Люстрація Скалецького староства 1570 року

Оригінал: AGAD. – MK, Lustracje. – dz.XVIII. – Sygn.46: Lustratia anni 1570

[f. 219]

Capitaneatus Scalensis

Non pertinent ad lustrationem za odpuszczenniem summi starey ratione advitalitas.

Декрет Кам’янецького земського суду за позовом книшинського старости Томаша Замойського до брацлавського і вінницького старости Валентия Александра Калиновського у справі про неповернення останнім позивачеві підданих, які втекли з села Довгівців у містечко Могилів. Листопад 1610, Кам’янець

Оригінал: ЦДІАУК, ф.37, оп.1, спр.31, акт 519;
Опубліковано: Крикун М. Місто Могилів над Дністром у XVII ст. // Подільське воєводство у XV-XVIII століттях. - Львів, 2011. - с.364.

Грамота дідичів села Олексинці на Сереті на заснування костьолу в цьому селі. 2 січня 1596 року

W Imię Pańskie Amen. My, dziedzicy wsi Oleksiniec na Serecie, synowie i córki a potomkowie wlasni nieboszki urodzonej Anny Smiotanczanki Dąbrowskiej, niegdy urodzonego Jerzego Dąbrowskiego małżonki, to jest urodzeni i szlachetni:

Запис в кам’янецькій земській книзі про заснування церкви в Пищатинцях, дідичами Станіславом Подфіліпським та його дружиною Анною з Поляновець. 14 травня 1598 року

Оригінал: ЦДІАУК, (старий опис) книга 3617, арк. 69 зв.-70;

Публікація: Białkowski L. Podole w XVI wieku. - Warzsawa, 1920. - s.222-224

Actum in Camieniecz Podoliae in terminis terrestribus camenecensibus feria quinta post festum s. Stanislai in Majo proxima celebratis, a. D. millesimo quingentesimo nonagesimo octavo (14 maja 1598 r.).

Ревізія привілеїв на маєтки в Подільському воєводстві 1469 р (Bona regalia onerata in terris Russiae etc. Lustracio 1469)

Оригінал: AGAD. - MK, Lustracje. - Dz.XVIII. - Sygn 51. - s.64-101

Опубл.: Jabłonowski A. Źródła dziejowe. T. 18, cz. 1.
______________________________________________________________________________________

TERRA PODOLIE

Litere Bogdani Olechnowicz de Gzeremoschna super villis Uschna et curia Szedlcze in Oleschnensi.

Подимний реєстр Подільського воєводства 1493 року

Оригінал: AGAD. - ASK. - Dz.I. - Sygn.45. - f.1-5

Опубл.: Архив Юго-Западной Россіи. - Ч.8. - т.2. - К, 1894. - с.335-342 (публікація М.Грушевського).
__________________________________________________________________________________

Regestrum ffumalium anni Domini 1493. Sequitur-solvitur. 

1) Androwcze de duobus solvit.
2) Arcadyowcze de tribus solvit.

Опис замку в Смотричі 1494 року

Оригінал: AGAD. - ASK. - Dzial. LIV. - Sygn.19.- k.4-16;

Опубл.: Записки НТШ. - Львів, 1895. - Т.7 (перевидання: Грушевський М. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2003. – т. 5, с. 68 – 83);
Частковий переклад: Січинський Є. Смотрицький замок // Хмельницький обласний краєзнавчий музей. Передм. та упорядник А.М.Трембіцький. - Хмельницький, 2003.

Опис Кам’янецького замку 1494 року

1494.Gastrum Camyenyecz est resignalum sabbato in vigilia sancti Andree apostoli.

Istud castrum est in fere totum ruptum, destructum, prout hoc lacius inferius patebit. In primis in dicto castro: stuba magna cum fornace terreneo, in qua sunt robora bona, licet antiqua, sed desuper tectura ruinosa, et malum palacium ante stubam, super quo palacio eciam tectura mala.

Король встановлює один щорічний ярмарок в містечку Колодрібка, що в Подільському воєводстві. Краків, 24 травня 1519 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.31. - f.463;

Регеста: MRPS. - Pars IV. - №12200;

Заголовок копіїста: Forum annale datum et concessum oppidanis de Colodrobcz

In nomine Domini, amen, ad perpetuam rei memoriam. Quoniam facta gumana quantumcumque memorabilia facile interenut nisi litterum officio fuerint memorie mandata, proinde nos Sigismundus, dei gratia rex Poloniae etc. necnon terrarum etc. dominus et haeres, manifestum flexi volumus universis. Quia nos volentes ut oppidum  nostrorum Colodrobcz in terra Podolie situm, maius capiat iudice incrementum ad melioremque statum et conditionem reducatur, indicendum et instituendum in eodem duximus, indicimusque et instituimus tenore presentium mediante, unum forum annale pro festo et per totam octavam Penthecostes, usque ad festum sanctae Trinitatis exclusive singulis annis celebrandum et frequentandum. Pro institutoque et indicto haberi volumus et decernimus cirta tamen aliorum oppidorum et civitatum nostrarum in vicinia circumquaque consistencium preiundicium et detrimcutum itaque omnius et singulis hominibus […] utriusque cuiuscumque status et conditionis fuerint ad hoc ipsum oppidum Kolodrobcz pro foro predicto annali conflunere possint singulis annis pro tempore supranominato, causa emendi et vendendi, res pro  rebus et merces pro mercibus premutandi et cambiendi et alia negotiationis genera exercendi, venienque in accenendo et redendo nostra et successorum nostrorum securitate et libertate  pociantur, nisi tales sint, quos jura et leges fonere non permittunt et quibus proborum hominum consorcia sunt omnium deneganda. In cuius rei testimonium etc. Actum et datum Cracovie feria tercia proxima ante festum sancti Urbani, anno Domini mellessimo quingentessimo decimo nono, regni nostro anno tredecimo. Punctibus ut in eodem privilegio.

Король надає Єжи Язловецькому, старості червоногородському, на ленному праві село Шершенівці, що на річці Серет в Подільському воєводстві знаходиться. 7 вересня 1554 року

Donatio iure feudi villa Szierszieniowcze a Georgio Jazlowieczki etc.

Король Владислав IV, прихиляється перед бажанням Станіслава Лянцкоронського з Бжезя, галицького каштеляна і старости скалецького, і т.д., виражає згоду, щоб місто його дідичне новозасноване в Подільському воєводстві Жванець було переведене на німецьке право. Мешканці цього міста виймаються з-під юрисдикції земського та польського права, будуть відповідати лише згідно німецького права перед своїм війтом з правом апеляції до дідича. Мешканці також отримують право вибирати собі райців, радників, бурмістрів та війта. Вироки та інші документи публічні повинні будуть скріплятися міською печаткою (в документі порожнє місце під печатку). Місто також отримує чотири ярмарки на рік (в докуметі порожні місця для запису свят на котрі будуть відбуватись ті ярмарки) з вільним доступом до них поляків, русинів, євреїв, вірмен та інших, а також щотижневі базари по вівторках та четвергах. Варшава, 1646 рік

Витяги з лавничої книги міста Львів, 1441-1447 роки

№69: Schady Jan vorsprochin drey pferde vndir der frawen Michalynne foytynne von Skali, dorczu zul her vorbotten mit dem scheppin briffe denselben Micheln czu Scali, das her kome in zechs wochen von desir fraw in vnsir gerichte vnd freye sich vorsprochin gut alz ferre her seyn recht, doran wil behaldin vnd der briff ist geantwort dem selbin Schadi lan. [15 бер 1441]

