Скала-Подільський район, райцентр с.Скала-Подільська, 1947 рік

Коротка замітка про село Гуштин

Село Гуштин є досить молодим населеним пунктом, вперше його зустрічаємо в історичних джерелах лише в першій половині 17 століття. Імовірно перша письмова згадка про село зафіксована в документі датованого 15 вересням 1604 року. Тоді королівським указом було підтверджено Яну Гербурту, тодішньому скальському старості, аби він уступив право власності на село Куштин (Kustin) Мельхіору Гроту, скальському підстарості [5]. Цей документ цікавий тим, що є дним з небагатьох, де зафіксовано діяльність Яна Гербурта на посаді скальського старости. Староство Гербурт набув в 1592 році від Лянцкоронських [6]. В підтверджувальному документі згадки про Гуштин немає, отже можна припустити, що село Гуштин було засноване десь на зламі 16 та 17 століть.
Село було в заставі багатьох шляхтичів, так відомо, що в 1622 році шляхтич Мартин Вольський передав село іншому шляхтичу Каспру Ішцінському. Обидва були військовими. Оскільки Гуштин було засноване на території Скалецького староства, отже фактично власнісю короля. то таку акцію, як передачу села від одного шляхтича до іншого, потрібне було б підтвердження від короля, котре і було надане Мартину Вольському 18 квітня того ж року [8].

Під час проведення люстрації Подільського воєводства в 1629 році зафіксовано, що село Гуштин (Kusztyn) знаходиться в червоногородському старостві у власності Шимона Зюбрицького, він сплачує податку 12 золотих [2, с.192]. Очевидно, що новозасноване село було дуже маленьким, таким податок є найменшим серед всіх сусідніх сіл. В тому ж році подимний реєстр зафіксував у селі 38 будинків[7, с.136].
В кам’янецьких земських книгах, де записувались акти судових справ, Гуштин зустрічається двічі. В 1636 році "...villa novae locationis in silva Dluzek antiquitus ad villam Borziakowce...", тобто новозасноване в лісі Длужок, що здавна відноситься до Бурдяковець. В акті за 1639 рік: "...in loco Kalinie seu Kustynia in fundo villae Borziakowce...", тобто на місці Калинє або Кустиня на грунті села Бурдяківці [4, с.201]. Можливо село було заселене вихідцями з Бурдяківців.

5 листопада 1635 року Шимон Зюбрицький передав права на село подружжю Станіславу Машевському та Сюзанні Пшевлоцькій. Про що є дозвіл від короля [3, №263]. Цікаво, що тепер вказувалось, що Гуштин знову знаходиться в скальському старості. 

Події другої половини 17 століття, а саме хмельниччина (1648-1657 рр) та наступна турецька окупація Поділля на довгі 27 років (1672-1699 рр.) зруйнували село Гуштин, і місцевість багато десятиліть була необжитою. Підтвердженню цьому є люстрація 1665 року. Цитата: 

"Власником того села є його милість пан Геронім на Бжезю Лянцкоронський, підкоморій подільський, староста скальський. В тому селі немає жодного підданого вже кільканадцять років через неприятелів Корони - опришків та левентів*..." [1]. 

Лише на початку 18 століття тут знов почали селитися люди.

Боровський А.
fb.com/anrewborowski

Джерела:

1.      AGAD. – MK. – Dz. XVIII. – Sygn. 74. – k.363v.

2.      Jabłonowski A. Zródła dziejowe. – Warszawa, 1877. – T. 5.

3.      Summariusz Metryki Koronnej. Seria Nowa. Tom I.

4.      Крикун М. Подільське воєводство у 15-18 століттях. Статті та матеріали. - Львів, 2011.
5.   AGAD. - MK. - Sygn.148. - f.341v.
6.   AGAD. - MK. - Sygn.137. - f.276-177
7.  Крикун М. Документи комісарського суду Подільського воєводства 1678-1679 років. - Львів, 2015; ЦДІАУ в Києві. - ф.36. - оп.1. - спр.2. - арк.22 зворот
8.   AGAD. - MK. - Sygn.169. - f.8v-9

*левенти - розбійники, грабіжники

Документи австро-польського періоду, до 1939 року

• Борщівський повітовий суд Borschivskyj Bezirksgericht  // ДАТО. - Ф. 122, 57 од. зб., 1884–1914 рр.
• Гусятинський повітовий суд Husjatynskyj Bezirksgericht // ДАТО. - Ф. 212, 12 од. зб., 1918 р.
• Копичинський повітовий суд Kopytschynskyj Bezirksgericht // ДАТО. - Ф. 128, 203 од. зб., 1918 р.
• Чортківський повітовий суд Tschortkiwskyj Bezirksgericht // ДАТО. - Ф. 364, 1 од. зб., 1912 р.
• 
  
• Борщівський ревком // ДАТО. - Ф. Р–2290, 2 од. зб., серпень-вересень 1920 р.
• Гусятинський ревком // ДАТО. - Ф. Р–2285, 1 од. зб., серпень-вересень 1920 р.
• Чортківський ревком // ДАТО. - Ф. Р–2309, 14 од. зб., серпень-вересень 1920 р.
• 
  
• Борщівське повітове староство // ДАТО. - Ф. 6, 72 од. зб., 1927–1939 рр.
• Копичинське повітове староство // ДАТО. - Ф. 13, 71 од. зб., 1923–1939 рр.
• Чортківське повітове староство // ДАТО. - Ф. 14, 3524 од. зб., 1919–1939 рр.
• 
  
• Батальйон «Борщів» корпусу охорони кордонів Korpus ochrony pogranicza, batalion «Borszczów» // ДАТО. - Ф. 311, 27 од. зб., 1925–1936 рр
• 
  
• Борщівська повітова команда державної поліції // ДАТО. - Ф. 281, 807 од. зб., 1921–1939 рр
• 
  
• Чортківський окружний суд  // ДАТО. - Ф. 362, 133 од. зб., 1921–1939 рр.
• 
  
• Державна учительська чоловіча семінарія в м. Чортків  // ДАТО. - Ф. 395, 32 од. зб., 1922–1936 рр.
• 
  
• Приватна польська спільного навчання гімназія в м. Борщів  // ДАТО. - Ф. 371, 28 од. зб., 1909–1939 рр.
• Державна гімназія ім. Ю. Словацького в м. Чортків  // ДАТО. - Ф. 414, 8 од. зб., 1927–1939 рр.
• 
  
• Подільське туристично-краєзнавче товариство в м. Тернопіль // ДАТО. - Ф. 36, 15 од. зб., 1926–1939 рр.
• Окружні виборчі комісії по виборах депутатів до польського Сейму і Сенату // ДАТО. - ф.30. - оп.1. -

Документи до Скала-Подільського району, 1944-1959 роки

  

1.      Виконавчі комітети сільських (сільради) і селищних рад депутатів трудящих // 602 фонди, 23934 од. зб., 1944–1973 рр.

2.      Відділ народної освіти райвиконкому - роки: 1944-1958 // ДАТО. - ф.Р-368, 14 од.зб.

3.      Дорожній відділ виконкому Скала-Подільської районної ради - роки: 1945-1958 // ДАТО. - ф.Р-1009, 27 од.зб.

4.      Обласна комісія сприяння в роботі надзвичайної державної комісії із встановлення та розслідування злодіянь нацистських загарбників та завданих ними збитків громадським організаціям, підприємствам, установам // Ф. Р–274, 237 од. зб., 1944–1946 рр.

5.      Політвідділ МТС - роки: 1950-1953 // ДАТО. - ф.П-1670, 29 од.зб.

6.      Района інформаційно-обчислювальна станція державної статистики: Скала-Подільська районна інспектура ЦСУ - роки: 1944-1957 // ДАТО. - ф.Р-376, 141 од.зб.

7.      Районний комітет ЛКСМ - роки: 1944-1959 // ДАТО. - ф.П-58, 274 од.зб.

8.      Скала-Подільська районна прокуратура - роки 1944 // ДАТО - ф.Р-378. - оп.1. - спр.1

9.      Скала-Подільська районна спілка споживчих товариств - роки: 1944-46 // ДАТО. -ф.Р-1016, 5 од.зб.

10. Скала-Подільський завод холодного асфальту - роки: 1947-1960 // ДАТО. -ф.Р-2204, 122 од.зб.

11. Скала-Подільський плодоконсервний завод - роки: 1947-1961 // ДАТО. - ф.Р-2846, 74 од. зб.

12. Скала-Подільський райвиконком - роки: 1944-1958 // ДАТО. - ф.Р-2105, 114 од.зб.

13. Скала-Подільський райком - роки: 1944-1959 // ДАТО. - ф.П-23, 710 од.зб.

