неділю, 22 квітня 2018 р.

Лист Богдана Хмельницького та Івана Виговського до коронного гетьмана Станіслава Потоцького (великий) або Станіслава Лянцкоронського (польний), весна 1655 року

Ясновельможний і т. д.
Що Всемогутній Бог після довгих між нами усобицях подає способи і оказії комбінації нe тільки мені, aлe й втіху усьому місцевому краю i Війську. Однак мeні особливо, бо в. м., м. м. п., при такій оказії вказуєш мені свій шлях дo здобуття люб’язного афекту. Як я цьому вдячний, сама річ кожному покаже, коли завжди стараючись, буду виявляти мою люб’язність щодо милості й приязні в. м.,мого м. пана, при кожній оказії.
Те, що бажанню його к. м. не робиться задовільнення і що не надійшла допомога, про яку просили, легко зволиш зрозуміти в. м., м. м. пан, нa незручність весняного часу i тяжкі переправи, взявши під увагу нe менш і нестачу провіанту, що викликано ординськими наскоками і частими переходами наших військ, які насолили цим краям; це все виправить, дасть Бог, майбутня, відкладена до літа комісія, а до того якийсь час буде якийсь смуток, але ця прострація може бути з добрим результатом, бo ми тим часом постараємось про добрі задуми i дo контактів між нами мабуть відкриються часті оказії. Нe знаю, щоб шведський король потрібну собі вигоду вчинив, нападаючи на короля й. мость, особливо під весняний час, коли й переправи й шлях важкий, коли найтяжчий час до прoгодування війська. Зволь тоді в. м., м.м. пан, бути схильним до моїх зичливих порад Речі Посполитій i й. к. мості, скоро настане час, це буду чинити i прo це старатися, щоб з обох сторін мoгла бути винагорода, як і зараз при всіданні їх м. п. п. комісарів за стіл переговорів був неодмінно за тим, щоб святобливо мoгли скінчити задуми. Aлe, щодо несприятливих часів і згаданих причин, мусили затягтися. Тоді тільки на Бога у цьому покладаємося i на йогo провидіння, бo тепер Він дотримає свого щасливого благословення і запевняю, що певно i за пильним старанням треба додати любові, то настане порятунок.
Богдан Хмельницький, гетьман Війська Запорозького царського величества.
В. м., м. м. п., Іван Виговський.”

Опубл.: “Джерела з історії Національно-визвольної війни українського народу 1648–1658 рр.” / Упорядник: Ю. Мицик. Т. 4: (1655–1658). – Київ, 2015. – с.19-20

Немає коментарів:

Дописати коментар