Король Казимир IV дозволяє подільському підстролію Янові Кірдею викупити села Борек та Длотове теребовлянського повіту з рук шл.Яна Скутка та село Чорнокунці подільської землі з рук шл.Барбари Рихчицької. Троки, 26 лютого 1473 р.

Копія: AGAD, MK 12, f.132v;
Регеста: MRPS I, №999;
Заголовок: Johannis Kyerdey.

Король Александр посвідчує Катерині Рихчицькій з Рихчича, що вона подарувала третю частину суми, які вона має записані на королівських маєтках, тобто: Чорнокунці, Дамбківці* та Лопотівці у кам’янецькому повіті, рідній сестрі своїй Анні з того ж Рихчича, дружині Яна Міляновського, львівського підчашія та королівського придворного. Сандомир, 21 травня 1502 року

Копія: AGAD, MK 17, f.364v;
Регеста: MRPS III, №518.

Король Владислав ІІІ записує Подільському підкоморію Янушу Кірдеєвичу 150 гривень на с.Давидківці на р.Нічлава у Скальському повіті, Чорнокінці та Іляшівці на р.Дністер у Кам’янецькому повіті Подільської землі. Сонч, 20 квітня 1440 року

Згадка: AGAD. – tzw.ML. – IV B. - Sygn.17. – f.37-37v;

Регеста: Михайловський В. Надання земельної власності у Подільському воєводстві за панування Владислава ІІІ (1434-1444) . - с.254;

Публікація: ZDM. – Cz.VIII. - №2269. – s.90-91.

 

Король Александр затверджує Катерині з Рихчича, послушниці монастиря святої Агнес, що знаходиться поза мурами Кракова, дарування Янові Мілановському, львівському підчашієві, всіх своїх маєтків, а саме: Чорнокінці, Давидківці, Лопотівці та інших; понад того третю частину сум записаних на тих же селах сестрі своїй Анні, дружині згаданого Яна. Краків, 29 квітня 1502 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.17. - f.365;
Регеста: MRPS. - p.III. - №469;
Заголовок копіїста: Plenipotencia Joannis Milanowski.

Король Сигізмунд Август дає згоду Павлові Яцимірському, королівському придворному, на викуп містечка Давидківці (колись Лехнівці звалося) разом з селами: Чорнокунці, Залясовці, Лехнівці, Висядки, Свідерово та Рогізна в Повіті Кам’янецькому, з рук спадкоємців Героніма Лянцкоронського, старости Скальського; та надає той маєток в доживоття. В Любліні на сеймі, 18 січня 1569 року

Копія: AGAD, MK 105, f.3v-4;

Регеста: MRPS V, №9986;

Заголовок копіїста: Consensus cum aduitalitate generosi Pauli Jaczimirski super bona Dawidkowcze, Czarnokuicze, Zaliassowcze etc.

Гуцульська сотня УСС здобуває перехід через Збруч

Дня 19.07.1917 рушила наша гуцульська сотня УСС із Золотої Липи офензивою вперед. Напрям був на Куропатники – Збриж. На цей раз приділено нас до 35-го золочівського пішого полку. Сотня числила неспона 200 стрільців, крім того, відділ скорострілів.

ДОПОВІДНА ЗАПИСКА КАМ`ЯНЕЦЬ- ПОДІЛЬСЬКОГО ОБКОМУ ПАРТІЇ ЦК КП(б)У ПРО ЛІКВІДАЦІЮ КАМ`ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОГО ОКРУЖНОГО ПРОВОДУ ОУН

№ 232-с 3 травня 1952 р.

Совершенно секретно

Секретарю ЦК КП(б) Украины

товарищу МЕЛЬНИКОВУ Л. Г.

ДОКЛАДНАЯ ЗАПИСКА

В дополнение к нашим информациям № 57-с от 31.1.1952 года и № 121-с от 12.ІІІ.1952103 года о борьбе с ОУНовским подпольем сообщаем, выполняя намеченные мероприятия по ликвидации остатков бандитско-оуновского подполья:

1. С 20 в ночь на 21.IV сего года нами в Ставищанском районе Киевской области были захвачены живыми руководитель бандитской группы ОУН Каменец-Подольского окружного "провода" ОУН "Кобзарь" и его боевик "Богдан". У захваченных бандитов изъято оружие, боеприпасы, документы, представляющие оперативную ценность. Допросами бандитов установлено, что они базировались и проводили свою националистическую деятельность главным образом в Ставищанском и Белоцерковском районах Киевской области. Там они имели ряд явочных и бандитских конспиративных квартир и несколько схронов. Захваченные бандиты в районах базирования занимались грабежами сельских коопераций.

Учитывая, что преступная деятельность захваченных бандитов совершалась в основном на территории Киевской области, они для дальнейшего ведения следствия переданы следственной части МГБ УССР.