14. Скала-Подільський районний відділ охорони здоров’я - роки: 1944-46 ДАТО. - ф.Р-369, 9 од.зб.

15. Скала-Подільський районний заготівельний пункт «Заготзерно» - роки: 1947 // ДАТО. - ф. Р–1915, 1 од.зб.

16. Скала-Подільський районний народний суд - роки: 1944-1946 //  ДАТО. - ф.Р-377, три описи, 167 од.зб.

17. Скала-Подільський районний харчовий комбінат - роки: 1946 // ДАТО. - ф. Р–1475, 4 од.зб.

18. Скала-Подільський райсоцзабез - роки: 1944-1946 // ДАТО. - ф.Р-379, 4 од.зб.

19. Скала-Подільський райфінвідділ - роки: 1944-1959 // ДАТО. - ф.Р-380, 33 од.зб.

20. Уповноважений Міністерства заготівель СРСР по Скала-Подільському району, смт. Скала-Подільська - роки: 1945-1947 // ДАТО. - ф.Р-1020, 6 од.зб/



Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області»

Спогади Мефодія Григоровича Зимака з історії колишнього містечка Збриж

Є підстави припустити, що Збриж, як населений пункт, виник набагато століть раніше, ніж про це говорять офіційні історичні джерела.

Цьому в першу чергу сприяв рельєф місцевості, на якій виникло це поселення. Досить поглянути на схематичну карту, щоб переконатися в цьому. Річка Збруч обгортає підковою цей населений пункт приблизно так само, як омиває річка Смотрич. Старе місто Кам'янця-Подільського. Правда, на Збручі біля Збрижу не такі стрімкі і високі береги, як у місті Кам'янці-Подільському, але коли враховувати існування у Збрижу залишків оборонного валу з укріпленнями та фортеці, яка була, побудована на незахищеному річкою місці, то укріплення Збрижа, в свій час могли бути досить надійні для його мешканців.

Реляція Бутурліна* до московського царя, серпень 1655 року

"Серпня 27 прийшли ми під замочок Скала, і коло того замочку твої ратні люди спалили місто, а в тому замочку сиділи селяни і виходячи до нас (воєводів) говорили, що раді б бути під твоєю рукою. Ми той замочок покинули (не обсадили залогою), тому що було поруйновано, і селян було не багато. З-під Скали прийшли ми під город Борщів та під Висічку, і з міста Борщів ляхи та міщани, настрашившися твоїх ратних людей, кинули місто і повтікали. Ми веліли замок знищити, місто і села навколо нього і коло Висічки попалити і прийшли під місто Ягільницю, де жив польський гетьман Лянцкоронський**. В замку сидів поляк Северин Наропінський, з ним інша шляхта, гайдуки, міщани і селяни: замкнулись і приготовились до облоги твердо. Ми веліли спалити місто під замком і села, і поговоривши з гетьманом Хмельницьким обложили замок кріпкою облогою, веліли викопати шанці, поставили тури, з шанців піше військо приступало замок, і 1 вересня Напоріцький з шляхтою і з усею залогою, бачучи твердий приступ, здали замок і тобі присягли..."

*Бутурлін - московський воєначальник
**Станіслав Лянцкоронський (1590-1657 рр) - на той час (1655 рік) - гетьман польний коронний, дідич міста Ягільниці, скальський староста з 1641 року...


Цитата за Грушевський М. Історія України-Руси. - Том ІХ-2. - Київ, 1997. - с.1113-1114

Король Сигізмунд Август встановлює третій щорічний ярмарок в містечку Скала на св.Матвія (21 вер.). Краків, 19 травня 1559 року

Регеста: MRPS V, № 2519;

Копія: AGAD, MK 93, f. 256-256v;

Заголовок копіїста: Іnstitutio fori annalis in oppido Skalensi;

Sigismundus Augustus etc. Significamus etc. Quia encipiendo ut oppidum nostrorum Skalensi in palatinate [Podolie] situm eo maius capiat incrementum ad melioremque status et conditionem devenire possit praeter ea fora duo annualia et unum septimanale, quae iam eodem oppido indicta sunt, tercium forum annale pro festo sancti Matthei apostoli et evangelista instituendum,  et indicendum in oppido ipso Skalensi esse duximus,  instituimusque et indicimus ac pro instituto et  indicto haberi volumus hisce literarum nostris perpetuo et in aevum citra tamen praeindicium aliarum civitatum et oppidocum vicinorum circumquaque existentium. Quod quidem forum annale pro festo sancti Matthei apostolic et evangelista presentibus institutum atque indictum quemadmodum et alia prius in oppido illo fora indicta ab omnibus et singulis cuiuscumque status et conditionis hominibus,  caussa mercatura cuiusuis frequentari volumus, atque eiusmodi omnes in venien[..] et receden[..] nostra libertate gaudere debere diclaramus, et non nisi hos ex ea securitate et libertate exapimus quos jura et leges fonere non permittunt et quibus preborum hominum consorcia merito sunt deneganda, - harum quibus sigillum nostrorum est appensa testimonio [. . .]. Datum Cracovie, decimanono die, may, anno MDLIX.

Joannes Oczieski r.P. cancellarius subscribsit.

Податок "мостове" в містечку Скала збільшити на 2 динари, 19 травня 1559 року

Королівський дозвіл Альберту Бялоскорському на купівлю в пожиттєву власність села Пилатківці в повіті Скальському з рук Яхна та його дружини Феді, 21 січня 1536 року

Регест: Datus est consensus Alberto Bialoskorski super redimendam villam Pilatowcze districtus Skalensis de manibus Jachno eiusque uxoris Phedia, cum iure advitalitatis // Matricularum Regni poloniae summaria. Pars IV. - №17984

Оригінал: AGAD. - MK. - Sygn. 51.  - k.167

Король Сигізмунд ІІІ на прохання Єжи Дидинського, судді земського кам’янецького, надає містечку Борщів, що в Подільському воєводстві, магдебурзьке право та запроваджує чотири ярмарки на рік: на св.Юрія, св.Діви Маргарети, св.Дионізія та на свято трьох Королів, щотижневі торги - щочетверга. Варшава, 22 лютого 1629 року

Копія: AGAD, MK 177, f.261-262;
Заголовок копіїста: Jus maideburgense oppido Barsczow in palatinatum Podolia existent conceditur;

Карта: псевдоурбанізація Подільського воєводства у 16 ст

Карта показує процес "псевдоурбанізації" Подільського воєводства у XVI ст. Ці події пов’язані з намаганням середньозаможної шляхти, котра посідала функціональні уряди, перевести свої дідичні маєтки на міське право, надаючи їм відповідні привілеї. У такий спосіб шляхта прагнула зблільшити свої прибутки в цих містах завдяки проведенню в них ярмарків і торгів. Здебільшого такі міста мало чим відрізнялися від великих сіл.

З книги: Михайловський В.  Еластична спільнота. Подільська шляхта в другій половині XIV - 70-х роках XVI ст. - К.: Темпора, 2012

Карта: замкові повіти Подільського воєводства

З книги: Михайловський В.  Еластична спільнота. Подільська шляхта в другій половині XIV - 70-х роках XVI ст. - К.: Темпора, 2012

Савка Б. Копичинці: мандрівка крізь віки

Бернштейн Н.Д. Оринин местечко мое

Завантажити pdf

Летава: початок історії

Писемна історія села Летава починається в середині 16 століття. Тоді територія села відносиласть до Скальського староства з центром в містечку Скала. Скальське староство являло собою великий господарський маєток, прибутки з якого йшли на утримання королівського двору. Керував цим маєтком призначений пожиттєво староста, котрий отримував частину грошей з цього ж маєтку.

Підтвердження Станіславу Раску з Кропивників на купівлю села Мушкатівка в Кам’янецькому повіті в Борщовської, вдови Яна Борщовського та їх сина Миколая, 25 травня 1536 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn. 51. - f.229;

Регест: MRPS. - p.IV. - №11352;

Заголовок копіїста: Consensus cum conservacione advitam super redimendam villam Maskatowcze;

Consensus una cum conservacione advitam super redimendam villam Maskathowcze in terris Russiae et districtu Camenecensi sittum de manibus nobilium N Barsczowska relictae nobilis olim Joannis Barsczowski et Nicolai filii eius ac aliorum quarumcumque dicte ville modernorum possessiorum seu tenutariorum nobili Stanislao Raske de Kropiwniki datus est. Itaque a mimime redimendi possit preterque de mensam regiam pecunys regiis. Vilne datum in die Ascensionis Domini. Anno eiusdem millesimo quingentesimo tricesimo sexto.

Sigismundus rex s[ubscribsit]

Запис в Коронній метриці про видану грамоту Єжи Чартковському, на те, щоб він міг заснувати в своєму селі Чартковіце місто на німецькому праві з тією ж назвою. Вільно, 4 вересня 1522 року

Згадка: AGAD, MK 35, k.875;

Регеста: MRPS IV, №13353;

Заголовок: Fundatio oppidi Czartkowicze in iure theutonico.

