пʼятниця, 22 червня 2018 р.

Регести двох грамот князя Свидригайла, 1430 року

1.
Swidrigali promissimo quod reddet regi et haeredibus ejus et regno arces Kamieniec, Skala, Smotrycz et Czerwien, si inter Polonos et Litvanos de eis non convenerit, et postea jus suum si videbitur prosequetor et repetet. Remittit etiam offensam incolis locorum. Anno 1430 // Inventarium omnium et singulorum privilegiorum, litterarum, diplomatum, scripturarum et monumentorum. 1862. - s.381

Переклад: Зобов’язальна грамота князя Свидригайла, що поверне королю і його спадкоємцям та королівству фортеці Кам’янець, Скала, Смотрич і Червень, якщо не буде згоди між Польщею та Литвою, та про відпущеня покарання знатних означених фортець, 7 листопада 1430 року, Троки.


2.
Procerum Litvaniae promissimo pro magno duce Swidrigalo, quod reddet Vladislao regi arces Podoliae Kamieniec, Skala, Smotrycz et Czerwien ab eo sibi traditas, si non convenerit inter eos, et quod remittet noxam nobilibus ejus loci quod cum arcibus illis exccluserint. Anno 1430 // Inventarium omnium et singulorum privilegiorum, litterarum, diplomatum, scripturarum et monumentorum. 1862. - s.381

Переклад: Поручна грамота знатних Великого князівства Литовського за князя Свидригайла, що він поверне польському королю Владиславу передані йому фортеці Кам’янець, Скала, Смотрич і Червень, якщо не наступить братерське порозуміння і князь не відпустить покарання місцевим знатним, які не допустили його в замки. 1430 рік Божий.

Переклади опубліковані в Білецька О. Поділля на зламі 14-15 століть: до витоків формування історичної області. - Одеса, 2004. - с.316

понеділок, 18 червня 2018 р.

Жалувана грамота на села Озеряни та Баж в Подільському воєводстві військовому Ольбрехту Гноїнському, 20 лютого 1628 року

Король дає згоду Касперу Матчинському на відступлення прав на село Летава Луці Лабановському, 25 жовтня 1628 року

Станіслав Лянцкоронський передає права на село П’ятничани Якобу Прохольському, 6 квітня 1630 року

Король дає згоду Констанції Пшерембській, дружині каштеляна кам’янецького, на відступлення прав на містечко Ланівці з селами Цигани, Жилинці та іншими перерахованими нижче, 11 квітня 1630 року

субота, 16 червня 2018 р.

Запис львівського земського суду, про податки в Скалі, 1470-1476 роки

...in opido regali Skala super litteras regie mai. consensum obtinueral, easdem quadringentas marcas sibi solvere obligatur et tenetur ad tempora infrascripta; primo ad prox. festum Pentecosten sibi et sue posteritati tenetur dare viginti boves bonos varunkove iuxta cursum mercatorum, deinde cenlum marcas ad prox. festum Nativ. Domini paratis pecc'unis ipsum non evadendo. Si non solverit eosdem boves et centum marcas, extunc idem Cucza et sua posteritas potens erit se intromittere in bona ipsius Vnuczek Boyanowycze et Pyanthnyczany et theloneum in Scala in summa totali quadringentarum marc. Si ipsum dominum Cuncza idem Nicolaus Wnuczek aut sui posteri ad intromissionem premissorum quocunque modo non intromitteret et sibi intromissionem impediret et non admitterct, extunc totidem vadii sibi incurret.

Опубл.: Akta grodzkie i ziemskie. T.19. - №2865

Король надає місту Скалі звільнення від податків та постачання возів на один рік, крім чопового, внаслідок пожежі. 15 квітня 1539 року

Регеста: MRPS. - р.IV. - №19711;
Заголовок копіїста: Libertas oppido Skala concessa.