№154: Michaln voyt von Skala ist das gelt czu geteylt von der pferde wegin, dy Schadurka hot vorsprochin vnd beyde teyle seyn geweist, wo her von rechte hot czu antwortin.[12 лип 1441]

№2284: Petir Foit der garber spricht zein irsten dingtag off ein camche, dy ym des hern Stibors diner von der Scala vorsacz hot in IV schogken vnd VIII smale gr. [1447]

___________________________________________________________________________

Опубл.: Pomniki dziejowe Lwowa z archiwum miasta, t. 4: Księga ławnicza miejska 1441–1448, red. A. Czołowski, F. Jaworski, Lwów 1921

Історія села Іванків та його опис 1762 року

Сучасне село Іванків є досить молодим, постійне населення тут проживає не більше якихось 300 років. Причиною того є його географічне розташування – на рівнині, зовсім позбавленій якихось природніх перешкод, які б послужили перепоною для різного роду розбійницьких та військових нападів в минулі століття. Тому Іванків, судячи з документів, більшу часу своєї історії пустував, і лише від початку 18 століття тут постійно проживають люди.

Король дає згоду Миколаю Тарнавському на купівлю села Олексинці з рук Миколая та Яна Смьотанків та Катерини Борщовської, Пйотрків, сейм, 6 лютого 1533 року

Регеста: Matricularum Regni Poloniae summaria. - Pars IV. - №16759
Оригінал: Archiwum Glowne Akt Dawnych. - zespol. Metryka Koronna. - Sygnatura. 48. - s.544

Consensus Tharnawski

Anno quo supra, Pyotrkowe in convencione generali, feria quinta post [] sancti Dorothae. Datus est consensus nobili Nicolas Tharnawski vt possit redimere villam Olexyncze in t[er]ra Podolie sittam de manibus nobelium Nicolai Smyotanka et Joannis Smyothanka ac Katherina Borsczowsca  [] excessum suum. Ut hic idem confernatur in predicta villa ad extrema vite sue tempora.

R[e]l[ati]o vt supra

Оперативная сводка штаба 12-й армии № 029/оп к 19 часам 8 июля 1941 г. об отводе войск в Летичевский укрепленный район

Серия «Г»

ОПЕРСВОДКА № 029/ОП К 19.00 8.7.41 ШТАРМ 12 ВОЛКОВИЦЕ

Карта 200 000 

1. Части армии продолжают вести арьергардные бои на проскуровском направлении. Части отходят на укрепленные позиции Летичевского укрепленного района.

Оперативная сводка штаба 12-й армии № 027/оп к 7 часам 7 июля 1941 г. об отводе войск армии за р. Збруч

Серия «Г» ОПЕРСВОДКА № 027/ОП К 7.00 7.7.41 ШТАРМ 12 СОЛОБКОВЦЫ Карта 200 000 1. Армия продолжает выполнять поставленную задачу, к утру 7.7.41 г. главными силами отошла за р. Збруч.

Коротка історія села/містечка Озеряни

Найдавніша писемна згадка про Озеряни походить з 1469 року. Під час огляду грамот на володіння королівськими маєтками, ревізорами було виявлено, що Петро Поляк з Ліхвінова має грамоти на села Ланівці та Озеряни із записом на них 350 гривень[1]. Отже село Озеряни було по факту у власності короля, але орендувалося різною шляхтою на протязі всієї історії його перебування в складі Корони польської.

Із спогадів генерала Олександра Удовиченка

Нарада в м. Борщів (Галичина). Настрої в «низах» армії. Підготовлення до заповідженого наступу. Приїзд Головного Отамана. Напередодні наступу на Кам'янець Подільський

21-го травня 1919 року, я одержав призначення на становище Командира 16-го п. Загону й разом із цим попередження, що Загін мусить бути готовий до наступу на Кам'янець Подільський, що має розпочатися водночас із загальним наступом армії УНР, 1-го червня 1919 року.

Гуцульська сотня УСС здобуває перехід через Збруч

Дня 19.07.1917 рушила наша гуцульська сотня УСС із Золотої Липи офензивою вперед. Напрям був на Куропатники – Збриж. На цей раз приділено нас до 35-го золочівського пішого полку. Сотня числила неспона 200 стрільців, крім того, відділ скорострілів.

Монастир капуцинів в м.Збриж

Джерело: http://www.kapucyni.org.ua/281.htm (архівовано http://archive.li/PR4f)

_____________________________________________________________________________________

У колишньому подільському воєводстві, кам'янецької дієцезії, над річкою  Збуч знаходиться містечко Збриж. Гощинський староста Адам Тарло разом з жінкою зробив дуже великий вклад у розвиток містечка. Вони прийняли рішення заснувати церкву та монастир капуцинів, здається, ще перед 1744 роком.

13 квітня 1744 року кам'янецький єпископ Миколай Дембовський заснував новий монастир. Доручив капуцинам також співпрацю з парафією в Скалі (містечку поблизу). В той же час настоятель з Маріамполя о.Станіслав Дуджік знайшов місце для заснування монастиря та накреслив план монастиря та церкви.

Ченці, які прибули в Збриж, оселилися поряд з дерев'яною каплицею під покровом св.Антонія та св.Йоана Непомуцена. 14 червня 1749 року був закладений наріжний камінь під будівництво монастиря, а 23 квітня 1753 року кам'янецький єпископ Миколай Дембовський освятив наріжний камінь храму. Оскільки одночасно відбувалося будівництво замку, мабуть тому церква та монастир не були закінчені до смерті фундатора у 1772 році. Після смерті фундатора капуцини були змушені самостійно продовжувати будівництво

У протоколі відвідин провінціальний міністр о.Людвік Залеський виражав дуже песимістичний погляд на подальше існування цього монастиря, бо здавалося, що будівництво не буде закінчене в зв'язку з відсутністю грошей та фундатора. З допомогою прийшов Франциск Стжалковський (останній дідич міста за Речі Посполитої), завдяки йому близько 1790 року церква та монастир були закінчені. Церкву під покровом Пресвятої Діви Марії освятив кам'янецький єпископ Ян Дембовський, здається, в 1801 році. Монастирська бібліотека мала в своєму фонді близько 500 екземплярів. У 1832 році монастир був ліквідований, а церква віддана православній спільноті.

В 1886 році колишній капуцинський монастир був перебудований з доданням п'яти куполів.

