Король Александр Ягеллончик записує Станіславові Гинеку на містечко Смотрич 1000 угорських флоринів. Вільно, 7 квітня 1503 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.20. - f.58v;
Регеста: MRPS. - p.III. - №758;
Заголовок копіїста: Stanislai Hynek super oppidum Smotricz.

Король Сигізмунд І дає згоду мешканцям містечка Смотрич на відбудову ввласного замку. Краків, 5 квітня 1518 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.31. - s.189-190;
Регеста: MRPS. - p.IV. - №11585;
Заголовок копіїста: Facultas edeficandi castri incolis oppidi Smotricz concessa.

(тоді ж було увільнено міщан Скали від поборів на 2 роки для відбудови їхнього замку _)

Король Сигізмунд І затверджує Матвієві Радецькому, судді Кам’янецькому, деякі грамоти. На сеймі в Кракові, 25 січня 1548 року

1. грамота покійного Владислава ІІІ, даної в Буді у понеділок після св.Войцеха (6 серп.), року 1442-го на запис 50 гривень на війтівство Смотрицьке та спустошене село Лучова лука, із ставком на річці Вишнівець, луку у Вишнівці та пасіку Генрика, русинові Іванові Хехелю, який є предком Радецького;

2. друга грамота Сигізмунда І, дана в Кракові в четвер після неділі Летаре (29 бер.),  року 1538-го на запис 60 гривень тому ж Радецькому в названому війтівстві, яке в першій було (тобто Смотрицьке війтівство) та село Радечинці в Подільській землі;

3. третя грамота, дана у Вільні, в суботу після свята Трьох Королів (8 січ.) року 1513-го на запис 40 гривень Якубові Осєцькому, що в першому шлюбі мав Анну з Балина, тепер вона за Матвієм Радецьким, на село Чермна;

4. четверта грамота дана покійним Станіславом Лянцкоронським, воєводою сандомирським та підчашієм сандомирським та старостою кам’янецьким, в Кам’янці року 1526-го на запис 60 гривень на село Чермна Матвію Радецькому за його службу;

5. грамота Королівської величності згаданому Якубові Осєцькому із записом 60 гривен на спустошене село Окнина, дана у Вільні, в п’ятницю після Трьох Королів (13 січня) року 1514-го;

6. та остання грамота згаданого Станіслава Лянцкоронського, дана в Кам’янці в суботу після св.Агнетіс (14 січ.) року 1526-го, на запис 40 гривень.

Король всі ці грамоти підтверджує та всі суми грошей об’єднує в одну суму в 310 гривень.

Копія: AGAD. - MK. - Syg.74. - s.91-95;

Регеста: MRPS. - p.IV. - №23081;

Заголовок копіїста: Inscriptio diversarum summarum inferius descriptarum earumque transpontatio in aduocatiam Smotrzicensi facta generoso Mathia Radeczki de districtu Brzestensi.

Опис замку в Смотричі 1494 року

Оригінал: AGAD. - ASK. - Dzial. LIV. - Sygn.19.- k.4-16;

Опубл.: Записки НТШ. - Львів, 1895. - Т.7 (перевидання: Грушевський М. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2003. – т. 5, с. 68 – 83);
Частковий переклад: Січинський Є. Смотрицький замок // Хмельницький обласний краєзнавчий музей. Передм. та упорядник А.М.Трембіцький. - Хмельницький, 2003.

Грамота князя Свидригайла, що підтверджує його перемир'я з королем Ягайлом. Чорторийськ, 1 вересня 1431 року