Anno Domini MDXXII, Wilne, feria quinta proxima ante festum Natiuitatis sancte Marie, date sunt littere generoso Georgio Czartkowski, ut ex villa sua Czartkowicze appellata in terra Haliciensi et districtu Trembowliensi sitta, oppidi eiusdem nominis in iure theutonico fundare possit. Іn forma Cancellarie consucta.

Переклад

Року Господнього 1522-го, Вільно, найближчого четверга перед Різдвом Пресвятої Богородиці, дано грамоту народженому Єжи Чартковському, щоб із свого села званого Чартковіце, що знаходиться в Галицькій землі та Теребовлянському повіті, міг заснувати місто з тією ж назвою на німецькому праві. (Грамота) у загальноприйнятній канцелярській формі

Король Сигізмунд ІІ Август дозволяє Марціну Подфіліпському заснувати на сирому корені місто з магдебурзьким правом Верхняківці, що знаходиться на річці Нічлава в Кам’янецькому повіті. Вільнюс, 30 травня 1556 року

Копія: AGAD, MK 87, f.312-314v;

Регеста:  MRPS V, №7454: Facultas erectionis de cruda radice iure Maydemburgensi oppidi Wyrzniakowcze iuxta fluvium Nuczlawa in distr. Camenecensi siti Martino Podphilipski datur.

Заголовок копіїста: Erectio oppidi Wiirzniakowcze;

Король підтверджує Станіславу Конєцпольському відступлення доживотніх прав на села Лосяч, Давидківці та Блажеїв в Подільському воєводстві Бартоломею Єжи Сіонськєму, 22 квітня 1638 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.183. - k.101-102;

Регеста: Król wystawia mandat nakazujący oblatę w aktach kancelarii większej koronnej swego dokumentu z 28 lutego 1637 r. w Warszawie, w którym zezwala Stanisławowi Koniecpolskiemu, kasztelanowi krakowskiemu, hetmanowi wielkiemu koronnemu, staroście buskiemu, barskiemu, kowelskiemu i perejasławskiemu na ustąpienie swego prawa dożywotniego do wsi Łosiacz (Losiacza), Dawidkowce i Błażejуwka alias Słoboda Dawidkowska w wojewуdztwie podolskim na osobę Bartłomieja Jerzego Siąskiego, żołnierza walczącego w jego chorągwi. Z racji tego dożywocia, jeśli nadane dobra są obciążone dawnymi sumami, część tych sum, ktуra wynika z zapisanego prawa ma być zwrуcona krуlowi i Rzeczpospolitej, natomiast z nieobciążonej części dуbr ma być odprowadzana podwуjna kwarta do skarbu w Rawie // Sumariusz Metryki koronnej, ksiega 183. -№49/2063;

Заголовок копіїста: Oblata certarum literarum pro parte nobilis Siaski, militis, consensum ad cedendum villis Losiacza, Dawidkowce et Blazeiowka alias Sloboda Dawidkowska, palatinatus Podoliae continent.

Дозвіл Вікторину Подіфіліпському, кам’янецькому підсудку, купити село Стрілківці в Скальському повіті, з рук Яна Кемлича, дідича Бабинців. На сеймі в Пьотркові 31 грудня 1521 року

Копія: AGAD, MK 35, k.499;

Регеста: MRPS IV/2, №13074;
Заголовок копіїста: Consensus exemendi villam Strzelkowcze, generoso Victorino Podphilipski datus.

Datus est consensus generoso Victorino Podphilipski, sibiudici Camenecensis, [..] possit exemere villam regiam Strzelkowcze in districtu Skalensis sitam de manibus nobilis Joannis Kyemlicz, haeres de Babincze. Litterae in forma cancellariae, datum in convencione generale Pyotrkowiey, die sancti Sylvestri papae, anno Domini milessimo quingentessimo vicesimo secundus. Regni XV...  Relatio...

Король Сигізмунд І Старий запроваджує в містечку Миколая Гербурта, кам’янецького войського, Кудринцях, що знаходиться в Кам’янецькому повіті, два щорічні ярмарки; перший на святої діви Маргарети, другий - на Воздвиження Хреста Господнього, а також щотижневий торг у середу. Краків, 23 лютого 1518 року

Оригінал: не виявлено;

Згадка: AGAD, MK 30, f.158;

Регестa: MRPS, IV, №2679
Публікація тексту з оригінальної грамоти Волянським: Додаток до Газети Львівської. - 1855. - №29. - с.116.

Король Сигізмунд І дозволяє Вікторину Подфіліпському, кам’янецькому підсудку, заснувати місто з села Устя або Пищатинці на річці Нічлава та Глибочок, запроваджує щорічні торги на св.Віта(15 чер.) та щотижневі торги в п'ятницю. Краків, 5 травня 1518 року

Регеста: MRPS IV, №2719;
Копія: AGAD, MK 30, f.164v;
Заголовок копіїста: Locatio oppidi Husczie alis Pisczatincze dicionis Victorini Pothphilipski.

Король Сигізмунд І Старий дозволяє Вікторинові Подфіліпському заснувати містечко Свирчовсько, що на річці Жванець в замлі Кам’янецькій, та переводить те містечко на німецьке право. Пйотрків, 18 квітня 1509 року

Копія: AGAD, MK 23, s.593-594;
Регеста:  MRPS IV/1,  №598.
Текст аналогічний грамоті для Підпилип’я.

In nomine Domini amen. Ad perpetuam rei memoriam. Prudentum consilio ad humanas actiones . . . memoriam provisum existit ut . . . pro suorum commodo fidelium [vnqm?] concedit . . . mentis roborare consuenit, proinde nos, Sigismundus, dei gratia rex Polonie, magnus dux Litnanie, necnon terrarium Cracovie, Sandomirie, Siradie, Lancicie, Cuyaviee, Russie, Prussie ac Culmenum et . . . Pomeranie que dominus et heres etc. Significamus tenore presentium quibus expedit universis presentibus et futuris harum noticiam habituris, quia peticionibus nobis pro parte generosi Victorini Podphilipski fidelis dilecti oblatum benignant annuen, sibi suis que successoribus de villa ipsius hereditaria Swyrkowsko in terra Camenecensi et supra fluvium Swancza sittum oppidum nowum locare et erigere admisimus, admitimuque et [. . .] auctoritate nostra regia, ex eadem villa oppidum iste  nomine Swyrczowsko appelandum erigimus presentium per tenorem ad quidem opidum prout in suis graniciebus et limitibus consistit de jure polonico, rhutenico et quovis alis in jus theutonicum quod maydemburgense dicitur transponendum et transferendum duximus, transferimusque et transponimus presentibus temporibus perpetuo duratur. Removentes ibidem omnia et singularia jura polonica et rhutenica ac quequis alia modos et consuetudines universas, que ipsum jus theutonicum plerumque solita sunt perturbare. Eximendo que omnis et singulos dicti opidi Swyrkowsko incolas presentes et futuros ab omnia jurisdictione et potestate omnium regni nostrae: palatinorum, castellanorum, capitaneorum, judicum et subiudicum, aliorumque dignitariorum et ministerialium, ut coram eis aut eorum aliquot ad instancia quarumlit personarum pro causis tam magnis, quam parvis, puta furti, incandii, homicidii, membrorum mutilacionis et aliis quibusuis excessibus enormibus et dilectis, cittati vel vocati  respondere aut comparere minime tenebuntur, neque proinde aliquas penas persolvet neque ministerialis contra eos penam pyathnadzyesthna extendet; sed incole eiusdem opidi coram advocato suo pro tempore existenti, advocatus vero coram prefato Victorino et successoribus eius eiusdem opidi heredibus pro eiusmodi causis stare parere et respondere cuilibet ipso iure juri theutonico debebunt et sint astricti. Cuiusquidem advocato opidi predicti in his ipsis causis, capitalibus et omninalibus supremus expressis in metis et graniciebus opidi predicti contingentibus iudicandi, senteciandi, puniendi, condemniandi, corrigendi et plectendi damus et concedimus plenam et omnimodam pretatem, prout id ipsum jus theutonicum in omnibus suis punctis, capitulis, clausulis et conditionibus postulat et requirit. In quorum omnia et singulirum premissorum fidem et testimonium sigillum nostrum presentibus est subappensum. Actum in convencione pyotrkoviensi generali, feria quarta proxima post festum Liburem et Valeriam, anno Domini millesimo quingentesimo nono, regni nostri anno tercio. Presentibus… (список свідків)  . . .
Datum per manus eiusdem reverendi patris domini Joannus de Lassko . . . et regni Polonie cancellarii . . .