_______________________________________________________________

Світлина Михайла Грейма, 1875 р. (Zbiory Specjalne, Biblioteka Naukowa PAU i PAN w Krakowie, BZS.RKPS.12219.k.65)

Малюнок Наполеона Орди, 1880-ті рр. (Muzeum narodowe w Krakowie)

Креслення Мефодія Зимака

Список штурмового батальйону 19-ї піхотної дивізії, вбитих, ранених та контужених (1 жовтня - 1 листопада 1917 року)

 Всі загиблі (разом 9 осіб) та ранені (всього 37 осіб) були біля містечка Збриж. Скани взято з " http://gwar.mil.ru/" .
Оригінал зберрігається в Російському державному військово-історичному архіві. - фонд. "Особое делопроизводство по сбору и регистрации сведений о выбывших за смертью или за ранами, а также пропавших без вести воинских чинах, действующих против неприятельских армий (1914 1918). - опис. Именные списки потерь солдат и офицеров 1 мировой войны 1914-1918 гг. (по полкам и бригадам)". - справа. - "Списки потерь солдат разных пехотных и стрелковых дивизий"

Список військовослужбовців, що вибули, в часі першої Світової війни, уродженці м.Збриж

Вся інформація почерпнута з он лайн бази "http://gwar.mil.ru/"

Король надає нові привілеї місту Коропець (Cropyecz), що в землі Подільській та повіті Галицькому розташоване, котрі були втрачені через понищення татарами та турками, а саме магдебурзьке право та щотижневі торги в суботу та щорічні - на свято Лаврентія (10 серпня), дано в Кракові, 17 вересня 1505 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.21. - f.286-286v;
Регеста: MRPS. - P.III. - №2414.

Марцін Каліновський записує своєму синові Самуелю Каліновському різні маєтки у Подільському та Руському воєводствах, 23 травня 1646

Копія: AGAD, MK, Sygn.190, f.160-162;

Регеста: Король підтверджує, що до актів коронної канцелярії Марцін Каліновський на Гусятині, воєвода чернігівський, староста теребовлянський, особисто заявив, що своєму синові, Самуелю Каліновському на Гусятині, старості чернігівському, брацлавському та літинському і його спадкоємцям дарує різне майно, рухоме та нерухоме, батьківське та материне, дідичне та заставне: місто Гусятин, села Чабарівка, Вільховець Нижній, Вільховець Старий, Кузьминець, Дуплівці, Івахнівці, Свірковці, Теремківці, Юрківці, Чемерівці, місто Бережанки*, села Бережанки, Кугаїці, Суходіл, Криків, село з замком Сидорів, села Зелена та Криве у воєводстві Подільському, в повіті кам’янецькому; далі місто Личківці з селами Трибухівці, Городниця, Дубківці, Раковий кут, Воєводинці, Раштівці, також місто із замком Струсів, селами Настасів, Лука Кровінка, Дарахів, Острівчик, Різдвяни, Варваринці, Замойстя або Варвар, Налуже за мостом, на кінець місто Хоростків з селами Перемілів, Карачинці, Вербова, Хвилів, Хоростків Старий, Хлопівка, частини села Клуніче у воєводстві Руському, в повіті теребовлянському, разом з фільварками, правом патронату, всіма при належностями та доходами. Всі ті маєтки Марцін Каліновський дарує і записує синові повністю та безповоротно. // Sumariusz Metryki Koronnej Księga MK 190 - №190 / Opracował Janusz S. Dąbrowski

*імовірно помилка, має бути "Чемерівці місто, Бережанки"

Список загиблих та полонених військових в Другій Світовій війні с.Збриж

Всі дані взяті з он лайн бази даних "Мемориал":

Список загиблих в 1932-1933 роках в с.Збриж

За даними різних джерел в селі в 1932-1933 роках загинуло біля 32 чоловік. На сьогодні встановлено імена  22.
Мартиролог укладений на підставі поіменних списків жертв Голодомору 1932-1933 рр., складених Сокиринецькою сільською радою. Поіменні списки зберігаються в Державному архіві Хмельницької області (ДАХмО, Ф.РР6460, оп.1, спр.5.).

№ 151 ОБІЖНИК СБ ОУН (С. БАНДЕРИ) ДЛЯ СЛУЖБОВОГО КОРИСТУВАННЯ

 Листопад-грудень 1944 р.

 Із тактики НКГБ

 (тільки для службового вжитку) 

Ведучи нищівну політику супроти поневолених народів Європи і Азії, більшовики стосують різних методів, які мають їм допомогти в закріпленні режиму та в дальшому поширенні своїх імперіялістичних задумів – шляхом підбою інших народів.

Біографія католицького священника Єндрущака, настоятеля храму в Збрижі

Джерело: З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ 2 (21) 2003

Єндрущак Мар’ян-Іван-Йосип Йосипович народився 16 червня 1891 р. у с. Бальвержишки Литва) у незаможній селянській родині, литовець, громадянин УРСР. У 1908 р. закінчив гімназію у м. Маріамполь Сувалківської губ. і вступив до Сейненської римо-католицької духовної семінарії, де навчався за власні кошти. Після першого курсу перейшов до Житомирської семінарії, де здобув можливість навчатися за державний рахунок. У 1914 р. був висвячений на священика. До революції служив у костьолах Луцька, Звенигородки, Любара, Віньківців. У 1916–1930 рр. був настоятелем у м-ку Збриж на Поділлі.

Греко-католицькі парафії і церкви Борщівщини в 1731-1732 рр. (за матеріалами Генеральної візитаці)

Печатки і герб міста Скали з XVI соліття

Опубліковано в: Літопис Борщівщини: історико-краєзнавчий збірник. Випуск 5. - Борщів, 1994. - с.14-15, автор: Ігор Сварник

Давня історія Скали (протягом останнього століття воно також мало назви Скала-над-Збручем і Скала-Подільська) свого часу привернула увагу кількох відомих дослідників, хоч у «радянський період» про неї з’явилася хіба що компілятивна публікація в «Історія міст і сіл УРСР»[1]. Питання ж герба Скали взагалі не привертало уваги дослідників. Одначе для його з’ясування, як і для витлумачення змісту міської емблеми, слід бодай побіжно нагадати про історію Скали.

Список мешканців Скали 1827 року

Українська церква в Скалі

Опубліковано в: Скочиляс І. Українська церква на Борщівщині та інші сторінки національного відродження краю / Відп. ред. С. Т. Татарський, Київ 1992, с.6-23

Князі Юрій та Олександр Коріатовичі дають кам’янецьким міщанам грунти та міські права, 7 січня 1374 року

Копія: AGAD, tzw ML, IV B 17, f.44;
Опубліковано в: Грушевський М. Матеріали до історії суспільно-політичних та економічних відносин західної України // Записки наукового товариства ім.Шевченка. - Т.63. - с.2-3

Заголовок: Jurego Kuriatowicza kniazia podolskiego у brata iego kniazia Alexandra.

Магдебурзьке право в Скалі

В столиці України – місті Київ стоїть пам’ятник Магдебурзькому праву, збудованому ще в 1802 році. Що ж це за правова система така, що навіть удостоєна пам’ятника в нашій столиці? Зі шкільних уроків історії пам’ятаю визначення, яке на все життя закарбувалося в моїй пам’яті: «магдебурзьке право – це право на самоврядування міста». Тільки от що конкретно це означало тоді мене це мало цікавило, зараз же – коли інтерес до історії рідного містечка зріс, виявилося, що це надзвичайно цікаве питання не в повній мірі є опрацьованим і залишається актуальним навіть питання, а коли ж власне наше місто Скала отримало те саме право на самоврядування?

Король дає дозвіл Геронімові Лянцкоронському з Бжезя, старості скалецькому, на те, щоб він з Каспаром Вільковським, підстаростою кам’янецьким, записали певну суму на місто Колодрібка в Скалецькому старостві. В місті Вільно 27 січня 1560 року

Король Стефан Баторій надає привілей Миколаю Гербурту, галицькому підоморію, на заснування міста Фульштин* в Подільському воєводстві; дарує тому місту магдебурзьке право, та запроваджує два щорічних ярмарки: на свято Трійці, на свято Пресвятої діви Марії (7 жовт.) та на свято Трьох Королів (6 січ.), а також щотижневі торги в понеділок. Люблін, 24 серпня 1584 року

Копія: AGAD, MK 129, f.507v-509;

Згадка в літературі: Balinski M, Starożytna Polska. - t.2. - Warszawa, 1845. - s.961;

Заголовок: Privilegium fundationem novi oppidi Fulstin dicti in Podolia generoso Nicolao Herburt succamerario Haliciensi conceditur.

