АГЕНТУРНІ ВІДОМОСТІ ВІД 13 БЕРЕЗНЯ 1921

В Кам’янці стоїть DCXXXVI совітський полк, розташован на новом плані. 8-го березня в Кам’янці був вибух повстання проти ЧК з боку приговоренних до розстрілу. Один із арештованих Зільберман буквально іскусав, загриз, комісара Серетюка. Арештовані розібрали печь і камінням атакували чекістів. Чотири чоловіка використали суматоху і утекли, а решта майже вся погибла. Большовики оточили кругом дім і обстріляли кулеметами. Багато погибло не тілько приймавших участь в боротьбі, а і невинних піднадзорних, які сиділи в той час в ЧК. Чекісти вдарили тревогу. Із Вінниці прибула допомога 1,000 чоловік. Зараз в Кам’янці почався терор і арешти. 

АГЕНТУРНІ ВІДОМОСТІ ВІД 8–10 БЕРЕЗНЯ 1921 Доклад про поїздку до Скали в днях з 24-го лют[ого] по 6-е березня 1921 року

місто Тарнів 

В додаток до листа, висланого мною зі Львова від 27-го лютого маю подати 

слідуюче. Зі Львова до Скали я виїхав 28-го лютого і до Скали прибув у середу 1-го березня. При в’їзді до Скали кидається у вічі сила біженців, які з цікавістю і великим заінтересованням зустріваються всякого нового чоловіка, що з’являється в місті з українського державного центру у Тарнові. Сила і характер запитань про діяльність уряду і про військо та працю Ради Республіки свідчить про щирі симпатії до УНР та про те, що всі надії на можливість повороту на рідну землю вони зв’язують з її іменем. Переважна більшість серед біженців — євреї. Є їх тут біля 3,000. Тікають щодня, і переважно класа дрібних торговців, з-за того, що большевики заборонили всяку торгівлю і люто переслідують спекуляцію різного роду. Дехто втік і від мобілізації. Займаються тут торгівлею та спекуляцією, а деякі і продуктивною працею: вступають на роботу до підприємств, відкрити пекарню і т[ак] д[алі]. Крім євреїв втікають і українці — інтелігенція та селяни. Селянські втікачі — це головно хлопці призивного віку від 18 до 26 років, з місцевостей дальших від кордону (з-під Нігина, Дунаєвець, Нестеровець, Солобковець і т[ак] д[алі]), де большевики вже перевели мобілізацію. В нейтральній прикордонній смузі мобілізації ще не було. Зараз тут переводиться лише регістрація (м[іж] і[ншим] регістрація учителів одбулась тут 1-го березня). Ці втікачі шукають собі праці. На станціях вони носять грузи, навантажують вагони і т[ому] п[одібне], а ті, що не знаходять тут праці, розходяться по селах на сезонні весняні роботи. Вони кажуть, що будуть чекати того часу, коли буде організовуватись укр[аїнська] армія і тоді вступлять до війська. До лагерів, безумовно, не хотять йти. Настрій їх антибольшевицький. 

По тім боці Збруча... (Лист зі Скали)

На терені Скалатщини не бачили ми в останніх тижнях більших ґруп українських селян-утікачів з другої сторони Збруча. Були лише переходи поодиноких людей, які оповідають жахливі історії про господарку і знущання більшовиків над українським селянством. Ось передучора (6. ц. м.) прибув більший відділ узброених у кріси і 2 кулемети більшовиків до села Гукова біля Скали і силою забгав усіх тих, що не є ревними комуністами та вивіз їх у сторону Кам’янця. В Гукові панував у тім часі нечуванпй крик і плач, змішаний зі стріла ми з крісів і кулеметів. Того дня виведено з села близько половину людей. Таксамо, коли вірити втікачам, поступають більшовики в кожному прикордонному селі чи місті. Вони хочуть забрати з сіл весь той елемент, що виступав проти колєктивізації і вивезти його яких 80—100 км. у глибину краю, або й дальше в Сибір. Через те в прикордонних селах (а й дальше) повно плачу й лементу, а нерідко до ходить і до стрілянини яг це чути було виразно в селі Гукові.

Король дарує пожиттєво Єжи Лютомирському за службу на прикордонні королівські села Бережанку, П’ятничани та спустошене Підгір’я на Збручі в Кам’янецькому повіті. 25 липня 1550 року

Копія: AGAD. - Mk. - Sygn.78. - f.198-199v;
Регеста: MRPS. - p.V. - №942.

Король надає село П’ятничани і Підгір’я шляхтичу Сімону Корицькому. Люблін, на сеймі, 2 червня 1569 року

Копія: AGAD. - Mk. - Sygn.128. - f.82-82v

Король Стефан Баторій підтверджує грамоту короля Сигізмунда 1546 року, котрою він відновлював магдебурзьке право для містечка Ольтушків, що на Поділлі, через те, що попереднє було втрачено через знищення татарами. Варшава, 3 березня 1581 року

Копія: AGAD, MK 123, f.728v-730.

