четвер, 19 квітня 2018 р.

Король Владислав ІІІ Ягайло надає шляхтичу Андрію з Бапшина села Чорнокунці й Криве в скальському повіті, 17 липня 1413 року

Копія: AGAD, MK 11,  k.180;
Публікація: Записки наукового товариства ім.Шевченка. Т.63. Кн.1. - с17-18



In nomine Domini. Arnen. Ad rei memoriam sempiternam. Licet regie maiestatis circumspecta benignitas universorum fidelium suorum ac fidedignorum obsequia prospicere et dignis digna premia uberius ampliare ex innata sibi clemencia salutis teneatur intercedere et ad illa improtectus et comoda quadam speciali prerogativa favoris dig­nanter intendit, quos approbate fidei constancia et indefesse probita­tis obsequium reddit acceptari, ut eo ceteri fideles regni nostri sumant exemplum commendabile, ut sicut pre ceteris singularibus fidelitatum insigniis claruerunt, sic non immerito praeveniri gaudeant singulari mu­nere gaudiorum, sane considerantes clare fidei studia et laboris inde­fessi solerciam, quibus nobilis Andreas de Bapschino fidelis noster dilectus, ad nostros et regni nostri Polonie instaurandos honores multe diligende conatibus fidelissime laboravit et adhuc continuato studio nobis ampliora fidelitatum obsequia poterit in futurum prestancius exhibere, quorum intuitu volentes eundem specialis gracie prero­gativa prosequi et ad obsequendum nobis, ut dignum arbitramur, in antea reddere prompeiorem, igitur noverint tam presentes, quam fu­turi, quibus expedit universis, quod nos Vladislaus, Dei gracia, rex Polonie, Lithwanie princeps et heres Russie etc., considerantes digna, grata fideliaque servicia nobis et regno nostro per fidelem nostrum Andream exhibita et impensa multipliciter et constanter, et in futurum cum sua posteritate ad ampliora servicia se offert promptum et paratum, ne itaque tante serviciorum promtitudinem nostra regia serenitas ali­qualiter pertransire videatur, exnunc eidem Andree et suis posteris duas villas nostras videlicet Czarnokunczc et Krzywe, sitas in terra nostra Podoliensi et in districtu nostro Scalunczyensi, cum omnibus et singulis villarum predictarum utilitatibus, censibus, fructibus, redditibus, pro­ventibus, aquis, pratis, campis, pascuis, silvis, nemoribus, virgultis, gaiis, quercetis, mericis, rubetis, borris, mellificiis, venacionibus, aucu­pationibus, aquis, earum decursibus, piscinis, molendinis, emolumentis, piscaturis, lacubus, stagnis, paludibus ac quibusvis pertinendis, obvencionibus et appendiis universis, ad ipsas villas supradictas quomodolibet spectantibus, quibuscunque nominibus censeantur, nullis penitus exclusis, prout predicte ville in suis metis et graniciis et gadibus ab antiquo longe lateque circumferencialiter limitate sunt et di stincte, damus, conferimus et donamus donatione perpetua et irre­vocabili, perpetuis temporibus duratura, appropriamus sibi et suis successoribus tenendum, habendum, possidendum et pro sua suorumque posterorum voluntate quomodolibet libere commutandum, vendendum. Racione cuius donationis suprascriptus Andreas et sui legittimi succe­ssores, quocienscunque necesse fuerit, cum una hasta et uno sagittario ad quamlibet generalem expedicionem, iuxta ritum et consuetudinem alio­rum nostrorum baronum, nobilium regni nostri Polonie, nobis et nost­ris legitiimis successoribus servire perpetuis temporibus sint astricti. Actum et datum Cracovie in die sancti Alexii, per manus venerabilis domini Donyn, vicecancellarii regni Polonie et prepositi sancti Floriani extra muros cracovienses, anno Domini millesimo quadringentesimo tredecimo, presentibus: reverendissimo in Christo patre Alberto cracoviensi episcopo, magnifico ac strenuis: Sandivogio de Ostrorog poznaniensi, Iohanne de Tharnow cracoviensi, Nicolao de Michalow sandorniriensi, Iacobo de Conyeczpolye siradiensi et Mathia de Labyschyn brzestensi pallat inis etc. In quorum omnium testim onium et robur perpetue firmitatis sigillum nostrum presentibus est appensum.


*  *  *

В ім’я Господа. Амінь. На вічну пам’ять. Оскільки проникливе милосердя королівської величності покликане підтримувати всіх своїх вірних підданих і нагороджувати їх достойною винагородою, воно також повинно особливо піклуватися про тих, хто відзначився своєю незмінною відданістю та невтомною службою, щоб їхній приклад став взірцем для інших вірних нашого королівства. Тож, як вони вирізнялися своєю особливою вірністю, так і нехай справедливо радіють заслуженій винагороді.

Беручи до уваги прояви щирої відданості та невтомну старанність, з якими шляхетний Андрій з Бабшина, наш вірний і улюблений підданий, доклав великих зусиль для підтримання честі нашої та нашого королівства Польщі й надалі продовжує свою службу, маючи змогу ще значніше прислужитися нам у майбутньому, ми, бажаючи нагородити його особливою королівською милістю та зробити ще більш готовим до служби, повідомляємо всім, як теперішнім, так і майбутнім поколінням, що ми, Владислав, з Божої ласки король Польщі, великий князь Литовський і спадкоємець Русі тощо, беручи до уваги його численні та віддані послуги, які він і його нащадки нам надавали й надалі готові надавати, аби не знехтувати такою відданістю, даруємо йому та його спадкоємцям два наших королівських села – Чорнокінці та Криве, розташовані в нашій Подільській землі, у нашому Скальському повіті, разом із усіма їхніми вигодами, доходами, зборами, полями, луками, пасовищами, лісами, гаями, дібровами, борами, чагарниками, пасіками, мисливськими та рибальськими угіддями, водами, їхніми потоками, млинами, озерами, болотами та всіма іншими належностями та прибутками, які будь-яким чином віддавна до цих сіл належать.

Даруємо, передаємо й закріплюємо їх за ним та його нащадками у вічне й незмінне володіння, дозволяючи йому та його нащадкам утримувати, володіти, користуватися та розпоряджатися цими землями на власний розсуд – обмінювати, продавати та відчужувати.

На підставі цієї дарчої грамоти зазначений Андрій та його законні спадкоємці зобов’язуються, коли цього вимагатимуть обставини, виставляти одного списника та одного лучника для кожного загального військового походу, за зразком і звичаєм інших наших баронів і шляхти королівства Польщі, та служити нам і нашим законним наступникам у вічні часи.

Вчинено і видано в Кракові, у день святого Олексія, рукою преподобного пана Донина, віце-канцлера королівства Польщі та пробста святого Флоріана за межами Кракова, року Божого 1413, у присутності: найпреподобнішого в Христі отця Альберта, єпископа краківського, а також шляхетних і відважних мужів – Сандівоя з Остророга, воєводи познанського, Іоанна з Тарнова, воєводи краківського, Миколая з Міхалова, воєводи сандомирського, Якова з Конєцполя, воєводи серадзького, та Матвія з Лабиша, воєводи бжесцького, та інших.

На підтвердження цього й на вічну міцність справи дана ця грамота, скріплена нашою печаткою.