Король підтверджує Станіславу Кірдею привілей на побір мостового в місті Оринін для збереження мосту на річці Жванчик (Zwanycz), 24 січня 1506 року в Любліні

Король Александр дарує Миколаю Жолкевському, хорунжому Холмському, місто Скалат з селами на дідичному праві, 12 квітня 1503 року у Вільно

Копія: AGAD, MK 20, f.61;

Регеста: MRPS, III, №766;

Заголовок: Nicolao Zolkiewski donatio Skalath et cum villis.

Спогади поручника Яна Новосада командира роти Корпусу охорони прикордоння Речі Посполитої «Скала-Подільська» батальйону «Борщів», Без дати, Хесєрес, Швейцарія

17 вересня 1939 р. на світанку частини Червоної Армії форсували Збруч в кількох пунктах на ділянці прикордонної роти «Скала-Подільська». Це була неділя, передбачались урочистості з нагоди військової присяги юнаків, які поповнювали три застави та запасний взвод роти. Вояки старших призовів, крім кількох, наприкінці серпня були переведені в ІІІ батальйон 163 піхотного полку, створеного з батальйону КОП «Борщів».

Король Казимир, за зверненням мешканів, переводить місто Снятин в повіті Галицькому з польського на німецьке право, 10 серпня 1448 року в Кам’янці

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.10. - f.27v;

Регеста: MRPS. - Pars I. - №41

Король Сигізмунд ІІ Август підтверджує грамоту короля Сигізмунда І Старого, дану у Львові четвертого дня тижня на свято Внебовзяття пресвятої діви Марії, року 1537, котрою мешканців Летичева наділяв магдебурзьким правом та встановляв щотижневі торги по понеділках, а щорічні ярмарки на свято Внебовзяття пресвятої діви Марії (15 серпня) та на свято Катерини (25 листопада). Краків, 30 вересня 1549 року

Копія: AGAD. - Mk. - Sygn.77.- f.229-231;
Регеста: Matricularum Regni Poloniae summaria. - Pars V. - №603;
Заголовок копіїста: Ratificatio priuilegii pro parte oppidanorum Lathiczouiensium.

Король Стефан надає Станіславу Копичинському привілей на заснування містечка на магдебурзькому праві на дідичному ґрунті, що по-простому зветься Крогулець та знаходиться на річці Нічлаві біля лісу Вісєнча(Wisziencza); дає міщанам магдебурзьке право та запроваджує щорічні ярмарки: на Святого Єпископа Валентина та на Святої Елізабети, а тижневі торги у п’ятницю; звільняє міщан від поборів на 9 років. Варшава, 3 березня 1578 року

Копія: AGAD, MК 118, f.198-200;

Локалізація: "...damus et concedimus fundandi et locandi oppidi in fundo suo haereditario Krogulieczki vulgo dicto, in terra haliciensi et districtu Trembowliensi, ad fluvium Noczlawa, penes siilwam Wisziencza nuncupatam..."

Привілей короля Стефана Баторія на заснування міста Хоростків (пізніше село Хоростків Польський, зараз частина села Тустань, галицького району), 1578 рік

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.118. - f.98-101;

Заголовок копіїста: Locatio sive erectio oppidi Chorostkow;

Король відновлює місту Криве його привілеї, що були втрачені через напад татар, надає магдебурзьке право, та встановлює два щорічних ярмарки та щотижневі торги по вівторках, 16 жовтня 1624 року

Король надає шляхетному Самуелю Надольському містечко Літнівці* та село Сапогів у Подільському воєводстві, 10 листопада 1626 року

Король надає село Сапогів, що в Кам’янецькому повіті знаходиться, Самуелю Надольському, військовому, 5 листопада 1626 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.175. - f.32

Протокол допиту Петра Семеновича Джуриляка

Р.31.
Справа ч.: .../47 р.
Джуриляк Петра Сем.
с/о МГБ “Горбудз”.
Скала-Подільська, 23.8.1947р.

Протокол

Джуриляк Петро Семенович, ур.

1921 р. в с. Гуштин, Скала-

Подільського р-ну, Тернопільської

обл., по нац. українець, заняття

рільник, закінчив 3 кл. нар. школи

в ріднім селі, вільний.

Протокол допиту Миколи Михайловича Пакуляка

Р. 31.

Справа ч.: .../47 р.

Пакуляк Миколи Михайловича

с/о ОББ “Песьків”.

Скала-Подільська, 21.8.1947 р.

Протокол

Пакуляк Микола Михайлович, ур.

1921 р. в с. Гуштинка, Скала-

Подільського р-ну, Тернопільської

обл., закінчив 5 кл. нар. школи в

ріднім селі, по нац. українець,

заняття рільник, вільний.

ДОПОВІДНА ЗАПИСКА КАМ`ЯНЕЦЬ- ПОДІЛЬСЬКОГО ОБКОМУ ПАРТІЇ ЦК КП(б)У ПРО ЛІКВІДАЦІЮ КАМ`ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОГО ОКРУЖНОГО ПРОВОДУ ОУН

№ 232-с 3 травня 1952 р.

Совершенно секретно

Секретарю ЦК КП(б) Украины

товарищу МЕЛЬНИКОВУ Л. Г.

ДОКЛАДНАЯ ЗАПИСКА

В дополнение к нашим информациям № 57-с от 31.1.1952 года и № 121-с от 12.ІІІ.1952103 года о борьбе с ОУНовским подпольем сообщаем, выполняя намеченные мероприятия по ликвидации остатков бандитско-оуновского подполья:

1. С 20 в ночь на 21.IV сего года нами в Ставищанском районе Киевской области были захвачены живыми руководитель бандитской группы ОУН Каменец-Подольского окружного "провода" ОУН "Кобзарь" и его боевик "Богдан". У захваченных бандитов изъято оружие, боеприпасы, документы, представляющие оперативную ценность. Допросами бандитов установлено, что они базировались и проводили свою националистическую деятельность главным образом в Ставищанском и Белоцерковском районах Киевской области. Там они имели ряд явочных и бандитских конспиративных квартир и несколько схронов. Захваченные бандиты в районах базирования занимались грабежами сельских коопераций.

Учитывая, что преступная деятельность захваченных бандитов совершалась в основном на территории Киевской области, они для дальнейшего ведения следствия переданы следственной части МГБ УССР.

2. В ночь с 25 на 26 апреля сего года в результате осуществленной комбинации нами были выведены из Тернопольской области в село Кадиевцы Каменец-Подольского района и захвачены живыми Чертковский надрайонный "проводник" ОУН, известный террорист "Клим" – Ярчук Михаил Васильевич, 1921 года рождения, уроженец села Иванково Скала-Подольского района Тернопольской области (в подполье с 1944 г.) и руководитель технического звена надрайонного "провода" ОУН "Неплюй" по фамилии Гнибида Владимир Васильевич, 1922 года рождения, уроженец с. Иванковцы Скала-Подольского района Тернопольской области (в банде с 1944 года).