Король Сигізмунд ІІІ надає скальському старості Станіславу Лянцкоронському село П’ятничани. Краків, 1 червня 1588 року

Копія: AGAD, MK 135, f.22v - 23;

Регеста: Summariusz Koronnj Metryki. T.IV. - №22: Король винагороджує заслуги Станіслава Лянцкоронського, старости скальського, в битвах проти татар на Поділлю. Надає йому за те в доживоття село П’ятничани в повіті кам’янецькому. Попереднім власником того села був Ян Корицкі, котрого позбавили права на село, через те, що не платив кварти на оборону країни.

Заголовок: Villa Piatniczany g.Stanislao Lanczkoronski datur ad vitam.

Король Сигізмунд І дозволяє Станіславу Лянцкоронському викупити село Цигани в Подільському воєводстві, кам’янецькому повіті, в шляхтянки Циганиської. Краків, 18 лютого 1521 року

Згадка: AGAD, MK 37, f.67v;

Регеста: MRPS IV, №3611: Regia Mtas dedit consensum Stanislao Lanczskorvnyski, pincernae Sandomiriensi et capitaneo Camenecensi, ad redimendam villam Czigani in terris Podoliae districtus Camenecensis de manibus nob. Cziganyska, eiusdem villae tenutricis.

Король Владислав IV дозволяє Станіславу Лянцкоронському уступити доживотні права на село Звялівці у Подільському воєводстві, повіті Кам’янецькому, на користь подружжя Вавжинця Спитка Йордана та Ельжбети Шльонської. Варшава, 16 вересня 1641 року

Копія: AGAD, MK 185, k.385-385v;

Регеста: Summariusz Metryki Koronnej, ksiega MK 185. - №521/2789.

Стації, 1485 рік

Stationes: Belz, Rubyeschow, Hrodlo, Halycz, Colomyya, Snatyn, Helczydayow, Czyrwony grod, Skala, Kamyenyecz, Bobrka, Leopolis, Grodek, Sczyrzecz, Sokalye, Busko, Glynyany, Vyssnya, Smotrycz, Row, Chmyelnyk, Tlwmacz, Zydaczow, Stryy, Sambor, Sanok, Crosno, Lyeszensko, Moscziska, Przemysl, Drohobycz, Nyezankowycze, Lubaczow, Radno, Lubomla, Pothylycz, Colaczyn, Grabovyecz, Chelm, Crassnysthaw, Swyerzynyecz, Mogila, Brzessko, Opathowyecz, Bussko, Myechow, Mstow, Skarbymyrz, Cuchow, Pilzno, Solyecz, Koprzywnycza, Opathow, Syecziechow, Suleyow, Wanchoczko, Andrzeyow, Ropczicze, Radomskye, Piotrkow, Suleyow, Land, Trzemeszno, Mogilno, Wangrowyecz, Strzelno, Srzoda, Kazimyrzs, Srzem, Stawischyn. // MRPS I, nr 1814

AGAD. - MK. - Sygn.13. -  f. 32

*Стації - міста, котрі зобов'язані були утримувати королівський двір, при проїзді через них 

Витяг з перепису єврейського населення в південно-західному краї. Кагал міста Збриж

Zbrzyź. Specyńkacia głow żydowskich tego miasta z wsiami, do teyże parafii należącemi, dwoma inwentarzami, pierwszym die 15-ta octobriś w roku przeszłym 1764, przez urodzonego Jozefa Dyiowskiego, tudzież zydow: Herczka Nuchymowiczz, Moszka Markowicza, Leyzora Oronowicza, szkulnika, Zbrzyskich,

Король Олександр дозволяє Станіславу Кирдею, войському кам’янецькому, його дідичному селу Пилипківці, що на річці Нічлава в Подільському воєводстві, скальському повіті, надати статус міста та перевести його на магдебурзьке право. Радом, на сеймі 22 травня 1505 року

Копія: AGAD, MK 19, f.190v-191v;
Регест: MRPS III, №2163;

Опубліковано: Pulaski K. Szkice i poszukiwania historyczne. Seria trzecia. - s.192-194.
Заголовок копіїста: Priuilegium Kyerden super locatione oppidi sui Pilipkowicze in jure theutonico.

Список королівських та приватних міст та містечок в Подільському воєводстві, 1453 рік

Оригінал: AGAD, MK, Sygn.11, s.10;
Регеста: MRPS, p.I, №192.

Король Владислав IV надає староство скальське Станіславу Лянцкоронському та його дружині Александрі із Сієнна, 8 лютого 1641 року

Витяг з податкового турецького реєстру. Список господарів, Збриж, 1681 рік

Опубл.: Dariusz Kolodziejczyk. The Ottoman Survey Register of Podolia (ca. 1681). Defter-i Mufassal-i Eyalet-i Kamanice, part 1: Text, Translation, and Commentary. XVIII+672 p., 6 Maps; part 2: Facsimile. IV+362 p.

 Іван, син Сеферіна;
Федось, син Андрія;
Данько - лях;
Марко, син Івана;
              ВСЬОГО 4


____________________________________________________________________________________

Король Владислав IV надає місту Нове Бжезє магдебурзьке право, [17 травня] 1646 року

Король прихиляється до прохання Станіслава Лянцкоронського з Бжезя, каштеляна галицького і старости скальського, заслуженого воїна, трибунальського депутата, сеймового посла і виконавця інших функцій, виражає згоду, аби дідичне місто Лянцкоронськго – Нове Бжезє, що розташоване на ґрунтах сіл Харівці та Старий Ярослав у Подільському воєводстві, отримало магдебурзьке право та одночасно з тим надає його польським та руським мешканцям. Мешканці міста знімаються з права земського, та у майбутньому повинні будуть відповідати згідно права німецького перед своїм війтом з правом позиватися до власника міста. Отримують також право вибирати з-поміж себе бурмістрів, райців, лавників та війта. Вироки та інші публічні документи повинні будуть виходити з актів міських під печаткою (порожнє місце для печатки). Війт повинен отримати пляц в місці, яке визначить Лянцкоронський, на якому він буде судити, отримає право пропінації та звільнення від міських поборів. Місто отримує чотири ярмарки на рік (порожнє місце для запису, коли буде відбуватися кожен з них), з вільним доступом для поляків, русинів, євреїв та всіх інших; також торги щовівторка та щочетверга. Документ підписаний Владиславом IV та Якубом Максиміліаном Фредром.

Копія: AGAD, MK 189, f.437-438v;

Регеста: Sumariusz Metryki Koronnej. Księga MK 189 z Archiwum Głównego Akt Dawnych / Opracował Janusz S. Dąbrowski. - №470/4435

Заголовок Копіїста: Jus theutonicum do Nowego Brzezia na pograniczu fundovanego Stanislawa Lanckoronskiego, kastellana Halickiego

        Vladislaus etc. Significamus etc. ad splendorem et praesidium Regni nostri non postremum id ad praesenti momentum, si civitates et oppida in Dominiorum nostrorum confeniis existentia, in sultibusque hostium exposita tam publicis quam privatorum hominum opibus affluxerint, quibus non tantum rei domesticus consulerent, sed etiam universis Reipublicis in illique necessitatibus singulari forent praesidio, et ad iument.