2. В ночь с 25 на 26 апреля сего года в результате осуществленной комбинации нами были выведены из Тернопольской области в село Кадиевцы Каменец-Подольского района и захвачены живыми Чертковский надрайонный "проводник" ОУН, известный террорист "Клим" – Ярчук Михаил Васильевич, 1921 года рождения, уроженец села Иванково Скала-Подольского района Тернопольской области (в подполье с 1944 г.) и руководитель технического звена надрайонного "провода" ОУН "Неплюй" по фамилии Гнибида Владимир Васильевич, 1922 года рождения, уроженец с. Иванковцы Скала-Подольского района Тернопольской области (в банде с 1944 года).

У захваченных бандитов изъято оружие и документы. "Клим" и "Неплюй" дают развернутые показания о бандитских убежищах и других звеньях ОУН, подчиненных "Климу" как надрайонному "проводнику", а также о своей преступной диверсионно-террористической деятельности.

В ночь с 28 на 29 апреля сего года оперативной группой во главе с начальником областного управления МГБ т. Руденко М. Л. в результате осуществленной комбинации выведены из Киевской области в село Майдан-Александровский Летичевского района Каменец-Подольской области и захвачены живыми руководитель бандитско-националистической группы в Киевской области "Черник" – Колесник Петр Михайлович, 1927 года рождения, уроженец села Великие Чернокинцы Пробижнянского района Тернопольской области, в банде ОУН с 1944 г.

На востоке Украины с 1948 года. "Черник" с мая 1951 года и до последнего времени действовал в Уманском, Христиновском и Ладыженском районах Киевской области. До этого был на территории Винницкой области, в Жмеринском, Литинском, Винницком и Калиновском

районах. Вместе с "Черником" захвачен бандит ОУН "Змагун" – Юркевич Владимир Семенович, 1919 года рождения, уроженец с. Носово Подгаецкого района Тернопольской области. В ОУН и на нелегальном положении находился с 1943 года, а на востоке Украины действовал с 1949 года. У захваченных бандитов изъято также оружие, боеприпасы и ОУНовские документы.

Таким образом, ликвидацией главаря бандитской группы в Киевской области "Кобзаря" и его боевика "Богдана", а также ликвидацией бандитской группы ОУН "Черника" и его боевика

"Змагуна" полностью завершен разгром так называемого Каменец-Подольского окружного "провода" ОУН в Каменец-Подольской, а также в Винницкой и Киевской областях.

Секретарь обкома КП(б)У                                                                       (В. Бегма)
_________________________________________________________________________________Оригінал: ЦДАГО, ф 1, оп. 24, спр. 1718, арк. 79–81. Оригінал.
Опубл.: Літопис УПА. Нова серія. - Том 7. - с.473-475

Король надає згоду Яну Мілановському на купівлю сіл Чорнокунці, Лопотівці та Давитково з рук Яна Ріхчицького, 3 грудня 1507 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.23. - f.191;
Регеста: MRPS. - p.IV. - v.1. - №214;

Заголовок копіїста: Consensus nobilis Joannis Milanowski exemensi certas sortes villarum proxime infrascriptarum.

Anno, quo supra, feria sexta proxima post festum sancti Andrea apostoli, datus est consensus nobili Joanni Myelanowsky exemendi sortes certas in villis Czarnokonyczye, Lopotowcze, et Dawythkowo de manibus nobilis Joannis Rychczycy et deodicate Katherine professe cenobi sancte Agnetis Cracoviensis germanorum, tenutariorum sortium predictarum; in forma solita.

На сеймі в Пйотркові, 18 січня 1548 р. Король Сигізмунд І поновлює Яну Ріхчицькому, камьонецькому старості, давню потерту грамоту його предків на володіння на дідичному праві маєтками Чорнокунці, Лопотовці, Стур та спустошені Давидківці, що знаходяться на річці Нічлава та Сарник

Копія: AGAD, MK 74, f.29-30;

Регеста: MRPS IV, №23062;

Заголовок копіїста: Renouatio priuilegii vetustate iam atriti generosi Joannis Richczicki, capitanei Camionacensis, super bona Czarnokvncza possessionata et Lopotowcze, Stur, Panthkouicze in possessionata consistentia super riuulis Noczlawa et Sarnek.

Запис в книзі галицького земського суду про поділ синами Януша Кердеєвича батьківського маєтку. Теребовля, 16 липня 1449 року

Оригінал: ЦДІАУЛ, ф.6;

Публікація: Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Aleksandra hr. Stadnickiego. - T.12. - №CXV . - s.217-218

Король, на звернення Яна Мілановського, львівського чашника, підтверджує лист Казимира IV від 6 жовтня 1456 року про запис суми на село Чорнокунці в Скальському повіті, 24 жовтня 1505 року

Король записує Зигмунду Кірдею з Оринина 100 гривень на село Чорнокунці Скальського повіту, 29 жовтня 1456 року

Casimirus rex Sigismundo Kerdey de Ozimino 100 marcas super villa Czrnochoucze inscribit

запис в Коронній метриці: AGAD. - MK. - Sygn.11. - s.248
Регеста опубл.: Matricularum Regni Poloniae summaria. - pars.I. - №362 

Миколай Лянцкоронський з Бжезя, підкоморій кам’янецький записує сину своєму Станіславу Лянцкоронському маєток в Подільському воєводстві, повітах кам’янецькому та скальському: містечко Лехнівці, що зараз називається Давидківці з селами Чорнокунці, Висядки, Сведерово, спустошена Рогізна та Лосяч, що на грунтах попереднього села засноване, а також село Біла в тому ж повіті. 20 березня 1597 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.141. - f.80v - 81v

Oppidum Lechnowcze seu Dauidkowcze cum villis infrascriptis Stan[islao] Lanckorunski confert[ur].

