Копія: ЛННБ ім.Стефаника, відділ рукописів, ф.141, оп.3, спр.295.
Ja, niżey podpisany, daje tę assekuracyą moje JWJmci Panu Hieronimowi na Zbzeziu Lanckoronskiemu, podkomorzemu podolskiemu, zawichowskiemu etc. staroscie, iż widząc tenże Jmć Pan podkomorzy podolski Jmci Pana Mikołaja z Brzezia Lanckoronski niegdy godney pamięci W.Jmci Pana Franciszka z Brzezia Lanckoronskiego, wojewodzica ruskiego synowca y sukcessora swego chorowitego y w assekcyi zdrowia słabego zostaiącego, a chcąc aby substancya jego bezpotomnie będącego in casu mortis przerzeczonego Jmli Pana synowca iego niedostała się we zła dyspozycyą ludzi młodych y temi czasy utratnych, ale życząc sobie ut unus potiatur hac substantia de domo Lanckorowiana poniewasz tenże JmPan podkomorzy Podolski też dobra sweje wszystkie ziemskie dziedziczne na osobe moje z łaski y miłisci swoiey braterskiey resignował, ale y zapis donatiis wieczney tychże dobr dnia dzisieyszego przed aktami grodskiemi Krakowskiemi na mnie zeznał.
Tedy ia maiąc respekt na krew domu naszego jeżeliby w zwyż mianowany ImPan Nikołay Lanckoronski, synowiec Jmćpana podkomorzego za łaską Bożą przydzie ad perfectionem salutis suae conditionem imataritatem annorum doydzie y dożyie oblyquie się ninieyszym skryptem dobr mnie dnia dzisieyszego przez JmPana podkomorzego resygnowanych donatą na osobę przerzeczonego JmPana Mikołaja Lanckoronskiego zeznac y urzędownie uczynic oprocz Zbzezia, miasta ze wsiamy et cum omnibus attinentiis ktore mi z łaski JmPana podkomorzego według zapisu donationis wieczniemi czasy służyc maią.
A inquantum by też JmPan Mikołay Lanckoronski niedoszedłszy lat doskonałych zszedł z tego swiata tedy z tzch dobr cząstka iakakolwiek na nayblyższych sukcessorow y sybowcow JmPana podkomorzego ktorych JmPan starosta będzie widział tego respektu godnych dostac się powinna.
Do tych zas dobr mnie dzis resignowanych niepowinien będę pretendowac sobie possessyi aż post secafata Jmć Pana podkomorzego ktore mu P. Bog niech użycza iak naydłuższego zdrowia co strzymac słowem szłacheckim processu bonae fidei windykando y ten skrypt za niedziel cztery roborowcu obiemuje, na co się ręką moią własną podpisuje.
Działo się w Krakowie die 22 czerwca, roku 1696.
Franciszek z Brzezia Lanckoronski, starosta stopnicki, oberszterleytnant J.K.M.
* * *
Я, нижчепідписаний, даю цю асекурацію (гарантію) Його Милості Пану Гієроніму з Бжезя Лянцкоронському, підкоморію подільському, старості завихостському тощо, що, бачачи того ж пана підкоморія подільського, пана Миколая з Бжезя Лянцкоронського, колись світлої пам’яті Його Милості пана Францішка з Бжезя Лянцкоронського, воєводича руського, племінника і спадкоємця свого, який перебуває у слабкому стані здоров’я та має слабку конституцію, а бажаючи, щоб його маєтність, оскільки він бездітний, у разі його смерті не потрапила у погане розпорядження молодих людей, які нині є легковажними і марнотратними, але бажаючи, щоб одна особа з дому Лянцкоронських стала власником цієї маєтності (оскільки той же пан підкоморій подільський також усі свої спадкові земські маєтності передав на мою особу з ласки та братньої любові, а також цього ж дня перед краківськими гродськими актами офіційно засвідчив запис про вічну дотацію цих же маєтностей на мою користь).
Отже, я, зважаючи на кров нашого роду, якщо згаданий вище пан Миколай Лянцкоронський, племінник пана підкоморія, з Божою ласкою досягне повноліття та належного стану здоров’я, цією нинішньою угодою зобов’язуюся юридично передати йому вищезгадані маєтності, які сьогодні мені були передані паном підкоморієм, крім Збрижа, містечка з усіма його селами та належностями, які, згідно з актом дарування, мають залишитися в моєму володінні на вічні часи з ласки Його Милості пана підкоморія.