     Proinde cum nobis relatum supplicatumque esset, quod generosum Stanislaum de Brzezie Landckoronski, castellanum Haliciensi, capitaneum Scalensi, virum vetusta utilitatis clautudine conspicuum, rebus prudenter strenue et fortitor in variis frequensibusque subselliorum, comicialiorum, tribunaliorum et aliorum functionum bellicarum gestis abunde nobis et Reipublicis universis probatum ac commendatam, ut rationibus oppidi ipsius haereditarium Nowe Brzezie dicti in fundo Charzowcze et Stary Jaroslaw per eum noviter locati, in palatinatu Podoliae sittum et iacentum consuleremus certisque immunitatibus, juribus et libertatibus, incolas eiusdem oppidi auctos ad sustentamus Reipublicis onera et sua, amplificanda commoda firmiores, uti in confinio existenti praefati oppidi praesidia. Provide nda ordinatiores, habilioresque redderemus libenter petitioni memorati casstellani Haliciensi pro suo oppido haereditario, in decus maiusque praesidium et ornamentum Reipublicis sumptu non mediori intuit apud nos interpositus, uti quitato consentanea annuendo duximus, praedictum oppidum Nowe Brzezie nuncupatum seu potius cives et incolas eiusdem libertatibus et immunitatibus infrascriptis ornamus, primum quidem adiustar aliarum civitatum et oppidorum Regni jus theutonicum alias maydeburskie dicto oppido Nowe Brzezie damus et conferimus, ut eo perpetuis utati temporibus;
      removentes ab eodem oppido et incolis illius omnia jura polonica et rhutenica, modos et consvetudines, quae ius theutonicum perturbare consuenerunt, eximemus ac liberamus oppidanos ac incolas seu habitatores eiusdem oppidi ab omni jurisdictione omnium et singulorum palatinorum, castellaniorum, burgrabiorum, succamerariourum, judicum, subjudicum caeterorumque dignitariorum et officialium Regni nostri ut coram ipsis aut eorum aliquo in causis sive magnis, sive parvis, furti, homicidii, mutilationis membrorum et aliorum enormium excessum minime vel aliquas paenas solvere teneant;
          sed coram advocato duntaxat seu domino suo prout jus theutonicum in omnibus suis punctis, clausulis, conditionibus et articulis requirit sese instifiant.
Ita ut ab hinc cives et incolae praedicti oppidi Nowe Brzezie plenariam et omnimodam potestatem habeant proconsules, consules, advocatum et scabinos inter eligenum electosque confirmanum domino suo haereditario proponendum.
         Qua quidem confirmatione interuniente dicti officiales in magistratu constituti in praesentium juris theutonici alias maydeburgensi omnes et singulas causas magnas et parvas civiles et criminales iudicare ac decernere possint ac valeant.
         Salva appelatione ad dominum suum haereditarium parti gravatae reservata.
          Cives quoque et incolae oppidi praedicti nulliti, nisi coram proprio judicio conveniri in actionibus debebunt. Processus pono inscriptiones aliaque instrumenta publica ex actis civilibus de promenus sit signo seu sigillo tali hic depictum cernit  ___ obsignabunt, habebitque ipse advocato vigore praesentis instituendo et pro tempore existens, aream pro aedificanda domo a generoso Stanislao Landskoronski, castellano halaciensi et capitaneo Scalensi in dicto oppido assignata, in qua iudicia solita advocatialia peraget et iustitiam cuique administrabit, propinationem quoque liberam varii generis liquorum necnon onera eiusmodi.
       Liberae propinationis cutuitu per cives et incolas praedicti oppidi pendendum voluntati et ordinationi eiusdem domini haereditarii subiirimus relinquimus, contributionibus nihilous publicis salvis ibidem manenum.
    Denique quo uberiora ibidem cives et incolas Noua Brzezie suorum privatorum facultatem percipiant, incrementa nundinas quatuor in decursu anni celebrandum. Primas quidem pro ____________, alteras vero pro __________, tertias pro ___________, quartos vero pro ___________, indicimus septimanalia fora ibidem singulis septimanis feria tercia et quinta celebrandum instituimus. Quamobrem integrum atque liberam esse volumus cuiusqunque statuesque, ritus et conditionis hominibus sive etiam poloni sive rhuteni, sive judaei, sive aliis nomine et cognomine quovis appelati ad dictum oppidum Nowe Brzezie pro memoratis nundinis cum quiquis generis mercibus ac rebus venire easdem devindere, mercarive res pro rebus commutare et alia eius generis in publicum civitatis Regni nostri mercatibus ac nundinis fieri solita negotia exercere;
       cita tamen vicinarum civitatum et oppidorum periuditium pono in veniendum et udeum ad dictas nundinas et horum septimanalas omnes et singuli qui commorandi et negotiandi causa ad dictum oppidum Nowe Brzezie commeabunt eadem securitate munitos esse volumus, qua litteris salvi conductus nostri muniti gaudent. Nisi forte tales inibi reperiant, quos leges publicea fonere non permittunt et quibus bonorum comeriament denegatam.
In quorum fidem etc. Datum Varsavie, die __, mensis __________, anno Domini MDCXLVI, regnorum ut supra. 

Vladislaus rex                                                   Jacobus Maximilianus Fredro, referendarius Regni

*  *  *

Переклад на українську мову.

Ми, Владислав і т. д. Повідомляємо, що для слави і захисту нашого Королівства має велике значення те, щоб міста і містечка, які розташовані в межах наших володінь і зазнають загрози з боку ворогів, зростали завдяки громадським і приватним зусиллям. Це не лише сприятиме їхньому власному розвитку, а й стане надійною підтримкою для всієї Речі Посполитої та її потреб.

Оскільки до нас надійшло прохання від шляхетного Станіслава Лянцкоронського, галицького каштеляна і старости скальського, який є людиною шанованою та досвідченою у державних справах, ми вирішили підтримати спадкове містечко Новий Збриж новозасноване ним на ґрунтах Харівців та Старого Ярослава у Подільському воєводстві. З метою розвитку цього містечка та його мешканців ми надаємо йому певні привілеї, свободи та імунітети, щоб воно могло краще виконувати свою функцію прикордонного укріплення.

Зокрема, ми надаємо містечку Новий Збриж так зване німецьке (магдебурзьке) право, звільняючи його від усіх польських та руських прав і звичаїв, що можуть суперечити цьому праву. Таким чином, мешканці звільняються від юрисдикції всіх королівських урядовців, включно з воєводами, каштелянами, бургграфами та суддями, і підлягатимуть лише своєму війту та пану-дідичу як того вимагає німецьке право у всіх його пунктах, положеннях, умовах і статтях.

Мешканці містечка отримують повне право самостійно обирати війта, бурмістрів і радників, які будуть підтверджені дідичним власником містечка. Вони матимуть право здійснювати судочинство у всіх цивільних та кримінальних справах, з правом апеляції до свого дідичного власника.

Також громадяни та жителі згаданого містечка не повинні підлягати судовому розгляду, окрім як перед власним судом у справах. Судові процеси, записи та інші публічні документи з цивільних актів нехай будуть засвідчені і запечатані знаком або печаткою, такою, як зображено тут ___ . Сам війт, який діятиме відповідно до цього розпорядження і перебуватиме на посаді у свій час, отримає від шляхетного Станіслава Лянцкоронського, галицького каштеляна та скальського старости, призначену ділянку в згаданому містечку для будівництва будинку, у якому він проводитиме звичні судові засідання та здійснюватиме правосуддя для всіх. Також йому надається право на вільний продаж різного виду напоїв, а також відповідні повинності, а мешканці – свободу у його виготовленні та розповсюдженні відповідно до вказівок дідичного власника.

Щоб мешканці та жителі Нового Збрижа могли отримувати більший прибуток зі своїх приватних маєтностей, ми встановлюємо чотири ярмарки протягом року. Перший – на ____________, другий – на __________, третій – на ___________, четвертий – на ___________. Також ми запроваджуємо щотижневі базари, які відбуватимуться у вівторок і четвер.

Ми бажаємо, щоб усі люди незалежно від стану, обряду та походження – чи то поляки, чи русини, чи євреї, чи інші, як би вони не називалися, могли вільно приїжджати до згаданого містечка Новий Збриж на зазначені ярмарки зі своїми товарами й речами, продавати їх, купувати інші в обмін, а також займатися іншими торговими справами, що зазвичай здійснюються на міських ринках і ярмарках у нашому Королівстві, однак без завдання шкоди сусіднім містам і містечкам ми бажаємо, щоб усі і кожен, хто прибуватиме до згаданого містечка Новий Збриж з метою проживання та торгівлі під час зазначених ярмарків і щотижневих ринків, користувалися такою ж безпекою, якою наділені ті, хто має наші охоронні грамоти. Хіба що там виявляться такі особи, яких публічні закони не допускають і яким заборонено займатися торгівлею

На підтвердження цього видано дану грамоту у Варшаві [17 травня] 1646 року.

Король Владислав IV                                     Якуб Максиміліан Фредро, референдар Королівства

Лист Богдана Хмельницького та Івана Виговського до коронного гетьмана Станіслава Потоцького (великий) або Станіслава Лянцкоронського (польний), весна 1655 року

Ясновельможний і т. д.

Що Всемогутній Бог після довгих між нами усобицях подає способи і оказії комбінації нe тільки мені, aлe й втіху усьому місцевому краю i Війську. Однак мeні особливо, бо в. м., м. м. п., при такій оказії вказуєш мені свій шлях дo здобуття люб’язного афекту. Як я цьому вдячний, сама річ кожному покаже, коли завжди стараючись, буду виявляти мою люб’язність щодо милості й приязні в. м.,мого м. пана, при кожній оказії.

Король Сиґізмунд Авґуст зберігає Станіславу Лянцкоронському з Бжезя, старості скальському, пожиттєве право власності на королівське село Свіхловці в скальському повіті. 29 січня 1569 року

Копія: AGAD, MK 105, f.10;
Регеста: MRPS V, №9997;

Заголовок копіїста: Aduitalitas generosi Stanislai Lanczkorunski, capitanei Skalensi, super villam Swichlowcze.

