Король дає згоду Миколаю Тарнавському на купівлю села Олексинці з рук Миколая та Яна Смьотанків та Катерини Борщовської, Пйотрків, сейм, 6 лютого 1533 року

Регеста: Matricularum Regni Poloniae summaria. - Pars IV. - №16759
Оригінал: Archiwum Glowne Akt Dawnych. - zespol. Metryka Koronna. - Sygnatura. 48. - s.544

Consensus Tharnawski

Anno quo supra, Pyotrkowe in convencione generali, feria quinta post [] sancti Dorothae. Datus est consensus nobili Nicolas Tharnawski vt possit redimere villam Olexyncze in t[er]ra Podolie sittam de manibus nobelium Nicolai Smyotanka et Joannis Smyothanka ac Katherina Borsczowsca  [] excessum suum. Ut hic idem confernatur in predicta villa ad extrema vite sue tempora.

R[e]l[ati]o vt supra

Оперативная сводка штаба 12-й армии № 029/оп к 19 часам 8 июля 1941 г. об отводе войск в Летичевский укрепленный район

Серия «Г»

ОПЕРСВОДКА № 029/ОП К 19.00 8.7.41 ШТАРМ 12 ВОЛКОВИЦЕ

Карта 200 000 

1. Части армии продолжают вести арьергардные бои на проскуровском направлении. Части отходят на укрепленные позиции Летичевского укрепленного района.

Оперативная сводка штаба 12-й армии № 027/оп к 7 часам 7 июля 1941 г. об отводе войск армии за р. Збруч

Серия «Г» ОПЕРСВОДКА № 027/ОП К 7.00 7.7.41 ШТАРМ 12 СОЛОБКОВЦЫ Карта 200 000 1. Армия продолжает выполнять поставленную задачу, к утру 7.7.41 г. главными силами отошла за р. Збруч.

Коротка історія села/містечка Озеряни

Найдавніша писемна згадка про Озеряни походить з 1469 року. Під час огляду грамот на володіння королівськими маєтками, ревізорами було виявлено, що Петро Поляк з Ліхвінова має грамоти на села Ланівці та Озеряни із записом на них 350 гривень[1]. Отже село Озеряни було по факту у власності короля, але орендувалося різною шляхтою на протязі всієї історії його перебування в складі Корони польської.

Із спогадів генерала Олександра Удовиченка

Нарада в м. Борщів (Галичина). Настрої в «низах» армії. Підготовлення до заповідженого наступу. Приїзд Головного Отамана. Напередодні наступу на Кам'янець Подільський

21-го травня 1919 року, я одержав призначення на становище Командира 16-го п. Загону й разом із цим попередження, що Загін мусить бути готовий до наступу на Кам'янець Подільський, що має розпочатися водночас із загальним наступом армії УНР, 1-го червня 1919 року.

Гуцульська сотня УСС здобуває перехід через Збруч

Дня 19.07.1917 рушила наша гуцульська сотня УСС із Золотої Липи офензивою вперед. Напрям був на Куропатники – Збриж. На цей раз приділено нас до 35-го золочівського пішого полку. Сотня числила неспона 200 стрільців, крім того, відділ скорострілів.

Монастир капуцинів в м.Збриж

Джерело: http://www.kapucyni.org.ua/281.htm (архівовано http://archive.li/PR4f)

_____________________________________________________________________________________

У колишньому подільському воєводстві, кам'янецької дієцезії, над річкою  Збуч знаходиться містечко Збриж. Гощинський староста Адам Тарло разом з жінкою зробив дуже великий вклад у розвиток містечка. Вони прийняли рішення заснувати церкву та монастир капуцинів, здається, ще перед 1744 роком.

13 квітня 1744 року кам'янецький єпископ Миколай Дембовський заснував новий монастир. Доручив капуцинам також співпрацю з парафією в Скалі (містечку поблизу). В той же час настоятель з Маріамполя о.Станіслав Дуджік знайшов місце для заснування монастиря та накреслив план монастиря та церкви.