Король Стефан Баторій дозволяє Станіславові Лянцкоронському, старості Скалецькому, заснувати в цьому старостві, на сирому корені містечко Лаянівці; містечку надає німецьке право, два щорічні ярмарки на свято Бартоломея та Всіх Святих, та щотижневі торги по суботах. Варшава, 3 березня 1581 року

Копія: AGAD. - Mk. - Sygn.123. - f.731-732v;
Заголовок копіїста: Datur facultas con[ce]dendi oppidi Laianowcze in capitaneatum Skalensi

Король Стефан Баторій встановлює інші ярмарки в дідичному містечку Ягільниця Станіслава Лянцкоронського, скалецького старости. Варшава, 18 лютого 1581 року

Копія: AGAD. - Mk. - Sygn.123. - f.635-635v.

Король Сигізмунд І запроваджує в містечку Ягільниці щотижневий ярмарок кожної п’ятниці та щорічний на Зелені свята. Краків, 20 березня 1518 року

Копія: AGAD, MK 31, f.170;
Регеста: MRPS IV/2, №11543;

Заголовок: Fora oppidi Jagyelnycza.

Юрій та Самуїл Пшилуцькі подають на міщан із Товстого і Сатанова за напад на двір у Клюіню. 23 лютого 1650 року

Feria IV in vigilia f.s. Mathiae ap. 1650 gnosi Georgius et Samuel Przyłuski protestati sunt contra laboriosus seu famatos: Matwiey Idał, poponem Kalin Fed, poponem Belesek … [] de oppido Tluste; Les Ilkow et Iwanko Rzeznik – de oppido Satanow, magci Hyeronimi Sieniawsky subditos, - quia ipsi feria VI post f.s. Francisci anno 1648 ab bona v. Kluinie, primum circumdata et igne obducta curia, оmnia aedificia etc. Partim diuediderunt, partium inter se diuiderent, equos a subditis exegerunt, stagna demiserunt et rem totam ac substantiam in nihilum regerunt…

__________________________________________________________________________________

Опубл.: Жерела до історії України-Руси. - Т.5. - с.110-111;

оригінал: ЦДІАУЛ. - ф.17 (Теребовлянський гродський суд). - спр.132. - с.70

Квит Адама Васильковського Янушу Тишкевичу про відшкодування збитків, заподіяних втечами селян Васильківського із сіл: Шидлівців, Стрілківців і Піщатинців Кам’янецького повіту до сіл Ясенова і Завалля Галицької землі Руського воєводства. 5 серпня 1645 року

Шляхетний Адам Васильковський, будучи тілесно здоровим, визнав, що він звільняє шляхетного Павла Росцеського від обов’язку визнання його правоти (як позивача) у вимозі повернення (підданих), оскільки він сам через згаданого шляхетного Росцеського перед Люблінським генеральним трибуналом у щойно минулу суботу після 5-ї неділі по П’ятидесятниці цього року ж року заявив квит на користь найяснішого і ясновельможного київського воєводи, житомирського старости Януша з Логойська Тишкевича. Доповнюючи свою заяву, він квитує від усього процесу у будь-якому його пункті чи ступені права вищезгаданого найяснішого і ясновельможного київського воєводу, а також шляхетного Олександра Чайковського (конкретно) щодо нижчевикладених судових спорів, а саме:

Король надає місту Долина, що в Жидачівській землі, магдебурзьке право та встановлює в місті два щорічних ярмарки та один щотижневий торг. 24 квітня 1525 року

Копія: AGAD. - Mk. - Sygn.38. - р.297;
Регеста: MRPS. - p.IV. - №4743;
Загловок копіїста: Privilegi jus theutonicum et foru annualе oppido Dolina.

Anno die et loco quibus supra. Oppido Dolina in terries Russiae et district Zidaczowiensi, datum est privilegium super jus theutonicum maiidemburgense et duo for a annua, unum pro festo Purificationis aliud pro festo Visitationis […] Mariae virginis, septimanale vero pro feria secundis. […] littere extradite in forma cancellarie solita

Податковий реєстр маєтків Станіслава Лянцкоронського. Витяг з податкового реєстру Подільського воєводства 1579 року

Archiwum Glowne Akt Dawnych. – Archiwum Skarbu Koronnego. – dz.IV. – Sygn.40

[f.1]

Regestrum exactarum pecuniarum contributionum publicarum per omnes status et ordines regni Poloniae in convent generali Warsoviensi proxime praeteritum anno Domini 1579, ladatarum de pallatinatu et terries Podoliae per generosum Sigismundum Blazowski de Blazow exactorem […]