Король Казимир переводить місто Червоногород з польського права та будь-якого іншого на магдебурзьке право. 13 серпня 1448 року в Кам’янці

Копія: AGAD, MK 10,  f.29;

Регеста:  MRPS, I,  nr.44;

Заголовок: Littera juris theutonici oppidanorum de Czyrwonigrod.

Геронім Лянцкоронський, староста Скали, та його дружина Анна з Іскшина, підтверджують пожиттєве право на містечко Лехнівці, що зараз Нові Давидківці називається, з висілками Висядки, Свідерово, Рогозно та іншими, що до того міста належать, 31 березня 1552 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.80. - f.223v -224;
Регест: MRPS. - p.V. - №1216;

Заголовок копіїста: Conservatio advitalis in usufructu et possessione oppidi Lechnowcze, quod nunc Nowe Dawitkowcze vocatur, generosi Hieronimi Lanczkorunski et Annae, coniugis ipsuis.

Згода на викуп в пожиттєву власність Єжи Язловецькому, каштеляну кам’янецькому, в Миколая Лянцкоронського з Бжезьє, старости скальського, села Глубочка, 3 листопада 1565 року

Станіслав Лянцкоронський, староста скальський, купує млин в Скалі в Гедвіги, дочки Вітека, кам’янецького міщанина, 15 грудня 1568 року

Люстрація королівського маєтку села Покляки 1665 року

Копія: AGAD. - MK. - Dz. XVIII. – Sygn. 74. – s.274-275.

Wies Pokleki

Possessorem tey wsi iest ImPan Stanislaw Gruszecki podsędek Podolski spolnie z leymcią panią Elzbieta z Chrząstow malzonko swoią za konsensem krola Imci Jana Kazimierza de data Varsavie [n] XXX mensis decembris anno Domini MDCLXIV milosciwie otrymanym y Cepyą przez ImPana Macieja Gorkę łowczego Halickiego y Barbare Liską, malzonkow na swoie osoby wlaną et in castro camenecensi Podolia, feria secunda post festum Purificationis Beatissima Maria Virginis proxima anno Domini 1665 to zeznaną.

Ta wies iuxta lustracionem anni 1636 otaxowana była w prowent skarbowy na fl.49.8.15.

Teraz po spustoszeniu y desolacyi srogiey oktorey przez rozne inkwizycye y przez iurament poddanych tey wsi dostateczną wzielismy wiadomosc tylko poddanych iest czterech, ktory robic powinni po dniu w tydziem po wyisciu słobody.

[s.275]

Aleze ImPan dzierzawca dal tym poddanym do lat szesciu słobody, tedy się te dniw prowent skarbowy nie rachuią. Młyn w tey wsi spustoszał.

A poniewaz nie pokazalo sie zadnego z tey wsi dochodu, mlata by bydz cale ziwolniona ta wies od kwarty płacenia, lecz zey odmianą na potym innych dzirzawcow w dobra dziedziczne obrocona nie byl et in vin supremi Reipublice Domini naznaczamy z pomienioney wsi do Rawy wnosic y placic co rok na swiątki do skarbu koronnego, podwinami w prawie pospolitym o lustracyach y kwarcie opisanami.

Kwarty starey fl.1

Kwarty nowey fl.1

A oboiey kwarty fl.2

Витяг з перепису єврейського населення в південно-західному краї в 1765 році

Skała. Przez urodzonego Jozefa Dyjowskiego, tudzież żydow: Orona. Ickowieżą. Leybe Szlomowicza, kwartalnych, y Leybe Haskielowicza, szknlniką, jnwentarzem, przez tychże rewiżorow zapoprżysiężonym, spisane y podane żydowskie głowy:

Витяг з люстрації Кам’янецького староства. Бережанка, 1565 рік

Brzezani, wiesz, ktorą pan Skoroszowski oszadzal, a teraz iest w dzierzenyu pana Stanislawa Lutomierskiego, na ktorą ma doziwoczie pole (?). W nyei kmieczi na ten czas osziadlich iest dwadziesczia, ktorzi dawaią owsza miare Kamienieczkiey wiezchowatey trzecziunikow - po dwa, valor. gr. dwanasczie; kur po czworo, valor. gr. dwa.. A imiona, kmieczi the szą: Hawriło, Audrey, Wasko, Haraszim, Hawrilko, Hołubiecz, Jaczkow, Dmitr, Brathko, Woythko, Stasz, Lesko, Chwedko, Iwan Watamanow, Martin Iwanow, Iwan Pantuz, Michailo Kuzmin, Artim mielnik, Marczin wozni, Kusko.

Витяг з люстрації Кам’янецького староства. Летава, 1565 рік

Оригінал: AGAD. - tzw.ML. - dz.IV B. - Sygn.12. - f.465-516;
Опубл.: Архив Юго-Западной Россіи. Часть 7. Том 2. - с.194-195.



Lethowo Dworiscze. Ta wiesz dopiero iesth zasadzone przesz pana Dobka po daczie listhu doziwotnego, yemu danego, ktora tam niebiwala za luczkiei pamieczi, okrom tego, ze tho miesczie zwano Lethowo Dworziscze; a wszak ze przed thim czassow dobrze przeslich mogla bicz niekiedi wiesz, bo polia tam bili wielkie y barzo dobre do urodzaiu y do pasthwiska. Na then czasz, gdi pan Dobek poczal ossadzacz, a też tam nye wielie dabrow, tylko polya sczere, a pusthe; w niey yusz oszadziel kmieczi dannich oszm, ktorzi daia czinszu doroczniego po gr. trzidziesczi; kur - po dwoye, valor. gr. ieden; jaiecz - po dwadziesczia, valoris gr. ieden; robia po piaczi dni do roku, okrom thloki. Imiona ich szą: Wataman lib., Steczko, Waszil, Jakiem, Szemko, Andreiko, Steczko Wlezlo, Onaczko, Lechno.

Король Сигізмунд Август записує шляхетному Станіславові Добеку 200 гривень на село Летово Дворище в скальському старостві. Краків, 2 червня 1559 року

Копія: AGAD ,MK 93, f.275-276; також: AGAD, tzw ML IV B 17, s.22-24;

Регеста: MRPS V, №2535;

Заголовок копіїста: Inscriptio ducentarum marcarum peccunie in villa Letowo Dworziscza dicta nobili Stanislao Dobek.

Король дозволяє Миколаєві Гербурту з Фельштина передати староство скальське його синові Яну, 20 грудня 1592 року

Король дозволяє миколаєві Гербурту з Фульштина, воєводі руському, старості скальському та тлумацькому, на відступлення прав на користь сина Яна, дворянина королівського, скальського староства, що має міста Скалу і Колодрібку, війтівство скальське з приналежним селом Іванковом та млином, селами: Глубічок, Голенищів, Цигани, Ланівці, Жилинці, Синьків, Загуківці, Зозулинці, Ярослав, Вишнівець, те староство раніше посідав покійний станіслав Лянцкоронський, каштелян галицький, за виняткому сіл Летава, Свелівці, П’ятничани та Підгір’я, на які отримали доживоття його сини. Ян Гербурт отримує доживоття під зобов’язання сплати кварти
Копія: AGAD. - MK. - Sygn.137. - k.499v. - 500v;
Регеста:  Summariusz Metryky koronnej. T. VI. - №545;
Заголовок копіїста: Consensus magnifico Nicolao Herbort, palatino Russiae, ad cedendum capitaneatus Skalensi filio suo.

Відступлення доживотніх прав на село Куштин в старостві скальському, 3 листопада 1635 року

Регест: Краків, 3 листопада 1635 року. Король Владислав IV дає згоду Шимонові Зубрицькому на відступлення доживотніх прав на село Куштин в старостві скальському Станіславові Машевському і Сюзанні Пшевлоцькій, його дружині // Księga wpisów podkanclerzego Tomasza Zamoyskiego z lat 1628-1635, oprawa W. Krawczuk, "Sumariusz Metryki Koronnej". Seria Nowa, Т.I. - №263

Король надає Миколаєві Гербурту з Фельштина, старості скальському, уряд каштеляна кам’янецького, 16 вересня 1635 року

Регест: Король надає Миколаєві Гербурту з Фельштина, старості скальському, уряд каштеляна кам’янецького. Гербурт заслужив це надання беручи участь у війнах: волоській, інфлянській, московській, та недавно завершеній пруській. // Sumariusz księgi MK 180 z Archiwum Głównego Akt Dawnych w Warszawie, z lat 1633 - 1635, kanclerstwa Jakuba Zadzika / Opracował Wojciech Krawczuk. - №815

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.180. - k.566  - 566v.

Король Казимир IV переводить місто Смотрич на магдебурзьке право. Кам’янець, 15 серпня 1448 року

Копія: AGAD, MK, Sygn.10, f.30-30v;

Регеста: MRPS, p.I, №45;

Публікація: Архив Юго-Западной Россіи. - Часть 5. Том 2. - с.6-8

Заголовок копіїста: Littеre iuris theutonici super oppidum Smotrzicz.