У захваченных бандитов изъято оружие и документы. "Клим" и "Неплюй" дают развернутые показания о бандитских убежищах и других звеньях ОУН, подчиненных "Климу" как надрайонному "проводнику", а также о своей преступной диверсионно-террористической деятельности.

В ночь с 28 на 29 апреля сего года оперативной группой во главе с начальником областного управления МГБ т. Руденко М. Л. в результате осуществленной комбинации выведены из Киевской области в село Майдан-Александровский Летичевского района Каменец-Подольской области и захвачены живыми руководитель бандитско-националистической группы в Киевской области "Черник" – Колесник Петр Михайлович, 1927 года рождения, уроженец села Великие Чернокинцы Пробижнянского района Тернопольской области, в банде ОУН с 1944 г.

На востоке Украины с 1948 года. "Черник" с мая 1951 года и до последнего времени действовал в Уманском, Христиновском и Ладыженском районах Киевской области. До этого был на территории Винницкой области, в Жмеринском, Литинском, Винницком и Калиновском

районах. Вместе с "Черником" захвачен бандит ОУН "Змагун" – Юркевич Владимир Семенович, 1919 года рождения, уроженец с. Носово Подгаецкого района Тернопольской области. В ОУН и на нелегальном положении находился с 1943 года, а на востоке Украины действовал с 1949 года. У захваченных бандитов изъято также оружие, боеприпасы и ОУНовские документы.

Таким образом, ликвидацией главаря бандитской группы в Киевской области "Кобзаря" и его боевика "Богдана", а также ликвидацией бандитской группы ОУН "Черника" и его боевика

"Змагуна" полностью завершен разгром так называемого Каменец-Подольского окружного "провода" ОУН в Каменец-Подольской, а также в Винницкой и Киевской областях.

Секретарь обкома КП(б)У                                                                       (В. Бегма)
_________________________________________________________________________________Оригінал: ЦДАГО, ф 1, оп. 24, спр. 1718, арк. 79–81. Оригінал.
Опубл.: Літопис УПА. Нова серія. - Том 7. - с.473-475

ІНФОРМАЦІЯ КАМ`ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОГО ОБКОМУ ПАРТІЇ ЦК КП(б)У ПРО ЛІКВІДАЦІЮ НА ТЕРИТОРІЇ ОБЛАСТІ ПРОВІДНОГО АКТИВУ ОУН СКАЛА-ПОДІЛЬСЬКОГО РАЙОНУ ТЕРНОПІЛЬЩИНИ

№ 282-с 22 серпня 1951 р.

Совершенно секретно

Секретарю ЦК КП(б) Украины

товарищу МЕЛЬНИКОВУ Л. Г.

ИНФОРМАЦИЯ

о ликвидации бандитской группы в Орининском районе

Каменец-Подольской области.

В результате проведенной областным Управлением МГБ работы было установлено, что группа бандитов во главе со Скала-Подольским районным проводником ОУН "Богуном", укрывавшимся в Тернопольской области, периодически посещала Орининский район Каменец-Подольской области с целью распространения националистической литературы и установления связей с антисоветски настроенными элементами. С мая 1950 года в составе этой бандитской группы находился перешедший на нелегальное положение уроженец села Подфилипье Орининского района некий Пирог Михаил Васильевич. 15 августа сего года в селе Подфилипье в бандитской явочной квартире Пирог был захвачен оперативной группой Управления МГБ. На допросе он показал местонахождение схрона, где скрывались два районных проводника ОУН, известные в подполье под кличками "Богун" и "Андрей".

Работниками УМГБ был обнаружен этот схрон и при оказании вооруженного сопротивления ликвидированы районные проводники:

1."Богун" – Штойко Николай Петрович, 1925 года рождения, уроженец села Иванково Скала-Подольского района Тернопольской области. 

2."Андрей" – Цепий Михаил Никитович, 1926 года рождения, уроженец села Вербивка Скала-Подольского района Тернопольской области.

У ликвидированных и захваченного бандита изъято: автоматов – 1, винтовок СВТ – 2, пистолетов иномарки – 3, большое количество гранат, боеприпасов, до тысячи экземпляров антисоветской националистической литературы.

Секретарь Каменец-Подольского обкома КП(б)У                                     (В. Бегма)


_____________________________________________________________________________
Оригінал: ЦДАГО, ф. 1, оп. 24, спр. 805, арк. 187–188. Оригінал.

Опубл.: Літопис УПА. Нова серія. - Том 7. - с.422-423

Ектезис, або коротке зібрання справ, які відбувалися на партикулярному, тобто на помісному, синоді в Бресті Литовському, 6-9 жовтня 1596 р.

Ектезис

короткий зміст справ, які з ласки Божої і з волі найяснішого і найвищого його милості короля Польського і великого князя Литовського Зиґмунда Третього відбувалися на партикулярному синоді, що зібрався у місті Бресті Литовському року 1596, жовтня 6, індикту 10, у зв'язку з тим, що недавно виникли чималі незгоди і тривоги між київським руським митрополитом Михайлом і деякими владиками, його однодумцями, та між безліччю християнського населення руського народу через деякі нововведення в Церкві, розпочаті, незважаючи на заповіти і канони святих отців, згаданим митрополитом, який посмів разом зі своїми владиками в це втрутитися.

витяг з ДОПОВІДНА ЗАПИСКА ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО ОБКОМУ ПАРТІЇ ЦК КП(б)У ПРО ХІД ВИКОНАННЯ ПОСТАНОВИ ЦК КП(б)У ВІД 1 ЧЕРВНЯ 1948 р. "ПРО ПОЛІПШЕННЯ МАСОВООПОЛІТИЧНОЇ РОБОТИ, ПОДАЛЬШИЙ РОЗВИТОК КОЛГОСПНОГО БУДІВНИЦТВА І ЛІКВІДАЦІЮ РЕШТОК БАНД УКРАЇНСЬКООНІМЕЦЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ У ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЯХ УРСР

№ 934/с 29 липня 1948 р.

Совершенно секретно

Секретарю ЦК КП(б)У

товарищу ХРУЩЕВУ Н. С.

ДОКЛАДНАЯ ЗАПИСКА

о ходе выполнения постановления ЦК КП(б)У от 1 июня

1948 г. "Об улучшении массовоополитической работы,

дальнейшем развитии колхозного строительства и ликвидации

остатков банд украинскоонемецких националистов в западных

областях УССР" по Тернопольской области

...

Ликвидация зам. руководителя СБ Чортковского

надрайонного провода ОУН – "Калина" в Борщевском районе:

В числе руководителей Чортковского надрайонного проовода ОУН, скрывающихся в южных районах области, разыскивался участник этого провода – "Калина", который с 1944 года находился на нелегальном положении и являлся руководителем бандитской сотни УПА, действовавшей в Борщевском и Мельница-Подольском районах. После того, как в 1946 году руководимая им бандсотня была разгромлена войсками МВД, "Калина" вошел в состав Чортковского надрайонного провода ОУН как зам. руководителя СБ этого провода – "Око". Учитывая, что "Калина" в прошлом действовал больше всего в Скала-Подольском районе и имел там большие связи, при розыске его на этот район и было наиболее обращено внимание органов МГБ. В процессе проведения мероприятий были получены данные о том, что "Калина" укрывается в селе Монастырек* Скала-Подольского района, где имеет капитально оборудованный и хорошо замаскированный бункер. Реализуя эти данные, указанный бункер в селе Монастырек оперативновойсковой группой Скала-Подольского райотдела МГБ 13 июля был обнаружен. При вскрытии бункера находившиййся в нем бандит "Калина" оказал опергруппе вооруженное сопротивление и был ликвидирован. У бандита изъято: автомат, пистолет, граната и 50 патронов.

