Анна Лянцкоронська з Іскшичина та на Ягільниці дідичка, зі згодою свого чоловіка Героніма Лянцкоронського з Бжезя, старости Скальського, визнає всі права на маєтки дідичні: Балин, Новосілка та Іляшківці, що в Кам’янецькому повіті знаходяться, та королівський маєток із записаними сумами грошей на ньому: містечко Лехнівці або по-іншому Давидківці з селами Висядки, Звихлівці, Свідерово та Рогізна, що на річці Нічлава, на доживотне тримання Геронімові Філіповському з Зеклюка. Краків, 9 липня 1553 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.83. - f.311-314;

Регеста: MRPS. - p.V. - №1636;

Заголовок копіїста: Donatio bonorum omnium per generosam Annam Lanczkorunska generoso Hieronimo Philipowski.

Король Владислав ІІ Ягайло дарує Петрові Шафранцеві, Краківському стольникові, села Сатанів та інші, що знаходяться в Подільській землі. Краків, 9 березня 1404 року

Публ.: Kodeks dyplomatyczny Molopolski. - T.IV. - Krakow, 1905. - s.89-90.

Копія: Archiwum Panstwowe w Krakowie, Księgi grodzkie krakowskie, №75, s175.

Король Сигізмунд І записує Миколаєві Іскшицькому, стольникові Кам’янецькому та короліському придворному, 100 флоренів на містечко Давидківці у Подільському воєводстві. 21 травня 1519 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.34. - f.76-77;
Регеста: MRPS. - p.IV. - №2995;
Заголовок копіїста: In eodem oppido Dauidkowicze inscriptum sunt prefato Nicolao Jsksziczky centum florenorum [..] et que non debet a quopiam exemendi que domini vixerit.

Король Сигізмунд І Старий записує Миколаєві Іскшицькому, стольникові Кам’янецькому, 100 гривень на містечко Давидківці. 7 жовтня 1521 року

Копія: AGAD. - Mk. - Sygn.37 . - f.264;
Регеста: MRPS. - p.IV. - №3922;
Заголовок копіїста: Inscripcio centum marcarum in oppido Dawythcowycze, generoso ac strenuo Nicolao Jskszyczky.

Король Сигізмунд І Старий записує Миколаю Іскшицькому, стольникові Кам’янецькому ще 160 гривень до вже записаних 800 на містечко Давидківці. На сеймі в Пйотркові, 12 лютого 1525 року

Копія: AGAD, MK 38 ,s.191-193;
Регеста: MRPS. - p.IV. - v.1. - №4650;
Заголовок копіїста: Generosi ac strenui Nicolai Jskszyczki super Dauidowcze ut villis ad id pertinentis.

Король Сигізмунд Август дає згоду Павлові Яцимірському, королівському придворному, на викуп містечка Давидківці (колись Лехнівці звалося) разом з селами: Чорнокунці, Залясовці, Лехнівці, Висядки, Свідерово та Рогізна в Повіті Кам’янецькому, з рук спадкоємців Героніма Лянцкоронського, старости Скальського; та надає той маєток в доживоття. В Любліні на сеймі, 18 січня 1569 року

Копія: AGAD, MK 105, f.3v-4;

Регеста: MRPS V, №9986;

Заголовок копіїста: Consensus cum aduitalitate generosi Pauli Jaczimirski super bona Dawidkowcze, Czarnokuicze, Zaliassowcze etc.

Єжи Язловецький з Бучача та дідич Язлівця, визнає, що вповні переводить всі свої права на маєток Лехнівка чи по-іншому Нові Давидківці, містечко над річкою Нічлава в повіті Скальському, на подружжя Анни з Іскшичина та Героніма Лянцкоронського, старости Скальського. Краків, 13 квітня 1553 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.83. - f.225-226;
Регеста: MRPS. - p.V. - v.1. - №1559;
Заголовок копіїста: Intromissio generosae Anne de Skrziczin in bona Liechnowcze alias Nowodawidkowcze oppido.

Король Сигізмунд Старий дає згоду Миколаєві Сенявському, каштелянові Белзькому викупити містечко Давидківці разом з селом Пилатківці у повіті Кам’янецькому з рук Анни, дочки покійного Миколая Іскшицького, підкоморія та старости Кам’янецького. 30 вересня 1540 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.62. - f.115v;
Регеста: MRPS. - p.IV. - v.3. - №20421;
Заголовок копіїста: Dauidkowcze et Pilatowcze.

Anno domini millesimo quingentesimo quadragesimo, feria quinta in crastino festi sancti Michaelis archangeli, datus est simplex consensus generoso Nicolao Sienyawsky, castellano Belzensi et exercitum campesti campesti ac Haliciensi et Colomiensi capitaneo, oppidum Regium Dawidkowcze ac villam Pilathowcze in districtu Camenecensi sittum de manibus generose Anne, filie generosi olim Nicolai Jskrzicki, succamerary et capitanei Camenecensi seu aliorum quorumcumque illorum modernorum possessorum redimere. Littere extradite in forma cancellarie solita.

Король Сигізмунд Старий дає згоду Миколаєві Іскшицькому викупити половину містечка Давидківці з прилеглими селами на Поділлі з рук Станіслава та Яна Свирчів. 21 травня 1519 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.34 . - f.76;
Регеста: MRPS. - p.IV. - v.1. - №2995;
Заголовок копіїста: Consensus pro d[omini] Jskrzyczki ad eximen[dam] dimidiu[m] op[p]idi Dauidkowicze.

Anno, die et loco. quibus supra, consensus Maiestatis Regia generoso Nicolao Jskszyczky dimidium oppidi Dawydcowycze cum omnibus eius possessionibus ac villis ex antiquo ad idem oppidum quomodolibet spectantibus in terris Podolie sittum de manibus nibilium Stanislai et Joannis Swyrczowye redimere. Littere extradite in forma cancellarie solita et consueta.

Підтвердження застави містечка Колодрібка, що належить до Скальського староства, Єроніма Лянцкоронського із Бжезя, старости Скальського, на суму 800 злотих для Каспера Вільковського, що була без королівської згоди. 4 травня 1556 року

Копія: AGAD . - MK. - Sygn.87. - f.278-278v;
регеста: MRPS. - p.V. - №7428 ;
заголовок копіїста: Confirmatio oblig[ati]onis oppidi Kolodrubka.

Великий князь литовський Вітовт записує 50 гривень подільськими напівгрошами Єськові Нешевичу на пустці Ярополкове дворище у Подільській землі. Острог, 17 вересня 1427 року

Оригінал: Biblioteka Czartoryskich w Krakowie, Pergaminy, №361;
Публікація: Акты ЮЗР. - Т.1. - с.10. - №17;  Розов В. Українські грамоти. - с.108-109. - №59.

Мы великий князь Витовтъ дали есмо Еську Нешевичу дворище Ярополково пустое осаживати ему собѣ и роспахивати собѣ, а на то дворище запсали есмо ему сею нашою грамотою пятьдесять гривенъ подольскими полугрошки, а коли быхомъ хотѣли любо сами взяти в него то селище его осаженье и распашь или кому быхомъ приволили викупити тогды имаемъ заплатити ему пятьдесять гривен полугрошки по той личбе какъ оу подольской земли идеть, а писан в городѣ Острозѣ в лѣто после Христова народженья тисяча и четыреста и 27-є лѣто сентября оу 31 день индикта оу 6

Довкгирдъ правиль

Король Сигізмунд ІІІ Ваза на прохання воєводи Київського Станіслава Жолкевського дарує містечку Деражня магдебурзьке право. Варшава, 9 квітня 1614 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.157. - f.47v-49;
Публікація: АЮЗР. - ч.8. - т.2. - №16. - с.21-22.
Заголовок копіїста: Oppidum Darazno in capitaneatum Barensibus et praerogativis civilobus donatur.

Привілей Сигізмунда І Старого, котрим підтверджує Янові Вільковському, хорунжому кам’янецькому, право власності на Чемерівці, на підставі дарування короля Владислава Ягелончика. 26 червня 1528 року.

Завірена копія: ЦДІАУК. - ф.37. - оп.1. - спр.39. - арк.125-126;
Опубліковано: Pulaski K. Szkice i poszukiwania historyczne. Seria trzecia. - s.155-159.

Король Казимир IV дозволяє зем’янинові Павлові Щуковському, за його вірну службу, заснувати містечко Чемерівці, що знаходиться в Подільському воєводстві та Кам’янецькому повіті; дарує містечку магдебурзьке право та запроваджує один щотижневий торг кожного вівторка. Вільно, 31 грудня 1450 року

Копія: ЦДІАУК, ф.37 (Кам’янецький земський суд), оп.1, спр.39, арк.124-125;
Публікація: Pulaski K. Szkice i poszukiwania historyczne. Seria trzecia, s.149-151.

Заснування містечка Уланів. Пйотрків, 13 квітня 1552 року

Король Сигізмунд Август дозволяє шляхетним Петрові, Луці, Юрію та Іванові Дукадзіновічам Македонським заснувати містечко Уланівці в землі хмільницькій, та встановлює там щорічні ярмарки на свято Вознесіння Господнього та святого Миколая (6 груд.), а також щотижневий торг в неділю.