Король Сиґізмунд Авґуст зберігає доживоття Героніму Лянцкоронському, скальському старості та його дружині Анні, на спустошене село Зухлівці на річці Нічлава у скальському повіті. 18 березня 1553 року

Копія: AGAD, MK 83, f.95v - 96;
Регест: MRPS V, №1485;

Заголовок: Advitalitas generosi Hieronim Lanczkorunski ac Anne coniugis eius in possessione ville Zvchliowcze.

Локаційний привілей для Дунаївців. Варшава, 15 жовтня 1592 року

Король дозволяє Ельжбеті Лянцкоронській, вдові по каштелянові галицькому та старості скалецькому, перетворити її дідичне село Дунойовіце у Подільському воєводстві на місто з назвою Дунайґрод на магдебурзькому праві. Король також звільняє мешканців від будь-якої влади воєвод, каштелянів, старост, суддів, підсуддів, бурггабіїів та возних. Встановлює два ярмарки: на 24 червня (pro die et festo Natalis Sancti Joannis Baptistae) та на 1 листопада (День Всіх Святих), а також торг щотижневий у четвер.

Копія: AGAD, MK 137, k.399v.-400;
Регеста: Sumariusz Metryky Koronnej. - t.6. - №418.
Заголовок копіїста: Locatio oppidi Dunaigrod.

      Sigismundus III etc. Significamus etc. Quod cum intelligamus terras nostras Podoliae continuis tartarorum aliorumque hostium vianorum incersionibus pluribus in locis vastatas incultasque ides manere, nec homines nobis subditos et oppidis immunitionibusque certis ibi conditis communie solute et rebus suis consulerent. Quo propter cum nobis relatum esset nomine generosae Helizabeth Lanczkoronska, castellani Haliciensi et capitanei Skalensi, vidua relicta eam qui homines in frequentia et communion facilius contineret de villa sua haereditaria Dunaiowcze, quae fere in finibus palatinatus Podoliae sita est oppidum nomine mutate in Dunaigrod instituere velle. Quam rem et institutum illius ut nos authoritate nostra confirmare et approbare dignaremur per certos consiliarios nostros, per eodem generosa Helizabet Lanczkoronska supplicatum nobis fuit. Ac nos eiusdem supplicationibus moti atque commode incolarum regni nostri permonere cupientes hanc ipsam oppidi locatione nos confirmandum et approbandum esse duximus, per ut confirmamus et approbamus presentibus litteris nostris.

    Volenteque ut maior hominum frequentia concurrat et in dies maiora predictum oppidum accipiat incrementa, damus et concedimus illi  ius theutonicum, quod Magdeburgense dicitur, ut eo temporibus perpetucis utatur.

      Removentes ab eo omnia iura modos et consuetudines vniversas, quae ius theuthonicum perturbare consuenerunt, eximendum et liberandum oppidanos predictos et omnes incolas eius ab omni iurisdictione: palatinorum, castellanorum, capitaneorum, tenutariorum, judicum, subjudicem, burgrabiorum et ministerialimum eorundem ac caeterorum dignitariorum et officialium regni ut coram ipsis seu eorum aliquot per causis sive magnis sive parvis, puta furti, homicidii, membrorum mutilationis, aliorumque criminalium et enormium excessum citati parere nec minime resposidere neque aliquas poenas solver tenebuntur solium, coram pro consule et advocato, proconsul, vero advocatus nunc et per tempore existentes coram domino suo haereditario omnibus de se conquerentibus respondere tenebitur. 
     Ciu quidem proconsuli et advocato in causis criminalibus iudicandi, sententiandi, puniendi, corrigendi, plectendi plenam tribucimus facultate, per ut ius theutonicum, in omnibus suis punctis, clausulis et conditionibus requirit. 
     Cupien[..]que ut socium oppidum ad meliorem conditionem deveniat nundinas seu fora annua et septimanale in eo instituendum et indicendum duximus, uti quidem instituimus et indicimus litteris nostris. Nundinas  quidem primas pro die et festo Natalis Sancti Joannis Baptistae, alteras pro festo Omnium Sanctorum singulis annis, et fora septimanalia singulis feriis quintis septimanatim celebrandum et frequentandum citra tamen preiudisium civitatum et oppidum circum quaque in vicinia existentium.  Pro quibus  quidem foris annuis et septimanali mercatores et aliicuiuscunque prefatus et conditionis homines in hoci[..] oppidum veniendi, vendendi, emendi, res pro rebus merces pro mercibus permutandi, te alia negotiationis genera libere exercen[..] plenam habebunt potestatem. Ubi pro nundinis et pro foro septimanali omnes homines venientes in eundo et redeundo nostra et successorum nostrorum securitate et  libertate potientur, nisi forte tales sint, quos iura et leges fonere non permittunt, et quibus consortia proborum hominum merito esset denegan. 
        In cuius rei fidem etc. Datum Warssauiae in conventu regni generali, die XV, mensis octobris. Anno Domini MDXCII, regni nostri quinto.

        Sigismundus rex.

*  *  *

Сигізмунд III і т.д.. Повідомляємо і т.д. Оскільки нам стало відомо, що землі наші Поділля внаслідок безперервних набігів татар та інших ворогів у багатьох місцях зазнали спустошення й залишаються необробленими, а також що наші піддані через відсутність укріплених міст і фортець не можуть належно захистити себе і своє майно, то, зважаючи на подання, зроблене нам від імені шляхетної Єлизавети Лянцкоронської, каштелянки галицької та старости скальської, удови, яка залишилася після покійного (чоловіка), про бажання заснувати місто на місці її спадкового села Дунаївці, що розташоване майже на межах Подільського воєводства, змінивши його назву на Дунайгород, — ми, керуючись її проханням та зважаючи на потребу в збільшенні кількості мешканців нашого королівства, визнали за необхідне затвердити та підтвердити цей привілей.

Тому ми затверджуємо і схвалюємо заснування цього міста нашою нинішньою грамотою.

Бажаючи, щоб туди збиралося більше людей і щоб саме місто з кожним днем зростало й розвивалося, ми надаємо і даруємо йому німецьке право, зване магдебурзьким, щоб воно користувалося ним на вічні часи.

Звільняємо це місто від усіх законів, порядків і звичаїв, які суперечать магдебурзькому праву, а також звільняємо всіх міщан і мешканців цього міста від будь-якої юрисдикції воєвод, каштелянів, старост, державців, суддів, підсудків, бурграбіїв та інших королівських урядників, так що вони не будуть змушені відповідати перед ними у жодних справах — ані великих, ані малих, зокрема у випадках крадіжок, убивств, каліцтва чи інших тяжких злочинів і правопорушень. Вони відповідатимуть лише перед війтом і бурмістрами, які обійматимуть ці посади в майбутньому, а війт повинен буде відповідати перед своїм спадковим дідичему всіх питаннях, що стосуються міста.

Ми також надаємо повну владу війтові та бурмістрам у кримінальних справах для судочинства, винесення вироків, покарання, виправлення та стягнення штрафів відповідно до всіх пунктів, положень і умов магдебурзького права.

Бажаючи, щоб це місто отримало ще кращі умови, ми наказуємо заснувати тут щорічні ярмарки та щотижневий ринок, що підтверджуємо цією нашою грамотою.

Щорічні ярмарки мають відбуватися: перший — на Різдво Святого Йоана Хрестителя (24 червня), другий — на свято Всіх Святих (1 листопада). Щотижневий ринок має проводитися щочетверга, однак без шкоди для прав міст і містечок, що знаходяться поблизу.

На ці ярмарки та ринки купці й люди будь-якого стану можуть вільно прибувати до цього міста, продавати, купувати, обмінювати товари, а також здійснювати інші види торгівлі, користуючись цілковитою свободою.

Усі, хто прибуває на ярмарки та ринки, як у дорозі туди, так і на зворотному шляху, отримують гарантований захист і свободу від нас і наших наступників, за винятком тих, кому закони не дозволяють цього через вчинені злочини або недостойну поведінку.

На підтвердження цього видано в Варшаві, на Генеральному сеймі, 15 жовтня 1592 року, п’ятого року нашого правління.

Сигізмунд, король.

Король Сигізмунд ІІІ дозволяє Лукашеві Серному викупити села Степанківці, Покляки та Гринчук на Поділлі. Краків, 7 лютого 1588 року

Копія: AGAD, MK 134,  k.109-110;

Регеста: Sumariusz Metryky Koronnej. Tom III. - №120: Король дає дозвіл Лукашеві Серному на викуп сіл Степанківці, Покляки та Гринчук на Поділлю. Серний брав участь у московських війнах Стефана Баторія, воював під керівництвом Яна Замойського, брав участь у битві під Бичиною. Села на Поділлю тримав Костжевський в замін як заставу. Серний може ті суми викупити з рук спадкоємців Костжевського.