...

Cекретарь Тернопольского обкома КП(б)У                             (В. Дружинин)

№ 934/с

____________________________________________________________________________

Оригінал: ЦДАГО, ф. 1, оп. 23, спр. 5043, арк. 93–114.

Опубл.: Літопис УПА. Нова серія. - Том 6. - с.237

* Село з такою назвою є в Борщівському районі

ІНФОРМАЦІЯ ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО ОБКОМУ ПАРТІЇ ЦК КП(б)У ПРО ЗДІЙСНЕННЯ ЗАХОДІВ ЩОДО РОЗ‘ЯСНЕННЯ ЗМІСТУ НАКАЗУ МВС УРСР ВІД 10 ЛИСТОПАДА 1946 р. ПРО АМНІСТУВАННЯ УЧАСНИКІВ УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛІСТИЧНОГО РУХУ ТА РЕАГУВАННЯ НА ЦЕЙ НАКАЗ НАСЕЛЕННЯ ОБЛАСТІ

Не раніше 25 листопада 1946 р.

Секретно

Зав[едующему] организационно-инструкторским

отделом ЦК КП(б)У

тов. ЗЛЕНКО

ИНФОРМАЦИЯ

о проводимой в области работе по разъяснению приказа

министра внутренних дел УССР тов. Строкач[а]

от 10 ноября 1946 года

С 16 ноября в селах, предприятиях и учреждениях области проведены собрания и беседы по разъяснению приказа министра внутренних дел УССР тов. Строкач[а] от 10 ноября 1946 года.

Предварительно во всех районах и городах области проведены семинары агитаторов, докладчиков и собрания актива сельских советов. Выступавшие на собраниях крестьяне сел выражают свою ненависть к остаткам банд украинско-немецких националистов и обязуются приложить все силы к делу восстановления разрушенного немецко-фашистскими захватчиками народного хозяйства и оказывать всестороннюю помощь органам советской власти в ликвидации остатков банд.

...В  селе  Вербивка  Скала-Подольского  района  на  собрании  крестьян выступили бывшие участники бандбоевок Костюк Василий и Михаил Дзюба. Костюк в своем выступлении рассказал о жизни в банде:

“Когда мы были в банде, мы жили тем, что нам давали крестьяне, и мы верили своим главарям, что советская власть не долговечна, ибо националистам англичане и американцы обещали помочь. Но если бы нам не помогали крестьяне, мы вынуждены были бы давно покинуть банду и не дрожать каждый день за свою жизнь”.

Михаил Дзюба дополнил выступление Костюка, заявив, что:

“…руководители банды пугали нас тем, что если кто поверит обещаниям правительства и явится с повинной, то будет расстрелян органами НКВД. Приказ – это, мол, брехня, для того, чтобы заставить нас явиться с повинной. Я и Костюк в прошлом году пришли с повинной, с нами поговорили и отпустили домой, мы живем сейчас свободно и работаем в своем хозяйстве. Пусть не боятся приходить с повинной. Советская власть не обманывает, так как она наша народная власть. Если она сказала, что тому, кто явится с повинной, ничего не будет, то это так и будет”.

На собраниях крестьян Скала-Подольского района присутствовало свыше 6 тыс. человек и выступило в прениях 62 человека. После собраний в райотдел МВД пришли с повинной 3 бандита – братья Гуралевич Петр, Степан, Ярослав и невеста Петра Васина Дудко по кличке “Серая” из бандбоевки “Нечая”, заявившие, что в скором времени явится с повинной и сам “Нечай”...

Секретарь Тернопольского обкома КП(б)У                                           (И. Компанец)

№ 2049/с

_________________________________________________________________________

Оригінал: ЦДАГО, ф. 1, оп. 23, спр. 2963, арк. 212-215.

Опубл.: Літопис УПА. Нова серія. - Том 5. - с.242

ЗВІТ ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО ОБКОМУ КП(б)У, УПРАВЛІННЯ НКВС І НКДБ УРСР ПРО ХІД ВИКОНАННЯ ПОСТАНОВ ЦК ВКП(б) І ЦК КП(б)У, СПРЯМОВАНИХ НА БОРОТЬБУ З ФОРМУВАННЯМИ УПА І ПІДПІЛЛЯМ ОУН

№ 283/с                                                                                                                         26 лютого 1945 р.

ЦК КП(б)У

товарищу Н. С. ХРУЩЕВУ

ОТЧЕТ

О выполнении решения ЦК ВКП(б) от 27/ІХ-1944 года

“О недостатках политической работы среди населения

западных областей УССР”, решения ЦК КП(б)У от 7.Х-44 г.

“О мерах выполнения решения ЦК ВКП(б)

от 27.ІХ-44 года”, решения ноябрьского пленума ЦК КП(б)У,

постановления ЦК КП(б)У и решения ЦК КП(б)У

от 10.І-45 года “Об усилении борьбы с

националистическими бандами”

ІНФОРМАЦІЯ ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО ОБКОМУ КП(б)У ПРО ДІЇ НА ТЕРИТОРІЇ ОБЛАСТІ ФОРМУВАНЬ УПА І ПІДПІЛЛЯ ОУН ТА ПІДСУМКИ БОРОТЬБИ З НИМИ ЗА КВІТЕНЬ-ТРАВЕНЬ 1944 р.

Не раніше 1 червня 1944 р.

Совершенно секретно

ЦК КП(б)У

тов. Н. С. ХРУЩЕВУ

г. Киев

Об итогах борьбы с бандитизмом по Тернопольской

области за апрель-май месяцы 1944 г.

Король Казимир за зверненням Домарата з Шлядка, королівське село Шарівку, в Подільському воєводстві та повіті Смотрицькому, переводить з права польського на німецьке та дозволяє заснувати нові села Бобурчинця на річці Ушиця, Кремязів та Дворище. Люблін, 18 лютого 1484 року

Копія: AGAD, MK 14, s.95;

Регеста: MRPS I, №1626.