Копія: AGAD, MК 82, f.191-193;
Регеста: MRPS V, №5708;
Заголовок копіїста: Fundatio oppidi Vlanow.

Локаційний провілей для містечка Міхал

Король Сигізмунд ІІІ Ваза дозволяє спадкоємцям покійного Міхала Станіславського, підкоморія Подільського, заснувати нове місто Міхал* (Mihal) в Кам’янецькому повіті та Подільському воєводстві; надає тому містові магдебурзьке право, усуваючи всі інші права, та витягує всіх міщан з-під юрисдикції усіх урядників; магітратові дає право використовувати для усіх своїх грамот та актів печатку із зображенням стрільця, що стріляє з лука; та встановлює три щорічних ярмарки: на свято Обрізання Господнього, на неділю Regationum, на Воздвиження Святого Хреста; щотижневі торги у четвер. Варшава, 8 березня 1605 року.

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.150. - f.39v - 40v;
Заголовок копіїста: Jus maydeburgense oppido Mihal.

Поновлення міських привілеїв для Дунаївців

Король Сигізмунд ІІІ Ваза за зверненням спадкоємців покійного Михайла Станіславського, підкоморія Подільського, поновлює міські привілеї для містечка Дунайґрод; надає містові магдебурзьке право; звільняє міщан від юрисдикції усіх урядників; зобов’язує магістрат використовувати печатку із зображенням журавля з каменем в одній лапі, для усіх міських документів; та дарує право проводити щорічні ярмарки: один на свято Станіслава єпископа в маю, другий на Яна Хреститиля, третій на свято Всіх Святих, та четвертий на свято Трьох Королів; щотижневі торги - в понеділок. Варшава, 8 березня 1605 року.

Лист від Яна Собеського до краківського єпископа Єнджея Тшебіцького. Зі Львова, 17 серпня 1672 р.

Опубл.: Acta historica, vol II, pars. II, ст. 1051-1052.

_____________________________________________________________________________________

Копія листа від Яна Собеського до воєводи Белзького. Дано в обозі під Гошевим, 26 жовтня 1672 р.

Опубл.: Acta historica, vol II, pars. II, ст. 1097-1098.

_________________________________________________________________________

Король дає згоду спадкоємцям покійних Матвія та Яна Кемлічів продати у доживоття село Сапогів у Кам’янецькому повіті Моколаєві Потоцькому, старості хмільницькому. Люблін, 10 квітня 1569 року

Регеста: MRPS. - p.V. - №10137;
Копія: AGAD. - MK. - Sygn.105. - f.191-191v;
Заголовок копіїста: Consensus cum advitalitate generosi Nikolai Potoczki super villa Sopohow.

Розписка Яна Длуського, слуги скалецького старости Лянцкоронського, про сплачені податки з сіл скалецького староства. Кам’янець, 14 листопада 1570 року

Оригінал: AGAD, ASK I, nr.45, f.312.

Ja, Jan Dluski, sluzebnik je[go] m[o]sczi pana starosti Skalskiego vyznawam them moiem pisaniem oddal urodzonemu panu Wawrzinczowi Milieskiemu sedzie grodzkiemu Kamienieczkiemu i poborczi KJMczi woiewodztwa Podolskiego, poboru KJM na sejmie przestim Warszawskiem uchwalone, ze wsi nizei opisany, do starostwa Skalskiego nalierzaczych them objczaie.

Naprzod z Kolodrupki plugow 11, po gr. 10, komornikow 3, per gr. 6, z hultaia 1, gr. 12, od rzemiesnika 1, gr. 2, od korczmy gr.24.

Z Sienkowa z plugow 11, od kola mlinskigo 1, gr.12, od komornikow 5 fl.1;

Zozulince z plugow 5, od komornikow 2, gr.12;

Hluboczek z plugow 12, od komornikiw 9;

Laianowce z plugow 8, od kol 3, od komornikow 5 fl.1, od palenia gorzalki gr.12, od rzemiesnikow 2, od [h]ultaia 1, gr.12;

Zylince z plugow 5, od komornikow 3 po gr.6;

Czygany z plugow 7, komornikow 5, fl.1;

Jaroslaw z plugow 6;

Zahukowie z pluga iednego;

Wisniowiecz z plugow 6, od kola mlinskiego gr.12;

Holienisczow z plugow 6. A dla swia decztwa temu pieczecz moie prziczisnale. Datum w Kamiemczu, 14 novembrum, an[no Domini] 1570.

[Locus sigilli]

Король дозволяє Янові Бочковському викупити село Озеряни в Кам’янецькому повіті з рук спадкоємців Ольшовського та села П’ятничани та Підгір’я на пожиттєву власніть. Варшава 17 лютого 1571 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.109. - f.453-455;
Регста: MRPS. - p.V/1. - №4352;
Заголовок: Joanni Boczkowski consensus exemen villa Jezierzani concedit.

Король підтверджує Єжи Лютомирському та його дружині Анні пожиттєве посідання села Бережанка в Скальському старостві. 5 лютого 1606 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.150. - f.195-195v;
Заголовок: villa Brzezanki Georgio Luthomirski in solidum confertur.

Подружжя Пясечинських відступає подружжю Гонсьоровських маєток Покляки. 2 червня 1627 року

Копія: AGAD. - Mk. - Sygn,173- f.455-456;
Заголовок: generosi Piaseczynskie conjuges de bonis Pokleki generosis Gasiorowskim conjugibus cedunt.

Король зберігає Янові Скорошовському пожиттєве володіння державою села Бережанка в Кам’янецькому повіті. 17 квітня 1539 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.58. - f.117v-118;
Регеста: MRPS. - p.IV. - №19712;
Заголовок копіїста: conservacio ad tempora vitae Joannis Skorozowski.

Sigismundus etc. significamus tenore presentium etc. quia supplicationibus quorundam consiliariorum nostrorum per nobili Joanne Skorozowski tenutario ville nostre Brzezany in terra Podolie et districtu Camenecensi sitte nobis factis benigne annuens, eundem volens ad nostra et reipublice regni nostri servicia reddere propensiorem et magis obligatum in tenuta et possession ac usufructu ville nostre prefate Brzezany in qua sexaginta marcas pecunniarum a nobis prioribus litteris nostris gabet inserupt ad tempora vite ipsius extrema reliquendum duximus et conservandum, reliuquimusque et conservamus harum serie litterarum, ita [uzt] ad qui dni vixerit nostri subaritorum nostrorum predictam villam nostrum Brzezany de manibus ipsius Joannis Skorozowski redimere consentiemus, neque successors nostri consenere. Si tamen nos ipsi eam ipsam villam ab illo redimere voluerimus id liberum erit nobis facere nostris pecunnys proprys per mensa duntaxat nostra regia; non aut aliquo alio modo et pretext successoribus eciam nostris eandem illum redimendi facultatem reservamus, juribus […] omnius nostris regalibus ibidem salvis manetibus, harum quibus sigillum nostrum est subappensum testimonio litterarum. Datum Cracovie ut supra.

Relatio venerabilis Samuelis Maczieiowski

 r.P. vicecancellarii

Згода шляхетному Мартинові Вольському на відступлення прав на село Гуштин, що в Скалецькому старостві, - Янові Кухорському. 17 грудня 1621

Копія: AGAD. - Mk. - Sygn.167. - f.100v;
заголовок копіїста: consensus nobili Martiano Wolski ad ceden villa Kustin capitaneatus Skalensis in personam Ioannis Kuchorski.

Король надає село Бережанку, що в Кам’янецькому повіті, Миколаю Стогнєву. 21 листопада 1621 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.167. - f.91-91v;
Заголовок копіїста: villa Brzezanki districtu Camenecensis generoso Nicolao Stogniew confertur.

Король надає Кам’янецьке земське суддівство Адамові Подфіліпському. 5 серпня 1621 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.165. - f.370-370v;
Заголовок копіїста: iudicatus terris Camenecensi generoso Adamo Podphilipski confertur.

СПИСОК УЧАСНИКІВ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ с. ЛЕТАВА

Джерело: Сайт ЦАМО РФ Герои войны 1914-1918 рр.

Зібрав та упорядкував: Юрій Сомик

Король дарує королівське село Бережанку, що знаходиться в повіті Кам’янецькому, Станіславові Мілевському, підстолієві подільському, піхотинцю кам’янецького замку. 23 жовтня 1621 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.167. - f.61;
Заголовок копіїста: Villa Brzezanka in districtu Camenecensi generoso Stanislao Milewski confertur.

Король дарує село Гуштин в Скалецькому старостві Мартину Вольському. 30 червня 1621 року

Копія: AGAD. - Mk. - Sygn.165. - f.380-380v;
Заголовок копіїста: Villa Kustin in capitaneatu Skalensi sittum Martiano Wolski confertur.

