неділя, 29 квітня 2018 р.

Коротка замітка про село Гуштин

Село Гуштин є досить молодим населеним пунктом, вперше його зустрічаємо в історичних джерелах лише в першій половині 17 століття. Імовірно перша письмова згадка про село зафіксована в документі датованого 15 вересням 1604 року. Тоді королівським указом було підтверджено Яну Гербурту, тодішньому скальському старості, аби він уступив право власності на село Куштин (Kustin) Мельхіору Гроту, скальському підстарості [5]. Цей документ цікавий тим, що є дним з небагатьох, де зафіксовано діяльність Яна Гербурта на посаді скальського старости. Староство Гербурт набув в 1592 році від Лянцкоронських [6]. В підтверджувальному документі згадки про Гуштин немає, отже можна припустити, що село Гуштин було засноване десь на зламі 16 та 17 століть.
Село було в заставі багатьох шляхтичів, так відомо, що в 1622 році шляхтич Мартин Вольський передав село іншому шляхтичу Каспру Ішцінському. Обидва були військовими. Оскільки Гуштин було засноване на території Скалецького староства, отже фактично власнісю короля. то таку акцію, як передачу села від одного шляхтича до іншого, потрібне було б підтвердження від короля, котре і було надане Мартину Вольському 18 квітня того ж року [8].
Під час проведення люстрації Подільського воєводства в 1629 році зафіксовано, що село Гуштин (Kusztyn) знаходиться в червоногородському старостві у власності Шимона Зюбрицького, він сплачує податку 12 золотих [2, с.192]. Очевидно, що новозасноване село було дуже маленьким, таким податок є найменшим серед всіх сусідніх сіл. В тому ж році подимний реєстр зафіксував у селі 38 будинків[7, с.136].
В кам’янецьких земських книгах, де записувались акти судових справ, Гуштин зустрічається двічі. В 1636 році "...villa novae locationis in silva Dluzek antiquitus ad villam Borziakowce...", тобто новозасноване в лісі Длужок, що здавна відноситься до Бурдяковець. В акті за 1639 рік: "...in loco Kalinie seu Kustynia in fundo villae Borziakowce...", тобто на місці Калинє або Кустиня на грунті села Бурдяківці [4, с.201]. Можливо село було заселене вихідцями з Бурдяківців.
5 листопада 1635 року Шимон Зюбрицький передав права на село подружжю Станіславу Машевському та Сюзанні Пшевлоцькій. Про що є дозвіл від короля [3, №263]. Цікаво, що тепер вказувалось, що Гуштин знову знаходиться в скальському старості. 
Події другої половини 17 століття, а саме хмельниччина (1648-1657 рр) та наступна турецька окупація Поділля на довгі 27 років (1672-1699 рр.) зруйнували село Гуштин, і місцевість багато десятиліть була необжитою. Підтвердженню цьому є люстрація 1665 року. Цитата: 
"Власником того села є його милість пан Геронім на Бжезю Лянцкоронський, підкоморій подільський, староста скальський. В тому селі немає жодного підданого вже кільканадцять років через неприятелів Корони - опришків та левентів*..." [1]. 
Лише на початку 18 століття тут знов почали селитися люди.
Боровський А.
fb.com/anrewborowski

Джерела:


1.      AGAD. – MK. – Dz. XVIII. – Sygn. 74. – k.363v.
2.      Jabłonowski A. Zródła dziejowe. – Warszawa, 1877. – T. 5.
3.      Summariusz Metryki Koronnej. Seria Nowa. Tom I.
4.      Крикун М. Подільське воєводство у 15-18 століттях. Статті та матеріали. - Львів, 2011.
5.   AGAD. - MK. - Sygn.148. - f.341v.
6.   AGAD. - MK. - Sygn.137. - f.276-177
7.  Крикун М. Документи комісарського суду Подільського воєводства 1678-1679 років. - Львів, 2015; ЦДІАУ в Києві. - ф.36. - оп.1. - спр.2. - арк.22 зворот
8.   AGAD. - MK. - Sygn.169. - f.8v-9

*левенти - розбійники, грабіжники

Документи австро-польського періоду, до 1939 року


  • Борщівський повітовий суд Borschivskyj Bezirksgericht  // ДАТО. - Ф. 122, 57 од. зб., 1884–1914 рр.
  • Гусятинський повітовий суд Husjatynskyj Bezirksgericht // ДАТО. - Ф. 212, 12 од. зб., 1918 р.
  • Копичинський повітовий суд Kopytschynskyj Bezirksgericht // ДАТО. - Ф. 128, 203 од. зб., 1918 р.
  • Чортківський повітовий суд Tschortkiwskyj Bezirksgericht // ДАТО. - Ф. 364, 1 од. зб., 1912 р.

  • Борщівський ревком // ДАТО. - Ф. Р–2290, 2 од. зб., серпень-вересень 1920 р.
  • Гусятинський ревком // ДАТО. - Ф. Р–2285, 1 од. зб., серпень-вересень 1920 р.
  • Чортківський ревком // ДАТО. - Ф. Р–2309, 14 од. зб., серпень-вересень 1920 р.

  • Борщівське повітове староство // ДАТО. - Ф. 6, 72 од. зб., 1927–1939 рр.
  • Копичинське повітове староство // ДАТО. - Ф. 13, 71 од. зб., 1923–1939 рр.
  • Чортківське повітове староство // ДАТО. - Ф. 14, 3524 од. зб., 1919–1939 рр.

  • Батальйон «Борщів» корпусу охорони кордонів Korpus ochrony pogranicza, batalion «Borszczów» // ДАТО. - Ф. 311, 27 од. зб., 1925–1936 рр

  • Борщівська повітова команда державної поліції // ДАТО. - Ф. 281, 807 од. зб., 1921–1939 рр

  • Чортківський окружний суд  // ДАТО. - Ф. 362, 133 од. зб., 1921–1939 рр.

  • Державна учительська чоловіча семінарія в м. Чортків  // ДАТО. - Ф. 395, 32 од. зб., 1922–1936 рр.

  • Приватна польська спільного навчання гімназія в м. Борщів  // ДАТО. - Ф. 371, 28 од. зб., 1909–1939 рр.
  • Державна гімназія ім. Ю. Словацького в м. Чортків  // ДАТО. - Ф. 414, 8 од. зб., 1927–1939 рр.

  • Подільське туристично-краєзнавче товариство в м. Тернопіль // ДАТО. - Ф. 36, 15 од. зб., 1926–1939 рр.
  • Окружні виборчі комісії по виборах депутатів до польського Сейму і Сенату // ДАТО. - ф.30. - оп.1. -



Документи до Скала-Подільського району, 1944-1959 роки


  
1.      Виконавчі комітети сільських (сільради) і селищних рад депутатів трудящих // 602 фонди, 23934 од. зб., 1944–1973 рр.
2.      Відділ народної освіти райвиконкому - роки: 1944-1958 // ДАТО. - ф.Р-368, 14 од.зб.
3.      Дорожній відділ виконкому Скала-Подільської районної ради - роки: 1945-1958 // ДАТО. - ф.Р-1009, 27 од.зб.
4.      Обласна комісія сприяння в роботі надзвичайної державної комісії із встановлення та розслідування злодіянь нацистських загарбників та завданих ними збитків громадським організаціям, підприємствам, установам // Ф. Р–274, 237 од. зб., 1944–1946 рр.
5.      Політвідділ МТС - роки: 1950-1953 // ДАТО. - ф.П-1670, 29 од.зб.
6.      Района інформаційно-обчислювальна станція державної статистики: Скала-Подільська районна інспектура ЦСУ - роки: 1944-1957 // ДАТО. - ф.Р-376, 141 од.зб.
7.      Районний комітет ЛКСМ - роки: 1944-1959 // ДАТО. - ф.П-58, 274 од.зб.
8.      Скала-Подільська районна прокуратура - роки 1944 // ДАТО - ф.Р-378. - оп.1. - спр.1
9.      Скала-Подільська районна спілка споживчих товариств - роки: 1944-46 // ДАТО. -ф.Р-1016, 5 од.зб.
10. Скала-Подільський завод холодного асфальту - роки: 1947-1960 // ДАТО. -ф.Р-2204, 122 од.зб.
11. Скала-Подільський плодоконсервний завод - роки: 1947-1961 // ДАТО. - ф.Р-2846, 74 од. зб.
12. Скала-Подільський райвиконком - роки: 1944-1958 // ДАТО. - ф.Р-2105, 114 од.зб.
13. Скала-Подільський райком - роки: 1944-1959 // ДАТО. - ф.П-23, 710 од.зб.
14. Скала-Подільський районний відділ охорони здоров’я - роки: 1944-46 ДАТО. - ф.Р-369, 9 од.зб.
15. Скала-Подільський районний заготівельний пункт «Заготзерно» - роки: 1947 // ДАТО. - ф. Р–1915, 1 од.зб.
16. Скала-Подільський районний народний суд - роки: 1944-1946 //  ДАТО. - ф.Р-377, три описи, 167 од.зб.
17. Скала-Подільський районний харчовий комбінат - роки: 1946 // ДАТО. - ф. Р–1475, 4 од.зб.
18. Скала-Подільський райсоцзабез - роки: 1944-1946 // ДАТО. - ф.Р-379, 4 од.зб.
19. Скала-Подільський райфінвідділ - роки: 1944-1959 // ДАТО. - ф.Р-380, 33 од.зб.
20. Уповноважений Міністерства заготівель СРСР по Скала-Подільському району, смт. Скала-Подільська - роки: 1945-1947 // ДАТО. - ф.Р-1020, 6 од.зб/



Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області»

Спогади Мефодія Григоровича Зимака з історії колишнього містечка Збриж

герб с.Збриж
Є підстави припустити, що Збриж, як населений пункт, виник набагато століть раніше, ніж про це говорять офіційні історичні джерела.
Цьому в першу чергу сприяв рельєф місцевості, на якій виникло це поселення. Досить поглянути на схематичну карту, щоб переконатися в цьому. Річка Збруч обгортає підковою цей населений пункт приблизно так само, як омиває річка Смотрич. Старе місто Кам'янця-Подільського. Правда, на Збручі біля Збрижу не такі стрімкі і високі береги, як у місті Кам'янці-Подільському, але коли враховувати існування у Збрижу залишків оборонного валу з укріпленнями та фортеці, яка була, побудована на незахищеному річкою місці, то укріплення Збрижа, в свій час могли бути досить надійні для його мешканців.

Реляція Бутурліна* до московського царя, серпень 1655 року

"Серпня 27 прийшли ми під замочок Скала, і коло того замочку твої ратні люди спалили місто, а в тому замочку сиділи селяни і виходячи до нас (воєводів) говорили, що раді б бути під твоєю рукою. Ми той замочок покинули (не обсадили залогою), тому що було поруйновано, і селян було не багато. З-під Скали прийшли ми під город Борщів та під Висічку, і з міста Борщів ляхи та міщани, настрашившися твоїх ратних людей, кинули місто і повтікали. Ми веліли замок знищити, місто і села навколо нього і коло Висічки попалити і прийшли під місто Ягільницю, де жив польський гетьман Лянцкоронський**. В замку сидів поляк Северин Наропінський, з ним інша шляхта, гайдуки, міщани і селяни: замкнулись і приготовились до облоги твердо. Ми веліли спалити місто під замком і села, і поговоривши з гетьманом Хмельницьким обложили замок кріпкою облогою, веліли викопати шанці, поставили тури, з шанців піше військо приступало замок, і 1 вересня Напоріцький з шляхтою і з усею залогою, бачучи твердий приступ, здали замок і тобі присягли..."

*Бутурлін - московський воєначальник
**Станіслав Лянцкоронський (1590-1657 рр) - на той час (1655 рік) - гетьман польний коронний, дідич міста Ягільниці, скальський староста з 1641 року...


Цитата за Грушевський М. Історія України-Руси. - Том ІХ-2. - Київ, 1997. - с.1113-1114

Король встановлює третій щорічний ярмарок в містечку Скала на св.Матвія (21 вер.). Краків, 19 травня 1559 року

Регест: MRPS V, nr 2519;
Копія: AGAD. - MK. - Sygn.93. - f. 256-256v;
Заголовок копіїста: institutio fori annalis in oppido Skalensi;


Sigismundus Augustus etc. Significamus etc. Quia encipiendo ut oppidum nostrorum Skalensi in palatinate [Podolie] situm eo maius capiat incrementum ad melioremque status et conditionem devenire possit praeter ea fora duo annualia et unum septimanale, quae iam eodem oppido indicta sunt, tercium forum annale pro festo sancti Matthei apostoli et evangelista instituendum,  et indicendum in oppido ipso Skalensi esse duximus,  instituimusque et indicimus ac pro instituto et  indicto haberi volumus hisce literarum nostris perpetuo et in aevum citra tamen praeindicium aliarum civitatum et oppidocum vicinorum circumquaque existentium. Quod quidem forum annale pro festo sancti Matthei apostolic et evangelista presentibus institutum atque indictum quemadmodum et alia prius in oppido illo fora indicta ab omnibus et singulis cuiuscumque status et conditionis hominibus,  caussa mercatura cuiusuis frequentari volumus, atque eiusmodi omnes in venien[..] et receden[..] nostra libertate gaudere debere diclaramus, et non nisi hos ex ea securitate et libertate exapimus quos jura et leges fonere non permittunt et quibus preborum hominum consorcia merito sunt deneganda, - harum quibus sigillum nostrorum est appensa testimonio [. . .]. Datum Cracovie, decimanono die, may, anno MDLIX.
Joannes Oczieski r.P. cancellarius subscribsit.

Податок "мостове" в містечку Скала збільшити на 2 динари, 19 травня 1559 року

пʼятниця, 27 квітня 2018 р.

Королівський дозвіл Альберту Бялоскорському на купівлю в пожиттєву власність села Пилатківці в повіті Скальському з рук Яхна та його дружини Феді, 21 січня 1536 року


Регест: Datus est consensus Alberto Bialoskorski super redimendam villam Pilatowcze districtus Skalensis de manibus Jachno eiusque uxoris Phedia, cum iure advitalitatis // Matricularum Regni poloniae summaria. Pars IV. - №17984

Оригінал: AGAD. - MK. - Sygn. 51.  - k.167

На прохання Єжи Дидинського, судді земського кам’янецького, король Сигізмунд ІІІ надає містечку Борщів, що в Подільському воєводстві, магдебурзьке право, встановлює чотири ярмарки на рік: на св.Юрія, св.Діви Маргарети, св.Дионізія та на свято трьох Королів, щотижневі торги встановити по четвергах, 22 лютого 1629 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.177. - f.261-262;
Заголовок копіїста: Jus maideburgense oppido Barsczow in palatinatum Podolia existent[] conceditur;

Sigismundus etc. Significamus etc. Quia nos supplication generosi Georgii Dydynsky, judicis terrestris Camenecen[sis] Podoliae benifn[] anuuen[] cupien[] vt bona ipsius ad meliorem conditionem redigantur, oppido eiusdem hereditario Borsczow in palatinate Podoliae sittum ius theutonicum, quod  maydeburgen[se] dicitur an[..]itate nostra regia dandum et conceden[dum] esse duximus vti quidem damus et concedimus temporis perpetuit. Eximentes et libertates oppidanos et inhabitatores eiusdem oppidi Borsczow ab omni iur[is]d[icti]one omnium et singulorum palatinarum, castellanorum, capitaneorum, tenutariorum, burgrabiorum, succamerariorum, judicum, subiudicum, camerariorum, dignitariorum et officium regni nostri, vt coram ipsius, aut eorum aliquot pro causis sive parvis sive magnis, puta furti, homicidii, mutilationis membrorum et aliorum enormium exicssu[] citati minime respondere, vel aliquas paenas solver  tenebuntur; sed coram advocato duntaxat suo advocatus //f.261v// autem pro tempore existens, coram suo dominio hereditario non alio quam iure theutonico de se conquerentibus redpondere tenebitur. Cui quidem advocato pro tempore existenti in casibus praedictis, criminalibus et aliis quibusuis iudicandi, sentendiandi, puniendi et corrigenda, plenam damus potestatem et omnimodam facultatem, prout jus theutonicum in omnibus suis punctis, clausulis, conditionibus, et articulis requrit. Insuper in epdem oppido, quatuor fora annualia sive nundinas, unum pro festo s.Georgii, alteram pro festo s.Margarethae Virginis, tertium pro festo sancti Dionisii, quartum pro festo Epiphaniarum; fora vero septimanalia singulis feriis quintis, qualiter septimana celebrant[] instituimus et indicimus; et pro institutis ac indictis habeni volumus. Dan[] facultatem dictis oppidanis fora ipsae vtrasque tam annalia quam septimanalia diebus et temporibus supra expressis sine tamen praeiudicio aliorum oppidanorum, circumcerea existen[] more aliarum civitatum et oppidanorum regni nostril agen[] celebrant[] et exercen[]. Ita vet[], vt omnes homines, sexus vtrisque ciuscumque, status et conditionis fuerat ad hoc ipsum oppidum pro bonis praedictis annualibus et septimanalibus pro tempore praenonimato vendendi et emendi causa, res pro rebus et merotis pro mercibus, permutan[] et alia negotiationiis genera, persiae[] et exerven[] venire possint et voleant ac in adeando et redendo //f.262// nostra et successorum nostrorum securitate et libertate potiantur et gaudeant. Nisi tales sint, quos cura et leges f[..]re non permittant. Et quibus proborem  hominum consortia merito sunt deneganda. In cuius rei fidem etc. Dat[um] Varsauiae in comitiis regni generalibus, die xxii, mensis februarii, anno Domini vt supra [1629].


