неділя, 29 квітня 2018 р.

Коротка замітка про село Гуштин

Село Гуштин є досить молодим населеним пунктом, вперше його зустрічаємо в історичних джерелах лише в першій половині 17 століття. Імовірно перша письмова згадка про село зафіксована в документі датованого 15 вересням 1604 року. Тоді королівським указом було підтверджено Яну Гербурту, тодішньому скальському старості, аби він уступив право власності на село Куштин (Kustin) Мельхіору Гроту, скальському підстарості [5]. Цей документ цікавий тим, що є дним з небагатьох, де зафіксовано діяльність Яна Гербурта на посаді скальського старости. Староство Гербурт набув в 1592 році від Лянцкоронських [6]. В підтверджувальному документі згадки про Гуштин немає, отже можна припустити, що село Гуштин було засноване десь на зламі 16 та 17 століть.
Село було в заставі багатьох шляхтичів, так відомо, що в 1622 році шляхтич Мартин Вольський передав село іншому шляхтичу Каспру Ішцінському. Обидва були військовими. Оскільки Гуштин було засноване на території Скалецького староства, отже фактично власнісю короля. то таку акцію, як передачу села від одного шляхтича до іншого, потрібне було б підтвердження від короля, котре і було надане Мартину Вольському 18 квітня того ж року [8].
Під час проведення люстрації Подільського воєводства в 1629 році зафіксовано, що село Гуштин (Kusztyn) знаходиться в червоногородському старостві у власності Шимона Зюбрицького, він сплачує податку 12 золотих [2, с.192]. Очевидно, що новозасноване село було дуже маленьким, таким податок є найменшим серед всіх сусідніх сіл. В тому ж році подимний реєстр зафіксував у селі 38 будинків[7, с.136].
В кам’янецьких земських книгах, де записувались акти судових справ, Гуштин зустрічається двічі. В 1636 році "...villa novae locationis in silva Dluzek antiquitus ad villam Borziakowce...", тобто новозасноване в лісі Длужок, що здавна відноситься до Бурдяковець. В акті за 1639 рік: "...in loco Kalinie seu Kustynia in fundo villae Borziakowce...", тобто на місці Калинє або Кустиня на грунті села Бурдяківці [4, с.201]. Можливо село було заселене вихідцями з Бурдяківців.
5 листопада 1635 року Шимон Зюбрицький передав права на село подружжю Станіславу Машевському та Сюзанні Пшевлоцькій. Про що є дозвіл від короля [3, №263]. Цікаво, що тепер вказувалось, що Гуштин знову знаходиться в скальському старості. 
Події другої половини 17 століття, а саме хмельниччина (1648-1657 рр) та наступна турецька окупація Поділля на довгі 27 років (1672-1699 рр.) зруйнували село Гуштин, і місцевість багато десятиліть була необжитою. Підтвердженню цьому є люстрація 1665 року. Цитата: 
"Власником того села є його милість пан Геронім на Бжезю Лянцкоронський, підкоморій подільський, староста скальський. В тому селі немає жодного підданого вже кільканадцять років через неприятелів Корони - опришків та левентів*..." [1]. 
Лише на початку 18 століття тут знов почали селитися люди.
Боровський А.
fb.com/anrewborowski

Джерела:


1.      AGAD. – MK. – Dz. XVIII. – Sygn. 74. – k.363v.
2.      Jabłonowski A. Zródła dziejowe. – Warszawa, 1877. – T. 5.
3.      Summariusz Metryki Koronnej. Seria Nowa. Tom I.
4.      Крикун М. Подільське воєводство у 15-18 століттях. Статті та матеріали. - Львів, 2011.
5.   AGAD. - MK. - Sygn.148. - f.341v.
6.   AGAD. - MK. - Sygn.137. - f.276-177
7.  Крикун М. Документи комісарського суду Подільського воєводства 1678-1679 років. - Львів, 2015; ЦДІАУ в Києві. - ф.36. - оп.1. - спр.2. - арк.22 зворот
8.   AGAD. - MK. - Sygn.169. - f.8v-9

*левенти - розбійники, грабіжники

Немає коментарів:

Дописати коментар