.

-с.1-

Марковські гербу Боньча

(подільська гілка)

 

Походять з Підлясся, писалися з Великого Маркова, рід старошяхецький, розгалужений з давніх часів. Тут подаємо родовід лише подільської гілки Марковських[1], зазначаємо також, що в Королівстві, в Литві та на Волині, квітнуть окремі гілки того ж самого роду Боньчів Марковських, а Марковські, що осіли тепер у Великопольщі, користуються гербом Шеліга.

Подільську лінію Марковських на початку 18 століття заклав Міхал-Матеуш Марковський, син Яна, більського скарбника та Анни Гриневецької, онук Казимира (пом.1688 р.) та Катерини Калечинської. Той же Казимир був сином Яна, онуком Яна та Аґнєшки Дзвонковської, правнуком Юзефа, підсудка більської землі в 1544 р., про що Нєсецький[2] вже добре знав.

Марковські прибули на Поділля одразу після звільнення від турків-османів, в перших десятиліттях 18 століття. З трьох синів Яна, більського скарбника, та Анни Гриневицької, Юзеф залишився на Підляссю, де був мельницьким хорунжим, два інші брати: Олександр та Міхал-Матеуш переселилися на Поділля. Сестра їхня, не відома по імені, одружена із Руцінським.

 

Вельможні брати Марковські: Юзеф, Ігнацій, Францішек та Ян, здійснюють поділ батьківського маєтку між собою. Сказинці, 3 січня 1746 року

Регеста: ЛННБ ім.В.Стефаника, відділ рукописів, ф.5, оп.1,  спр.4697, арк.17-17зв.

Поділ маєтку їх милостями панами Калиновськими. Гусятин, 12 жовтня 1623 року

Копія: ЛННБ ім.В.Стефаника, відділ рукописів, ф.5, оп.1. спр.4670, арк.1-3;
Згадка в літературі: Boniecki A. Herbarz Polski, t.9, s.151;