Sigismundus rex                                                                                             Lucas Zdroiewsky 


Карта: псевдоурбанізація Подільського воєводства у 16 ст


Карта показує процес "псевдоурбанізації" Подільського воєводства у XVI ст. Ці події пов’язані з намаганням середньозаможної шляхти, котра посідала функціональні уряди, перевести свої дідичні маєтки на міське право, надаючи їм відповідні привілеї. У такий спосіб шляхта прагнула зблільшити свої прибутки в цих містах завдяки проведенню в них ярмарків і торгів. Здебільшого такі міста мало чим відрізнялися від великих сіл.

З книги: Михайловський В.  Еластична спільнота. Подільська шляхта в другій половині XIV - 70-х роках XVI ст. - К.: Темпора, 2012

Карта: замкові повіти Подільського воєводства

З книги: Михайловський В.  Еластична спільнота. Подільська шляхта в другій половині XIV - 70-х роках XVI ст. - К.: Темпора, 2012

Савка Б. Копичинці: мандрівка крізь віки

Бернштейн Н.Д. Оринин местечко мое

четвер, 26 квітня 2018 р.

Летава: початок історії

Писемна історія села Летава починається в середині 16 століття. Тоді територія села відносиласть до Скальського староства з центром в містечку Скала. Скальське староство являло собою великий господарський маєток, прибутки з якого йшли на утримання королівського двору. Керував цим маєтком призначений пожиттєво староста, котрий отримував частину грошей з цього ж маєтку.

середа, 25 квітня 2018 р.

Підтвердження Станіславу Раску з Кропивників на купівлю села Мушкатівка в Кам’янецькому повіті в Борщовської, вдови Іоана Борщовського та їх сина Миколая, 25 травня 1536 року


Регест: Datus est consensus Stanislao Rasko de Kropiwniki super redimendam villam Maskatowcze districtus Camenecensis de manibus N. Barsczowska relictae Ioannis Barsczowski et Nicolai filii eius // Matricularum Regni Poloniae summaria. Pars IV. - №11352

Оригінал запису в Королівській метриці: AGAD. - MK. - Sygn. 51. - f.229

Запис про видану грамоту Єжи Чартковському, на те щоб село Чартковіце в повіті Теребовлянському перевести в статус міста з магдебурзьким правом, 4 вересня 1522 року


Регеста: MRPS. - p. IV. - №13353;
Оригінал: AGAD. - MK. - Sygn.35. - k.875;
Заголовок копіїста: Fundatio oppidi Czartkowicze in iure theutonico.

Anno Domini MDXXII, Wilne, feria quinta proxima ante festum Natiuitatis sancte Marie, date sunt littere generoso Georgio Czartkowski, ut ex villa sua Czartkowicze appellata in terra Halicia et districtu Trembowliensis sitta oppidi eiusdem nominis in iure theutonico fundare possit. Іn forma Cancellarie consucta.


Грамота Мартину Подфіліпському на заснування на сирому корені міста з магдебурзьким правом Верхняківці, що знаходиться на річці Нічлава в Кам’янецькому повіті. Вільнюс, 30 травня 1556 року

КопіяAGAD. - MK. - Sygn.87. - f.312-314v;
Регеста:  Matricularum Regni Poloniae summaria. - Pars V. - №7454;
Заголовок копіїста: Erectio oppidi Wiirzniakowcze;

Sigismundus Augustus etc. Significamus etc. Quod nos ad intercession quorum Consiliariorum nostrorum ex parte generosi Martini Podphilipski ad nos factam ipsi admittenum duximus, admittimusque presentibus ut oppidum Wyrzniakowcze nominan[] iuxta fluminum Nuczlawa sittum in district Camenecensis  fundet locet, et de cruda radice erigat atque pro commoditate sua et eorum hominum qui prefatum oppidum incolent, arbores et robora pro agris, hortis, pratis, pasenis, ac aliis quibusuis necessitutibus extirpet et extirpani fatiat, alique […] quae ad bonam conditionem et []gmentum duti oppidi pertinere indebintur pacifiant. Ciu quod oppido Wyrzniakowcze dicto, eiusque incolis […] et pro tempore existentibus ut meliora breni tempore, possint pertipore […], jus theuthonicum quod maydemburgense diciturdamus tempore presentium perpetue et in [dumu?]. removensis ab ipso oppido eiusque incolis omnia et singular jura polonica modos et [..]surtudines universas quae jus theuthonico plerumque solitae sunt perturbare. Nocnon eximentes et liberantes oppidanos et incolas eiusque oppidi ab omni juris ditione, omnium et singulorum palatinarum, castellanorum, capitanearum, tenutariorum, burgrabiorum, succamerariorum, judicum, subiudicum, ministeriali et […],  dignitariorum et officiaum regni nostril ut coram ipsis aut corum aliquot, pro causis mafnis sive parvis puta furti, homicidii, membrorum mutilationis, et aliis enormibus excessibus attate minime respodebant neque aliquas paenas solver tenebuntur, swd coram advocato duntaxat suo, advocatus  vero pro tempore existens, coram domino suo hereditario no[] ali[] quae jure theuthonico dise querentibus respondere benebitur. Cui quod pro tempore existenti in casibus predictis eximinatibus et aliis quibusius judicandi sententiandi puniendi, plectendi et corrigendi, plenam damus et omnimodam facultatem, prout jus theuthonicum in omnibus suis punctis, clausulis, conditionibus et articulis requirit.
Volentes insuper incolas et suburbanos oppidi predicti Wyrzniakowcze uberiori nostra gratia prosequi in eo ipso oppido forum annale pro festo Sanctissimae Trinitatis, septimanale vero forum singulis feriis sextis, qualibet septimana, celebrant[], instituimus et indicimus, ac pro institutis et indictis haberi decernimus, prae presents. Dandum etiam facultatem dictis oppidanis et suburbanis eiusque oppidi, for a ipsa utraque tam annalia quam septimanalia, dictus et temporibus superius expressis, [iure?] aliarum civitatum et oppidorum regni nostri agen[], celebrandi et excercendi ita quod omnes homines sexus utriusque status,  et conditionis fuerint, ad hoc ipsus oppidum Wyrzniakowcze pro foris predictis, annuali et septimanali  pro tempore preniminato, causa vendendi et emendi res pro rebus et merces pro merabus permutandi, et alia negotiationis [gna?] exacen[] venire possint, et valeant ac in accedendo et redendo, nostra et successorum nostrorum [seonritato?] et libertate potiantur et gandeant nisi tales sint quos jura et leges fonere non permittant et quibus proborum hominum consortia nurito sunt deneganda;
ut ant maior requentia populi ad diction oppidum Wyrzniakowcze eo citius confluere ibid que sedes suas et domirilia locare possint, dedimus et donavimus, damusque et donamus omnibus quicumque oppidum predictum incolare caeperint ibidemque per manscrint tam oppidamus quam suburbanis libertatem hinc ad annorum quindecem sibi immediate sequentum, decursum ab exactionibus quibusius civilibus szoss appellatis et nostris et ab aliis omnibus exactionibus et contributionibus pro nostra et Reipublica necessitate laudatis et institutis ac  in posterum laudandis et instituendis necnon a foralibus civitatum et oppidorum quorumnis, seu ab corum solution, pontalibus, aggeralibus, ac theloneis novo tamen fimbimo excepto; ab exactione vero czopowe ad minus anni decursum. 
Quocirca tibi exactori Camenecensi moderno ac pro tempore existendo mandamus, ac universis et singulis capitaneis nostris et corum vices gerenlibus dennutiamus, ut prefatos oppidanos oppidi Wyrzniakowcze in hac libertato per nos illis concessa ad decursum temporis suprascripti conscruetis et conscuari curetis, ab illisque nullas exactions et contributions publicas nec foralia, pontalia, aut thelonea anti qua nonis exceptis, exigutis nec a [quoppia?] exigi per nuttatis. Quibus quid annis quindecem expiralis prefati oppidani et suburbani [eniid?] oppidi Wyrzniakowcze prefata thelonea, foralia, pontalia, aggeralia, in omnibus locis sinulitum solvent, quemadmodum alia civitates et oppida in cirulu existential solver consuemrunt. In cuius rei fidem etc. Datum Vilnus, sabbato predie festi Sanctassimae Trinitatis, anno quo supra, presentibus qiubus supra.
Relatio eiusdem ut supra.

вівторок, 24 квітня 2018 р.

Король підтверджує Станіславу Конєцпольському відступлення доживотніх прав на села Лосяч, Давидківці та Блажеїв в Подільському воєводстві Бартоломею Єжи Сіонськєму, 22 квітня 1638 року

Дозвіл Вікторину Подіфіліпському, кам’янецькому підсудку, купити село Стрілківці в Скальському повіті, з рук Іоана Кємліча, дідича Бабинців. На сеймі в Пьотркові 31 грудня 1521 року

Регест: Matricularum Regni Poloniae summaria. - Pars IV. - Vol.II. - №13074
Копія: AGAD. - Mk. - Sygn.35. - k.499
Заголовок копіїста: Consensus exemendi villam Strzelkowcze, generoso Victorino Podphilipski datus.

