Запис в кам’янецькій земській книзі про заснування церкви в Пищатинцях, дідичами Станіславом Подфіліпським та його дружиною Анною з Поляновець. Кам'янець, 14 травня 1598 року

Оригінал: ЦДІАУК, ф.37, оп.1, спр.25, арк. 69 зв.-70;

Публікація: Białkowski L. Podole w XVI wieku. - Warzsawa, 1920. - s.222-224

Actum in Camieniecz Podoliae in terminis terrestribus camenecensibus feria quinta post festum s. Stanislai in Majo proxima celebratis, a. D. millesimo quingentesimo nonagesimo octavo (14 maja 1598 r.).

Fundatio ecclesiae Pisczatinensis. Coram judicio et actis praesentibus terrestribus camenecensibus personaliter comparentes generosi Stanislaus Podphilipski, judex terrestris camenecensis... et Anna de Polanowice, olim generosi Joannis Polanowski filia, conjuges legitimi... publice, libere et per expressum recognoverunt et quilibet illorum seorsim pro suo interesse recognovit, quia ipsi constructa, locata atque dotata ecclesia in oppido seu villa sua Pisczatincze, zelo devotionis accensi diemque Tremendi Judicii praevenientes tum etiam providentes saluti animarum tam suarum quam successorum suorum, ut cultus divinus temporibus perpetuis peragatur fundationem infrascriptam seu dotationem ecciesiae praefatae concesserunt et inscripserunt praesentibusque concedunt et inscribunt tali modo et ordine. Naprzуd dziesięciny ze wszytkich zboż swoich folwarku pisczatyńskiego i wiersniakowskiego. Funduję do tego sianożęć swoję na Koniatynczach i drugą na sianożęci swej na rozlesiu od Koniatyniecz co nabliżej kędykolwiek fałsze dziesięć wymierzyć.

Do tego trzech człowieka osiadłych: Iwana rzeczonego Kosterkę, syna Michajła starego Hawryłowego, i Wasiela brata Iwana przerzeczonego i Iwana rzeczonego Buniaka i jedno dworzyszcze puste, aby na tym sam siał albo też je i osadzieł, funduję i daruję. Od każdego waru piwa, gdzieby scałego słodu do dworu na potrzebę dworską warzono beło, pułbeczek ten, ktуrym browarsczyzna odbiera się, a gdzieby puł waru — pułpułbeczka tegoż dawać, a od piwa dworskiego na karczmę bądź też czyjegokol wiek, albo na wieś albo na stronę w jego browarze warzone dwie konwi piwa kapłanowi z każdego człowieka ile ich jest i jeszcze przysiędzie z robotnych a niesłobodnych, s pociągłych po dwa grosza i po trzecinnikowi owsa a bez wolowkow po groszu jako z Pisczatyniecz tak z Strzalkowiecz na ś. Marcin dać będzie powinien i potomkowie jego będą winni, a z miasteczka, ktуre nowo sadzi się, po wysiedzeniu słobody, wedle listu im danego, powinność zupełną kapłanowi oddawać winni będą, to jest ktуrzy w polu robią zupełną dziesięcinę, tak Ruś jako Lachowie, a ktуrzyby w polu nie robili po sześci groszy dawać na kwartał powinni będą. Stawуw pisczatyńskich i wierzchniakowskich, na Nuczławie leżących, z każdego stawu, gdy spust przypadnie, kupiec ktуrybykoiwiek kupiwszy spusci, z onej sumy, ktуrąby za staw dał, dziesięć złotych kapłanowi na przekopaniu dać winien będzie, a Lachowie, tak słudzy jako i poddani, tak w pisczatyńskiej majętności jako i w wierzchniakowskiej mieszkający, ktуrzy polu robią, dziesięciny zboż swych dawać powinni będą. Dla żywności jeszcze kapłanowi owiec ośm, dwie kozie z jagnięty, połowicę samcуw a połowicę samiczek a jedenastego barana, dwie krowie, dwa woły daję, aby stąd żywność i opał miał i oprawowanie plebaniej, a s tych owiec i krуw z przypłodkiem wolno czynić mu będzie i obracać wedle swej wolej, tak jednak, żeby is:izny przy plebaniej albo przy kościele tak wiele, to jest tyloż owiec z jagnięty takiemiż i krуw i wołуw zostawało. We młynie pisczatyńskiem miiwo jako zboż tak i słodуw plebańskich bez miary i w tymże młynie pisczatyńskiem dziesiąta miara zboża wszelakiego wymiarуw i słodуw być ma.