Ченці, які прибули в Збриж, оселилися поряд з дерев'яною каплицею під покровом св.Антонія та св.Йоана Непомуцена. 14 червня 1749 року був закладений наріжний камінь під будівництво монастиря, а 23 квітня 1753 року кам'янецький єпископ Миколай Дембовський освятив наріжний камінь храму. Оскільки одночасно відбувалося будівництво замку, мабуть тому церква та монастир не були закінчені до смерті фундатора у 1772 році. Після смерті фундатора капуцини були змушені самостійно продовжувати будівництво

У протоколі відвідин провінціальний міністр о.Людвік Залеський виражав дуже песимістичний погляд на подальше існування цього монастиря, бо здавалося, що будівництво не буде закінчене в зв'язку з відсутністю грошей та фундатора. З допомогою прийшов Франциск Стжалковський (останній дідич міста за Речі Посполитої), завдяки йому близько 1790 року церква та монастир були закінчені. Церкву під покровом Пресвятої Діви Марії освятив кам'янецький єпископ Ян Дембовський, здається, в 1801 році. Монастирська бібліотека мала в своєму фонді близько 500 екземплярів. У 1832 році монастир був ліквідований, а церква віддана православній спільноті.

В 1886 році колишній капуцинський монастир був перебудований з доданням п'яти куполів.

_______________________________________________________________

Світлина Михайла Грейма, 1875 р. (Zbiory Specjalne, Biblioteka Naukowa PAU i PAN w Krakowie, BZS.RKPS.12219.k.65)

Малюнок Наполеона Орди, 1880-ті рр. (Muzeum narodowe w Krakowie)

Креслення Мефодія Зимака

Список штурмового батальйону 19-ї піхотної дивізії, вбитих, ранених та контужених (1 жовтня - 1 листопада 1917 року)

 Всі загиблі (разом 9 осіб) та ранені (всього 37 осіб) були біля містечка Збриж. Скани взято з " http://gwar.mil.ru/" .
Оригінал зберрігається в Російському державному військово-історичному архіві. - фонд. "Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 1918). - опис. Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)". - справа. - "Списки потерь солдат разных пехотных и стрелковых дивизий"

Список військовослужбовців, що вибули, в часі першої Світової війни, уродженці м.Збриж

Вся інформація почерпнута з он лайн бази "http://gwar.mil.ru/"

Король Александр надає нові привілеї місту Коропець (Cropyecz), що знаходиться в землі Подільській та повіті Галицькому, котрі були втрачені через понищення татарами та турками, а саме магдебурзьке право та щотижневі торги в суботу та щорічні - на свято Лаврентія (10 серпня). Краков, 17 вересня 1505 року

Копія: AGAD, MK 21, f.286-286v;
Регеста: MRPS III, №2414.

Марцін Каліновський записує своєму синові Самуелю Каліновському різні маєтки у Подільському та Руському воєводствах, 23 травня 1646

Копія: AGAD, MK, Sygn.190, f.160-162;

Регеста: Король підтверджує, що до актів коронної канцелярії Марцін Каліновський на Гусятині, воєвода чернігівський, староста теребовлянський, особисто заявив, що своєму синові, Самуелю Каліновському на Гусятині, старості чернігівському, брацлавському та літинському і його спадкоємцям дарує різне майно, рухоме та нерухоме, батьківське та материне, дідичне та заставне: місто Гусятин, села Чабарівка, Вільховець Нижній, Вільховець Старий, Кузьминець, Дуплівці, Івахнівці, Свірковці, Теремківці, Юрківці, Чемерівці, місто Бережанки*, села Бережанки, Кугаїці, Суходіл, Криків, село з замком Сидорів, села Зелена та Криве у воєводстві Подільському, в повіті кам’янецькому; далі місто Личківці з селами Трибухівці, Городниця, Дубківці, Раковий кут, Воєводинці, Раштівці, також місто із замком Струсів, селами Настасів, Лука Кровінка, Дарахів, Острівчик, Різдвяни, Варваринці, Замойстя або Варвар, Налуже за мостом, на кінець місто Хоростків з селами Перемілів, Карачинці, Вербова, Хвилів, Хоростків Старий, Хлопівка, частини села Клуніче у воєводстві Руському, в повіті теребовлянському, разом з фільварками, правом патронату, всіма при належностями та доходами. Всі ті маєтки Марцін Каліновський дарує і записує синові повністю та безповоротно. // Sumariusz Metryki Koronnej Księga MK 190 - №190 / Opracował Janusz S. Dąbrowski