Король дає згоду Миколаєві Лянцкоронському на те, щоб той передав право власності на село Летаву Касперу Матчинському. 26 травня 1621 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.165. - f.349-349v;
Заголовок копіїста: Consensus generoso Nicolao Lanckorunski ad ceden[dum] villa Latawa [in] palatinatu Podoliae

Король підтверджує показання Зигмунта Блажовського, складених перед книгами коронної канцелярії та який иступив в якості опікуна і від імені Яна та Блажея та від неповнолітнього Міхала Костженьовських. Він викликав Лукаша Серного за суму 112 гривень, які був винен, згідно королівського указу з сіл Степанківці і Покляки, які Серний отримав від короля в доживоття. 18 квітня 1589 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.135. - f.539-540;

Регеста: SKM, t.IV, №574: Król potwierdza zeznanie Zygmunta Błażowskiego, złożone przed księgami kancelarii koronnej. Wystapił jako opiekun i w imieniu Jana i Błażeja oraz małoletniego Michała Kostrzejowskich. Zeznał pokwitowanie Łukasza Sernego z sumy 112 grzywien jakie był winien mocą dekretu królewskiego ze wsi Stepanikowce i Pokleski, które Serny uzyskał od króla w dożywocie. Jan i Błażej złożą zeznanie w sprawie na najbliższych roczkach kamienieckich, Michał zaś gdy dojdzie do pełnoletności w grodzie kamienieckim. łac. Datum: Warszawa, na sejmie. Relacja podkanclerzego Wojciecha Baranowskiego.

Заголовок копіїста: Blazowski nomine Kostrzejowskich Lukam Serny quietat.

Облята документа, даного в Кам’янецькому замку в 1605 році, на відступлення прав Яном Чермінським, кам’янецьким стольником та його дружиною Магдаленою з Худеча Стрийовською на подружжя Єжи Лютомирському та Анні Блажовській. 19 квітня 1605 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.151. - f.27-28;
Заголовок копіїста: Joannes Czerminski cedit uilla Brzezanki Georgio Lutomirski et Annae Blazowska

Підтвердження привілеїв містечку Зіньків. Люблін, на сеймі, 14 червня 1566 року

Король підтверджує грамоту Анджея Одровонжа зі Спрови, воєводи та генерального старости руських земель, даної в Зінькові 6 вересня 1458 року, на заснування містечка Зіньків; а за проханням Яна Христофора, графа з Тарнова, воєводи Войніченського, старости Сандомирського та Стрийського, встановлює в тому містечку два ярмарки щорічних: на свято П’ятидесятниці та Михайла (29 вер.)
Регеста: MRPS. - p.V. - v.1. - №3258;
Копія: AGAD. - MK. - Sygn.99. - f.275-277v;
Заголовок копіїста: Confirmatio priuilegii oppidi Zynkow.

Заява галицького хорунжого Стефана Злочовського стосовно здійсненого пограбування Геронімом Лянцкоронським, котрий тоді був під турецьким захистом, села Ланівці. Гродський суд м.Галич, 5 січня 1674 рік

Оригінал: ЦДІАУЛ. - ф.5. - оп.1. - спр.175. - с.46;
Опубл.: Крикун М. Документи комісарського суду Подільського воєводства... с.92.

Ad officium et acta praesentia castrensia capitanealia halicensia personaliter veniens generosus Stephanus Zhczowski, vexilifer, solenniter in et contra magnificum Hieronimum Lanckoronski, succamerarium Podoliae, protestatus est ratione per ipsum contra optimi civis in Republica integritatem et concivium ac concivinorum observantiam contraque omnem animi bene merendi de eadem Republica promptitudinem, imo in ruinam, et ejusdem Reipublicae et incolarum, concivium, in oris Podoliae existentium, post occupationem per Tureas bonorum, in oriis Podoliae existentium, sui, protestantis propriorum, utpote bonorum villae Łanowce, sub potentiam et protectionem turcicam se se applicando, desolationis, subditorum devastationis, censum et dationum ab ipsis recessionis, stagnorum non tamen eidem pretij demissionis, expiscationis et ad decem millia damnorum illationis. Cum quidem protestationem idem protestans promiserat et declaraverat, se latiorem copiam ad acticandum officio praesenti porrexit.

Король Сигізмунд І Старий повідомляє, що Станіслав Лянцкоронський,подільський воєвода, дарує королю села Ярослав та Колодрібка та доєднує їх до Скальського замку. Краків, 12 травня 1530 року

Копія: AGAD, MK 45, s.253-255;
Регеста: MRPS, IV, nr.15782;
Заголовок копіїста: Donatio villarum Jaroslaw et Colodrobka, maiestati regie, per magnificum Stanislaus Lanczkorunski, palatinum Podolie.

In nomine Domini, amen, ad perpetuam rei memoriam; nos, Sigismundus, Dei gracia rex Polonie, magnus dux Lithwanie, necnon terrarum Cracovie, Sandomirie, Siradie, Lancicie, Cuiavie, Russie, [. . .] Prussie ac Masovie dominus et heres. Significamus etc., quomodo magnificus Stanislaus Lanczkorunsky de Brzezie, palatinus Podolie et capitaneus Camenecensis, tenutariusque Scalensis et heres villarum suarum Jaroslaw et Colodrobka, coram nostra Maiestate Regia, personaliter constitutes non compulsus neque coactus sed nec aliquot denio errore seductus sanus mente et corpore racionis existens maturaque deliberacione et consilio suis prehabitis memoratas villas suas hereditarias Jaroslaw et Colodropka castro nostro et oppido Skala adiacent per eiusdem Stanislaum in punciarum possesso et ad vitam eius cum favore nostro Regio possidendo cum omni iure et proprietate prout prefate due ville et quelibet earum seorsum in suis metis ac limitibus sunt distincte ac limitate nihil juris dominii et proprietatis pro se successoribusque suis legittimis in villis prefatis penitus reservando, sacratissime nostre Regie maiestati et successoribus nostris Polonie Regibus pro tempore presentibus dedit, donavit, inscripsit et resignavit, datque, donat, inscribit et resignat; perpetuo et in evum easdem villas utrasque ad castrum nostrorum Skala et ad fiscum nostrum adiugendo et incorporando dans et concedens dictus Stanislaus Lanczkorunsky nostre Maiestati villarum prescriptarum Jaroslaw et Colodropka; realem et actualem intromissionem possessionem ex tunc prout ex nunc et econtra per nos et successors nostros hereditary acceptandam et per Maiestatem nostrum successoresque nostros Reges Polonie pro tempore existentes simul cum castro et oppido bonisque nostris prefatis Skalensibus duratura temporibus perpetuis tenore presencium mediante; quia vero bona prefata Omnia Skalensia sibi Stanislao Lanczkorunsky ad extrema  vite sue tempora de gracia nostra speciale iamdudum  inscripsum ita volumus et in presenciarum ut eisdem omnibus bonis nostris Skalensibus villas prefatas Jaroslaw et Colodropka nostras iam factas ad presents Regales ac fiscum nostrum Regium possidendas dictus Stanislauw toto tempore vite sue fieret possessurus juxta vim et contmenciam inscripcius vitalis super bona Skalencia prefata a nobis dudum assecnte lacium ob loquentis post cuiusquidem Stanislai mortem ville prefate Jaroslaw et Colodropka nobis ad presens donate unacum bonis nostris omnibus Skalensibus ad nos et successors nostros fiscumque nostrorum Regium devolventur pleno jure juribus nostris Regalibus per Omnia salvis remanendum summis tamen principalibus obligata foriis pecunniariis sibi Stanislao in super castro, oppido, advocatiaque ac villis aliis nostris quibuscumque [c . . .] ac divisim obligatorieque per eum hactemus possessis et per ipsum in easdem bonis cum favore nostro Regio habitis dumtaxat exceptum. In cuius rei testimonium etc. Datum Cracivie, feria quinta post festum Natalis s.Stanislai in maiio, anno Domini MDXXX; regni nostri XX quarto, presentibus ibidem . . . (список свідків)

Люстрація села Летава (витяг з люстрації королівщин) 1570 року

Оригінал: AGAD. - MK, Lustracje. - dz.XVIII.  Sygn.46. - f.124-125v;

Публікація: Жерела до історії України-Руси. - Т.7. - с.106-07.

Lethowo dworziscze wies – they wszi iesth possessorem Stanislaw Dobek, sendzia ziemski kaamienieczki, kthorą on naprzod począl ossadzacz, w kthorey iesth liudzi ossiadlich 8, daya czinszu per flor 1, kur po 2, valor. gr. 1, yayecz po 20 per gr. 1, fac. 8. 16. 0. Szwobodnich liudzi na then czas thilko yesth 6, kthorzy yescze mayą woliey do 4 liath, a ysz ich belo więczey za reuisiey, thedi szie rozbiegli do Voloch a drudzy vimarli.

Szluska thesz iesth iedem, kthori nicz nie daie, thilko z listhi yezdzi, kendi mu kaza.

Dzieszeczini psczelney dostalo size thak rok pniow 4, kaszdi per gr. 20, facit 2, gr.20.

Dani baraniey dostawa szie w trzecziem roku baranow 5, per gr.15, fac. 2.15.0. 

Karczma thesz iesth, kthora szam p.Dobek zbudowal, czini per arendam na rok flor.10.

