Метричні книги храмів містечка Чемерівці

Метрика Збризького костелу за 1860 рік

Копія: ДАЖО, ф.178, оп.52, спр.195, арк.354-372зв.;

Метрика Збризького костелу за 1839 рік

Копія: ДАЖО, ф.178, оп.51. спр.195, арк.282-326;

Метрика Збризького костелу за 1838 рік

Копія: ДАЖО, ф.178, оп.51, спр.195, арк.254-281;

Метрика Збризького костелу за 1837 рік

Копія: ДАЖО, ф.187, оп.51, спр.145, арк.227-253;

Метрика Збризького костелу за 1914 рік

Оригінал: ДАХмО, ф.685, оп.6, спр.32, арк.549-557;

Метрика Збризького костелу за 1875 рік

Копія: ДАХмО, ф.685, оп.6, спр.13, арк.545-578зв.

Метрика Збризького костелу за 1836 рік

Копія: ДАЖО, ф.178, оп.51, спр.145,  арк.202-226зв.;

Метрика Збризького костелу, 1835 рік

Копія: ДАЖО, ф.178, оп.51, спр.145, арк.175-201;

Список документів із справи 566 «маєткові акти Злочовських дотичні до маєтків Сидорів, Кривеньке, Зелена Лука»

Оригінал: ЛННБ ім.В,Стефаника, відділ рукописів, ф.209, спр.566

Сповідальні відомості Свято-Миколаївської церкви села Дерев’яне за 1816 рік

Оригінал: ДАХмО, ф.315, оп.1, спр.7029, арк.273-279зв. (кадри 558-573)

Сповідальні відомості Свято-Миколаївської церкви села Дерев’яне за 1798 рік

 Оригінал: ДАХмО, ф.315, оп.1, спр.6740, арк.227-236 (кадри 448-466)

Казимир Пуласький «Марковські гербу Боньча». Друк в Бродах, 1910

 Переклад з польської Б.А.В.

-с.1-

Марковські гербу Боньча

(подільська гілка)

 

Походять з Підлясся, писалися з Великого Маркова, рід старошяхецький, розгалужений з давніх часів. Тут подаємо родовід лише подільської гілки Марковських[1], зазначаємо також, що в Королівстві, в Литві та на Волині, квітнуть окремі гілки того ж самого роду Боньчів Марковських, а Марковські, що осіли тепер у Великопольщі, користуються гербом Шеліга.

Подільську лінію Марковських на початку 18 століття заклав Міхал-Матеуш Марковський, син Яна, більського скарбника та Анни Гриневецької, онук Казимира (пом.1688 р.) та Катерини Калечинської. Той же Казимир був сином Яна, онуком Яна та Аґнєшки Дзвонковської, правнуком Юзефа, підсудка більської землі в 1544 р., про що Нєсецький[2] вже добре знав.

Марковські прибули на Поділля одразу після звільнення від турків-османів, в перших десятиліттях 18 століття. З трьох синів Яна, більського скарбника, та Анни Гриневицької, Юзеф залишився на Підляссю, де був мельницьким хорунжим, два інші брати: Олександр та Міхал-Матеуш переселилися на Поділля. Сестра їхня, не відома по імені, одружена із Руцінським.

 

Вельможні брати Марковські: Юзеф, Ігнацій, Францішек та Ян, здійснюють поділ батьківського маєтку між собою. Сказинці, 3 січня 1746 року

Регеста: ЛННБ ім.В.Стефаника, відділ рукописів, ф.5, оп.1,  спр.4697, арк.17-17зв.

Поділ маєтку їх милостями панами Калиновськими. Гусятин, 12 жовтня 1623 року

Копія: ЛННБ ім.В.Стефаника, відділ рукописів, ф.5, оп.1. спр.4670, арк.1-3;
Згадка в літературі: Boniecki A. Herbarz Polski, t.9, s.151;

Перелік документів справи 4699 з Архіву Марковських

 ЛННБ ім.В.Стефаника, відділ рукописів, ф.5, оп.1, спр.4699

Король Сигізмунд Август дарує Бернардові Претвичу, барському старості, вічне право спадкового володіння на замок та містечко Шаравка із селами, фільварками, млинами, та усім іншим, що до неї належать. Краків, 12 березня 1550 року

Копія: AGAD, MK 79, f.177v-179;
Регеста: MRPS V, №4975;
Згадка в літературі: Грушевскій М. Барское староство. Исторические очерки XV-XVIII в. - Кіев, 1894. - с.104; Pułaski K. Stare osady w ziemi kamienieckiej i dziedziczące na nich rody podolskiej szlachty historycznej // ejusdem. Szkice i poszukiwania historyczne. – serya trzecia, Krakow, 1906. – s.29; 

Заголовок копіїста: Donatio perpetuа et iure haereditario castri et oppidi Szaraffka cum vills et paediis, molendinis coeterisque omnibus ad ipsum pertinent generoso Bernhardo Prethwicz.

Король Сигізмунд І запроваджує в містечку Шаравка, що знаходиться в Кам’янецькому повіті, два щорічних ярмарки: на Вознесіння Господнє та Воздвиження Святого Хреста (14 жовтня), а також щотижневий торг кожної п’ятниці. Краків, 10 липня 1546 року

Копія: AGAD, MK 70, f.607-608v;
Регеста: MRPS IV, №7787;
Заголовок копіїста: Privilegium super duo fora annalia in oppido Szerawka instituen[tur].

Король Сигізмунд І дає згоду державцеві села Шаравка Філіпу Домарату на зведення в тому селі фортеці на певних умовах. Краків, 5 березня 1507 року

Копія: AGAD, MK 23, s.60;
Регеста: MRPS IV, №72;
Заголовок копіїста: Littere edificandi fortalium in Sarawka nobili Philipo Domarath consensus.