*імовірно помилка, має бути "Чемерівці місто, Бережанки"

Список загиблих та полонених військових в Другій Світовій війні с.Збриж

Всі дані взяті з он лайн бази даних "Мемориал":

Список загиблих в 1932-1933 роках в с.Збриж

За даними різних джерел в селі в 1932-1933 роках загинуло біля 32 чоловік. На сьогодні встановлено імена  22.
Мартиролог укладений на підставі поіменних списків жертв Голодомору 1932-1933 рр., складених Сокиринецькою сільською радою. Поіменні списки зберігаються в Державному архіві Хмельницької області (ДАХмО, Ф.РР6460, оп.1, спр.5.).

№ 151 ОБІЖНИК СБ ОУН (С. БАНДЕРИ) ДЛЯ СЛУЖБОВОГО КОРИСТУВАННЯ

 Листопад-грудень 1944 р.

 Із тактики НКГБ

 (тільки для службового вжитку) 

Ведучи нищівну політику супроти поневолених народів Європи і Азії, більшовики стосують різних методів, які мають їм допомогти в закріпленні режиму та в дальшому поширенні своїх імперіялістичних задумів – шляхом підбою інших народів.

Біографія католицького священника Єндрущака, настоятеля храму в Збрижі

Джерело: З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ 2 (21) 2003

Єндрущак Мар’ян-Іван-Йосип Йосипович народився 16 червня 1891 р. у с. Бальвержишки Литва) у незаможній селянській родині, литовець, громадянин УРСР. У 1908 р. закінчив гімназію у м. Маріамполь Сувалківської губ. і вступив до Сейненської римо-католицької духовної семінарії, де навчався за власні кошти. Після першого курсу перейшов до Житомирської семінарії, де здобув можливість навчатися за державний рахунок. У 1914 р. був висвячений на священика. До революції служив у костьолах Луцька, Звенигородки, Любара, Віньківців. У 1916–1930 рр. був настоятелем у м-ку Збриж на Поділлі.

Греко-католицькі парафії і церкви Борщівщини в 1731-1732 рр. (за матеріалами Генеральної візитаці)

Печатки і герб міста Скали з XVI соліття

Опубліковано в: Літопис Борщівщини: історико-краєзнавчий збірник. Випуск 5. - Борщів, 1994. - с.14-15, автор: Ігор Сварник

Давня історія Скали (протягом останнього століття воно також мало назви Скала-над-Збручем і Скала-Подільська) свого часу привернула увагу кількох відомих дослідників, хоч у «радянський період» про неї з’явилася хіба що компілятивна публікація в «Історія міст і сіл УРСР»[1]. Питання ж герба Скали взагалі не привертало уваги дослідників. Одначе для його з’ясування, як і для витлумачення змісту міської емблеми, слід бодай побіжно нагадати про історію Скали.

Список мешканців Скали 1827 року

Українська церква в Скалі

Опубліковано в: Скочиляс І. Українська церква на Борщівщині та інші сторінки національного відродження краю / Відп. ред. С. Т. Татарський, Київ 1992, с.6-23

Князі Юрій та Олександр Коріатовичі дають кам’янецьким міщанам грунти та міські права. Кам'янець, 7 січня 1374 року

Копія: AGAD, tzw ML, IV B 17, f.44;
Публікація: Матеріали до історії суспільно-політичних та економічних відносин західної України / Грушевський М.  // Записки наукового товариства ім.Шевченка. - Т.63. - с.2-3

Заголовок: Jurego Kuriatowicza kniazia podolskiego у brata iego kniazia Alexandra.