Р. 31.
Справа ч.: .../47 р.
Пакуляк Миколи Михайловича
с/о ОББ “Песьків”.
Скала-Подільська, 21.8.1947 р.
Протокол
Пакуляк Микола Михайлович, ур.
1921 р. в с. Гуштинка, Скала-
Подільського р-ну, Тернопільської
обл., закінчив 5 кл. нар. школи в
ріднім селі, по нац. українець,
заняття рільник, вільний.
Я, Пакуляк Микола, ур. 1921 р. в с. Гуштинка у сім’ї середняка. В 1938 р. [закінчив] 5 кл. нар. школи в рідному селі. По скінченні школи, працював при батьках на ріллі. В 1941 р. мене арештує МВД, за бійку з сільськими хлопцями. Після засуду вивозять мене до м. Гайворон Одеської обл. Тут я працював при каменьоломні. Звідси по 55х місяцях перевозять мене до Дніпропетровська, де сформували більший транспорт в Харків. З Харкова вивезли мене до Солікомська [Солікамська], де працюю як лісоруб, через два роки. В цей час мене засуджують за саботаж на 88м літ. З Солікомська [Солікамська] по засуді вивозять мене до Владивостока в “штрафний баталійон”, де працюю аж до 1947 року. 17 квітня 1947 р. мене звільняють додому.
4 червня 1947 р. покликав мене нач. ОББ Білатілов і пропонував мені підписати заяву, на співпрацю з органами МВД. На це я дав свою згоду і тогож дня я підписав заяву у його квартирі. Цього ж дня одержую від Білатілова кличку “Песьків”. В цей час Білатілов звільняє з тюрми Придку Дарку, доручив вийти заміж за мене. Цього дня Білатілов дав мені слідуючі доручення, як слідити за повстанцями та за поодинокими громадянами.
- Слідкувати за домом Придки Дарії: хто там заходить, з ким стрічається, що говорять.
- Слідити за громадянами цього села: Буреко Михайлом, Боднар Олексою, Дякуном і Яровим.
- Вислідити, де переходять повстанці, до кого заходять, в кого перебувають, хто їх годує і т. п.
Все це я мав висліджувати дуже обережно. Щоб вислідити ці точки, я мав постійно ходити до пізної ночі, підглядати попід вікна, підслухувати за рухами, довідуватися від сусідів і рідні. Зібрані дані я мав давати до нач. Білатілова. Пересилати їх поштою, або через Симанів Івана до Білатілова. Симанів Іван з Іванкова, являється моїм зверхником і давав мені вказівки.
В період мойого слідкування я доніс слідуюче:
- Одної ночі я сидів допізна у саді Придки Дарки і бачив, як переходило двох озброєних людей. Їх я часто бачив, що вони туда ходили. Ці люди виглядали один малий, а другий більший. Узброєні були: оден в німецький МП, а другий в кріс, але не знаю чи німецький чи руський.
- На свято Спаса бачив, що знова цих двох людей переходили і щось говорили з одною дівчиною (Придка Д.). В зв’язку з цим слідуючого дня я питав цієї дівчини: “хто в тебе був вчера вечером”.
Цього самого вечора я направив у це місце большевиків. Постійно я грозив Придці Д., щоб виходила заміж за мене, бо інакше то вишлю її туда звідки “вирвав”, тобто в тюрму.
________________________________________________________________________________
Опубл.: Літопис УПА. - Том 44. - с.898-899