Лист Станіслава Жолкевського до Томаша Замойського, 16 серпня 1617 року в Скалі

Mscziwij Panie Starosta Knyszynsky*.— Isz WM. raczijs się pijtacz czo się tu dzieie, Stephan Potoczki obalił na nas immensam molem nieprzespieczne bo mimo to ze tak wiele braciej naszeij zginęło w Wołoszech zwoiowali, Tatarowie Woijewodztwo Podolskie a potijm zaraz Pokucie. Teras oznaymuię WM. że Czar Tatarszki z wielkiemi woijski wtar­gnął do Państw Rpotej, poijmano iednego Janczarijna pod Antonowem który powiada o wielkieij potędze tego tam woijska, iakosz potymto znacz: Poczęło woijsko miiacz Antoniów na roświcie, spieszno idąc asz o południu ostatek woijska przeszedł, a szliak na dwoie strzelienie z łuka szeroki. Jakokolwiek mię fortuna zastała panu Bogu się porucziwszij dziś zaraz wijchodzę. Woijsku temu czo u Kamiencza kaza­łem się ruszijcz iutro się z nim zeijdę u Balinej tam dalej osłuchijwającz się gdzie nieprzijiaciel powróci alie mniemam że im bydź w Wołyń choćz dotąd umijsł iest bracz się ku Ukraginie bo ij ludzie Xiązat Zborazkich skupili się iusz do Przijłuka, y inni Ukraginni ludzi mniemam zbiera się do woij­ska. Wedlie tego iako się rzeczy podadzą bendziem służycz Rpteij. Tu z Tomszą nadzieia bjła pokoiu bo ij Comissarzów spodziewałem się od niego. Muszę tak teij sprawij odbiezecz, a tam iscz gdzie pała. Od Tomsze może bijdz pokoij, bo ij on bij mu rad, alie od Tatar pewnie go nie bendziem miecz. Skoro sobie odpoczną czi czo z Mehmet Gereiem Sołtanem bjli bijdż im znowu u nas zwłaszcza ieśli czi czo te­ras z Czarem wtargneli wijdą bez razu. Na ten raz przijsczie WM. niebędzie iusz wczas, alie przecię liepieij ze WM. przijidziesz iako naiprędzęij bo skoro sobie odpoczną Tatarowie ktorijch iest nie mało woijsko w Wołoszech, bijdz im zaras u nas. S tem się łascze WM. m. M. P. ząlieczam. W Skalie d. 16 August. 1617 r. WM. mego Mscziwego Pana powolny Szwagier y Sługa Stanislaw Żółkiewski Woiewoda Kiowski. 

*Do Tomasza Zamojskiego.

________________________________________________________________________

Опубл.: Listy Stanisława Żółkiewskiego 1584-1620 / pod red. J.T. Lubomirski. - Krakow, 1868. - s.144-145

Станіслав Жолкевський (1547-1620рр.) - польний та великий гетьман коронний. Вікі
Томаш Замойський (1594-1638рр.) - військовий, воєвода подільський та краківський, підканцлер та великий канцлер коронний. Вікі

Король Сиґізмунд Авґуст підносить дідичне село Констанції Свірчової Чорний Острів, що на річках Божек та Мшана в Подільському воєводстві, до міста на німецькому праві та запроваджує два щорічних ярмарки: перший на Святого Яна Христителя, другий - свято Усіх Святих; щотижневий торг - кожного понеділка; крім того звільняє мешканців міста від поборів на 15 років. Варшава, 22 жовтня 1556 року

Копія: AGAD, MK 89, f.8-9v;

Регеста: MRPS V, №7627;

Заголовок копіїста: Erectio oppidi ex villa Czarni Ostrow nobilis Constanciae Swierczowa.

Король Владислав IV встановлює в містечку Миньківці щорічні ярмарки, щотижневі торги та надає місту магдебурзьке право. Варшава, 5 березня 1637 року

Король за заступництва кількох радників надає місту, оточеного валом та ровом, Миньківцям, що його спадкоємцем є Адам Станіславський, два щорічних ярмарки: перший на свято Воздвиження Чесного Хреста (14/24 вересня) та другий на святого Онуфрія по старому стилю (12/22 липня); крім того два торги щотижневих: перший в п’ятницю, другий - в неділю. Король надає також тому місту право німецьке, воно ж магдебурзьке. Ярмарки та торги повинні діяти на загальних засадах без обмежень доступу до них, а також повинна забезпечуватись безпека. Документ підписаний Владиславом IV та Якобом Убишем. 

Регеста: Summariusz metryki koronnej, ksiega 181. - №352/1269;

Копія: AGAD, MK 181, f.178v – 179;

Заголовок: Fora annalia oppido Minkowce. 

*        *        *

Король надає згоду Яну Мілановському на купівлю сіл Чорнокунці, Лопотівці та Давитково з рук Яна Ріхчицького, 3 грудня 1507 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.23. - f.191;
Регеста: MRPS. - p.IV. - v.1. - №214;

Заголовок копіїста: Consensus nobilis Joannis Milanowski exemensi certas sortes villarum proxime infrascriptarum.

Anno, quo supra, feria sexta proxima post festum sancti Andrea apostoli, datus est consensus nobili Joanni Myelanowsky exemendi sortes certas in villis Czarnokonyczye, Lopotowcze, et Dawythkowo de manibus nobilis Joannis Rychczycy et deodicate Katherine professe cenobi sancte Agnetis Cracoviensis germanorum, tenutariorum sortium predictarum; in forma solita.

Замітка в "Газеті Львівській" про те, що в Скалі над Збручем вибратно нового бурмістра, 30 січня 1937 року

Джерело: "Gazeta Lwowska", s.2, №23, z 30.01.1937 r.

NOWY BURMISTRZ W SKALE NAD ZBRUCZEM

Rada miejska w Skale n. Zbruczem wybrala jednogłośnie burmistrzem tego miasta kapitana KOP Alexandra Osipowskiego.

Король підтверджує шляхетному Мартину Вольському, військовому, передачу села Куштин в Скалецькому старостві шляхетному Каспру Ішцінському, 18 квітня 1622 року

На сеймі в Пйотркові, 18 січня 1548 р. Король Сигізмунд І поновлює Яну Ріхчицькому, камьонецькому старості, давню потерту грамоту його предків на володіння на дідичному праві маєтками Чорнокунці, Лопотовці, Стур та спустошені Давидківці, що знаходяться на річці Нічлава та Сарник

Копія: AGAD, MK 74, f.29-30;

Регеста: MRPS IV, №23062;

Заголовок копіїста: Renouatio priuilegii vetustate iam atriti generosi Joannis Richczicki, capitanei Camionacensis, super bona Czarnokvncza possessionata et Lopotowcze, Stur, Panthkouicze in possessionata consistentia super riuulis Noczlawa et Sarnek.

Історія села Лосяч (до кінця 17 ст.)

Мама автора цих рядків народилась в селі Лосяч, тому мені завжди було цікаво довідатись щось з історії цього села. Мені здавалось, що таке велике село повинно було б мати і велику історію, однак в енциклопедіях та довідниках були вкрай скупі відомості про це село. Наприклад в Географічному словнику Польського королівства вказана інформація лише про той період часу, коли, власне писався цей словник, тобто кінець 19 століття[1]. За Радянського союзу енциклопедія Історія міст та сіл Української РСР подає інформацію про Лосяч лише за період радянський, тобто 1940-ві – 1970 роки. А також вказує просто неймовірну дату першої згадки про село – 1785 рік(!)[2].  

Історія села Покляки (до кінця 17 ст.)

В 6 км на південь від Скали-Подільської на лівому березі річки Збруч розкинулось неймовірно гарне село з не менш гарною та дивною назвою – село Пукляки. Хоча мешканці навколишніх сіл називають його Покляки. Назва ця очевидно неймовірно давня і походить від власного імені Покляк. В околицях Скали є декілька сіл, назви котрих походять від власних імен: Іванків, Летава, Ярослав, Мар’янівка. Напевно люди з такими іменами були першими жителями тих місцевостей, тому ті місцевості, а пізніше і села люди почали називати іменами тих перших поселенців. А щодо архаїчності такого імені як Покляк, то воно і не дивно, в околицях села археологи  виявили поселення трипільського часу, окремі знахідки часів Київської русі, а на північному-сході села – поселення черняхівської культури[1].  Як бачимо люди тут проживали тисячоліттями, однак писемний період історії села розпочинається лише в першій половині 15 століття. В цій статті я спробую описати історію села від першої писемної згадки – до кінця 17 століття, тобто часу, коли Поділля було остаточно спустошене вторгненням Османської імперії.