Sigismundus, dei gratia etc. Significamus tenore presentium  quorum interest universis, quia nos compacientis calamitos conditioni hominum et incolarum oppidi nostri Skala in terra Podolie et district Camenecensi consistentis in quam ignis incrementia et hostium in diciones illas nostras incursions frequentes eniserabilibus crebrisque devastationibus inciderunt et denerunt. Cupientes que corum [ganoi?] calamitati successors ac eosdem ad pristium statum reducere et relenare, libertatem nostrum eiusdem ab exactione nostra civili, et ab aliis exactionibus per defensione regni nostri  in futurum instituendis hinc ad unius anni, exactione vero ducillorum dicta czopowe excepta, a podvodis eciam ad unius anni a data presentium continue et immediate se sequentium decursum concessimus et largiti summus, concedimusque et largimus histe literis nostris. Quo circa tibi generoso Andree Czermyenski modern et eiusque post hac future terre Podolie exactori mandamus, quartam predictos incolas oppidi nostri Skala in dicta libertate per nos illis modo permisso concessa, ad decursum prefati temporis et annorum prescriptorum omnimode conseruetis et consernare faciatis pro gratia nostra alter facere [no?] ansuri. Harum quibus sigillum nostri est subappensum testimonio literarum. Datum Cracovie, feria tercia proxima post dominica Conductus pasce. Anno Domini millesimo quingentesimo trigesimo nono, regni vero nostri XXXIII.
Relatio venerabilis Sammuelis Marcziecowski, decani Cracoviensi, r.P. vicecancellarii.

Король встановлює для скалецьких міщан податок "возове", що його повинні сплачувати йому та державі, до котрої вони належать. Через два мости, що міщани збудували власним коштом, брати мостовий податок по 4 денари з воза, що перевозить свій товар, та 5 динарів - для возів, що прямують із-за кордону, від турків. 16 січня 1547 року

Регеста: Oppidanis Scalensibus terrae Podoliae occasione podvodarum, quas pro regia et reipublicae necessitate dare coguntur, et 2 pontium super fluvium Zbrucz, quos proprio sumptu aedificarunt, teloneum pontale per 4 denarios a curru mercium nostratum, 5 vero pro curru mercium turcicarum vei extranearum exigendum donatur. // MRPS. - P.IV. - №22616

Копія була вписана в книгу А6 Коронної метрики, котра згоріла під час Другої світової.

Король звільняє міщан Кам’янця, Летичева, Скали, Смотрича і інших прикордонних міст, від постачання возів для військових потреб для останньої кампанії, 27 квітня 1539 року



Регеста: cives Camenecenses a curru bellico pro ultima expeditione non extradito pro vice liberi declarantur // MRPS. - P.IV. - №19799
Eodem verborum tenore datae sunt libertates a curru bellico et termino oppidanis Laticzoviebsibus, Skalensibus, Camionka et Smotricensibus ac Myedzirzecensibus, Sqwirzinensibus, Radzicioviensibus, Gambicensibus, Naklensibus // MRPS. - P.IV. - №19800

Копія: AGAD. - MK . - Sygn.58. - f.196 - 196v

середа, 13 червня 2018 р.

Король дає згоду на те, щоб Магдалена Стрийовська уступила права на село Бережанка Лютомирському, 25 вересня 1605 року

Миколай Лянцкоронський з Бжезя, підкоморій кам’янецький записує сину своєму Станіславу Лянцкоронському маєток в Подільському воєводстві, повітах кам’янецькому та скальському: містечко Лехнівці, що зараз називається Давидківці з селами Чорнокунці, Висядки, Сведерово, спустошена Рогізна та Лосяч, що на грунтах попереднього села засноване, а також село Біла в тому ж повіті. 20 березня 1597 року


Oppidum Lechnowcze seu Dauidkowcze cum villis infrascriptis Stan[islao] Lanckorunski confert[ur].
Sigismundus etc. Significamus etc. Quia nos merita generosi olim Nicolai Lanckorunski de Brzezie, succamerarii Camenecen[si] grata nobis esse benignani[que] rationem eor[um] a nobis haberi declaran[] vel peculiari quod gratiam nostra studio posteritati ipsius benigde facere volumus. Qua propter cum bona nostra in palatinatum Podoliae et districtum Camenecensis sive Scalensis posita […] oppidum Jechnowcze nunc vo[catur] Dauidkowcze nuncupatam et villam Czornokuncze, Wiissiadki, Swederowo, Rogozno desertam et Losiacza ad penes in eodem fundo locata, antiquis summis onerata necnon bona villam Bila in eodem district consisten[..], mensam nostra debera post obitum[..]dusti olim generosi Nicolai Lanckorunski ad dispositionem nostrum deuenissent eadem ipsa bona generoso Stanislao Lanckorunski de eadem Brzezie filio ipsius, donat et conferen[] esse putanimus vti quidem damus et conferimus praesentibus litteris nostris. Quia bona omnia [..] nominate is ipse generosus Stanislaus Lanckorunski cum omnibus eorum attinentiis alias vrocziskami ad specificatas, summis oneratas et villam Lossiacza ibidem fundatam nec non villam Billa mensa[] nostra liberam cum [que] reditibus, commodis, fructibus, ac emolument[] vniversis, nullis penitus except[] ita vt gratitas specialitati et speciatitas gratitati in nullo deroget tenebit, habebit, possidebit, [usque?] vtifruetur, pacifice et quiete ad vitam suam eam partem summam quam ex legume praescripto debebit, nobis et Reipub[lica] remmittere et condonare prout remittit et condonat iam ex nunc praesentib[us] de bonis autem villam Bila liberis nihil nobis et [Thesauro?] nostro de tribus proventuum partibus respondebit [..]ter quartam Reipub[] debitam, singulis annis ab eo Raua[] dependendam. Promittimus aut nostro et sermor[] succoribus nostrorum regnum Poloniae nomine non esse nos praedictum generosum Stanislaum Lanczkorunski a posessione et vtu eorum bonorum omnium amoturos alienaturos aut redempturos neque ad id facien[] potestatem cuiquam daturos, etiam si id granissima quadlibet nostra Reipub[] necessitas esslagitaret sed saluum ius aduitalicium ipsi vna cum serenissimis successoribus nostris praestituros esse. [Co?] vero vita defundo cum successoribus eius residua summam par[..] in bonis obligatis inscripta exoluta fuerit disposition bonorum nobis cedet. Juribus nostris Reipub[] et Eccla[] catholica salvis ibi semper manen[]. In cuius rei fidem etc. Datum Varszauiae in conuentu regni nostril generali, die ae anno quo supra.
Sigismundus rex.