Łowienie w stawie pisczatyńskiem, na Nuczławie jednak nie strozniami ani ościami, ale włokiem, prуcz tarła a spustu, we środę, w piątek i w sobotę wolno bydź ma. Kapłana zaś każdego, ktуrego on i potomkowie jego czasy wiecznemi sami podawać mają, przy tym kościele powinność aby ta beła, to jest aby na każde święto uroczyste w Polscze i na każdą niedzielę jutrznią primi Nocturni i Laudes takie Mszą świętą, Niespor i Completę w kościele Trуjcy Ś. śpiewał, a w Adwent aby na każdy dzień Roraty śpiewane miewał, kiedy będzie rnуgł. Dni powszednich niżej mianowanych, aby Mszej świętej ofiara czytana beła, tak jednak że w poniedziałek za umarłe, za rodzice, bracią, siostry, więc i zań i żonę i dziatki jego, gdyby Pan Bуg je s,tego świata wziąć raczył, śpiewaną miewać winien był. A jeśliby więc święto przypadło, tedy inszego dnia, telko żeby na każdy tydzień za umarłe jednego dnia Msza śpiewana beła, a w niedzielę po kazaniu będzie powinien wymieniać przerzeczone wyżej, prosząc o pospolitą modlitwę. Aniwersarz wedle zwyczaju sterykroć do roku za umarłe odprawować aby beł winien. Za żywe i zań samego, żonę i z dziatkami jego Mszej świętej ofiara aby bywała trzykroć w tydzień, we środę, w piątek i w sobotę exceptis duplicibus. W piątek de Passione Domini, a w sobotę o Pannie Mariej. Dni powszednich te nabożeństwa, ktуreby w kościele Trojce przenaświętszej odprawować beł powinien, w kaplicy w dworze odprawować winien będzie, tak mszą jako nieszpory albo przynamniej compłety, a żeby tym rządniej w kościele chwała Boża działa się, młodzieńca umiejętnego, ktуryby dzieci uczyć mуgł, skądby mu pożytek rosł, swym sumptem, a do tego poki by dzieci, ktуreby śpiewać umiały, niemiał, chłopiąt dwoje do młodzieńca aby chował.

Переклад:

Діялося в Кам'янці Подільському на земських рочках кам'янецьких, у четвер після свята святого Станіслава у травні найближчого святкованого, року Божого 1598-го.

Фундація Пищатинського костелу. Перед судом і теперішніми книгами земськими кам'янецькими особисто з'явившись, шляхетнонароджені Станіслав Подфіліпський, суддя земський кам'янецький... та Анна з Поляновиць, донька покійного шляхетнонародженого Яна Поляновського, законне подружжя... публічно, добровільно та виразно визнали, і кожен з них окремо у своїх інтересах визнав, що вони, спорудивши, розташувавши та обдарувавши костел у містечку або селі своєму Пищатинці, запалені ревністю благочестя і день Страшного Суду випереджаючи, а також дбаючи про спасіння душ як своїх, так і своїх наступників, щоб Божа служба на вічні часи відправлялася, нижчеописану фундацію або обдарування вищезгаданого костелу надали і записали, та теперішнім [актом] надають і записують таким чином і порядком.

Насамперед десятини з усього збіжжя своїх фільварків пищатинського та верхняківського. Фундацію на це [складаю]: сіножать свою на Конятинцях і другу на сіножаті своїй на Розліссі від Конятинців найближче, де б тільки фальшів десять відміряти.

До цього трьох людей осілих: Івана, званого Костеркою, сина Михайла старого Гаврилового, і Василя, брата Івана вищезгаданого, і Івана, званого Буняком, і одне дворище пусте, щоб на ньому сам сіяв або теж його і осадив, фундую і дарую.

