Опубліковано в: Літопис Борщівщини. Випуск 7. - Борщів, 1995. -
с.100-104, автор Ігор Скочиляс
У
південно-східній частині Борщівського району, у мальовничій долині річки Збруч,
розкинулось невелике село Підпилип’я. сьогодні мало кому відомо, що у сиву
давнину воно було містечком і відігравало помітну роль в історії нашого краю.
Вже у ХІХ ст.
Підпилип’я привертало увагу дослідників. У 1845 р. польські історики
М.Балінський і Т.Ліпінський у виданні «Старожитна Польща» опублікували короткий
історичний нарис про село, вперше ввівши у науковий у науковий обіг кілька
цікавих документів XVI-XVII ст.[1] Дещо
пізніше, у кінці ХІХ ст., ці матеріали були вдруге опубліковані у
«Географічному словнику Польського Королівства». Там вперше вказано рік
заснування села[2].
Слід було сподіватися на подальше вивчення історії Підпилип’я. Однак у
радянський період об’єктивні краєзнавчі дослідження не велися. Розрекламована
партійними ідеологами «Історія міст і сіл Української РСР» виявилася фікцією.
Зокрема у нарисі про Підпилип’я (том «Тернопільська область») читач може
дізнатися про «успіхи» колгоспно-соціалістичного будівництва у селі, але аж
ніяк не про його справжню історію[3]. На
сьогодні, отже, написання літопису Підпилип’я є очевидною потребою.
