Вельможні брати Марковські: Юзеф, Ігнацій, Францішек та Ян, здійснюють поділ батьківського маєтку між собою. Сказинці, 3 січня 1746 року

Регеста: ЛННБ ім.В.Стефаника, відділ рукописів, ф.5, оп.1,  спр.4697, арк.17-17зв.

Сповідальні відомості церкви в селі Підпилип’я за 1819 рік

 Оригінал: ДАХмО, ф.315, оп.1, спр.7059, арк.802-804.

ІНФОРМАЦІЯ КАМ`ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОГО ОБКОМУ ПАРТІЇ ЦК КП(б)У ПРО ЛІКВІДАЦІЮ НА ТЕРИТОРІЇ ОБЛАСТІ ПРОВІДНОГО АКТИВУ ОУН СКАЛА-ПОДІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ

№ 282-с 22 серпня 1951 р.

Совершенно секретно

Секретарю ЦК КП(б) Украины

товарищу МЕЛЬНИКОВУ Л. Г.

ИНФОРМАЦИЯ

о ликвидации бандитской группы в Орининском районе

Каменец-Подольской области.

В результате проведенной областным Управлением МГБ работы было установлено, что группа бандитов во главе со Скала-Подольским районным проводником ОУН "Богуном", укрывавшимся в Тернопольской области, периодически посещала Орининский район Каменец-Подольской области с целью распространения националистической литературы и установления связей с антисоветски настроенными элементами. С мая 1950 года в составе этой бандитской группы находился перешедший на нелегальное положение уроженец села Подфилипье Орининского района некий Пирог Михаил Васильевич. 15 августа сего года в селе Подфилипье в бандитской явочной квартире Пирог был захвачен оперативной группой Управления МГБ. На допросе он показал местонахождение схрона, где скрывались два районных проводника ОУН, известные в подполье под кличками "Богун" и "Андрей".

Работниками УМГБ был обнаружен этот схрон и при оказании вооруженного сопротивления ликвидированы районные проводники:

1."Богун" – Штойко Николай Петрович, 1925 года рождения, уроженец села Иванково Скала-Подольского района Тернопольской области. 

2."Андрей" – Цепий Михаил Никитович, 1926 года рождения, уроженец села Вербивка Скала-Подольского района Тернопольской области.

У ликвидированных и захваченного бандита изъято: автоматов – 1, винтовок СВТ – 2, пистолетов иномарки – 3, большое количество гранат, боеприпасов, до тысячи экземпляров антисоветской националистической литературы.

Секретарь Каменец-Подольского обкома КП(б)У                                     (В. Бегма)


_____________________________________________________________________________
Оригінал: ЦДАГО, ф. 1, оп. 24, спр. 805, арк. 187–188. Оригінал.

Опубл.: Літопис УПА. Нова серія. - Том 7. - с.422-423

Перший опис Підпилип’я 1755 року

Опубліковано в: Літопис Борщівщини. Випуск 7. - Борщів, 1995. -

с.100-104, автор Ігор Скочиляс

У південно-східній частині Борщівського району, у мальовничій долині річки Збруч, розкинулось невелике село Підпилип’я. сьогодні мало кому відомо, що у сиву давнину воно було містечком і відігравало помітну роль в історії нашого краю.

Вже у ХІХ ст. Підпилип’я привертало увагу дослідників. У 1845 р. польські історики М.Балінський і Т.Ліпінський у виданні «Старожитна Польща» опублікували короткий історичний нарис про село, вперше ввівши у науковий у науковий обіг кілька цікавих документів XVI-XVII ст.[1] Дещо пізніше, у кінці ХІХ ст., ці матеріали були вдруге опубліковані у «Географічному словнику Польського Королівства». Там вперше вказано рік заснування села[2]. Слід було сподіватися на подальше вивчення історії Підпилип’я. Однак у радянський період об’єктивні краєзнавчі дослідження не велися. Розрекламована партійними ідеологами «Історія міст і сіл Української РСР» виявилася фікцією. Зокрема у нарисі про Підпилип’я (том «Тернопільська область») читач може дізнатися про «успіхи» колгоспно-соціалістичного будівництва у селі, але аж ніяк не про його справжню історію[3]. На сьогодні, отже, написання літопису Підпилип’я є очевидною потребою.

Король підтверджує дарування Єви Давідовської, маєтків містечка Підпилип’я та села Турильче в Кам’янецькому повіті, своєму чоловікові Миколаю Бжеському, хорунжому королівському. 28 квітня 1572 року

Копія: AGAD. - M. - Sygn.110. - f.371v-373;

Регеста: MRPS. - P.V. - №10839;

Заголовк копіїста: Donatio bonorum infrascriptorum per generosam Euam Dawidowska marito suo generoso Nikolao Brzeski.

Король Сигізмунд переводить дідичне містечко Якуба Подфіліпського Підпилип'я на німецьке право. Краків, 12 березня 1510 року

Копія: AGAD, MK 23, s.835-836;
Регеста: MRPS IV, v. 1, №968;
Заголовок копіїста: ius theutonicum oppidum Podphilipie

Постанова Кам'янецького земського суду щодо громади міста Скали та Друзяни Потоцької у справах стосовно селянина Лучки та Лазурця. 1559 року

Копія: ЦДІАУ в Києві. - Ф.37 (Кам’янецький земський суд). -

Опубл.: Bialkowski L. Podole w XVI wieku: rysy spoleczne i gospodarcze. - Warszawa, 1920. – s.204.

Ex decreto judicii terrestris camenecensis famati proconsul cum consulibus advocatus et scabini totaque communitas oppidi Scala debent ac tenebuntur evadere medio corporali juramento contra generosam Drusiannam Potoczka, relictam olim generosi Jacobi Potoczki, succamerarii haliciensis, viliae Pothfilypye haeredem actricem, in hunc modum formam et rotam juramenti, quia ipsi laboriosum Luczka cmetonem ipsius de villa Pothfilypye profugum in oppido Scala non habent neque ipsum citatio in oppido Scala pervenit, ita ipsos Deus adiuvet et sancta crux. Similiter occasione laboriosi Lazurecz debent evadere in eandem rotam juramenti quod est suspensus pro ipsius latrocinio et quod uxorem non habent et neque pueros, ita ipsos Deus adiuvet et sancta crux. Et habent habebuntque partes praefatae terminum juramenti in terminis proximis terrestribus proxime in Camyenyecz celebrandis iuxta ipsarum partium citationem praesens decretum juramenti conservationem termini praesentis et iuxta acta praesentia.

*  *  *

Згідно з ухвалою Кам'янецького земського суду, славетний бурмістр разом із радниками, війтом, лавниками та всією громадою міста Скали зобов'язані присягнути тілесною присягою проти шляхетної Друзяни Поточицької, вдови покійного шляхетного Якуба Поточицького, колишнього підкоморія галицького, спадкоємиці села Підфилип'я, позивачки. Суть присяги полягає в наступному. Що вони не приховують у місті Скалі селянина Лучку, який утік із села Підфилип'я і який не отримав у Скалі жодного судового виклику. Так їм допоможи Бог і святий хрест.  Подібним чином вони повинні присягнути у випадку селянина Лазурця, що він страчений за розбій, не мав дружини і дітей. Так їм допоможи Бог і святий хрест. Сторони повинні скласти цю присягу на наступному судовому засіданні в Кам'янці, яке відбудеться відповідно до судового виклику. Ця ухвала повинна бути збережена та виконана згідно з актами цієї справи.