Від кожного варіння пива, де б з цілого солоду до двору на потребу дворську варилося, півбочечки тієї, якою броварський збір відбирається, а де б піввару — пів-півбочечки цієї ж давати; а від пива дворського на корчму, або чийого б то не було, або на село, або на сторону в його броварні звареного — дві коновки пива капланові.

З кожної людини, скільки їх є і ще присяде з робочих а неслобідних, з потяглих — по два гроші і по третиннику вівса, а без воликів — по грошу як з Пищатинців, так і зі Стрілківців на святого Мартина дати буде повинен, і потомки його будуть винні. А з містечка, яке наново садиться, після висидження слободи, згідно з листом їм даним, повинність повну капланові віддавати винні будуть; це є — котрі в полі роблять, повну десятину, як Русь, так і Ляхи, а котрі б у полі не робили, по шість грошей давати на квартал повинні будуть.

Ставів пищатинських і верхняківських, на Нічлаві лежачих, з кожного ставу, коли спуск припаде, купець, котрий би будь-який, купивши, спустив, з тієї суми, котру б за став дав, десять золотих капланові на викопанні дати винен буде.

А Ляхи, як слуги, так і піддані, як у пищатинському маєтку, так і у верхняківському мешкаючі, котрі в полі роблять, десятини збіжжя свого давати повинні будуть.

Для прожитку ще капланові овець вісім, дві кози з ягнятами, половину самців, а половину самичок, і одинадцятого барана, дві корови, два воли даю, щоб звідси прожиток і опалення мав, і утримання плебанії; а з цих овець і корів з приплодом вільно чинити йому буде і обертати згідно зі своєю волею, однак так, щоб істоти [основне стадо] при плебанії або при костелі так багато, це є — стільки ж овець з ягнятами такими ж, і корів, і волів залишалося.

У млині пищатинському меливо як збіжжя, так і солодів плебанських без міри [безкоштовно], і в цьому ж млині пищатинському десята міра збіжжя всіляких мірочних [зборів] і солодів має бути.

Ловлення в ставі пищатинському, на Нічлаві однак, не строжнями і не остями, але волоком, окрім терла [нересту] і спуску, у середу, в п'ятницю і в суботу вільно бути має.

Каплана ж кожного, котрого він і потомки його часами вічними самі подавати [презентувати] мають, при цьому костелі повинність щоб та була: це є — щоб на кожне свято урочисте в Польщі і на кожну неділю утреню primi Nocturni [першого Ноктурну] і Laudes [Лауди], також Месу святу, Вечірню і Completa [Комплету] в костелі Святої Трійці співав, а в Адвент щоб на кожен день Рорати співані мав, коли буде могти.

Днів буденних, нижче пойменованих, щоб Меси святої офіра читана була, однак так, що в понеділок за померлих, за батьків, братів, сестер, отже і за нього, і дружину, і діток його, коли б Господь Бог їх з цього світу взяти зволив, співану мати винен був. А якщо б, отже, свято припало, тоді іншого дня, тільки щоб на кожен тиждень за померлих одного дня Меса співана була, а в неділю після казання [проповіді] буде повинен поминати вищеперелічених, просячи про спільну молитву. Річницю згідно зі звичаєм чотири рази на рік за померлих відправляти щоб був винен.

За живих і за нього самого, дружину і з дітками його Меси святої офіра щоб бувала тричі на тиждень: у середу, в п'ятницю і в суботу, exceptis duplicibus [за винятком подвійних свят]. У п'ятницю de Passione Domini [про Страсті Господні], а в суботу про Діву Марію.

Днів буденних ці богослужіння, котрі б у костелі Пресвятої Трійці відправляти був повинен, у каплиці в дворі відправляти винен буде — як месу, так вечірню або принаймні комплету.

А щоб тим порядніше в костелі хвала Божа діялася, юнака вмілого, котрий би дітей вчити міг, звідки б йому пожиток ріс, своїм коштом [утримувати], а до того, поки б дітей, котрі б співати вміли, не мав, хлопців двоє до юнака щоб утримував.