Sthawek thesz iesth malo przeszuszni, i niespusthni, kthorego thilko na ziwnoscz uziwayą.

Folwarczek thesz tham iesth, w kthorem szie uradza zitha kop 80, pszenicze kop 50, owsza kop 60, grochu kop 10, ieczmienia 60, prossa 20;  tho wszithko computuyącz wiedlie taxi kamienieczkiey za rowną miarą y czeną, fac. 109/8/4,5. A then folwarczek szam szwem plugiem obrobya, bo mu szi liudzie nicz nie pomagayą.

Summa villae, productis omnibus oneribus fac. Flor. 58/28/1

Король записує Єжи Лютомирському з Лютомирська за службу на кордонах 30 гривень до сум на село Бережанка на річці Збруч в Кам’янецькому повіті. 7 серпня 1545 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.70. - f.171v - 172;
Регеста: MRPS. - p.IV. - №7455;
Заголовок копіїста: Asscriptio triginta marcarum peccunie ad priores summas peccuniarum in bonis villae Brzezany in terra Podoliae, districtuque Camenecensi consistent, more obligatorio generoso Georgio Lyuthomierski de Luthomirsko etc.

Облята привілею на село Звягель в Подільському воєводстві, шляхетному Станіславові Пшетішевському, хорунжому Плоценському. 14 жовтня 1740 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.227. - f.8v -10.

Поборовий реєстр Подільського воєводства 1552 року

Оригінал: AGAD, ASK I, Sygn.45, f.165-174v;

Міхал та Марцін Подфіліпські, сини покійного Вікторина Подфіліпського, судді земського Кам’янецького, підтверджують грамоти на володіння маєтками в Кам’янецькому земському суді. 11 квітня 1542 року

Оригінал: ЦДІАУК. - ф.37

Публікація: Bialkowski A. Podole w XVI wieku. - s.194.

Anno post nativitatem Domini nostri Jesu Cristi millesimo quingentesimo quadragesimo secundo, feria quinta post festum s. Stanislai in Mayo (11 maja 1542). 

Venientes personaliter ad judicium et acta terrestria camenecensia generosi Michael et Martinus Podphilipsczi, filii olim generosi Victorini Podphilipski judicis terrestris camenecensis, obtulerunt cistam occlusam et obsigiilatam cum privilegiis terrestribus camenecensibus quae praefata cista coram magnifico domino castellano Thworowski ac dignitariorum infrascriptorum (s.) ac tota nobilitate protunc congregata est aperta. In qua inventa sunt privilegia terrestria camenecensia pargaminea olim patri eorum ad fideles manus data et commissa ad servandum. Quae praefata privilegia inventa et restituta sunt numero duodecim et quatuor eorum habentes sigilla prudentia in sericeis zonis et caetera in pargamineis; et litterae papire (sic) regales numero decem. Quae praefata privilegia accipientes praefati magnificus dominus castellanus camenecensis cum generosis dominis dignitariis totaque nobiiitate a praefatis Michaele et Martino Podphilipskych dederunt et commiserunt omnes manu coniuncta ad servanaum in manus generosorum Mathiae Radeczski judici, Michaeli Kostrzewski subiudici, Martino Syekyrzynski notario terrestribus camenecensibus.

Король переводить село Кормильче, що належить місту Кам’янцю, з земського права - на міське право. 20 квітня 1525 року

Копія: AGAD, MK 39, f.358-361;
Регеста: MRPS IV, №14221;

Заголовок: Translatio ville Cormilcz civitatis Camenecensis de iure terrestri ad ius civile.

Король Сигізмунд І Старий надає право шляхетному Єжи Талафусові в його дідичному селі Куманів, що знаходиться у Подільській землі, Кам’янецькому повіті, закласти місто на німецькому праві з його іменем - Талафусів, та запроваджує щорічні ярмарки: на свято Петра та Павла (29 червня), та Андрія (30 листопада), щотижневі торги у п’ятницю. Краків, 10 березня 1539 року

Копія: AGAD, MK 57, f.36v;
Регеста: MRPS IV/1, №6321.
Заголовок копіїста: Facultas erigendi oppidum Thalaphusow concesit

Anno et loco quibus supra, feria secunda post dominicam Oculi proxima. Sacra regia m[aies]ta[ti]s dedit facultatem nobili [Georgio] Thalaphus de villa sue haereditaria Kumanow in terris Podoliae et districtu Camenecensi sittum, oppidum eius nominis Thalaphussow locare et fundare. Preterea jus theutonicum eidem oppido dedit, ac insuper tria fora: unum septimanali feriis sextis; duo vero annalia: unum videlicet pro festo sanctorum Petri et Pauli apostolorum, aliud vero pro festo sancti Andrea apostoli. Litterae extradite in forma cancellariae solita.

Relatio magnifici Pauli de Volia r. P. cancellarii

Король дає дозвіл Якубові Подфіліпському, каштелянові Кам’янецькому, викупити в Катерини та Барбари Чартовських село Голенищів у Кам’янецькому повіті та записати на тому селі 30 гривень. На сеймі в Пьотркові, 13 лютого 1511 року

Копія: AGAD. - Mk. - Sygn.24 . - f.438;
Регеста: MRPS. - p.IV. - v.2. - №9949;

Станіслав Лютомирський, секретар королівський, суми свої на маєтку Бережанка та третю частину млина мід містом Кам’янець на річці Смотрич записує Миколаєві та Станіславові, синам Єжи Лютомирського. В Пьотркові на сеймі, квітень 1567 року

Копія: AGAD. - Mk. - Sygn.101. - f.117-117v;
Регеста: MRPS. - p.V. - №3618.

Збережння прав пожиттєвої власності Миколаєві Лютомирському, синові небожчика Єжи Лютомирського, артилериста Кам’янецького замку, та його дружині, доньки небожчика Станіслава Ляссоцького, підкоморія Сірадського, на село королівське Бережанку та четверту частину млина, що під містом Кам’янець на річці Смотрич. Люблін, на сеймі, 5 квітня 1569 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn. 105. - f.121-122;
Регеста: MRPS. - p.V. - №10087.

Король дозволяє Миколаєві Лютомирському на відступлення прав на королівське село Бережанку в повіті Кам’янецькому, а також млина під Кам’янцем на користь Яна Черміньського, кам’янецького войського. Краків, 29 липня 1591 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.136. - f.258v - 259;
Регеста: Summariusz Metryki koronnej, t.V, №310.

Король Сигізмунд І встановлює в дідичному містечку Яну Гербурта, Фельштині, що у Перемишльській землі, один щорічний торг на св.Луки (13 грудня). Краків, 25 лютого 1507 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.23. - f.31;
Регеста: MRPS. - p.IV. - v.1 - №37;
Заголовок копіїста: Annuale forum oppidi Felschtyn.

Дозвіл короля Сигізмунда митнику Петрашку на передачу с. Крогульця кам’янецькому наміснику Григорію 30 березня 1509 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.23. - f.494;

Регеста: MRPS. - p.IV. - №521;

Опублік.: ЗНТШ. – Львів, 1896. – Т. XI. – С. 1 – 2;

Король Казимир IV дозволяє Грицькові Кирдею, воєводі Подільському, викупити Кам’янецьке староство у Бартоша Бучацького. 1456 рік

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.11. - f.45;
Регеста: MRPS. - p.I. - №250;
Опубл.: Грушевський М.С. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2003. – т. 5, с. 108 – 109;
Заголовок копіїста: Littera data pallatino Riczkoni exemere capitaneatum Camyenecensem 

Підтвердження Марцінові Каліновському деяких угод, 2 січня 1634 року

Копія: AGAD. - Mk. - Sygn.180. - f.603-603v;
Регеста: 2 січня 1634 року в Богдановій околиці над Дніпром, король підтверджує, що перед актами коронної канцелярії став особисто Марцін Калиновський, підкоморій кам’янецький, свідчив про затвердження певних договорів укладених під час його відсутності його дружиною Геленою з Корця, в Кам’янці, Теребовлі та Львові в оренду містечка Гусятин у воєводстві подільському, повіті кам’янецькому з прилеглими селами, а також королівського села Голенищів і містечка Личківці, у воєводстві руському, теребовлянському повіті, також про продаж містечка Умань у брацлавському воєводстві. Реляція Якуба Задзіка, єпископа хелмського і помезанського, канцлера великого коронного // Summariusz metryki koronnej, MK 180/ №860

Надання суддівства земського кам’янецького Янові Радецькому, підсудку кам’янецькому, що стало вакантним після смерті Вікторина Подфіліпського. 27 лютого 1542 року, м.Вільно

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.63. - f.107v;
Регеста: MRPS. - p.IV. - v.3. - №20744.

Judicatus terrestris Camenecensis
Eodem die, judicatus terrestris Camenecensis datum est generoso Joanni Radeczki, subiudici eiusdem terrae, post mortem generosi olim [Victorino] Podphilipski, eiusdem judicatus ultimi et immedianti possessoris vacant. Littarae expedite in forma Cancellariae solita

Divisio Buczaczskych (Розподіл маєтку Бучацьких). Коломия, 11 травня 1469 року

Публікація: Akta grodzkie i zemskie. - t.14. - №3228.

