Acta in Соlomia die dominico ipso die sancti Georgy et Adalberti martinum anno Domini M°CCCCLXIX (23 квітня 1469 r.) presentibus magnifico et generosis Michaele Mvzylo Capitaneo Colomiensi et Camerariis, Romano Xyazodworszky, Iohanne Advocato Colomiensibus, Iwaszkone Skomroszky, Navoy Labatha, Iwaszkone Czahrowszky et aliis quam plurimis Medionis ad premissa.
Divisio Buczaczskych. Sub anno Domini millesimo quadringentesimo sexagesimo nono feria quinta ipso die Ascensionis Domini (11 травня 1469 r.) facta est divisio perpetua per mfos. et gener. Michaelem de Buczacz Pltm. Podoi, et Captm. Colom., Andream Fridro de Plesschowycze Cstlm. Halic., Iacobum Buczaczski de Podhaycze et Paulum de Petrylow inter gener. Michaelem de Buczacz et Iohannem de ibidem fratres germanos heredes de Iaszlowyecz tali condicione, quod fratri seniori Michaeli cesserunt bona Iaszlowyecz et Czyrwonogrod, Olczedayow, Szereth, Dawydowcze alias Sypowcze super fluvio Szereth cum opidis, castris et villis ad eadem bona et castra pertinentibus et alia omnia bona in districtu Podol, incipiendo a fluvio dicto Stryppa sub vadio duorum milium marcarum. Item fratri iuniori Iohanni cesserunt bona Manasthiriska, Laczskye, Parchowa, Przewloką, Szopowa, Czernelycza cum opidis, fortaliciis, villis, ad eadem bona et ad curias seu predia pertinentibus in distr. Halic., Trebowl. et Cropensi sitis usque ad fluvium Stryppa. Et bona, que sunt super fluvio Stryppa tam Michaelis quam Iohannis, debent utifrui absque impedimentis partibus ex utroque. Et debent tenere hanc divisionem sub vadio duorum milium marcarum. Item Michael Iohanni debet apponere mille marcas per decursum duorum annorum hoc est a f. Nativ. Domi. prox, in duobus annis et hoc causa bonorum Manasthyryska cum villis, que sunt obligata. Et si Michael Iohanni mille marcas non dederit, extunc sibi debet dare intromissionem in Czyrwonogrod opidum et castrum et in villas ibidem pertinentes videlicet Vszczye, Worworczincze, Byedrzychowcze, Tłuste, Szwydowe, Blaszkowcze, Hvany et debet villas, que sunt ex istis villis invadiate, sibi Iohanni | eliberare. Et si non eliberaret, debet dare sibi Iohanni intromissionem in bona Popowcze cum villis ad ipsa pertinentibus videlicet Lethacze, Costhkowcze, Burgrabyncze, Sadkowcze, Kosthylowcze, Grzegorzowcze, Crzywa Lakа et cum Czyrvonogrod cum villis predictis, que non sunt invadiate. Item si Iohannes ob nonsolucionem Michaelis mille marcarum bona Manasthiryska cum villis pertinentibus deperderet, prout sunt domino Cola Halic. Succamer. obligata, extunc Iohannes castrum Czyrwonogrod cum opido et villis supradescriptis debet tenere modo hereditario tanquam divisione perpetua tam bona Regalia quam perpetua ad castrum et Popowcze pertinenda loco Manasthiryska. Item si Iohannes solus propriis suis Manasthiryska exemeret et Michael mille marcas sibi non daret, tunc Iohannes castrum Czyrwonogrod cum villis descriptis debet tenere modo obligatorio. Item si quis ex fratribus predictis in bonis eorum victus fuerit, dampnum erit amborum fratrum; si autem ex eis quiscunque in facto tali pigricia sua | vel incurabilitate vel unius alteri nollet subiuvare in expensis, extunc istius non curantis dampnum erit et hoc si protestatus coram fratribus senioribus et amicis fuerit. Et si iste, qui invexatus pro bonis fuerit, iure vel quovis modo alio suis propriis se defenderet, extunc ad ipsius simplicem assercionem ipse incurabilis solvere tenebitur. Item Iohannes hominibus Michaelis in opido Iaszlowyecz habitantibus, quoad edificandum tantum, in silvis et mericis ad.Sokolow spectantibus robora scindere admisit. Itera si Michael castrum Olczydayow non muniret et per Regem esset sibi receptum, dampnum erit Michaelis. Bona vero seu castra, que iacent in portubus et confiniis et super vel cittra fluvium Dnyastr marinis videlicet Carawl, Caczyebyeyow, Mayak, Czarnygrod, Balabky cum omnibus villis, teleoneis, portubus, marinis et piscaturis uterque ipsorum in solidum utifrueretur et indivise tenebunt usque ad exempcionem eorundem plenariam per Regiam Maiestatem vel cui Regia M. comiserit ad exemendum. Quam quidem summam inter se equali sorte partiri debent. Item omnes littes inter se mortificant. Quam divisionem debent tenere perpetuis temporibus sub vadio duorum milium marcarum et hoc | parti non (sic) tenenti mille et parti concordanti mille marcas pars non tenens debet succumbere. Et super hoc memoriale positum est, quod iudicium recepit.