Datus est consensus generoso Victorino Podphilipski, sibiudici Camenecensis, [..] possit exemere villam regiam Strzelkowcze in districtu Skalensis sitam de manibus nobilis Joannis Kyemlicz, haeres de Babincze. Litterae in forma cancellariae, datum in convencione generale Pyotrkowiey, die sancti Sylvestri papae, anno Domini milessimo quingentessimo vicesimo secundus. Regni XV...  Relatio...

Король Сигізмунд І підтверджує Миколаю Гербурту, кам’янецькому войському, привілей на два щорічні ярмарки у своєму дідичному маєтку Кудринцях в Кам’янецькому повіті ,23 лютого 1518 року

Регестa: Matricularum Regni Poloniae summaria. - Pars IV. - Vol.I. - №2679
Оригінал: AGAD. - Mk. - Sygn.30. - f.158;
Опубл.: Додаток до Газети Львівської. - 1855. - №29. - с.116.
Заголовок копіїста: Annuale forum in oppido Cudirincze in terries Podolie et diistrictu Camenecensi sittum pro domini Nicolao Herborth de Felstin, tribune Camenecensi.


Sacra regia m[aies]ta[ti]s concessit generoso Nicolao Herborth de Ffelstin, tribuno Camenecensis, opidoque suo hereditario Cudirincze in terries Podolie et districtus Camenecensis sittum, duo fora annualia, uno pro festo sancta Margarethae Virginis  (13 лип)[…] et aliud pro Exaltatiois sancte Crucis (14 вер), septimanale vero singulis feriis quartis celebrant[] et exercen[da], vt littera in forma cancell[] solita […] feria tercia in vigilia sancti Mathia apostolic, Anno et loco quod supra


Король дозволяє Вікторину Подфіліпському, кам’янецькому підсудку, заснувати місто з села Устя або Пищатинці на річці Нічлава та Глибочок, встановити щорічні торги на св.Віта(15 чер.) та щотижневі торги в п'ятницю. 5 травня, 1518 року

Регест: Matricularum Regni Poloniae summaria. - Pars IV. - Vol.I. - №2719
Копія: AGAD. - MK. - Sygn. 30. - f.164v
Заголовок копіїста: Locatio oppidi Husczie alis Pisczatincze dicionis Victorini Pothphilipski.


Sacra regia maiestatis concessit generoso Victorino Podphilipski, subiudici Camenecensi, locare et erigere oppidum de villa haereditaria Huscze alias Pisczatincze super fluviis Noczlaua et Hluboczek in terra Camenecensi sittum, sine tamen preiuditio alianum civitatum et opidanorum in terra et districtu Camanecensis sittum et in ipso opido instituit unum forum annual pro festo sancti Viti martuus, septimanale vero singulis feriis sextis cha[..] sine pre[m]dioro aliarum civitatum et opidanorum. Datum que jus theutonicum quod mariemburgense [dicitur?] oppido praefato haereditaruim. Litterae de super in forma  latiori cancellariorum extradite, feria sexta ante dominicum Oculi in conventione Cracoviensi generale, anno quo supra, relatio ut supra.


Король дозволяє Вікторинові Подфіліпському заснувати містечко Свирчовсько, що на річці Жванець в замлі Кам’янецькій, та переводить те містечко на німецьке право. 18 квітня 1509 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.23.  - s.593-594;
Регеста:  MRPS. - p. IV. - v. 1. - №598.
Текст аналогічний грамоті для Підпилип’я.

In nomine Domini amen. Ad perpetuam rei memoriam. Prudentum consilio ad humanas actiones . . . memoriam provisum existit ut . . . pro suorum commodo fidelium [vnqm?] concedit . . . mentis roborare consuenit, proinde nos, Sigismundus, dei gratia rex Polonie, magnus dux Litnanie, necnon terrarium Cracovie, Sandomirie, Siradie, Lancicie, Cuyaviee, Russie, Prussie ac Culmenum et . . . Pomeranie que dominus et heres etc. Significamus tenore presentium quibus expedit universis presentibus et futuris harum noticiam habituris, quia peticionibus nobis pro parte generosi Victorini Podphilipski fidelis dilecti oblatum benignant annuen, sibi suis que successoribus de villa ipsius hereditaria Swyrkowsko in terra Camenecensi et supra fluvium Swancza sittum oppidum nowum locare et erigere admisimus, admitimuque et [. . .] auctoritate nostra regia, ex eadem villa oppidum iste  nomine Swyrczowsko appelandum erigimus presentium per tenorem ad quidem opidum prout in suis graniciebus et limitibus consistit de jure polonico, rhutenico et quovis alis in jus theutonicum quod maydemburgense dicitur transponendum et transferendum duximus, transferimusque et transponimus presentibus temporibus perpetuo duratur. Removentes ibidem omnia et singularia jura polonica et rhutenica ac quequis alia modos et consuetudines universas, que ipsum jus theutonicum plerumque solita sunt perturbare. Eximendo que omnis et singulos dicti opidi Swyrkowsko incolas presentes et futuros ab omnia jurisdictione et potestate omnium regni nostrae: palatinorum, castellanorum, capitaneorum, judicum et subiudicum, aliorumque dignitariorum et ministerialium, ut coram eis aut eorum aliquot ad instancia quarumlit personarum pro causis tam magnis, quam parvis, puta furti, incandii, homicidii, membrorum mutilacionis et aliis quibusuis excessibus enormibus et dilectis, cittati vel vocati  respondere aut comparere minime tenebuntur, neque proinde aliquas penas persolvet neque ministerialis contra eos penam pyathnadzyesthna extendet; sed incole eiusdem opidi coram advocato suo pro tempore existenti, advocatus vero coram prefato Victorino et successoribus eius eiusdem opidi heredibus pro eiusmodi causis stare parere et respondere cuilibet ipso iure juri theutonico debebunt et sint astricti. Cuiusquidem advocato opidi predicti in his ipsis causis, capitalibus et omninalibus supremus expressis in metis et graniciebus opidi predicti contingentibus iudicandi, senteciandi, puniendi, condemniandi, corrigendi et plectendi damus et concedimus plenam et omnimodam pretatem, prout id ipsum jus theutonicum in omnibus suis punctis, capitulis, clausulis et conditionibus postulat et requirit. In quorum omnia et singulirum premissorum fidem et testimonium sigillum nostrum presentibus est subappensum. Actum in convencione pyotrkoviensi generali, feria quarta proxima post festum Liburem et Valeriam, anno Domini millesimo quingentesimo nono, regni nostri anno tercio. Presentibus… (список свідків)  . . .
Datum per manus eiusdem reverendi patris domini Joannus de Lassko . . . et regni Polonie cancellarii . . .


Король надає Лянцкоронському село П’ятничани, 1 червня 1588 року

Король дозволяє Станіславу Лянцкоронському купити село Цигани в Подільському воєводстві, кам’янецькому повіті, в шляхтянки Чиганиської, 18 лютого 1521 року

Король Владислав IV дозволяє Станіславу Лянцкоронському уступити доживотні права на село Звялівці у Подільському воєводстві, повіті Кам’янецькому, 36 вересня 1641 року

понеділок, 23 квітня 2018 р.

Стації, 1485 рік

Stationes: Belz, Rubyeschow, Hrodlo, Halycz, Colomyya, Snatyn, Helczydayow, Czyrwony grod, Skala, Kamyenyecz, Bobrka, Leopolis, Grodek, Sczyrzecz, Sokalye, Busko, Glynyany, Vyssnya, Smotrycz, Row, Chmyelnyk, Tlwmacz, Zydaczow, Stryy, Sambor, Sanok, Crosno, Lyeszensko, Moscziska, Przemysl, Drohobycz, Nyezankowycze, Lubaczow, Radno, Lubomla, Pothylycz, Colaczyn, Grabovyecz, Chelm, Crassnysthaw, Swyerzynyecz, Mogila, Brzessko, Opathowyecz, Bussko, Myechow, Mstow, Skarbymyrz, Cuchow, Pilzno, Solyecz, Koprzywnycza, Opathow, Syecziechow, Suleyow, Wanchoczko, Andrzeyow, Ropczicze, Radomskye, Piotrkow, Suleyow, Land, Trzemeszno, Mogilno, Wangrowyecz, Strzelno, Srzoda, Kazimyrzs, Srzem, Stawischyn. // MRPS I, nr 1814

AGAD. - MK. - Sygn.13. -  f. 32

*Стації - міста, котрі зобов'язані були утримувати королівський двір, при проїзді через них 

Витяг з перепису єврейського населення в південно-західному краї. Кагал міста Збриж

Zbrzyź. Specyńkacia głow żydowskich tego miasta z wsiami, do teyże parafii należącemi, dwoma inwentarzami, pierwszym die 15-ta octobriś w roku przeszłym 1764, przez urodzonego Jozefa Dyiowskiego, tudzież zydow: Herczka Nuchymowiczz, Moszka Markowicza, Leyzora Oronowicza, szkulnika, Zbrzyskich,

Король дозволяє Станіславу Кирдею, войському кам’янецькому, його дідичному селу Пилипківці, що на річці Нічлава в Подільському воєводстві, скальському повіті, надати статус міста та перевести його на магдебурзьке право, 22 травня 1505 року

Регест: Matricularum Regni Poloniae summaria. - Pars III. - №2163;
Копія: AGAD. - MK. - Sygn.19. - f.190v-191v;
Заголовок копіїста: Priuilegium Kyerden super locatione oppidum Pilipkowicze in jure theutunico.