Януш з Оринина, підкоморій кам’янецький, посвідчує, що Миколай Звиняцький здійснив розподіл села Гусаківці між своїми сестрами Анною та Стахною, дружинами Петра та Юрка. В Лясківцях 27 травня 1448 року

Опубліковано: Akta grodzkie i zemskie. - t.5. - CXXIV.

Nos Ianusch de Orinino, succamerarius Cameneciensis, significamus tenore presencium quia  presentibus et futuris, presencium noticiam habituris: quomodo cum consensu et admissione domini Regis serenissimi nobilis Nicolaus Zwynyączsky citatus per nobiles Annam et Staclmam, uxores Petri et Iurkonis, heredes patemales Hissacowskye pro limitacione et distinctioneque divisione graniciarum eiusdem ville Hissacowscze, et distinximus, divisimus et limitavimus ex omnibus metis circumquaque protensis, videlicet ex illa parte fluvii dicti Zbrucz usque ad fluvium Dnyastr, ab vszczye rivuli dicti Dolszek usque ad Przeymam via Hissacowiensi ibidem tendenti usque ad graniciam domini Cigansky iterum protensam ad Zbrucz, in his limitavimus et distinximus, presentibus distinguimus, perpetue duraturum et spectans ad villam regalem Leschcowicze, que decens ex hac parte Dolszczi spectat ad Leschcowcze et ex illa parte usque ad Zbrucz ad Ilissacowcze. In cuius rei testimonium sigillum nostrum presentibus est appensum. Actum et datum in Leschcowcze feria IIа post Corporis Cristi anno domini M°CCCCXL octavo, presentibus nobilibus Sigismundo de Nowoszelicze, Iolianne de Boriskowcze, Nycolao Podolecz de Nowoselcze, Borszezone de Coczini, Iohanne Cigansky de Boriskowcze, Petro Cigansky de Woythcoweze, Iohanne Knyehniczsky, que  ministrali  protunc existenti dicto assalay et aliis quampluribus etc.

Король надає кам’янецьке каштелянство, котре стало вакантним після смерті Домарата Шаравського, - Якубові Подфіліпському. 18 березня 1506 року, у Любліні на сеймі

Скорочена копія: AGAD. - MK. - Sygn.22. - f.61v;
Регеста: MRPS. - p.III. - №2808.

Anno Domini millesimo quingentesimo sexto, fferia quarta ante dominica Occuli proxima, datus est castellanatus Camenecensis geneneroso Jacobo Podffilipskiy post obitum generosi olim Domarad Sczarawsky vacant. In forma cancellariae solita

Повноваження піднести містечко Монастир, Краків, 25 лютого 1531 року

Регеста: Matricularum Regni Poloniae summaria. - p.IV. - v.1. - №5523;
Копія: AGAD. - MK . - Sygn.44. - p.399;
Заголовок: Facultas erigendi оppidum Monastyrz (Повноваження піднести містечко Монастир)

Король Август надає Констянтинові Загоровському, новогродському стольнику, скальське староство (копія з кам’янецьких гродських книг). червень 1699 року

Оригінал: ЦДІАУЛ. - ф.181. - оп.1. - спр.4615

Actum in castro Camenecensi Podoliae, feria quinta post dominicam Exaudi proxima, anno Domini millesimo septingentesimo primo.

Ad officium et acta praesentia castrensia capitanealia Camenecensia Podoliae, personaliter veniens nobilis Gabriel Krasnopolski obtulit officio praesenti et ad acticandum porrexit introcontentum privilegium Sacrae Regiae Maiestatis super capitaneatum Scalensem in palatinate Podoliae district Camenecensi existentem generoso Constantino Zahorowski, dapifero Nowogrodensi  gratia [sue?] collatum, manu ejusdem Sacrae Regiae Maiestatis subscriptum et sigillo maioris cancellariae Regni comminitum, actis castrensibus capitanealibus Varsaviensibus ingrossatum ex ejusdemque actis authentise depromptum cuius tener sequitur talis.

Міський привілей Сигізмунда ІІІ для містечка Шаргород, 26 січня 1588 року

Копія: AGAD, MK 134, f.222v-224;
Регеста: Summariusz metryki koronne,  t.III,  №225;
Публікація: Archiwum Jana Zamojskiego, t.IV, s.422-424.

Лист султана Сулеймана до короля Сигізмунда І з проханням покарати людей, що вбили та пограбували турецького купця з товаришами в Кам’янецькому повіті. Липень-серпень 1534 року

Заголовок: Od Suleymana do Zygmunta o zabiciu samosiedmnastego kupca pod Kamiencem 1532

Za łaską у wspomożeniem nayswiętszego wszechmogącego Boga у za świętych sług bożych błogosławieństwem za poszczęscieniem proroka nad gwiazdy slicznieyszego, wszystkich prorokow poprzedzającego у wybranego Macbmeta Mustafy, (któremu pokoy boży niech będzie darowany), także z mnóstwem cudów iego у czterech umiłowanych towarzyszów przytomnością Ebubekiera, Umera, Osmana у Alego, (którym niech będzie Bog miłosciw), у wszystkich czystych duchów miłych у wybranych bożych, Sułtan Suleyman han, syn sułtan Selimów, ia, którym iest teraznieyszego wieku sułtanem sułtanów zawsze zwycięzca, korony krolom rozdawaiący na swiecie, cień boży na ziemi, (albo okrywacz ziemi), Białego у Czarnego morza, Rumelii, Azii, Romaniey; Karamanu, Armenii, Mesopotamii у garytanskiey ziemi, Diarbekieru, Damaszku, Adziamii, Halepti, Egyptu, Saydy у błogosławionego Ierusalem у wielmożnego miasta Mechy у oświeconego mieysca Medyny у wielu krayn arabskich, Gemenu, Habeszu у państw wielu tatarskich, więc у innych państw, które przodkowie sławni moi możnością swą opanowali, (nad którymi niech Bog okaże miłosierdzie swe), także у tych, któreśmy my potężną у mężną bronią naszą otworzyli у podbili, iestem sułtanem у cesarzem sułtan Selimów syn, sułtan Suleyman han iestem. Wam, którzyście iest królem polskim у do Polski należącym państwom panem,  Zygmuntowi wiadomo czyniemy, ze mało przed tym czasem z państwa naszego od zamku Karahylar nazwanego, imieniem Eyiep mianowanego, samosiedmnastego kupca do Polski z rożnymi kupiami iadącego у tam się bawiącego у ieszcze siedmnascie wozow towarem nałożonych iuz nazad z sobą prowadzącego w powiecie kamienieckiem złodzieystwo napadszy, wszystkich pozabirawszy, za piętnaście tysięcy czerwonych złotych towarow у gotowizny, cokolwiek było, wzięli у rozszarpali ci złodzieie у rozboynicy, niektóre towary z tych pobranych tamże w tamecznym kraiu do schowania dali. Więc ci wspomnieni kupcy mieli służebnych dwóch chrzescian, których nie pozabiano у żywi dotąd zostali у w tamtym kraiu są. Trzeba tedy, abyście wedle powolności i przyiazni, która iest między nami у wedle przymiernego obowiązania się z obopolnego, kto tych kupców rozbił у dobra ich tak wielkie pobrał, także tam w waszym kraiu będących tych dwóch chrzescian, którzy pozabiianym służyli iaką rostropnoscią wynalesc kazawszy, dobrze ich wypytać, ktoby był ten, co pozabiiał у tak wiele dobra pobrał, wszystkiego się porządnie wywiedzieć kazali. A potym takowych do siebie, przywieść kazawszy, aby pobrane wszystkie rzeczy у towary powracane były, coby naymnieysza rzecz z nich nie zginęła, staranie uczynic, abyście rozkazali, a potym przez niewolniki porty naszey do progu wielmoznosci naszey abyście wszystko oznaymili. Tych zas zabiaczow у rozboynikow, ktobykolwiek był, abyście wedle tamecznego zwyczaiu z mękami potracić kazali. Więc oprocz tych cobykolwiek kupców inszych tam poginęło, ktoby ich pozabiiał, abyście od tych dowiedzieć się kazali у iezliby się co ukazało, dobra у towary pozabiianych abyście temu naszemu niewolnikowi oddawszy, zbrodniarzow wedle zwyczaiu bez kary nie puszczali, a cokolwiek temu niewolnikowi naszemu oddano ztamtąd będzie, abyście porządnie zregestrowac kazawszy, nam oznaymili, tak raczcie wiedzieć. Pisań we środku miesiąca inucharem nazwanego roku 941 na uroczysku.

______________________________________________________________________________
Оригінал: Бібліотека Чарторийських, ч.611. ст.107-108;
Опубліковано: Жерела до історії України-Руси. - Т.8. -  Матеріали до історії української козаччини. - Т.1. - Львів, 1908. - №2. - с.2-4

Підтвердження міських прав для Калуша, 2 лютого 1586 року

Копія: AGAD. - Mk. - Sygn.132. - f.28-30v
Король Стафан Баторій підтверджує грамоту 1549 року короля Сигізмунда Августа, котрою той дозволяв вельможному Миколаю з Сеняви, воєводі белзькому, заснувати місто, що по-простому зветься Калуш; для покращення того міста король звільнив міщан від деяких податків, надав місту німецьке право, та встановив два щорічних ярмари: один на свято Прокопія, другий - на свято Мартина, а щотижневі торги - щоп’ятниці.