вівторок, 12 червня 2018 р.

Найбільш раннє з відомих свідчень існування суду при скальському старості в Подільському воєіодстві, запис у матеріалах Перемишльського гродського суду, 1469 рік

Nobil. Thomas Lopaczynszky petuit (sic) a ministeriale, utrum pignoracionem repercusserunt in Salomvncze dicentes, quia dominus non est in domo dictus Stanislaus Salomwuszky in tredecim marcis. Ministerialis Czywka (sic) recognovit, quia repercusserunt pignoracionem, et terminum dicto Stanislao dedit. Nuncius a Stanislao Salomyonszkygo: dominus meus hic staret, sed habet agere pro maiori in Scala cum dom. Michaela Krzykowszky pro quadraginta sexagenis lator. grossorum Pragensium coram dom. Nicolao Wnuczkone Capitaneo Skaliensi. Et doms. Index recepit ad terminos prox. terrestres in Premislia, utrum debet admittere reposicionem pro maiori vel penas Regales sentenciare et eciam nobili Thome; in tribus septimanis.

Опубл.: Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Alexandra hr. Stadnickiego. Wyd. staraniem Galicyjskiego Wydziału Krajowego.T.13. - №5929. - с.484

Переклад:
Шляхтич Станіслав Саломунський не зміг зявитися в даний суд для участі в розгляді справи за адресованим йому шляхтичем Томашем Лопацінським позовом про несплату ним боргу в 13 гривень, - з тієї причини, як пояснив його уповноважений, що в подільському містечку Скалі перед тамтешнім старостою Миколаєм Внучком тоді ж розглядався вчинений йому ж шляхтичем міхалом Кшиковським позов про несплату ним же суми більшої, а саме - 40 кіп грошей.

Переклад опубл.: Крикун М. Подільське воєводство у XV-XVIII століттях: статті та матеріали. - Львів, 2011. - с.133

пʼятниця, 1 червня 2018 р.

Regia castrum Skala olim Nicolao Zolkyewski pro..., 9 лютого 1511 року

Регеста: MRPS. - P.IV. - № 9920;
Заголовк копіїста: Contractus cum Stanislao Zolkiewski . . . castri Skala factum.

Sigismundus etc. Significamus tenore etc. quia consiliarys nostros supplicationibus ut cirtas litteras antecessoris nostri serenissimi olim domini Alexandri, Polonie etc. regis germani nostri [. . .] super certum debitum, quod in et super castro nostro Skala inscriptum et reformatum fuit generoso olim Nicolaum Zolkyewski pro servicio Lithwanico de manibus germani sui generosi Zolkiewski, judicis terre Chelmensi, redimeremus. Cui quo hinc contracrum fecimus [… …] eadem Stanislao tricentos florenos solvere priores omnes litteras [abroqrm?] de [gemus?]. In conventuque generali proxime future eudem Torunnos in quibus prefatos tricentos florenum certam solveri summus demonstrabimus et deputabimus. In cuius rei testimonium sigillum presentes litteras nostras sigillo nostro munitas sibi dandas duximus et damus. Datum Pyotrkowie in conventione generali, die dominica festi Sancte Appolonie Virginis. Anno Domini millesimo quingentesimo undecimo, regni vero nostri anno quarto.