Список королівських та приватних міст та містечок в Подільському воєводстві, 1453 рік

Король Владислав IV надає староство скальське Станіславу Лянцкоронському та його дружині Александрі із Сієнна, 8 лютого 1641 року

Витяг з податкового турецького реєстру. Список господарів, Збриж, 1681 рік

Іван, син Сеферіна,
Федось, син Андрія,
Данько - лях,
Марко, син Івана
              ВСЬОГО 4

Опубл.: Dariusz Kolodziejczyk. The Ottoman Survey Register ofPodolia (ca. 1681). Defter-i Mufassal-i Eyalet-i Kamanice, part 1: Text, Translation, and Commentary. XVIII+672 p., 6 Maps; part 2: Facsimile. IV+362 p

Король Владислав IV надає місту Нове Бжезє магдебурзьке право, 1 червня 1646 року

Регеста: Король прихиляється до прохання Станіслава Лянцкоронського з Бжезя, каштеляна галицького і старости скальського, заслуженого воїна, депутата трибунальського, посла сеймового і виконувача інших функцій, виражає згоду аби дідичне місто Лянцкоронського - Нове Бжезє на ґрунтах сіл Хоровці та Старий Ярослав у воєводстві Подільському отримало право магдебурзьке і одночасно надає його всім мешканцям польським та руським. Мешканцям залишається вийти з-під права земського, повинні відповідати перед правом німецьким та війтом з правом апеляції перед дідичем. Також отримують право вибирати з поміж себе бурмістрів, райців, лавників та війта. Вироки та інші публічні документи повинні виходити як міські акти з печаткою*. Війт повинен отримати пляц в місці визначеним Лянцкоронським, котрий буде мати право судити, право пропінації. Місто отримує чотири ярмарки**, з вільним доступом для поляків, русинів, євреїв та всіх інших, а також торги по вівторка та четвергах. Документ підписаний Владиславом IV та Якубом Максиміліаном Фредром // Summariusz Metryki Koronnej, ksiega MK 189. - №470/4435

*в документі порожня місце для печатки
**в документі порожнє місце для впису термінів відбування тих ярмарків

Заголовок Копіїста: Jus theutonicum do Nowego Brzezia na pograniczu fundovanego Stanislawa Lanckoronskiego, kastellana Halickiego 

Vladislaus etc. Significamus etc. ad splendorem et praesidium Regni nostri non postremum id ad praesenti momentum, si civitates et oppida in Dominiorum nostrorum confeniis existentia, in sultibusque hostium exposita tam publicis quam privatorum hominum opibus affluxerint, quibus non tantum rei domesticus consulerent, sed etiam universis Reipublicis in illique necessitatibus singulari forent praesidio, et ad iument.
Proinde cum nobis relatum supplicatumque esset, quod generosum Stanislaum de Brzezie Landckoronski, castellanum Haliciensi, capitaneum Scalensi, virum vetusta utilitatis clautudine conspicuum, rebus prudenter strenue et fortitor in variis frequensibusque subselliorum, comicialiorum, tribunaliorum et aliorum functionum bellicarum gestis abunde nobis et Reipublicis universis probatum ac commendatam, ut rationibus oppidi ipsius haereditarium Nowe Brzezie dicti in fundo Charzowcze et Stary Jaroslaw per eum noviter locati, in palatinatu Podoliae sittum et iacentum consuleremus certisque immunitatibus, juribus et libertatibus, incolas eiusdem oppidi auctos ad sustentamus Reipublicis onera et sua, amplificanda commoda firmiores, uti in confinio existenti praefati oppidi praesidia. Provide nda ordinatiores, habilioresque redderemus libenter petitioni memorati casstellani Haliciensi pro suo oppido haereditario, in decus maiusque praesidium et ornamentum Reipublicis sumptu non mediori intuit apud nos interpositus, uti quitato consentanea annuendo duximus, praedictum oppidum Nowe Brzezie nuncupatum seu potius cives et incolas eiusdem libertatibus et immunitatibus infrascriptis ornamus, primum quidem adiustar aliarum civitatum et oppidorum Regni jus theutonicum alias maydeburskie dicto oppido Nowe Brzezie damus et conferimus, ut eo perpetuis utati temporibus;
removentes ab eodem oppido et incolis illius omnia jura polonica et rhutenica, modos et consvetudines, quae ius theutonicum perturbare consuenerunt, eximemus ac liberamus oppidanos ac incolas seu habitatores eiusdem oppidi ab omni jurisdictione omnium et singulorum palatinorum, castellaniorum, burgrabiorum, succamerariourum, judicum, subjudicum caeterorumque dignitariorum et officialium Regni nostri ut coram ipsis aut eorum aliquo in causis sive magnis, sive parvis, furti, homicidii, mutilationis membrorum et aliorum enormium excessum minime vel aliquas paenas solvere teneant;
sed coram advocato duntaxat seu domino suo prout jus theutonicum in omnibus suis punctis, clausulis, conditionibus et articulis requirit sese instifiant.
Ita ut ab hinc cives et incolae praedicti oppidi Nowe Brzezie plenariam et omnimodam potestatem habeant proconsules, consules, advocatum et scabinos inter eligenum electosque confirmanum domino suo haereditario proponendum.
Qua quidem confirmatione interuniente dicti officiales in magistratu constituti in praesentium juris theutonici alias maydeburgensi omnes et singulas causas magnas et parvas civiles et criminales iudicare ac decernere possint ac valeant.
Salva appelatione ad dominum suum haereditarium parti gravatae reservata.
Cives quoque et incolae oppidi praedicti nulliti, nisi coram proprio judicio conveniri in actionibus debebunt. Processus pono inscriptiones aliaque instrumenta publica ex actis civilibus de promenus sit signo seu sigillo tali hic depictum cernit  ___ obsignabunt, habebitque ipse advocato vigore praesentis instituendo et pro tempore existens, aream pro aedificanda domo a generoso Stanislao Landskoronski, castellano halaciensi et capitaneo Scalensi in dicto oppido assignata, in qua iudicia solita advocatialia peraget et iustitiam cuique administrabit, propinationem quoque liberam varii generis liquorum necnon onera eiusmodi.
Liberae propinationis cutuitu per cives et incolas praedicti oppidi pendendum voluntati et ordinationi eiusdem domini haereditarii subiirimus relinquimus, contributionibus nihilous publicis salvis ibidem manenum.
Denique quo uberiora ibidem cives et incolas Noua Brzezie suorum privatorum facultatem percipiant, incrementa nundinas quatuor in decursu anni celebrandum. Primas quidem pro ____________, alteras vero pro __________, tertias pro ___________, quartos vero pro ___________, indicimus septimanalia fora ibidem singulis septimanis feria tercia et quinta celebrandum instituimus. Quamobrem integrum atque liberam esse volumus cuiusqunque statuesque, ritus et conditionis hominibus sive etiam poloni sive rhuteni, sive judaei, sive aliis nomine et cognomine quovis appelati ad dictum oppidum Nowe Brzezie pro memoratis nundinis cum quiquis generis mercibus ac rebus venire easdem devindere, mercarive res pro rebus commutare et alia eius generis in publicum civitatis Regni nostri mercatibus ac nundinis fieri solita negotia exercere;
cita tamen vicinarum civitatum et oppidorum periuditium pono in veniendum et udeum ad dictas nundinas et horum septimanalas omnes et singuli qui commorandi et negotiandi causa ad dictum oppidum Nowe Brzezie commeabunt eadem securitate munitos esse volumus, qua litteris salvi conductus nostri muniti gaudent. Nisi forte tales inibi reperiant, quos leges publicea fonere non permittunt et quibus bonorum comeriament denegatam.
In quorum fidem etc. Datum Varsavie, die __, mensis __________, anno Domini MDCXLVI, regnorum ut supra. 



Vladislaus rex                                                   Jacobus Maximilianus Fredro, referendarius Regni



неділя, 22 квітня 2018 р.

Лист Богдана Хмельницького та Івана Виговського до коронного гетьмана Станіслава Потоцького (великий) або Станіслава Лянцкоронського (польний), весна 1655 року

Ясновельможний і т. д.
Що Всемогутній Бог після довгих між нами усобицях подає способи і оказії комбінації нe тільки мені, aлe й втіху усьому місцевому краю i Війську. Однак мeні особливо, бо в. м., м. м. п., при такій оказії вказуєш мені свій шлях дo здобуття люб’язного афекту. Як я цьому вдячний, сама річ кожному покаже, коли завжди стараючись, буду виявляти мою люб’язність щодо милості й приязні в. м.,мого м. пана, при кожній оказії.