Однак, якщо пан Миколай Лянцкоронський, не досягши повноліття, помре, тоді з цих маєтностей певна частина, якою б вона не була, повинна перейти до найближчих спадкоємців та родичів пана підкоморія, яких пан староста визнає достойними цього права.
Щодо маєтностей, які сьогодні були мені передані, я не повинен претендувати на їх володіння до смерті Його Милості пана підкоморія, якому нехай Бог дарує якнайдовше здоров’я. Це зобов’язуюсь виконувати шляхетним словом у дусі bonae fidei (доброї віри), а цей документ набирає юридичної сили через чотири тижні, що підтверджую власноручним підписом.
Дано в Кракові, 22 червня 1696 року.
Францішек з Бжеця Лянцкоронський, староста стопницький, оберстлейтенант Його Королівської Милості.
* * *
Коментар до документа
Цей документ є юридичним актом гарантії (асекурації) та умовної передачі маєтностей, укладеним між Францішеком з Бжеця Лянцкоронським, старостою стопницьким, та Гієронімом з Бжеця Лянцкоронським, підкоморієм подільським і старостою завихостським.
Дійові особи:
-
Францішек з Бжеця Лянцкоронський
-
Автор документа, підписант.
-
Староста стопницький (тобто адміністратор королівських маєтностей у Стопниці).
-
Оберстлейтенант Його Королівської Милості (що означає високу військову посаду).
-
Отримав у володіння всі земські маєтності Гієроніма Лянцкоронського за актом дарування.
-
Гієронім з Бжеця Лянцкоронський
-
Головна особа, що здійснює передачу маєтків.
-
Підкоморій подільський (високий урядовець, який вирішував земельні суперечки серед шляхти).
-
Староста завихостський.
-
Віддав Францішеку у спадкове користування всі свої землі, але з певними умовами.
-
Миколай з Бжеця Лянцкоронський
-
Племінник Гієроніма, син світлої пам’яті Францішека з Бжеця Лянцкоронського (воєводича руського).
-
Хворобливий і фізично слабкий, але офіційно визнаний спадкоємець роду.
-
Якщо досягне повноліття і буде здоровий, Францішек зобов’язується повернути йому маєтності.
Основні положення документа:
1. Причини передачі маєтностей Францішеку Лянцкоронському
-
Гієронім Лянцкоронський переживає за свою спадщину, оскільки його племінник Миколай є слабким і хворобливим.
-
Є ризик, що після смерті Миколая його маєтки потраплять у погані руки («людей молодих і марнотратних»).
-
Тому маєтності передаються Францішеку Лянцкоронському (ближчому родичу, ймовірно, іншій гілці роду), який буде ними розпоряджатися.
2. Умови повернення маєтностей Миколаю
-
Якщо Миколай Лянцкоронський досягне повноліття і буде здоровий, Францішек зобов’язується повернути йому все, окрім маєтку Бжець (місто з селами та їхніми належностями).
-
Це означає, що Бжець залишається у довічному володінні Францішека.
3. Що станеться, якщо Миколай помре молодим?
-
У такому разі частина його маєтків перейде до найближчих спадкоємців Гієроніма Лянцкоронського, яких сам староста вважатиме гідними цього.
-
Це положення передбачає, що спадщина не буде передана автоматично, а розподіл буде залежати від рішення родинної старшини.
4. Францішек не може претендувати на маєтності за життя Гієроніма
-
Він офіційно заявляє, що не претендуватиме на володіння переданими йому маєтностями, поки живий Гієронім.
-
Таким чином, маєтності залишаються у розпорядженні підкоморія до його смерті.
5. Юридичні гарантії угоди
-
Францішек зобов’язується дотримуватися цієї угоди шляхетним словом («bonae fidei» – доброї віри).
-
Документ набирає повної юридичної сили через чотири тижні після укладення.
-
Підтверджується його власноручним підписом.
Значення документа
Цей документ є важливим зразком шляхетської юридичної практики кінця XVII століття. Він демонструє, як здійснювалися записи дарування, умови спадкування та механізми передачі маєтностей у випадку складних сімейних обставин.
Гієронім Лянцкоронський, розуміючи, що його племінник Миколай слабкий, намагається врятувати родинні землі від марнотратної молоді. Він передає їх своєму родичу Францішеку, але залишає можливість повернення, якщо Миколай одужає.
Францішек, у свою чергу, приймає це володіння з певними обмеженнями: він не може одразу отримати всі права на землі і не має права відбирати їх у підкоморія за його життя.
Таким чином, документ показує, що шляхта прагнула регулювати спадкування, уникати хаосу в розпорядженні маєтками та забезпечувати їхню безпеку в межах роду.
