Справи з Архіву Лянцкоронських (ЦДІАУЛ, ф.181, оп.1) щодо містечка Борщів

54 Духівниці графа Лянцкоронського Ієроніма намаєтки у Борщівському, Ягольницькому і Жванецькому ключах (1696-1697 рр., 17 арк.)

Вельможний Геронім на Бжезю Лянцкоронський, підкоморій подільський, дарує Францішкові з Бжезя Лянцкоронському, свої власні та дідичні маєтки, а саме: містечко Ягольниця з селами, що здавна до нього належать; містечко Бжезє з селами, що до нього належать; містечко Борщів з селами до нього приналежними; містечко Жванець, теж з селами до нього здавна приналежними; із замочками, дворами та полями, що там же знаходяться у Подільському воєводстві та Кам’янецькому повіті… Краків, п’ятниця після св.Тіла Христа (22 червня), 1696 року.

Оригінал: Archiwum Narodowe w Krakowie, zesp.5 (Ksiegi grodskie Krakowskie), dz.1 (Inscriptiones), sygn.335, s.2142-2149;

Заголовок писаря:Feria sexta post festum Sacratissimi Corporis Christi proxima, Anno Domini eiusdem millesimo sexcentesimo nonagesimo sexto; Lanckoronski Lanckoronskiemu donat.

Списки мешканців містечка Борщева та села Мушкатівка Борщівського ключа, 18 ст.

Оригінал: ЦДІАУЛ, ф.181. оп.1, спр.516.

Інвентарний опис та перелік прибутків з частини містечка Борщів, 1745-1754 рр.

Оригінал: ЦДІАУЛ, ф.181, оп.1, спр.565.

Лист від Яна Собеського до краківського єпископа Єнджея Тшебіцького. Зі Львова, 17 серпня 1672 р.

Опубл.: Acta historica, vol II, pars. II, ст. 1051-1052.

_____________________________________________________________________________________

Із спогадів генерала Олександра Удовиченка

Нарада в м. Борщів (Галичина). Настрої в «низах» армії. Підготовлення до заповідженого наступу. Приїзд Головного Отамана. Напередодні наступу на Кам'янець Подільський

21-го травня 1919 року, я одержав призначення на становище Командира 16-го п. Загону й разом із цим попередження, що Загін мусить бути готовий до наступу на Кам'янець Подільський, що має розпочатися водночас із загальним наступом армії УНР, 1-го червня 1919 року.

Реляція Бутурліна* до московського царя, серпень 1655 року

"Серпня 27 прийшли ми під замочок Скала, і коло того замочку твої ратні люди спалили місто, а в тому замочку сиділи селяни і виходячи до нас (воєводів) говорили, що раді б бути під твоєю рукою. Ми той замочок покинули (не обсадили залогою), тому що було поруйновано, і селян було не багато. З-під Скали прийшли ми під город Борщів та під Висічку, і з міста Борщів ляхи та міщани, настрашившися твоїх ратних людей, кинули місто і повтікали. Ми веліли замок знищити, місто і села навколо нього і коло Висічки попалити і прийшли під місто Ягільницю, де жив польський гетьман Лянцкоронський**. В замку сидів поляк Северин Наропінський, з ним інша шляхта, гайдуки, міщани і селяни: замкнулись і приготовились до облоги твердо. Ми веліли спалити місто під замком і села, і поговоривши з гетьманом Хмельницьким обложили замок кріпкою облогою, веліли викопати шанці, поставили тури, з шанців піше військо приступало замок, і 1 вересня Напоріцький з шляхтою і з усею залогою, бачучи твердий приступ, здали замок і тобі присягли..."

*Бутурлін - московський воєначальник
**Станіслав Лянцкоронський (1590-1657 рр) - на той час (1655 рік) - гетьман польний коронний, дідич міста Ягільниці, скальський староста з 1641 року...