Зберегти Станіслав Лянцкоронському з Бжезья, старості скальському, пожиттєве право власності на королівське село Свіхловці* в скальському повіті, 29 січня 1569 року

Король Казимир переводить місто Червоногород з польського права та будь-якого іншого на магдебурзьке право. 13 серпня 1448 року в Кам’янці

Геронім Лянцкоронський, староста Скали, та його дружина Анна з Іскшина, підтверджують пожиттєве право на місто Лехнівці, що зараз Нові Давидківці називається, з висілками Висядки, Свідерово, Рогозно та іншими, що до того міста належать, 31 березня 1552 року

Згода на викуп в пожиттєву власність Єжи Язловецькому, каштеляну кам’янецькому, в Миколая Лянцкоронського з Бжезьє, старости скальського, села Глубочка, 3 листопада 1565 року


Станіслав Лянцкоронський, староста скальський, купує млин в Скалі в Гедвіги, дочки Вітека, кам’янецького міщанина, 15 грудня 1568 року

субота, 21 квітня 2018 р.

Витяг з люстрації Подільського воєводства. Покляки, 1665 рік

Витяг з перепису єврейського населення в південно-західному краї в 1765 році

Skała. Przez urodzonego Jozefa Dyjowskiego, tudzież żydow: Orona. Ickowieżą. Leybe Szlomowicza, kwartalnych, y Leybe Haskielowicza, szknlniką, jnwentarzem, przez tychże rewiżorow zapoprżysiężonym, spisane y podane żydowskie głowy:

Витяг з люстрації Кам’янецького староства. Бережанка, 1565 рік

Brzezani, wiesz, ktorą pan Skoroszowski oszadzal, a teraz iest w dzierzenyu pana Stanislawa Lutomierskiego, na ktorą ma doziwoczie pole (?). W nyei kmieczi na ten czas osziadlich iest dwadziesczia, ktorzi dawaią owsza miare Kamienieczkiey wiezchowatey trzecziunikow - po dwa, valor. gr. dwanasczie; kur po czworo, valor. gr. dwa.. A imiona, kmieczi the szą: Hawriło, Audrey, Wasko, Haraszim, Hawrilko, Hołubiecz, Jaczkow, Dmitr, Brathko, Woythko, Stasz, Lesko, Chwedko, Iwan Watamanow, Martin Iwanow, Iwan Pantuz, Michailo Kuzmin, Artim mielnik, Marczin wozni, Kusko.

Витяг з люстрації Кам’янецького староства. Летава, 1565 рік

Оригінал: AGAD. - tzw.ML. - dz.IV B. - Sygn.12. - f.465-516;
Опубл.: Архив Юго-Западной Россіи. Часть 7. Том 2. - с.194-195.



Lethowo Dworiscze. Ta wiesz dopiero iesth zasadzone przesz pana Dobka po daczie listhu doziwotnego, yemu danego, ktora tam niebiwala za luczkiei pamieczi, okrom tego, ze tho miesczie zwano Lethowo Dworziscze; a wszak ze przed thim czassow dobrze przeslich mogla bicz niekiedi wiesz, bo polia tam bili wielkie y barzo dobre do urodzaiu y do pasthwiska. Na then czasz, gdi pan Dobek poczal ossadzacz, a też tam nye wielie dabrow, tylko polya sczere, a pusthe; w niey yusz oszadziel kmieczi dannich oszm, ktorzi daia czinszu doroczniego po gr. trzidziesczi; kur - po dwoye, valor. gr. ieden; jaiecz - po dwadziesczia, valoris gr. ieden; robia po piaczi dni do roku, okrom thloki. Imiona ich szą: Wataman lib., Steczko, Waszil, Jakiem, Szemko, Andreiko, Steczko Wlezlo, Onaczko, Lechno.

Станіслав Добек Ловчовський записує 200 гривень на село Летово Дворище в скальському старостві, 2 червня 1559 року

Король дозволяє Миколаєві Гербурту з Фельштина передати староство скальське його синові Яну, 20 грудня 1592 року

Відступлення доживотніх прав на село Куштин в старостві скальському, 3 листопада 1635 року

Регест: Краків, 3 листопада 1635 року. Король Владислав IV дає згоду Шимонові Зубрицькому на відступлення доживотніх прав на село Куштин в старостві скальському Станіславові Машевському і Сюзанні Пшевлоцькій, його дружині // Księga wpisów podkanclerzego Tomasza Zamoyskiego z lat 1628-1635, oprawa W. Krawczuk, "Sumariusz Metryki Koronnej". Seria Nowa, Т.I. - №263

Король надає Миколаєві Гербурту з Фельштина, старості скальському, уряд каштеляна кам’янецького, 16 вересня 1635 року

пʼятниця, 20 квітня 2018 р.

Король Казимир IV переводить місто Смотрич на магдебурзьке право, 15 серпня 1448 року

Король надає Героніму Лянцкоронському, скальському старості та його дружині Анні, спустошене село Зухлівці* на річці Нічлава у скальському повіті у довічну власність, 18 березня 1553 року

Локаційний привілей для Дунаївців. Варшава, 15 жовтня 1592 року

Король дозволяє Ельжбеті Лянцкоронській, вдові по каштелянові галицькому та старості скалецькому, перетворити її дідичне село Дунойовіце у Подільському воєводстві на місто з назвою Дунайґрод на магдебурзькому праві. Король також звільняє мешканців від будь-якої влади воєвод, каштелянів, старост, суддів, підсуддів, бурггабіїів та возних. Встановлює два ярмарки: на 24 червня (pro die et festo Natalis Sancti Joannis Baptistae) та на 1 листопада (День Всіх Святих), а також торг щотижневий у четвер.

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.137. - k.399v.-400;
Регеста: Sumariusz Metryky Koronnej. - t.6. - №418.
Заголовок копіїста: Locatio oppidi Dunaigrod.


Sigismundus III etc. Significamus etc. Quod cum intelligamus terras nostras Podoliae continuis tartarorum aliorumque hostium vianorum incersionibus pluribus in locis vastatas incultasque ides manere, nec homines nobis subditos et oppidis immunitionibusque certis ibi conditis communie solute et rebus suis consulerent. Quo propter cum nobis relatum esset nomine generosae Helizabeth Lanczkoronska, castellani Haliciensi et capitanei Skalensi, vidua relicta eam qui homines in frequentia et communion facilius contineret de villa sua haereditaria Dunaiowcze, quae fere in finibus palatinatus Podoliae sita est oppidum nomine mutate in Dunaigrod instituere velle. Quam rem et institutum illius ut nos authoritate nostra confirmare et approbare dignaremur per certos consiliarios nostros, per eodem generosa Helizabet Lanczkoronska supplicatum nobis fuit. Ac nos eiusdem supplicationibus moti atque commode incolarum regni nostri permonere cupientes hanc ipsam oppidi locatione nos confirmandum et approbandum esse duximus, per ut confirmamus et approbamus presentibus litteris nostris.
Volenteque ut maior hominum frequentia concurrat et in dies maiora predictum oppidum accipiat incrementa, damus et concedimus illi  ius theutonicum, quod Magdeburgense dicitur, ut eo temporibus perpetucis utatur.
Removentes ab eo omnia iura modos et consuetudines vniversas, quae ius theuthonicum perturbare consuenerunt, eximendum et liberandum oppidanos predictos et omnes incolas eius ab omni iurisdictione: palatinorum, castellanorum, capitaneorum, tenutariorum, judicum, subjudicem, burgrabiorum et ministerialimum eorundem ac caeterorum dignitariorum et officialium regni ut coram ipsis seu eorum aliquot per causis sive magnis sive parvis, puta furti, homicidii, membrorum mutilationis, aliorumque criminalium et enormium excessum citati parere nec minime resposidere neque aliquas poenas solver tenebuntur solium, coram pro consule et advocato, proconsul, vero advocatus nunc et per tempore existentes coram domino suo haereditario omnibus de se conquerentibus respondere tenebitur. Ciu quidem proconsuli et advocato in causis criminalibus iudicandi, sententiandi, puniendi, corrigendi, plectendi plenam tribucimus facultate, per ut ius theutonicum, in omnibus suis punctis, clausulis et conditionibus requirit. Cupien[..]que ut socium oppidum ad meliorem conditionem deveniat nundinas seu fora annua et septimanale in eo instituendum et indicendum duximus, uti quidem instituimus et indicimus litteris nostris. Nundinas  quidem primas pro die et festo Natalis Sancti Joannis Baptistae, alteras pro festo Omnium Sanctorum singulis annis, et fora septimanalia singulis feriis quintis septimanatim celebrandum et frequentandum citra tamen preiudisium civitatum et oppidum circum quaque in vicinia existentium.  Pro quibus  quidem foris annuis et septimanali mercatores et aliicuiuscunque prefatus et conditionis homines in hoci[..] oppidum veniendi, vendendi, emendi, res pro rebus merces pro mercibus permutandi, te alia negotiationis genera libere exercen[..] plenam habebunt potestatem. Ubi pro nundinis et pro foro septimanali omnes homines venientes in eundo et redeundo nostra et successorum nostrorum securitate et  libertate potientur, nisi forte tales sint, quos iura et leges fonere non permittunt, et quibus consortia proborum hominum merito esset denegan. In cuius rei fidem etc. Datum Warssauiae in conventu regni generali, die XV, mensis octobris. Anno Domini MDXCII, regni nostri quinto.
Sigismundus rex.