Nos Boleslaus alias Swythergal dei gratia Magnus dux Lythuanie et Russie etc. Significamus tenore presencium, quibus expedit vniuersis. Quomodo cogitantes ea, que pacis suut et non afflictionis cupientesque bellorum et gwerrarum sedare disturbia, strages ac cedes hominum et sangwinis profluuia euitare ac differentias, dissensiones, displicentias, rancores et odia inter Serenissimum Principem dominum Wladislaum dei gracia Regem Polonie et fratrem nostrum carissimum, Principes, Prelatos, Barones et Subditos ac Terras et dominia ipsius et regnum ab vna, nos quidem Principes, Barones, Boyaros, Proceres et Subditos nostros, Terras, dominia nostra ac magni ducatus Lytwanie et Russie, nec non venerabiles dominos Paulum de Rusdorff Magistrum generalem Ordinis Theutunicorum de Prussia et Gziso de Rutemberg Magistrum de Lywonia et Terras, dominia et Subditos ipsorum totumque Ordinem Terrarum predictarum ac magnificum dominum Allexandrum Woyewodam Moldauie ipsiusque dominia, Terras et subditos ab altera partibus, suscitatas et exortas per viam amicabilis concordie complanare et sopire ac in pacis dulcedine sepelire, treugas pacis, tranquillitatem ac pacem christianicam perfectam, securam et indubitatam fecimus, firmauimus, statuimus, sanximus ac tenore presencium firmamus et facimus.

Регести двох грамот князя Свидригайла, 1430 року

1.

Swidrigali promissimo quod reddet regi et haeredibus ejus et regno arces Kamieniec, Skala, Smotrycz et Czerwien, si inter Polonos et Litvanos de eis non convenerit, et postea jus suum si videbitur prosequetor et repetet. Remittit etiam offensam incolis locorum. Anno 1430 // Inventarium omnium et singulorum privilegiorum, litterarum, diplomatum, scripturarum et monumentorum. 1862. - s.381

Переклад: Зобов’язальна грамота князя Свидригайла, що поверне королю і його спадкоємцям та королівству фортеці Кам’янець, Скала, Смотрич і Червень, якщо не буде згоди між Польщею та Литвою, та про відпущеня покарання знатних означених фортець, 7 листопада 1430 року, Троки.

2.

Procerum Litvaniae promissimo pro magno duce Swidrigalo, quod reddet Vladislao regi arces Podoliae Kamieniec, Skala, Smotrycz et Czerwien ab eo sibi traditas, si non convenerit inter eos, et quod remittet noxam nobilibus ejus loci quod cum arcibus illis exccluserint. Anno 1430 // Inventarium omnium et singulorum privilegiorum, litterarum, diplomatum, scripturarum et monumentorum. 1862. - s.381

Переклад: Поручна грамота знатних Великого князівства Литовського за князя Свидригайла, що він поверне польському королю Владиславу передані йому фортеці Кам’янець, Скала, Смотрич і Червень, якщо не наступить братерське порозуміння і князь не відпустить покарання місцевим знатним, які не допустили його в замки. 1430 рік Божий.

Переклади опубліковані в Білецька О. Поділля на зламі 14-15 століть: до витоків формування історичної області. - Одеса, 2004. - с.316

Король звільняє міщан Кам’янця, Летичева, Скали, Смотрича і інших прикордонних міст, від постачання возів для військових потреб для останньої кампанії, 27 квітня 1539 року

Регеста: cives Camenecenses a curru bellico pro ultima expeditione non extradito pro vice liberi declarantur // MRPS. - P.IV. - №19799
Eodem verborum tenore datae sunt libertates a curru bellico et termino oppidanis Laticzoviebsibus, Skalensibus, Camionka et Smotricensibus ac Myedzirzecensibus, Sqwirzinensibus, Radzicioviensibus, Gambicensibus, Naklensibus // MRPS. - P.IV. - №19800