Цитата за Грушевський М. Історія України-Руси. - Том ІХ-2. - Київ, 1997. - с.1113-1114

На прохання Єжи Дидинського, судді земського кам’янецького, король Сигізмунд ІІІ надає містечку Борщів, що в Подільському воєводстві, магдебурзьке право, встановлює чотири ярмарки на рік: на св.Юрія, св.Діви Маргарети, св.Дионізія та на свято трьох Королів, щотижневі торги встановити по четвергах, 22 лютого 1629 року

Копія: AGAD, MK 177, f.261-262;
Заголовок копіїста: Jus maideburgense oppido Barsczow in palatinatum Podolia existent[] conceditur;

Sigismundus etc. Significamus etc. Quia nos, supplicatione generosi Georgii Dydynsky, judicis terrestris Camenecensis Podoliae benigne annuentes, cupientes ut bona ipsius ad meliorem conditionem redigantur, oppido eiusdem hereditario Borsczow in palatinatu Podoliae situm ius Theutonicum, quod Maydeburgense dicitur, auctoritate nostra regia dandum et concedendum esse duximus, uti quidem damus et concedimus temporis perpetuitate.

Eximentes et liberantes oppidanos et inquilinos eiusdem oppidi Borsczow ab omni iurisdictione omnium et singulorum palatinorum, castellanorum, capitaneorum, tenutariorum, burgrabiorum, succamerariorum, judicum, subiudicum, camerariorum, dignitariorum et officiorum regni nostri, ut coram ipsis aut eorum aliquo pro causis sive parvis sive magnis, puta furti, homicidii, mutilationis membrorum et aliorum enormium excessuum, citati minime respondere vel aliquas poenas solvere tenebuntur; sed coram advocato duntaxat suo.

Advocatus autem pro tempore existens coram suo dominio hereditario, non alio quam iure Theutonico, de se conquerentibus respondere tenebitur. Cui quidem advocato pro tempore existenti, in casibus praedictis, criminalibus et aliis quibusvis iudicandi, sentiendi, puniendi et corrigendi, plenam damus potestatem et omnimodam facultatem, prout ius Theutonicum in omnibus suis punctis, clausulis, conditionibus et articulis requirit.

Insuper, in eodem oppido quatuor fora annualia sive nundinas instituimus, unum pro festo Sancti Georgii, alterum pro festo Sanctae Margarethae Virginis, tertium pro festo Sancti Dionysii, quartum pro festo Epiphaniarum; fora vero septimanalia singulis feriis quintis celebranda instituimus et indicimus; et pro institutis ac indictis haberi volumus.

Dam[] facultatem dictis oppidanis fora ipsa, utraque tam annalia quam septimanalia, diebus et temporibus supra expressis, sine tamen praeiudicio aliorum oppidanorum circumcirea exsistentium, more aliarum civitatum et oppidorum regni nostri agendi, celebrandi et exercendi.

Ita vero, ut omnes homines sexus utriusque, cuiuscumque status et conditionis fuerint, ad hoc ipsum oppidum pro bonis praedictis annualibus et septimanalibus, pro tempore praenominato, vendendi et emendi causa, res pro rebus et merces pro mercibus permutandi et alia negotiationis genera peragendi et exercendi venire possint et valeant, ac in adeundo et redeundo nostra et successorum nostrorum securitate et libertate potiantur et gaudeant.

Nisi tales sint, quos cura et leges ferre non permittant et quibus proborum hominum consortia merito sunt deneganda.

In cuius rei fidem etc. Datum Varsaviae in comitiis regni generalibus, die XXII mensis Februarii, anno Domini ut supra [1629].

Sigismundus rex                        Lucas Zdroiewsky

*  *  *

Сигізмунд і т. д. Повідомляємо і т. д. Оскільки ми, прихильно прийнявши прохання шляхетного Георгія Дидинського, земського судді Кам'янецького, бажаємо, щоб його маєтності були приведені до кращого стану, то постановили, що його спадковому містечку Борщів, розташованому в Подільському воєводстві, має бути надане та дароване магдебурзьке право нашою королівською владою, що ми й даруємо та надаємо на вічні часи.