Дозвіл Лукашеві Серному на викуп сіл Степанківці, Покляки та Гринчук на Поділлі, 7 лютого 1588 року

Регест: підтвердження прав на королівське село Покляки Анні зі Сваричова Гонсьоровській, 24 липня 1628 року


Регест: Краків, 24 липня 1628 року. Сигізмунд ІІІ дає дозвіл Анні зі Сваричова Гонсьоровській, вдові Вавжинця Гонсьоровського, на відпущення пожиттєвих прав на королівське село Покляки в повіті кам’янецькому, синові Марціну Гонсьоровському, котрий служить під ротмістром Василем Пішевським та Стефаном Хмілецьким // Sumariusz Metryki Koronnej. T.1. - №7


четвер, 19 квітня 2018 р.

Люстрація скальського староства 1629 року (скорочено)

Староство Скальське, котре, з містами Скалою, селами Колодрібка, Цикова, Гуків, Зозулинці, Ярославка, Вишнівець і Висілок Вишнівецький, Завадинці, з війтівством скалецьким та з селом Іванковом посідає Микола Гербурт з Фельштина - флоринів 309.

Регест листу М’ясківського до королевича Карла-Фердинанда, травень 1651 року


9 полонених козаків, яких привів Забуський, одностайно твердять, що Хмельницький вже на тернопільських полях став і йде проти нас. Ми укріпили бернардинський кляштор і посадили там піхоту. Козаки й татари чинять шкоди під Кам’янцем-Подільським. Вони попалили Дунайгород, Смотрич, Скалу, Борщів та інших немало, вчинивши наскок до самих Бережан.

Опубл.: Джерела з історії Національно-визвольної війни українського народу 1648–1658 рр. – Т. 2: (1650–1651 рр.) / Упорядн. о. Ю. Мицик. – К., 2013. – с.560

Король підтверджує продажу Яном Фредро маєтностей в скальському повіті братам Бучацьким, 29 вересня 1485 року



Король записує Янові з Ягільниці, подільському хорунжому, 60 марок на село Колинджина* в скальському повіті, Подільського воєводства, на річці Шарнек**, 30 травня 1485 року

Регест: Matricularum Regni Poloniae summaria. Pars I. - №1797;
Оригінал: AGAD. - MK. - Sygn. 14. - p.148



*  сучасне село Колиндяни
** тепер річка Нічлавка, притока Нічлави

Король Сигізмунд переводить дідичне містечко Якуба Подфіліпського - Подфіліп’є на німецьке право. Краків, 12 березня 1510 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.23. - s.835-836;
Регеста: MRPS. - p. IV. - v. 1. - №968;
Заголовок копіїста: ius theutonicum oppidum Podphilipie


In nomine Domini, amen. Ad perpetuam rei memoriam, satis superque probe preclara Regnum ingenia iuvenire, utraque pro suerum angumento subditorum decreverunt ne per oblivionum perditum  cant, litterarum artificio et testium fidedignorum annotacione perhennare consvenerunt. Proinde nos Sigismundus etc. significamus etc. quia habentes commendata fidelia servitia generosi Jacobi de Podphilipye, castellani Cameneczensi, fidelis dilecti herum in fundu oppido Podfilipie eius haereditario in quantum ipsius haereditarium est, et non nostri mense regalis, in terrae Cameneczensi sittum, jus theutonicum, quod magdeburgense dicitur de certa suam et singulari benagnitate Regiis nostris dandum et concedendum duximus, damusque et concedimius per praesentes in perpetuum. Quodquidem oppidum prout in suis limitibus et granicibus consistit de iure polonico, rutenico et quovis alio in ius theutonicum praedictum transponendi et transferendi duximus, transponimusque et transferumus praesentibus temporibus perpetuus duraturus.  Removentem ibidem omnia iura polonica et quevis aliam modos et consvetudines universas que ipsus ius theutonicum plerumque solita sint perturbare. Eximentes, que omnes et singulos dicti oppidi Podphilipye incolas praesentes, futuras ab omnibus iurisdictione et potestate omnium regni nostri: palatinorum, castellanorum, capitaneorum, iudicum, subiudicum, aliarumque dignitariorum; ut coram eis aut coram aliquot ad instantiam quarumlibet personarum pro causis tam magnis, quam parvis, puta furti, iacendii, homicidii, membrorum mutilationis et aliis quibusuis excessibus enormibus et dilectis cittati vel vocati minimus compatere et respondere tenebuntur. Neque proinde aliquas penas per solvent neque ministerialis contra eos penam pyathnaczyesta extendet. Sed incole eiusdem oppidi coram advocato suo  tempore existenti, advocatus vero coram praefato Jacobo et suis posteris dicti oppidi haeredibus esse et in quantum, uti duximus haeredes eiusdem legittimi fuerinte pro eiuscemodi causis stare parere et respondere ipso iure maydemburgense debebunt et debebit. Cuiquid advocato oppidi praedicti in omnibus et singulis causis superius expressis et in aliis id genus intra metas et limites seu granicies eiusdem oppidi continuus  iudicandi sentenciandi, puniendi, condemnandi plenam et omnimodam potestarum prout hac ipsus ius theutonicum in omnibus sius punctis, clausulis, sentenciis, distenctionibus, conditionibus postulat et requierit. Decernendum ea omniam et singular premissa robur debile perpetue que firmitatis obtun[..] tenore praesentium mediante in eorum. In cuius rei testimonium sigillum nostrum est subappensum. Actum Cracovie, feria tercia proxima, post dominica Letare. Anno Domini millesimo quingentesimo decimo, regni nostre anno quarto. Praesentibus [reverendi in Christo patribus dominis Mathia, episcopo premisliemsis et regni nostri vicecancellario; magnificis, generosis et venerabilibus: Nicolao de Camyenyecz, cracoviensis et regni exircitum nostri campiductae generali, Jaroslao de Lassko, lancziczensis, Stanislao Kmytha de Vysucze, russie, Nicolao Fyrley de Dambrowycza, lubliensis et Joanne Odrowasz de Sprowa, belsensis palatinis; Cristoforo de Schydlowycz, sandomiriensis, Jacobo de Syekluka, voynyczensis, Nicolao Jordan de Zaklyczyn, byeczensis, Nicolao de Schydlowyecz, radomiensis castellanis; Joanne de Lassko, coadintore bucznensis perpetuo et regni Polonie cancellario, Stanslao de Chodecz, marschalco eiusdem, regni Polonie et leopoliensis capitaneo, Stanislao Jaroczky, marschalco curis nostre; Joanne Latalsky perpetuo bucznensis; Jaonne Czrnkowsky, canonico cracoviensis, secretarius nostris et alys que pluris consyliarys et curiensi nostris testibus circa premissa. Datum per manus eiusdem reverendi domini Joannis coadintoris bucznebsis et regni Polonie cancellary]

Покази чиншових шляхтичів Сумиславських по звинуваченню одного з них в крадіжці срібних речей; цими показами виясняється праву суду та розправи поміщиків над живучими в їх маєтках шляхтою, 14 лютого 1759 року

Покази свідків у справі гадячського старости Стржемеского та старости гощинського Тарла, про захоплення різного майна, 12 березня 1747 року

Відпускна грамота, дана графом Адамом Тарло, селянину Олександру Лосевичу, через бажання Тарла мати його священником в своєму маєтку Босирах, 23 вересня 1750 року


Actum Cameneci in positione judiciaria actorum terrestrium palatinatus Podoliae feria quinta post festum sancti Lucae Evangelistae proxima, anno Domini 1750.