Sigismundus etc. Significamus etc. Quia nos merita generosi olim Nicolai Lanckorunski de Brzezie, succamerarii Camenecen[si] grata nobis esse benignani[que] rationem eor[um] a nobis haberi declaran[] vel peculiari quod gratiam nostra studio posteritati ipsius benigde facere volumus. Qua propter cum bona nostra in palatinatum Podoliae et districtum Camenecensis sive Scalensis posita […] oppidum Jechnowcze nunc vo[catur] Dauidkowcze nuncupatam et villam Czornokuncze, Wiissiadki, Swederowo, Rogozno desertam et Losiacza ad penes in eodem fundo locata, antiquis summis onerata necnon bona villam Bila in eodem district consisten[..], mensam nostra debera post obitum[..]dusti olim generosi Nicolai Lanckorunski ad dispositionem nostrum deuenissent eadem ipsa bona generoso Stanislao Lanckorunski de eadem Brzezie filio ipsius, donat et conferen[] esse putanimus vti quidem damus et conferimus praesentibus litteris nostris. Quia bona omnia [..] nominate is ipse generosus Stanislaus Lanckorunski cum omnibus eorum attinentiis alias vrocziskami ad specificatas, summis oneratas et villam Lossiacza ibidem fundatam nec non villam Billa mensa[] nostra liberam cum [que] reditibus, commodis, fructibus, ac emolument[] vniversis, nullis penitus except[] ita vt gratitas specialitati et speciatitas gratitati in nullo deroget tenebit, habebit, possidebit, [usque?] vtifruetur, pacifice et quiete ad vitam suam eam partem summam quam ex legume praescripto debebit, nobis et Reipub[lica] remmittere et condonare prout remittit et condonat iam ex nunc praesentib[us] de bonis autem villam Bila liberis nihil nobis et [Thesauro?] nostro de tribus proventuum partibus respondebit [..]ter quartam Reipub[] debitam, singulis annis ab eo Raua[] dependendam. Promittimus aut nostro et sermor[] succoribus nostrorum regnum Poloniae nomine non esse nos praedictum generosum Stanislaum Lanczkorunski a posessione et vtu eorum bonorum omnium amoturos alienaturos aut redempturos neque ad id facien[] potestatem cuiquam daturos, etiam si id granissima quadlibet nostra Reipub[] necessitas esslagitaret sed saluum ius aduitalicium ipsi vna cum serenissimis successoribus nostris praestituros esse. [Co?] vero vita defundo cum successoribus eius residua summam par[..] in bonis obligatis inscripta exoluta fuerit disposition bonorum nobis cedet. Juribus nostris Reipub[] et Eccla[] catholica salvis ibi semper manen[]. In cuius rei fidem etc. Datum Varszauiae in conuentu regni nostril generali, die ae anno quo supra.

Sigismundus rex.

Покази чиншових шляхтичів Сумиславських по звинуваченню одного з них в крадіжці срібних речей; цими показами виясняється праву суду та розправи поміщиків над живучими в їх маєтках шляхтою, 14 лютого 1759 року

Король Владислав ІІІ Ягайло надає шляхтичу Андрію з Бапшина села Чорнокунці й Криве в скальському повіті, 17 липня 1413 року

Копія: AGAD, MK 11,  k.180;

Публікація: Записки наукового товариства ім.Шевченка. Т.63. Кн.1. - с17-18

Щаслива розправа з татарами Його Милості Пана Станіслава Конєцпольського польного гетьмана коронного на Поділлі, поблизу Шманьківців у році 1624, 6-го лютого

27 січня. Прибіг Казадзі - шпигун, сповіщаючи про поганців [язичників], оцінивши їх у п'ятнадцять тисяч, а з деякими з них він, мовляв, в п'ятницю в Сороці полуднують.

Розіслав тут же пан Гетьман універсали в роти, щоб якомога швидше під Берлінці стягувалися, а інші універсали в міста відправив, люд застерігаючи, і приватні листи товаришам, викликаючи їх до себе, так як з боку Могильова очікували цих поганців, але вони Прутом йшли до Язловця. Рушив тоді Пан Гетьман до Скали (містечко, замок і староство поблизу Збруча), куди також чимало рот стягнув, і друзів з хорошою провізією.