Відтермінування побору у 8 грошів шляхті, що брала участь у сутичці з татарами біля скальського замку, 4 січня 1522 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.35. - f.362-363;

Регеста: MRPS. - p.IV. - №13104;

Заголовок копіїста: Remissio exactionis octo grossorum nobilibus infrascriptis qui cum magnifico castellano Cracoviensi in conflictu cum thartaris circa Skala fuerunt.

Sigismundus etc. Significamus etc. quia volentes specialem gratiam demonstrare subditis nostris infrascriptum qui cum magnifico Nicolao de Dambrowicza, castellano Cracoviensi et campiductore regni nostri capitaneo generali sincere nobis dilecto in conflictu thartaris circa oppidum Skala feliciter habito fuerunt et illic strenue se gesserunt videlicet generosis et nobilibus Joanni Cola, Haliciensi, Joanni Thworowski, Camenecensi castellanis, Nicolao Cola, succamerario Camenecensi, Andreae Procop de Gwosdzycz, Joanni Calonowski, Joanni Choczimirski, Nicolao Monasterski, Nicolao Byeleczki, Filici Zawischa, Conrado Conaschowski, Jacobo Monasterski, Jacob Kumowski, Joanni Kyemlicz, Nicolao Sgowrodynski et Stanislao Smyotanka Duxynski ipsis et corum cuilibet exactorum octo grossorum que in alio Conventu Piotrokovicu proxime prelerita erat instotuta remisumus, remittimusque presentibus literis nostris. Mandamus vobis generosis Petro Bludniczki, judici Haliciensi et N Bidlowski exaactoribus eiusdem contribucionis octo grossorum predicte, ut illam a supra scriptis dignitarys, officialibus et nobilibus et de bonis facta conseructis pro gratia nostra harum etc. Datum  in convectione Pyotrkoviecum, sabato proximo ante fesrum Sanctorum Trivium, regnum anno Domini MDXXI, regni nostri XV

Король зберігає пожиттєві права власності Мартину Сєкєжинському та його сину Феліксу на королівські села Олешковці*, в Скальському та Субіч в каменецькому повітах, 8 лютого 1553 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.83. - f.27-27v
Регеста опубл.: Matricularum Regni Poloniae summaria. - Pars V. - №1441

*село Олешковці - зараз село Босири Чортківського району

Протокол про перемир'я між російськими та австро-угорськими військами в м.Збриж, листопад-грудень 1917 року

Протокол №2 (об перемирье)

На основании нового совещания представителей обоих корпусов, стоящих по обе стороны м.Скала, 28.11.1917/11.12.1917 условия, заключенные 24.11./07.12.1917 г., изменены следующим образом:

1. Демаркационная линия между позициями — передовые линии проволочных заграждений с обеих сторон.

2. Ловля рыбы в Збруче — воспрещается.

3. Охота и всякая стрельба воспрещается в полосе ближайших 4 верств / 5 километров от нейтральной зоны.

28.11.—11.12.1917  г. Збрыж.

Прочитано, проверено и подписано

Представители австро-венгерского

корпуса западнее м. Скала

Роттер — лейтенант

Владимир  Тимцинтрант — обер-лейте-

нант

Гузин — оберлейтенант

Оберсдорфер — оберлейтенант

Ракуша — оберлейтенант

Рюлинг — капитан

Эрвин Фаронь фон Франц — подполковник

Представители русского

корпуса восточнее м. Скала

Капонир — Фрим

Прапорщик — Хандальев

Подпоручик — Мышковский

Штабс-капитан — Журин

Полковник — Гершельшан

Полковник — Борисевич

________________________________________________________

Военно-исторический архив России. №456. — Ф.2394-2. Приказы и приказания подивизии.

Опубл.: Літкевич В. Історія села Пятничани. – К., 2011. – с.85-96

Спогади прапорщика російської армії Сєргєя Мамонтова

Переклад українською опублік.:  Літкевич В. Історія села Пятничани. – К., 2011. – с.85-96

НА ФРОНТ

Мене призначили на Південно-Західний фронт. Штаб фронту перебував у Житомирі, звідти мене направили у штаб армії у Бердичів, а потім у штаб 12-го корпуса у Проскурів. Усюди я просив призначити мене у 64-ту артилерійську легку бригаду, тому що вона взаємодіяла з 64-ю піхотною дивізією, в якій у Перекопському полку служив брат. Через Козятин я доїхав до Жмеринки. Але тут поїзди чомусь не ходили, і комендант запропонував мені їхати на возі, за що я й ухопився з радістю. Таким чином, я бачив нові місця й ночував у чисто єврейському містечку, де мене почастували рибою-фіш (фарширована щука, смачно).

Кількість димів у містах та селах Скальського староства та інших, що в околицях міста Скали знаходяться

№п/п	Назва населеного пункту	Кількість  димів у 1629 р.	Власник перед Турецькою окупацією в 1672 р.
1	М.Борщів	305	Дідич Гієронім Лянцкоронський
2	С.Давидківці	30	Скальське староство
3	М.Сидорів	46	Дідич Фелікс Казімєж Потоцький
4	М.Скала	477	староста Геронім Лянцкоронський
5	М.Бжезє	30	Геронім Лянцкоронський
6	С.Борзяківці	46	Той же
7	С.Жилинці	30	Скальське староство
8	С.Іванків	38	Те ж
9	М.Колиндяни	65	Міхал Йордан, Станіслав Єжовський
10	С.Коцюбинчики (Сокиринці)	38	Геронім Лянцкоронський
11	С.Гуштин (Куштин)	38	Скальське староство
12	С.Лосяче	78	Те ж
13	С.Мушкатівка	60	Гієронім Лянцкоронський
14	С.Мельниця	70	Станіслав Лянцкоронський
15	С.Пилатківці	12	Спадкоємці Павла Пруського
16	С.Синьків	24	Скальське староство
17	С.Турильче	23 -	Яцовські і Фріцовські, Станіслав Дрошковський має запис на частину села від Богуцього
18	С.Цигани	-	Вилучене зі складу Скальського староства
19	С.Чорнокунці	19 51 -	Габрієль Сільніцький набув частину від Куропатніцьких та Носецької; Частина Яцімірських та Марціна Вжища; Частина братів Миколая та Міхала Коженьовських
20	С.Бережанки	-	Марек Сєкєжинський, подільський мечник
21	С.Жабинці або Ярославка	35	Геронім Лянцкоронський
22	С.Загуківці	-	[Скальське староство]
23	С.Залуччя	23 48	Дідичка Подфіліпська; Частина Кам’янецького домініканського кляштора
24	С.Летава	48	Скальське староство
25	С.Підпилип’я	23 -	Яцовські і Фріцовський; Станіслав Дрошковський має запис на частину села від Богуцього
26	С.Сокиринці	57	Геронім Лянцкоронський, у заставі Барбари Гурчини
27	С.Хоровці	16	Геронім Лянцкоронський

Джерело: Крикун М. Документи комісарського суду Подільського воєводства 1678-1679 років. – Львів, 2015