Ad judicium actaque praesentia terrestria Camenecensia Podoliae. positionis judicariae, personaliter veniens generosus Lucas Roznialowski obtulit eidem judicio et ad acticandum porrexit jus libertatis in rem Alexandri Łosiewicz ab illustri magnifico Adam Tarło capitaneo Gosztynensi datum, manu ejusque propria subscriptum et sigillo illius usitato communi­tum, introcontentum, tenoris spectantis: Adam. hrabia z Tęczyua у Cekaszowiec Tarło, Gozstynski, Brzegowski, Skalski etc. starosta, połkownik woysk jego krolewskiey mości у rzeczy pospolitey regimenta pieszego łanowego, dóbr Zbrzezia dziedziczny pan. Wszystkim w obec у każdemu zosobna wiadomo czynie, komu o tym wiedzieć bedzie należało, a w szczególności iaśnie wielmożnemu iegomości xiedzu Leonowi na Szeptycach Szeptyckiemu, biskupowi Lwowskiemu, Halickiemu у Kamieńca Podolskiego, opatowi Mieleckiemu, przy wyrażoney winney weneracyey moiey, tudzież у wielmożuym ichmościom xięży officiałom, dziekanom ritus graeci uniti, iako za rekomendacyą konsystorza Kamienieckiego zdolnego vel divina peragenda munusque sacerdotium obeundum Alexandra Łosiewieza prezen­towałem na parochio w dobrach moich dziedzicznych Bosyrach w kluczu Zbrzezkim leżącą; a że do tak wysokiego stanu у godności tak synody prowincionalne iako у święte synody poddanym ile dziedzicznym są przeszkodą, zaczym pomienionego Alexandra Łosiewieza z miasta Zbrzezia dziedzicznego moiego rodem pochodzącego, do tey tak dystyngwowaney godnościnad wszelkie stany, bo ad regale sacerdotium aspiranta, wiecznemi czasu, zadosyć czyniąc świętym synodom, wolnym z poddaństwa czynie у uwalniam tak od wszystkich danin, czynszów у podatków, iako też у od wszelkiego in genere et specie poddaństwa, wraz z sukcessorami iego, nic sobie samemu, ani sukcessorom, ze mnie pochodzącym, tak na niem, oraz у na iego sukcessorach, własności nic zostawuiąc, ale dla tego szczegulnie tak dystyngwowanego charakteru wolnym go czynią, wraz imieniem sukcessorow moich, wiecznemi czasy, wszelkie ouera subditatus na osobie iego, iako na osobie sukcessorow iego praesenti recognitione kasując у annihilując, iako у ius subditatus. osobę rnoie concernens, na nic kassuie у annihiluię, wolnym go a iure meo у suk­cessorow moich declarando; na co dla lepszey gruntownieyszey wiary recoguislionem meam praesentem у to prawo oraz mu dane ręko moią własną podpisuie у pieczęcią zwykłą moią gabinetową ztwierdzam. Działo sie w zamku Zbrzezkim, dnia dwudziestego trzeciego Września miesiąca roku tysiąc siedymset piedzesiątego. Adam Tarło S. G. B. S. P. В.. P. (starosta Gozstynski, Brzegowski, Skalski, pułkownik rzeczy pospolitey), manu propria. Locus sigilli usitati in cerra rubra expressi. Post cuius suprascripti iuris liber­tatis ad acta iudicii praesentis ingrossationem originale eiusque offerenti est restitutum et cancellaria iudicii praesentis quietata.

___________________________________________________________________________________
Копія: (старий опис) Київський центральний архів, книга 3711, лист 618 зворот
Опубл.: Архив Юго-Западной Росіи. Часть 6. Том 1. - с.444-445

Шляхтичі Харовські скаржаться на скальського старосту, 1570 рік


Nikodem Lekinski kasztelan nakielski, Mikołaj Malochowski sekretarz, Stanisław Kroczowsky dworzanin Króla Jego miłości, lustratorowie uchwałą sejmu koronnego lubelskiego przeszłego do ziem ruskiej, wołyńskiej i podolskiej wysłani, oznajmujemy iż sziachetny Małysz, Hriszko i insi Charzewscy ze wsi Charzowiecz* skarżyli przed nami iż pan starosta skalski

Ягайло надає шляхтичу Андрію з Бапшина села Чорнокунці й Криве в скальському повіті, 17 липня 1413 року


Дві грамоти Вітовта, писані в Скалі, — дозвіл Кузю і Бедриховичу обмінятися селами, 2 вересня 1424 року


Мі wielki knias Witolt daly iesmo swuyu naszu hramothu Mikokolayu Biedrzichowyczu, stho ssie zhoworily inyedzi ssoboyv s Kudziom sely szie mieniathi: panu Biedriechowiczu dati bi thye sela - Olchowiecz a Sutrimiencze, tho yoho oiczizni dwie ssielyca, tretheye selo Mielieiewcze, slho mayeth od nas w piczidziessiath hriwien — tho bi yemu, thakoze dathi Kudzieui, a v Kudzia bi yemu wzithi procziw themu takoze thry szela: Kudziewczi, a nasse pridanie Czorny Ostrow, a Mikithincze. I my na tho ym przuwolili thimy szely myenyathi sie, a na pothwerzenie sie naszey hramothei pieczacz naszu welili yessmu prziwiessithi, sthoze ym dzierzathi tho wieczno a nykym nie porussono. Pissan w Skalie w ssobotha miesziancza septernbra wtorego indicta trzecziego w letho 6933.
My wielky kniasz Witold daly iessmo szwuyu naszu hramothu Kudziewi na tho, stho sie zhoworily miezi szoboyu z Mikolaiom Biedrzichowiczom sely szie myeniathi: Kudziewi Biedrzichowiczom dathi bi Biedrzichowyczu thye sela — Kudziew, a nasse przidanie Czorni ostrow, a Mikitincze, a v Biedrzichowicza by yemu wziathy przecziw thornu thakoss the sela: Olchowiecz, a Sutrimenczi, a trzeczie selo Mieleyewczi, stho maieth od nass w pianczidziessiath hriwien. Y my tho ym przesswolyly themii szieli mieniathi ssie, a na potwierdzenie ssei nassei hramothi pieczacz nassie wielily yesmo przivviessithi, stoze ym dzierzathi tho wieczno a nykim nie porussono. Pyssan w Skalye wsobothu miessianeza septembra wtoroho indictu trzeczieho w lietho sesczthissiecznoie dziewiencz seth tiidczath у treczieye.

Копія: AGAD. - Tzw. Metryka Litowska. - Dzial IV B. - Sygn.17. - f.197
Опубл.: Записки наукового товариства ім.Шевченка. Т.63. Кн.1. - с.22-23

Ягайло записує шляхтичу Станиславу, служебнику старости скальського Януша Кирдея, 30 гривень на село Покляки в скальському повіті, 14 лютого 1431 року


Vladislai regis Poloniae etc. super sumam triginta marcarum pe­cuniae monetae et numeri polonicalium, 48 gr. in marcam quamlibet computando, nobili Stanislao, familiari Ianussii Kierdyowicz, capitanei scalensis, ratione seruit iorum tempore gverrarum in partibus Podoliae exortarum per eundem factorum in et super villa nostra Poklyaky in terra Podoliae et districtu Scalensi sita, inscriptam et donatam. Quamquidem villam Poklyaki cum omnibus et singulis ipsius utilitatibus, fruc­tibus etc. et universis pertinentiis ad exolutionem usque summae prae­fatae tenebit et possidebit, hoc autem signanter expresso, quod idem Stanislaus propter defectum hominum in terra Podoliae praedicta re­sidendam faciat personaliter ibique circa expeditiones domesticas et alias, si eas fieri contingerit, nobis cum omnibus subditis obsequi te­nebitur et debebit. Daciones, contributiones et labores, quibuscunque vocitentur nominibus, quae antecessoribus nostris, possessoribus Podo­liae solui solitae fuerant, per cmethones et incolas villae praedictae effi­caciter exoluantur. Datum Sand. feria quarta Cinerum 1431. Relatio venerabilis de Opporow r. P. vicecancellarii. Lectum per Albertum de Zichlin r. P. vicecancellarium.


Копія: AGAD. - Tzw. Metryka Litowska. - Dzial IV B. - Sygn. 17. - f.182v.
Опубл.: Записки наукового товариства ім.Шевченка. - Т.63, Кн.1.  - с.27

Справа селянина Лучка, засудженого до страти в Скалі за розбій 1559 року


Ex decreto judicii terrestris camenecensis famati proconsul cum consulibus advocatus et scabini totaque communitas oppidi Scala debent ac tenebuntur evadere medio corporali juramento contra generosam Drusiannam Potoczka, relictam olim generosi Jacobi Potoczki, succamerarii haliciensis, viliae Pothfilypye haeredem actricem, in hunc modum formam et rotam juramenti, quia ipsi laboriosum Luczka cmetonem ipsius de villa Pothfilypye profugum in oppido Scala non habent neque ipsum citatio in oppido Scala pervenit, ita ipsos Deus adiuvet et sancta crux. Similiter occasione laboriosi Lazurecz debent evadere in eandem rotam juramenti quod est suspensus pro ipsius latrocinio et quod uxorem non habent et neque pueros, ita ipsos Deus adiuvet et sancta crux. Et habent habebuntque partes praefatae terminum juramenti in terminis proximis terrestribus proxime in Camyenyecz celebrandis iuxta ipsarum partium citationem praesens decretum juramenti conservationem termini praesentis et iuxta acta praesentia.

Опубл.: Bialkowski L. Podole w XVI wieku: rysy spoleczne i gospodarcze. - Warszawa, 1920. – s.204

ЦДІАУ в Києві. - Ф.37 (Кам’янецький земський суд). -