Король Сигізмунд ІІІ дає дозвіл Анні зі Сваричова Ґонсьоровській, вдові Вавжинця Ґонсьоровського, на відступлення пожиттєвих прав на королівське село Покляки в повіті кам’янецькому, синові Марціну Ґонсьоровському, котрий служить під ротмістром Василем Пішевським та Стефаном Хмілецьким. Краків, 24 липня 1628 року

Копія: RA Enskilda 8636, k. 6v-7v.;

Регеста: Księga wpisów podkanclerzego Tomasza Zamoyskiego z lat 1628-1635, oprawa W. Krawczuk, "Sumariusz Metryki Koronnej". Seria Nowa, t. I, Kraków 1999. - №7

Люстрація скальського староства 1629 року (скорочено)

Староство Скальське, котре, з містами Скалою, селами Колодрібка, Цикова, Гуків, Зозулинці, Ярославка, Вишнівець і Висілок Вишнівецький, Завадинці, з війтівством скалецьким та з селом Іванковом посідає Микола Гербурт з Фельштина - флоринів 309.

Регест листу М’ясківського до королевича Карла-Фердинанда, травень 1651 року

9 полонених козаків, яких привів Забуський, одностайно твердять, що Хмельницький вже на тернопільських полях став і йде проти нас. Ми укріпили бернардинський кляштор і посадили там піхоту. Козаки й татари чинять шкоди під Кам’янцем-Подільським. Вони попалили Дунайгород, Смотрич, Скалу, Борщів та інших немало, вчинивши наскок до самих Бережан.

Опубл.: Джерела з історії Національно-визвольної війни українського народу 1648–1658 рр. – Т. 2: (1650–1651 рр.) / Упорядн. о. Ю. Мицик. – К., 2013. – с.560

Король підтверджує продажу Яном Фредро маєтностей в скальському повіті братам Бучацьким, 29 вересня 1485 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.14. - f.169-170;

Заголовок копіїста: Venditio bonorum Schmankowcze et Sffankowcze;

Регеста: Casimirus rex significat Joannem Fredro de Pleschowycze medietates villarum Schmankowicze et Sffankowcze, districtus Skalnensis terrae Podoliae, sibi a consorte donatas, Michaëli, Stanislao et Joanni de Buczacz, filiis olim Davidis, palatini Podoliae, pro 300 marc. et 2 equis valoris 50 marc. vendidisse // Matricularum Regni Poloniae summaria. Pars I. - №1803;

Опубл.: Грушевський М. Матеріали до історії суспільно-політичних відносин в Західній Україні // Записки наукового товариства ім.Шевченка. Т.63. Кн.1. с.62-63;

Король записує Янові з Ягільниці, подільському хорунжому, 60 марок на село Колиндзина* в Скальському повіті Подільського воєводства, на річці Шарнек**, 30 травня 1485 року

Регеста: MRPS, I, №1787;
Оригінал: AGAD, MK 14, p.148;

Заголовок: Inscriptio LX marcarum in villa Kolyndzyna.

*  сучасне село Колиндяни
** тепер річка Нічлавка, притока Нічлави

Король Сигізмунд І Старий переводить дідичне містечко Якуба Подфіліпського Підпилип'я на німецьке право. Краків, 12 березня 1510 року

Копія: AGAD, MK 23, s.835-836;
Регеста: MRPS IV/1, №967;
Заголовок копіїста: ius theutonicum oppidi Podphilipie

Покази чиншових шляхтичів Сумиславських по звинуваченню одного з них в крадіжці срібних речей; цими показами виясняється праву суду та розправи поміщиків над живучими в їх маєтках шляхтою, 14 лютого 1759 року

Покази свідків у справі гадяцького старости Стшемеського та старости гощинського Тарла, про захоплення різного майна. Кам'янець, 12 березня 1747 року

Оригінал: ЦДІАУК, згідно старої номенклатури книга 4117,  імовірно втрачена.

Публікація: АЮЗР, 6-1, с.426-436, №CXXXVI.

Inquisitiones ex reatu illustrium et magnificorum Tarłow, capitaneorum Goszczynensium, coniugum, contra actoratum magnificorum Strzemeskich, capitaneorum Hadziacensium, coniugum, vigore decreti officii pleni castrensis Camenecensis Podoliae, in iudicii terminorum tactorum, sub celebratione terminorum querelarum officii eiusdem, fería secunda post festum sanctorum Trium Regum, anno praesenti 1747, inter partes prolati sub agitatione terminorum querelarum officii praesentis, feria secunda post Dominicam Oculi quadragesimalem, anno quo supra 1747, ex testibus exceptae et connotatae.

Відпускна грамота, дана графом Адамом Тарло, селянину Олександру Лосевичу, через бажання Тарла мати його священником в своєму маєтку Босирах. В Збризькому замку, 23 вересня 1750 року

Копія: (старий опис) Київський центральний архів, книга 3711, лист 618 зворот.
Опубл.: Архив Юго-Западной Росіи. Часть 6. Том 1. - с.444-445.

Actum Cameneci in positione judiciaria actorum terrestrium palatinatus Podoliae feria quinta post festum sancti Lucae Evangelistae proxima, anno Domini 1750.

Ad judicium actaque praesentia terrestria Camenecensia Podoliae. positionis judicariae, personaliter veniens generosus Lucas Roznialowski obtulit eidem judicio et ad acticandum porrexit jus libertatis in rem Alexandri Łosiewicz ab illustri magnifico Adam Tarło capitaneo Gosztynensi datum, manu ejusque propria subscriptum et sigillo illius usitato communi­tum, introcontentum, tenoris spectantis: 

Adam. hrabia z Tęczyua у Cekaszowiec Tarło, Gozstynski, Brzegowski, Skalski etc. starosta, połkownik woysk jego krolewskiey mości у rzeczy pospolitey regimenta pieszego łanowego, dóbr Zbrzezia dziedziczny pan. Wszystkim w obec у każdemu zosobna wiadomo czynie, komu o tym wiedzieć bedzie należało, a w szczególności iaśnie wielmożnemu iegomości xiedzu Leonowi na Szeptycach Szeptyckiemu, biskupowi Lwowskiemu, Halickiemu у Kamieńca Podolskiego, opatowi Mieleckiemu, przy wyrażoney winney weneracyey moiey, tudzież у wielmożuym ichmościom xięży officiałom, dziekanom ritus graeci uniti, iako za rekomendacyą konsystorza Kamienieckiego zdolnego vel divina peragenda munusque sacerdotium obeundum Alexandra Łosiewieza prezen­towałem na parochio w dobrach moich dziedzicznych Bosyrach w kluczu Zbrzezkim leżącą; a że do tak wysokiego stanu у godności tak synody prowincionalne iako у święte synody poddanym ile dziedzicznym są przeszkodą, zaczym pomienionego Alexandra Łosiewieza z miasta Zbrzezia dziedzicznego moiego rodem pochodzącego, do tey tak dystyngwowaney godnościnad wszelkie stany, bo ad regale sacerdotium aspiranta, wiecznemi czasu, zadosyć czyniąc świętym synodom, wolnym z poddaństwa czynie у uwalniam tak od wszystkich danin, czynszów у podatków, iako też у od wszelkiego in genere et specie poddaństwa, wraz z sukcessorami iego, nic sobie samemu, ani sukcessorom, ze mnie pochodzącym, tak na niem, oraz у na iego sukcessorach, własności nic zostawuiąc, ale dla tego szczegulnie tak dystyngwowanego charakteru wolnym go czynią, wraz imieniem sukcessorow moich, wiecznemi czasy, wszelkie ouera subditatus na osobie iego, iako na osobie sukcessorow iego praesenti recognitione kasując у annihilując, iako у ius subditatus. osobę moie concernens, na nic kassuie у annihiluię, wolnym go a iure meo у suk­cessorow moich declarando; na co dla lepszey gruntownieyszey wiary recoguislionem meam praesentem у to prawo oraz mu dane ręko moią własną podpisuie у pieczęcią zwykłą moią gabinetową ztwierdzam. Działo sie w zamku Zbrzezkim, dnia dwudziestego trzeciego Września miesiąca roku tysiąc siedymset piedzesiątego. Adam Tarło S. G. B. S. P. В.. P. (starosta Gozstynski, Brzegowski, Skalski, pułkownik rzeczy pospolitey), manu propria. Locus sigilli usitati in cerra rubra expressi. Post cuius suprascripti iuris liber­tatis ad acta iudicii praesentis ingrossationem originale eiusque offerenti est restitutum et cancellaria iudicii praesentis quietata.