Звільняємо та надаємо свободу міщанам і жителям того ж містечка Борщів від будь-якої юрисдикції всіх і кожного з воєвод, каштелянів, старост, державців, бурграбіїв, підкоморіїв, суддів, підсудків, коморіїв, достойників і урядників нашого королівства, щоб вони не були зобов’язані відповідати чи сплачувати якісь штрафи перед ними чи будь-ким із них у справах як малих, так і великих, таких як крадіжка, вбивство, каліцтво або інші тяжкі злочини.

Але вони мають відповідати виключно перед своїм війтом. Війт же, який буде обіймати цю посаду, зобов’язаний відповідати перед своїм спадковим паном тільки згідно з німецьким правом тим, хто звертатиметься зі скаргами.

Тому ж війтові, який обійматиме цю посаду, надаємо повну владу та необмежене право судити, виносити вироки, карати та виправляти у зазначених кримінальних і будь-яких інших справах, відповідно до всіх пунктів, положень, умов і статей німецького права.

Крім того, у тому ж містечку запроваджуємо чотири щорічні ярмарки, а саме: один на свято Святого Юрія, другий – на свято Святої Маргарити Діви, третій – на свято Святого Діонісія, четвертий – на свято Богоявлення; а також щотижневі торги, які відбуватимуться щочетверга.

Також надаємо жителям міста право проводити ці ярмарки й торги у встановлені дні й терміни, без завдання шкоди іншим містечкам, що знаходяться довкола, так само, як це роблять інші міста та містечка нашого королівства.

І надаємо дозвіл, щоб усі люди, незалежно від статі, стану та походження, могли прибувати до цього містечка для купівлі та продажу товарів на згаданих щорічних ярмарках і щотижневих торгах у визначений час, обмінювати товари та займатися іншими видами торгівлі. При цьому вони мають користуватися нашою та наших наступників безпекою і свободою як при прибутті, так і при поверненні.

Окрім тих осіб, яким закон і справедливість забороняють це робити, і які справедливо мають бути позбавлені спілкування з порядними людьми.

На підтвердження цього і т.д.

Дано у Варшаві на генеральному сеймі королівства, дня 22-го місяця лютого року Божого 1629.

Сигізмунд, король                                Лукас Здроєвський

Регест листу М’ясківського до королевича Карла-Фердинанда, травень 1651 року

9 полонених козаків, яких привів Забуський, одностайно твердять, що Хмельницький вже на тернопільських полях став і йде проти нас. Ми укріпили бернардинський кляштор і посадили там піхоту. Козаки й татари чинять шкоди під Кам’янцем-Подільським. Вони попалили Дунайгород, Смотрич, Скалу, Борщів та інших немало, вчинивши наскок до самих Бережан.

Опубл.: Джерела з історії Національно-визвольної війни українського народу 1648–1658 рр. – Т. 2: (1650–1651 рр.) / Упорядн. о. Ю. Мицик. – К., 2013. – с.560

Покази полоненого козака Грицька Задяца про небажання українських селян заключати мир зі шляхтою і про небезпеку татар пограбувати Україну, якщо Богдан Хмельницький не дасть їм хороший викуп. Не раніше 4 травня 1651 року

Розказує, що Хмельницький вийшов з Животова, зібрав військо на Азарисі і біля Пилявець, і тепер повинен бути вже в Костянтинові. Він сказав, що всі полки, що при Хмельницькому, крім трьох, що відправлені в Литву з Тимішком; що в Києві залишився гарнізон немалий з Антоном, що орди більше не було, хоча Хмельницький з нетерпінням чекав кримської орди; що на прихід хана мало сподіваються.