Показ дописів із міткою 1655. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою 1655. Показати всі дописи

неділя, 29 квітня 2018 р.

Реляція Бутурліна* до московського царя, серпень 1655 року

"Серпня 27 прийшли ми під замочок Скала, і коло того замочку твої ратні люди спалили місто, а в тому замочку сиділи селяни і виходячи до нас (воєводів) говорили, що раді б бути під твоєю рукою. Ми той замочок покинули (не обсадили залогою), тому що було поруйновано, і селян було не багато. З-під Скали прийшли ми під город Борщів та під Висічку, і з міста Борщів ляхи та міщани, настрашившися твоїх ратних людей, кинули місто і повтікали. Ми веліли замок знищити, місто і села навколо нього і коло Висічки попалити і прийшли під місто Ягільницю, де жив польський гетьман Лянцкоронський**. В замку сидів поляк Северин Наропінський, з ним інша шляхта, гайдуки, міщани і селяни: замкнулись і приготовились до облоги твердо. Ми веліли спалити місто під замком і села, і поговоривши з гетьманом Хмельницьким обложили замок кріпкою облогою, веліли викопати шанці, поставили тури, з шанців піше військо приступало замок, і 1 вересня Напоріцький з шляхтою і з усею залогою, бачучи твердий приступ, здали замок і тобі присягли..."

*Бутурлін - московський воєначальник
**Станіслав Лянцкоронський (1590-1657 рр) - на той час (1655 рік) - гетьман польний коронний, дідич міста Ягільниці, скальський староста з 1641 року...


Цитата за Грушевський М. Історія України-Руси. - Том ІХ-2. - Київ, 1997. - с.1113-1114

неділя, 22 квітня 2018 р.

Лист Богдана Хмельницького та Івана Виговського до коронного гетьмана Станіслава Потоцького (великий) або Станіслава Лянцкоронського (польний), весна 1655 року

Ясновельможний і т. д.
Що Всемогутній Бог після довгих між нами усобицях подає способи і оказії комбінації нe тільки мені, aлe й втіху усьому місцевому краю i Війську. Однак мeні особливо, бо в. м., м. м. п., при такій оказії вказуєш мені свій шлях дo здобуття люб’язного афекту. Як я цьому вдячний, сама річ кожному покаже, коли завжди стараючись, буду виявляти мою люб’язність щодо милості й приязні в. м.,мого м. пана, при кожній оказії.