Копія: AGAD. - MK . - Sygn.58. - f.196 - 196v

Стації, 1485 рік

Stationes: Belz, Rubyeschow, Hrodlo, Halycz, Colomyya, Snatyn, Helczydayow, Czyrwony grod, Skala, Kamyenyecz, Bobrka, Leopolis, Grodek, Sczyrzecz, Sokalye, Busko, Glynyany, Vyssnya, Smotrycz, Row, Chmyelnyk, Tlwmacz, Zydaczow, Stryy, Sambor, Sanok, Crosno, Lyeszensko, Moscziska, Przemysl, Drohobycz, Nyezankowycze, Lubaczow, Radno, Lubomla, Pothylycz, Colaczyn, Grabovyecz, Chelm, Crassnysthaw, Swyerzynyecz, Mogila, Brzessko, Opathowyecz, Bussko, Myechow, Mstow, Skarbymyrz, Cuchow, Pilzno, Solyecz, Koprzywnycza, Opathow, Syecziechow, Suleyow, Wanchoczko, Andrzeyow, Ropczicze, Radomskye, Piotrkow, Suleyow, Land, Trzemeszno, Mogilno, Wangrowyecz, Strzelno, Srzoda, Kazimyrzs, Srzem, Stawischyn. // MRPS I, nr 1814

AGAD. - MK. - Sygn.13. -  f. 32

*Стації - міста, котрі зобов'язані були утримувати королівський двір, при проїзді через них 

Список королівських та приватних міст та містечок в Подільському воєводстві, 1453 рік

Оригінал: AGAD, MK, Sygn.11, s.10;
Регеста: MRPS, p.I, №192.

Король Казимир IV переводить місто Смотрич на магдебурзьке право. Кам’янець, 15 серпня 1448 року

Копія: AGAD, MK, Sygn.10, f.30-30v;

Регеста: MRPS, p.I, №45;

Публікація: Архив Юго-Западной Россіи. - Часть 5. Том 2. - с.6-8

Заголовок копіїста: Littеre iuris theutonici super oppidum Smotrzicz.

Регест листу М’ясківського до королевича Карла-Фердинанда, травень 1651 року

9 полонених козаків, яких привів Забуський, одностайно твердять, що Хмельницький вже на тернопільських полях став і йде проти нас. Ми укріпили бернардинський кляштор і посадили там піхоту. Козаки й татари чинять шкоди під Кам’янцем-Подільським. Вони попалили Дунайгород, Смотрич, Скалу, Борщів та інших немало, вчинивши наскок до самих Бережан.

Опубл.: Джерела з історії Національно-визвольної війни українського народу 1648–1658 рр. – Т. 2: (1650–1651 рр.) / Упорядн. о. Ю. Мицик. – К., 2013. – с.560

Покази полоненого козака Грицька Задяца про небажання українських селян заключати мир зі шляхтою і про небезпеку татар пограбувати Україну, якщо Богдан Хмельницький не дасть їм хороший викуп. Не раніше 4 травня 1651 року

Розказує, що Хмельницький вийшов з Животова, зібрав військо на Азарисі і біля Пилявець, і тепер повинен бути вже в Костянтинові. Він сказав, що всі полки, що при Хмельницькому, крім трьох, що відправлені в Литву з Тимішком; що в Києві залишився гарнізон немалий з Антоном, що орди більше не було, хоча Хмельницький з нетерпінням чекав кримської орди; що на прихід хана мало сподіваються.

Владислав Ягайло надає на вічність Спиткові з Мельштина воєводі та старості краківському замки: Кам’янець, Смотрич, Скалу та Бакоту, разом з околицями. В Кракові 13 червня 1395 року

Оригінал: Archiwum Panstwowe w Krakowie, Archiwum Sanguszków, dok. perg.38;

Публікація: Codex epistolaris Vitoldi Magni Ducis Lituaniae 1376-1430 / ed.Prochaska Antoni. – Crakow, 1882. – №CXV.  – s.37-39.

In nomine domini Amen. Ad perpetuam rei memoriam. Cum brevis vita ducatur hominis in occasum, provida prudentum sollercia futuris incomodis remedium adinvenit, ut hominum gesta et presertim regum donaciones, quas oblivio plerumque ab humana recordancia delere consvevit, fidedignorum testium patro­cinio et litterarum ministerio perhennenfir. Proinde nos Wladislaus dei gracia rex Polonie nec non terrarum Cracouie, Sandomirie, Siradie, Lancicie, Cuvauie, Lithuanie princeps supremus, Pomeranie, Russieque dominus et heres etc.