* * *
Діялося у Коломиї в неділю, в день святого Юрія та Адальберта мучеників, року Божого 1469, у присутності вельможного та шляхетного Михайла Мужила, старости Коломийського і коморія, Романа Князедворського, Івана, війта Коломийського, Івашка Скомроцького, Навоя Лабати, Івашка Чагровського та багатьох інших свідків цієї справи.
Поділ маєтностей Бучацьких. Року Божого 1469, у четвер, у самий день Вознесіння Господнього (11 травня 1469 р.), було здійснено вічний поділ між вельможними та шляхетними Михайлом з Бучача, подільським підстаростою та коломийським старостою, Андрієм Фрідро з Плешовичів, галицьким каштеляном, Якубом Бучацьким з Підгаєць та Павлом з Петрилова, а також між шляхетними братами Михайлом з Бучача та Яном звідти ж, рідними братами, спадкоємцями Язловця.
За цією угодою старшому братові Михайлу відійшли маєтності: Язловець, Червоногород, Ольчедаєв, Серет, Давидівці (звані також Сипівці) над рікою Серет, разом із містечками, замками та селами, що належать до цих маєтків і замків, а також усі інші маєтки на Поділлі, починаючи від річки Стрипа, під заставу в дві тисячі марок.
Молодший брат Ян отримав маєтності: Монастириська, Ляцьке, Пархова, Приволока, Шопова, Чернелиці з містечками, фортецями, селами, що належать до цих маєтків та садиб у Галицькому, Теребовлянському і Коропецькому повітах аж до річки Стрипа. Землі, що лежать над річкою Стрипа, як Михайла, так і Яна, обидві сторони мають спільно використовувати без жодних перешкод. Поділ має зберігатися під заставу в дві тисячі марок.
Також Михайло зобов'язаний сплатити Янові тисячу гривень протягом двох років, починаючи від найближчого свята Різдва Господнього, за маєток Монастириська разом із селами, які були закладені. Якщо ж Михайло не виплатить цієї тисячі гривень Янові, то має надати йому право володіння містечком Червоногород, замком та прилеглими селами – Устя, Ворворищинці, Бедрихівці, Тлусте, Швидове, Блажківці, Гвани, а також зобов’язаний звільнити для нього від застави села, які були закладені.
Якщо ж цього не станеться, тоді Михайло мусить передати Янові маєток Попівці разом із селами, що до нього належать, а саме: Летачі, Кошилівці, Бурграбинці, Садківці, Костилівці, Григорівці, Крива Лука, а також Червоногород із вищезгаданими селами, які не перебувають у заставі.
У разі, якщо Ян через несплату Михайлом тисячі гривень втратить маєток Монастириська разом із селами, оскільки він перебуває в заставі у пана Колі, галицького підкоморія, тоді Ян отримає у спадкове володіння замок Червоногород із містечком та навколишніми селами замість Монастириська. Якщо ж Ян самостійно викупить Монастириська за власні кошти, а Михайло не сплатить йому тисячі гривень, тоді Ян отримує Червоногородський замок із вказаними селами у заставне володіння.
Якщо один із братів зазнає втрат у своїх маєтках, то збитки нестимуть обидва. Проте, якщо один із них не докладе жодних зусиль для відшкодування збитків або відмовиться допомагати іншому у витратах, тоді всі збитки лягають на того, хто не подбав про захист своїх земель. Якщо ж той, хто зазнав втрат, відстоїть свої права самостійно – судовим або іншим способом, то його брат, який ухилявся від допомоги, муситиме компенсувати йому витрати.
Янові дозволяється, щоб його люди, які мешкають у Язлівці, для будівництва вирубували дерева в лісах та на луках, що належать до Соколова. Якщо ж Михайло не укріпить замок Ольчедаїв і король його забере, то збитки нестиме тільки Михайло.
Щодо маєтків і замків, розташованих у портах, на кордонах, по обидва боки Дністра, а саме: Каравул, Качибеїв, Маяк, Чорногород, Балабки разом із селами, митницями, пристанями та рибними промислами – ними обидва брати мають користуватися спільно й неподільно, доки їх повністю не викупить королівська влада або особа, якій король доручить цей викуп. Отримані кошти вони повинні поділити між собою порівну.
Усі попередні суперечки між братами вважаються анульованими. Ця угода про поділ маєтків має зберігатися на всі часи під заставу в дві тисячі марок, причому сторона, що не дотримається угоди, муситиме сплатити іншій стороні тисячу гривень.
З цього приводу було складено документ, який має силу судового рішення.