Розписка Яна Длуського, служебника скалецького старости, про сплачені податки від староства. 14 листопада 1570 року

Оригінал: AGAD. - ASK. - dz.I. - Sygn.45. - f.312

Податковий реєстр Подільського воєводства 1552-1553 років

Оригінал: AGAD. - zesp.ASK. - Dz.I. - Sygn.45. - f.165-175v

Король Стефан Баторій дозволяє Міхалу Язловецькому, старості Хмільницькому, проводити ярмарки та торги в його дідичному містечку Тлусте. 5 січня 1579 року

Копія: AGAD, MK 125, f.18-19;

Заголовок: In oppido Thłuste, Michaelis Jazlowieczki hareditario, institutio fororum..

Король надає повне право посідати село Летаву Миколаю Лянцкоронському та його дружині. 26 квітня 1607 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.151. - f.161-161v

АГЕНТУРНІ ВІДОМОСТІ ВІД 13 БЕРЕЗНЯ 1921

В Кам’янці стоїть DCXXXVI совітський полк, розташован на новом плані. 8-го березня в Кам’янці був вибух повстання проти ЧК з боку приговоренних до розстрілу. Один із арештованих Зільберман буквально іскусав, загриз, комісара Серетюка. Арештовані розібрали печь і камінням атакували чекістів. Чотири чоловіка використали суматоху і утекли, а решта майже вся погибла. Большовики оточили кругом дім і обстріляли кулеметами. Багато погибло не тілько приймавших участь в боротьбі, а і невинних піднадзорних, які сиділи в той час в ЧК. Чекісти вдарили тревогу. Із Вінниці прибула допомога 1,000 чоловік. Зараз в Кам’янці почався терор і арешти. 

АГЕНТУРНІ ВІДОМОСТІ ВІД 8–10 БЕРЕЗНЯ 1921 Доклад про поїздку до Скали в днях з 24-го лют[ого] по 6-е березня 1921 року

місто Тарнів 

В додаток до листа, висланого мною зі Львова від 27-го лютого маю подати 

слідуюче. Зі Львова до Скали я виїхав 28-го лютого і до Скали прибув у середу 1-го березня. При в’їзді до Скали кидається у вічі сила біженців, які з цікавістю і великим заінтересованням зустріваються всякого нового чоловіка, що з’являється в місті з українського державного центру у Тарнові. Сила і характер запитань про діяльність уряду і про військо та працю Ради Республіки свідчить про щирі симпатії до УНР та про те, що всі надії на можливість повороту на рідну землю вони зв’язують з її іменем. Переважна більшість серед біженців — євреї. Є їх тут біля 3,000. Тікають щодня, і переважно класа дрібних торговців, з-за того, що большевики заборонили всяку торгівлю і люто переслідують спекуляцію різного роду. Дехто втік і від мобілізації. Займаються тут торгівлею та спекуляцією, а деякі і продуктивною працею: вступають на роботу до підприємств, відкрити пекарню і т[ак] д[алі]. Крім євреїв втікають і українці — інтелігенція та селяни. Селянські втікачі — це головно хлопці призивного віку від 18 до 26 років, з місцевостей дальших від кордону (з-під Нігина, Дунаєвець, Нестеровець, Солобковець і т[ак] д[алі]), де большевики вже перевели мобілізацію. В нейтральній прикордонній смузі мобілізації ще не було. Зараз тут переводиться лише регістрація (м[іж] і[ншим] регістрація учителів одбулась тут 1-го березня). Ці втікачі шукають собі праці. На станціях вони носять грузи, навантажують вагони і т[ому] п[одібне], а ті, що не знаходять тут праці, розходяться по селах на сезонні весняні роботи. Вони кажуть, що будуть чекати того часу, коли буде організовуватись укр[аїнська] армія і тоді вступлять до війська. До лагерів, безумовно, не хотять йти. Настрій їх антибольшевицький. 

По тім боці Збруча... (Лист зі Скали)

На терені Скалатщини не бачили ми в останніх тижнях більших ґруп українських селян-утікачів з другої сторони Збруча. Були лише переходи поодиноких людей, які оповідають жахливі історії про господарку і знущання більшовиків над українським селянством. Ось передучора (6. ц. м.) прибув більший відділ узброених у кріси і 2 кулемети більшовиків до села Гукова біля Скали і силою забгав усіх тих, що не є ревними комуністами та вивіз їх у сторону Кам’янця. В Гукові панував у тім часі нечуванпй крик і плач, змішаний зі стріла ми з крісів і кулеметів. Того дня виведено з села близько половину людей. Таксамо, коли вірити втікачам, поступають більшовики в кожному прикордонному селі чи місті. Вони хочуть забрати з сіл весь той елемент, що виступав проти колєктивізації і вивезти його яких 80—100 км. у глибину краю, або й дальше в Сибір. Через те в прикордонних селах (а й дальше) повно плачу й лементу, а нерідко до ходить і до стрілянини яг це чути було виразно в селі Гукові.

Король дарує пожиттєво Єжи Лютомирському за службу на прикордонні королівські села Бережанку, П’ятничани та спустошене Підгір’я на Збручі в Кам’янецькому повіті. 25 липня 1550 року

Копія: AGAD. - Mk. - Sygn.78. - f.198-199v;
Регеста: MRPS. - p.V. - №942.

Король надає село П’ятничани і Підгір’я шляхтичу Сімону Корицькому. Люблін, на сеймі, 2 червня 1569 року

Копія: AGAD. - Mk. - Sygn.128. - f.82-82v

Король Стефан Баторій підтверджує грамоту короля Сигізмунда 1546 року, котрою він відновлював магдебурзьке право для містечка Ольтушків, що на Поділлі, через те, що попереднє було втрачено через знищення татарами. Варшава, 3 березня 1581 року

Копія: AGAD, MK 123, f.728v-730.

Король Стефан Баторій дозволяє Станіславові Лянцкоронському, старості Скалецькому, заснувати в цьому старостві, на сирому корені містечко Лаянівці; містечку надає німецьке право, два щорічні ярмарки на свято Бартоломея та Всіх Святих, та щотижневі торги по суботах. Варшава, 3 березня 1581 року

Копія: AGAD. - Mk. - Sygn.123. - f.731-732v;
Заголовок копіїста: Datur facultas con[ce]dendi oppidi Laianowcze in capitaneatum Skalensi

Король Стефан Баторій встановлює інші ярмарки в дідичному містечку Ягільниця Станіслава Лянцкоронського, скалецького старости. Варшава, 18 лютого 1581 року

Копія: AGAD. - Mk. - Sygn.123. - f.635-635v.

Король Сигізмунд І запроваджує в містечку Ягільниці щотижневий ярмарок кожної п’ятниці та щорічний на Зелені свята. Краків, 20 березня 1518 року

Копія: AGAD, MK 31, f.170;
Регеста: MRPS IV/2, №11543;

Заголовок: Fora oppidi Jagyelnycza.

Юрій та Самуїл Пшилуцькі подають на міщан із Товстого і Сатанова за напад на двір у Клюіню. 23 лютого 1650 року

Feria IV in vigilia f.s. Mathiae ap. 1650 gnosi Georgius et Samuel Przyłuski protestati sunt contra laboriosus seu famatos: Matwiey Idał, poponem Kalin Fed, poponem Belesek … [] de oppido Tluste; Les Ilkow et Iwanko Rzeznik – de oppido Satanow, magci Hyeronimi Sieniawsky subditos, - quia ipsi feria VI post f.s. Francisci anno 1648 ab bona v. Kluinie, primum circumdata et igne obducta curia, оmnia aedificia etc. Partim diuediderunt, partium inter se diuiderent, equos a subditis exegerunt, stagna demiserunt et rem totam ac substantiam in nihilum regerunt…

__________________________________________________________________________________

Опубл.: Жерела до історії України-Руси. - Т.5. - с.110-111;

оригінал: ЦДІАУЛ. - ф.17 (Теребовлянський гродський суд). - спр.132. - с.70

Квит Адама Васильковського Янушу Тишкевичу про відшкодування збитків, заподіяних втечами селян Васильківського із сіл: Шидлівців, Стрілківців і Піщатинців Кам’янецького повіту до сіл Ясенова і Завалля Галицької землі Руського воєводства. 5 серпня 1645 року

Шляхетний Адам Васильковський, будучи тілесно здоровим, визнав, що він звільняє шляхетного Павла Росцеського від обов’язку визнання його правоти (як позивача) у вимозі повернення (підданих), оскільки він сам через згаданого шляхетного Росцеського перед Люблінським генеральним трибуналом у щойно минулу суботу після 5-ї неділі по П’ятидесятниці цього року ж року заявив квит на користь найяснішого і ясновельможного київського воєводи, житомирського старости Януша з Логойська Тишкевича. Доповнюючи свою заяву, він квитує від усього процесу у будь-якому його пункті чи ступені права вищезгаданого найяснішого і ясновельможного київського воєводу, а також шляхетного Олександра Чайковського (конкретно) щодо нижчевикладених судових спорів, а саме:

Король надає місту Долина, що в Жидачівській землі, магдебурзьке право та встановлює в місті два щорічних ярмарки та один щотижневий торг. 24 квітня 1525 року

Копія: AGAD. - Mk. - Sygn.38. - р.297;
Регеста: MRPS. - p.IV. - №4743;
Загловок копіїста: Privilegi jus theutonicum et foru annualе oppido Dolina.

Anno die et loco quibus supra. Oppido Dolina in terries Russiae et district Zidaczowiensi, datum est privilegium super jus theutonicum maiidemburgense et duo for a annua, unum pro festo Purificationis aliud pro festo Visitationis […] Mariae virginis, septimanale vero pro feria secundis. […] littere extradite in forma cancellarie solita

Податковий реєстр маєтків Станіслава Лянцкоронського. Витяг з податкового реєстру Подільського воєводства 1579 року

Archiwum Glowne Akt Dawnych. – Archiwum Skarbu Koronnego. – dz.IV. – Sygn.40

[f.1]

Regestrum exactarum pecuniarum contributionum publicarum per omnes status et ordines regni Poloniae in convent generali Warsoviensi proxime praeteritum anno Domini 1579, ladatarum de pallatinatu et terries Podoliae per generosum Sigismundum Blazowski de Blazow exactorem […]

Король дозволяє Андрію Сєцеху, дідичу Городниці, за службу у війні проти татар на Поділлі, заснувати в своєму селі Личківці місто, та встановлює там два щорічні ярмарки. 2 січня 1522 року

регеста: MRPS IV, №13076: Andreae Sieczech, haeredi in Hrodnicza, pro servitiis in bello contra tartaros de villa Lyczkowcze districtus Trebowliensis circa fluvium Horodnicza oppidum locare admissio datur et duo fora annualia pro dominica tertia post Paschae et pro festo 11000 virginum (21 oct.) ac septimanale feriis sextis celebranda ibidem institunntur;

копія: AGAD, MK 35, f.645.

*Личківці - зараз село Гусятинського району

Скалецький бургомістр Ян Матушевич присягає, що містечко Скала понищене татарами та козаками і залишилось будинків лише 140. 1650 рік

Оригінал: AGAD. – ASK. – dz.I. – Sygn.45. – f.582

________________________________________________________________________________

Actum in castro Camenecensi Podoliae, feria tercia post Dominica in Ramis Palmarum quadragesimalem proxima, anno Domini milessimo sexcenntimus quinqagesimo.

Ad officium et acta praesens castrense capitaneatus Camenecensis personaliter veniens honestus Joannis Matuszowicz, proconsul de oppido Skala illis et mag[nificu]s Stanislai de Brzezie Lanckoronski, palatini Braclaviensi [subdus] petiit [ase] juramentum corporale super desertationem, conflagrationis ac devastationis oppidi praefati ac veram conmimerom domorum  possessionatarum in eodem oppido existendum per officium praesens [suscipi] et actis […]

Ja, Jan Matuszowicz, przysegal panu Bogu wszechmoguczemu w Trojcy [Swętei] iedynemu iz w miasteczku Skali, maietnosci JMP woiewody Braclawskiego, nie masz więcei chałup osiadłych tylko sto czterdzesci, ostatek wszystko tatarowie y kozacii popalili, spustoszili y wniwecz obrocili, poddanych iednych w niewolą zabrali, a drudzy sie precz poroschodzili. Tak mi pan Boze dopomoz y męka niewinna Christusa Pana.

Quod praesentam juramentum officium praesens in acta sua suscepit et induxit.

Декрет Кам’янецького земського суду в справі за скаргою селянина Костя Турченяти з села Бабинці Червоногородського повіту Подільського воєводства на шляхтича Миколая Смьотанку про захоплення сіна. 12 травня 1582 року, Кам’янець.

Працьовитий Кость на ймення Турченя з села Бабинці, підданий шляхетного Томаша Кемліча, позивач, із шляхетним Миколаєм Смьотанкою, кам’янецьким хорунжим, відповідачем, за першим писаним позовом Кам’янецької землі про свавільний наїзд разом із своїми слугами на маєток шляхетного Томаша Кємліча у селі Бабинцях і захоплення тут у згаданого позивача чотирьох возів сіна його власної роботи під лісом, що зветься Григоріїв, оціненого у 100 гривнях вживаних грошей, про що ширше оповідається у позові.

Через кам’янецього земського возного обачного Марка з Новосілки справа була чотири рази проголошена на цьому ж суді, а оскільки відповідач перед правом не з’явився – суд, дотримуючись порядку земського права, дозволив винести заочне звинувачення зі сплатою штрафу згідно записом у цих актах.

_____________________________________________________________________________________

Засвідчена копія (переклад з латинської): ЦДІАУК. – ф.37 (кам’янецький земський суд). – оп.1. – спр.10. – арк.191;

Опубл.:  Селянський рух на Україні 1569-1647 рр. Збірник документів і матеріалів. – К., Наукова думка, 1993. - №32, с.64

Грамота короля Августа ІІ, якою встановлює 4 ярмарки та торги в містечку Товсте. 12 липня 1701 року

Оригінал: ЦДІАУК. - ф.3955(стара нумерація). - арк.124;
Опубліковано: Архив Юго-Западной Россіи. - Ч.5. - Т.1. - с.187-189.

Sabbato post festum sancti Bartolomei Apostoli proximo anno Domini millesimo septingentesimo primo.

Дозвіл великого князя литовського Сигізмунда I Старого князю Василю Михайловичу Сангушковичу Ковельському заснувати на місці села Ковель у Волинській землі однойменне місто і надає його мешканцям (полякам, русинам, євреям, вірменам і татарам) магдебурзьке право. 23 грудня 1518 року

Оригінал: AGAD, Zbiόr Dokumentόw Pergaminowych, Dz. X, Sygn. 4792, K. 1. Пергамент. Розміри: 56х44 см. Кількість стрічок — 33. Стан збереження — відмінний. Чорнило світлокоричневе. Почерк писаря виразний. Натиск сильний. Перша літера з візерунком. Збереглася печатка червоного кольору із гербом “Погоня”, яка прив’язана плетеним шнурком червоного кольору. Попередні публікації: Archiwum książąt Sanguszków w Sławucie wydane przez Bronisława Gorczaka, konserwatora tegoż archiwum. — T. III. (1432–1534) — Lwów, 1890. — № CXCIII. — S. 182–184. У цьому виданні документ помилково датується 24 грудня 1518 р.

Публікація: Акти Волинського воєводства кінця XV–XVI ст. (із зібрання Пергаментних документів Архіву головного актів давніх у Варшаві) Підготовка до друку Андрія Блануци, Дмитра Ващука, Дмитра Вирського (латиномовні документи) Київ–2014. - 65-67

Коротка історія Верхняківців (до кін. 17 ст.) та міський привілей 1556 року

Шукаючи в Коронній метриці документи до історії наших містечок та сіл, виявив групу цікавих документів, що стосується наших містечок, а саме – локаційні привілеї та привілеї на магдебурзьке право. В моїй колекції вже назбиралося декілька десятків таких документів, що охоплює територію Подільського воєводства, і маю бажання їх якось видати окремою збіркою. Однак доступ до деяких джерел, де б могли бути ще подібні документи, обмежений, тому відкладаю це заняття до кращих часів. Територіально частина з цих міст розташована в межах сучасного Борщівського району. Оскільки зараз в цьому районі є лише три міських населених пункти, то публікація міських привілеїв, для них та решти, - бачу як першорядне завдання.

З означеної території невідомо жодного оригіналу грамоти, а лише їх копії з Коронної метрики. Тексти копій цих грамот часто написані в скороченому вигляді, і лише для небагатьох новозаснованих містечок є повні тексти грамот. Особливо мою увагу привернула грамота на заснування містечка Верхняківці, котра якраз є повнотекстовою копією.

Два документи про село Шипівці

Опрацьовуючи різні джерела до історії наших сіл багато мені попадало в руки документів де фігурувало село Давидківці, Чортківського району. Оскільки Давидківці трохи не в моїх інтересах, то документи я відкладав в «довгий ящик» на потім, з метою можливої публікації. Якось пізніше, я ще раз взявся ретельно «просканувати» географічний показник реєстру регестів Коронної метрики[1]. Тут я і знайшов населений пункт з дуже схожою назвою - Давидівці (лат. Dauydowcze), оскільки писарі часто перекручували українські назви, то вирішив перевірити що ж там за документ. А документ там вельми цікавий, - король Сигізмунд Старий підтверджував два документи Єжи Язловецькому на ті Давидівці[2]. Язловецький крім того що був героєм свого часу[3] мав ще і якісь зачіпки з скалецьким старостою за Давидківці[4] (ті що зараз Чортківського р-ну). А ті два документи були датовані самим початком 15 ст, - от же ж знахідка, подумав я! Думав вже писати статтю по історії Давидковець, але вирішив таки копнути глибше, - і не дарма. Виявилось, що виявлене село Давидівці, це зовсім не сучасне село Давидківці Чортківського району, а - село Шипівці, Заліщицького! Оце так поворот, якісь крихітні Шипівці на річці Серет можуть похвалитись зразу трьома документами такої сивої давнини. 

Про те що село Шипівці змінило назву звертали увагу вже дослідники, наприклад Микола Крикун в своєму дослідженні про населені пункти Подільського воєводства[5]. Однак чомусь увага істориків пройшла повз ті два документи, котрі підтверджував король для Язловецького. 

Отже про які два документи йдеться. 

Перший датований 25 вересням 1403 роком. Це жалувана грамота Григорію Шипу короля Владислава на володіння на спадковому праві селом Давидівці, що знаходиться в повіті Червого Замку (…in districtu Rubei Castri sitam…)[6]. Ким був цей Григорій Шип і за які заслуги отримав надання – невідомо. А повіт Червоного Замку, - це ж звичайно Червоногородський повіт з центром в місті Червоногород. (Тут варто додати, що в 1418 році Григорій Шип отримав запис суми у 60 гривень вже від князя Вітовта на села Лисівці на Сереті та Набоківці[7].) 

Другий документ датований 25 вересня 1422 року. Це дуже цікавий документ, оскільки цьому ж Григорію Шипу, дідичу Давидівців, великий князь Литовський Вітовт, дозволяв заснувати в його Давидівцях місто на магдебурзькому праві[8]! Покищо це єдиний відомий мені випадок, коли князь Вітовт за недовге своє правління Поділлям заснував тут місто на магдебурзькому праві, тому дивно, що про цей документ не згадують в своїх монографіях дослідники Поділля[9]. 

На жаль текст цих двох грамот неможна навести, бо книга в котру були записані ці документи, - книга 74а Коронної метрики – згоріла під час Другої світової війни. 

Самі Давидівці, найімовірніше, так і не стали містом, цьому завадили руйнівні вторгнення татар, турків та волох в другій половині 15 ст – першій пол. 16 ст. Наприклад, в списку міст в Подільському воєводстві 1453 року, який наводиться в Коронній метриці згадується приватошляхетське містечко «Schipowcze»[10], але вже під час ревізії документів в 1469 році воно фігурує як село, котрим до того ж володів вже Михайло Бучацький[11]. Однак, можемо точно сказати, що вже в 15 ст село почало змінювати назву на Шипівці, тобто від прізвиська свого першого дідича. Так в іншому документі 1469 року село називається «Давидовче, інакше Сиповче на річці Серет»[12]. 

Цей населений пункт в 16 ст був крихітним сільцем, податковий реєстр вказує, що в 1530 році тут було лише 2 дворища, а навала загарбників 1539 року і взагалі стерла село з лиця землі. Реєстр 1542 року мовчить про село. Втім місцеві урядники знали про міський статус Давидівців/Шипівців, так, ще в 1559 році в кам’янецькій земській книзі воно маркується як містечко[13]. 

Як доцільно резюмує Ольга Білецька в дослідженні про Червоногородський повіт, - для чого вигадувати нісенітниці про заснування села якимось козаком, якщо є ось така справжня історія[14]. 

_____________________________________________________________________________

Примітки:

1. Matricularum Regni Poloniae summaria, excussis codicibus, qui in Chartophylacio Maximo Varsoviensi asservantur, contexuit indicesque adiecit Teodorus Wierzbowski. – Pars IV. Sigismundi I regis tempora complectens (1507-1548). Vol. 1, Acta cancellariorum 1507-1548 (далі - MRPS) 

2. MRPS. – p.IV. – v.I. - №7887 

3. https://uk.wikipedia.org/wiki/Юрій_Язловецький 

4. Наприклад: MRPS. – p.V - №1559, 1636.

5. Крикун М. Кількість і структура поселень Подільського воєводства в першій половині 17 ст. // Подільське воєводство у 15-18 століттях. – Львів, 2011. – с.198 

6. MRPS. – p.IV. – v.IІІ. - S.433:  Medica, die Galli (16 жовт.). Vladislaus II rex villam Dawydowcze, in districtu Rubei Castri sitam, Gregorio Schyp iure haereditario donat.

7. Білецька О. Червоногородський повіт Подільської землі наприкінці 14 – 16 ст. // Міждисциплінарні гуманітарні студії. Серія: Історичні науки. – 2014. Вип. 3. – с.58 

8. MRPS. – p.IV. – v.III. - S.562:  In statione campestri in terra Culmensi circa lacum Meno, feria sexta posr Mauritii (25 вер.) Alexandr alias Withowdus, magnus dux Lithuaniae, in villa Dauydowcze terrae Podoliae Gregorii Schyp haereditaria oppidum in iure maydemburgensi locare indulget.

9. Наприклад найновіші монографії з історії Поділля: Білецька О. Поділля на зламі XIV-XV ст.: до витоків формування історичної області. - Одесса: «Астропринт», 2004;
Михайловський В. Еластична спільнота. Подільська шляхта в другій половині XIV - 70-х роках XVI ст. - К.: Темпора, 2012 

10. MRPS. – p.I. - №192; Оригінал: AGAD. - MK. - Sygn.11. - s.10

11. Bona regalia onerata in terra Russiae etc. Lustracio 1469 // Jabłonowski A. Źródła dziejowe. T. 18, cz. 1

12. Білецька О. Червоногородський повіт… с.66 

13. Крикун М. Кількість і структура поселень Подільського воєводства … с.198 

14. Білецька О. Червоногородський повіт… с.66-67

Король встановлює в дідичному містечку Яна Ходоровського Тлустому, що в Теребовлянському повіті, два щорічних ярмарки: на свято Бартоломея (24 серп.) та свято Повернення Павла (25 січ.), а також щотижневі торги по четвергах. Варшава, 28 травня 1571 року

Регеста: MRPS. - p.V. - №10648

Копія: AGAD. - Mk. - Sygn.110. - f.72-72v

Документ Станіслава Лянцкоронського з Бжезя, підчашія сандомирського, яким підтверджує продаж Малгожаті, дружині Якуба Струся, дідичного села Личківці. Кам’янець, 1513 рік

Оригінал: Biblioteka Jagiellońska. - Rkp. Dypl. 451

Король Стефан Баторій надає містечку Черче міські привілеї. 1578 рік

Король Стефан Баторій надає єпископському містечку Черчу магдебурзьке право та запроваджує два щорічні ярмарки: один на свято Бартоломея, другий на свято Трьох Королів.

Копія: AGAD, MK 122, f.140-141

Заголовок: Oppidanis Czercen., episcopatus Camenecensis, jus theutonicum et fororum calebra. conceditur

Король Стефан Баторій надає місту Чорнокозинці магдебурзьке право. Львів, в п’ятницю перед святом Іоанна Христителя, 1578 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.122. - f.141-142

Привілей на проведення ярмарків для містечка Чорнокозинці. 14 листопада 1519 року

Регеста: король, за сприяння кам’янецького єпископа,  надає містечку Чорнокозинці нові привілеї, а саме щорічні ярмарки на свято Трьох Королів (6 січн.) та на свято Георгія (23 квітн.); щотижневі торги по понеділках; попередні привілеї були втрачені внаслідок нападу татар. // MRPS. - P.IV. - №12396
Копія: AGAD. - MK. - Sygn.31. - s.556-557

Король Сиґізмунд І Старий дозволяє Янові Скорошевському, підстарості скалецькому, збудувати млин на річці Збруч в селі Бережанка та володіти ним пожиттєво. Краків, 2 червня 1530 року

Регеста: MRPS, p.IV, №5688;
Згадка: AGAD, MК 44, s.477.

____________________________________________________________________________

Consensus nobilis Joannis Skoroschowski.

Anno et loco quibus supra, feria quinta proxima ante festum Penthecosten, Sacra Regia Mtas nobili Joanni Skoroschowski, vicecapitaneo skalensi, in villa sua [..] Brzezany, tenute sue, molendinum, in terris Podolie in fluvio Zbrucz sittum, construere et erigere admisit; in quo molendino ipsemet et incole ville regie prefate Brzezany subditique sui frumenta cuiuslibet grani, molere poterit duntaxat ad tempora vite ipsius Joannis Skoroschowsko extrema. Littere in forma cancellaria solita extradite.

Relatio eiusdem cuius supra.

Переклад:

Згода шляхетному Йоану Скорошовському

Року та місця того самого, що і вище, в найближчий четвер перед П’ятидесятницею, Священна Королівська Величність дозволив шляхетному Йоанові Скорошовському, скальському підстарості, спорудити та звести млин в своєму селі Бережанці, його тенуті, що знаходиться в Подільському воєводстві на річці Збруч; в цьому млині він сам та мешканці згаданого королівського села Бережанка та піддані зможуть молоти зерно будь-якого збіжжя, (володітиме млином) лише до кінця життя його. Грамота у звичайній канцелярській формі.