Копія: AGAD, MK, Sygn.10, f.30-30v;
Регеста: MRPS, p.I, №45;
Публікація: Архив Юго-Западной Россіи. - Часть 5. Том 2. - с.6-8
Заголовок копіїста: Littеre iuris theutonici super oppidum Smotrzicz.
In nomine Domini amen. Ad perpetuam rei memoriam. Ne error oblivionis gestis sub tempore versantibus in posterum pariat detrimentum, alta regum et principum decreverunt consilia ex literarum apicibus et testium annotationibus perennari, ne lapsu temporis evanescant.
Proinde nos, Casimirus tercius, Dei gratia rex Poloniae, nec non terrarum: Cameneciae, Sandomiriae, Sieradiae, Lenciciae, Сujaviae, magnus dux Lithuamae et haeres Russiae, Significamus praesentium tenore, quibus expedit, universis, praesentibus et futuris, qpomodo pro parte oppidanorum de Smotrycz petitio nostrae majestati humiliter continebat, quatenus praedictum oppidum Smotrycz, una cum sibi adjacente totali suburbio, de jure polonico in jus theutonicum transferre dignaremur gratiose. Nos etc. hujusmodi ipsorum, petitionibus tanquam, justis, benigniter acclinati, cupientesque dicti nostri oppidi conditionem facere meliorem, ut tempore nostri felicis regiminis sentiat, se incrementa recepisse, atque gentium multitudine valeat abundari, ipsum oppidum, cum totali ejus suburbio, in terris Podoliae et districtu Camenecensi situm, prout in suis methis et limitibus antiquis longe, late et circumferentipnaliter est limitatum et distinctum, et ex jure polonico in jus theutonicum et quovis alio transtulimus, perpetuo duraturum, removentes ibidem jura polonicalia, modos et consuetudines universas, quae ipsum jus theutonicum plerumque consueverunt perturbare;
eximimus insuper et perpetuo liberamus omnes et singulos oppidanos et incolas oppidi praedicti et ejus suburbii ab omni jurisdictione et potestate omnium regni nostri palatinorum, castellanorum, capitaneorum, judicum, subjudicum, camerariorum ac aliorum dignitariorum et ministerialium eorundem, ut coram ipsis aut ipsorum aliquo, pro causis magnis, sive parvis, factis furti, incendii et mutilationis membrorum ac aliis quibusvis enormibus citati, nminime respondebut, nec aliquas paenas solvere tenebuntur; sed oppidani praedicti coram suo advocato, pro tempore existenti, advocatus vero coram nobis aut nostro judicio generali, dum per nostram literam, sigillo nostro sigilatam, advocatus fuerit adcitatus, et hoc, si in reddenda justitia fuerit negligens et remissus, tunc non aliter, quam jure suo theutonico praedicta, omnibus de se querulajntibus respondere sit adstrictus; in causis autem criminalibus, sive capitalibus, superius expressis, advocato oppidi praedicti, qui pro tempore fuerit, judicandi, sententiandi, puniendi, corrigendi, plectendi, plenam domus et omnimodam concedimus tenore, praesentium facultatem, prout hac ipsa in jus theutonicum, in omnibus suis conditionibus, articulis, punctis et clausulis postulat et requirit, juribus semper salvis.
Actum in Kamieniec, feria quinta, die Assumptionis Mariae Virginis gloriosae, anno Domini millesimo quadringentesimo quadragesimo octavo, praesentibus magnificis ac generosis: Johanne de Cyrdow, castellano et capitaneo Cracoviensi; Petro de Shamotuli Calisiensi; Dobrogosto de Ostrog, Camenecensi; Hinco de Rogovo, Raspiriensi - castellanis; Bartholomeo de Bon, judice; Johanne Beyhradh de Mokrsko, vexillifere - Cracoviensis et aliis multis, fide dignis testibus ad praemissa. Datum per manus magnificorum: Joannis de Koniecpole, cancellarii; Petri de Szczecotino, vicecancellarii regni Poloniae, sincere nobis dilectorum.
Proinde nos, Casimirus tercius, Dei gratia rex Poloniae, nec non terrarum: Cameneciae, Sandomiriae, Sieradiae, Lenciciae, Сujaviae, magnus dux Lithuamae et haeres Russiae, Significamus praesentium tenore, quibus expedit, universis, praesentibus et futuris, qpomodo pro parte oppidanorum de Smotrycz petitio nostrae majestati humiliter continebat, quatenus praedictum oppidum Smotrycz, una cum sibi adjacente totali suburbio, de jure polonico in jus theutonicum transferre dignaremur gratiose. Nos etc. hujusmodi ipsorum, petitionibus tanquam, justis, benigniter acclinati, cupientesque dicti nostri oppidi conditionem facere meliorem, ut tempore nostri felicis regiminis sentiat, se incrementa recepisse, atque gentium multitudine valeat abundari, ipsum oppidum, cum totali ejus suburbio, in terris Podoliae et districtu Camenecensi situm, prout in suis methis et limitibus antiquis longe, late et circumferentipnaliter est limitatum et distinctum, et ex jure polonico in jus theutonicum et quovis alio transtulimus, perpetuo duraturum, removentes ibidem jura polonicalia, modos et consuetudines universas, quae ipsum jus theutonicum plerumque consueverunt perturbare;
eximimus insuper et perpetuo liberamus omnes et singulos oppidanos et incolas oppidi praedicti et ejus suburbii ab omni jurisdictione et potestate omnium regni nostri palatinorum, castellanorum, capitaneorum, judicum, subjudicum, camerariorum ac aliorum dignitariorum et ministerialium eorundem, ut coram ipsis aut ipsorum aliquo, pro causis magnis, sive parvis, factis furti, incendii et mutilationis membrorum ac aliis quibusvis enormibus citati, nminime respondebut, nec aliquas paenas solvere tenebuntur; sed oppidani praedicti coram suo advocato, pro tempore existenti, advocatus vero coram nobis aut nostro judicio generali, dum per nostram literam, sigillo nostro sigilatam, advocatus fuerit adcitatus, et hoc, si in reddenda justitia fuerit negligens et remissus, tunc non aliter, quam jure suo theutonico praedicta, omnibus de se querulajntibus respondere sit adstrictus; in causis autem criminalibus, sive capitalibus, superius expressis, advocato oppidi praedicti, qui pro tempore fuerit, judicandi, sententiandi, puniendi, corrigendi, plectendi, plenam domus et omnimodam concedimus tenore, praesentium facultatem, prout hac ipsa in jus theutonicum, in omnibus suis conditionibus, articulis, punctis et clausulis postulat et requirit, juribus semper salvis.
Actum in Kamieniec, feria quinta, die Assumptionis Mariae Virginis gloriosae, anno Domini millesimo quadringentesimo quadragesimo octavo, praesentibus magnificis ac generosis: Johanne de Cyrdow, castellano et capitaneo Cracoviensi; Petro de Shamotuli Calisiensi; Dobrogosto de Ostrog, Camenecensi; Hinco de Rogovo, Raspiriensi - castellanis; Bartholomeo de Bon, judice; Johanne Beyhradh de Mokrsko, vexillifere - Cracoviensis et aliis multis, fide dignis testibus ad praemissa. Datum per manus magnificorum: Joannis de Koniecpole, cancellarii; Petri de Szczecotino, vicecancellarii regni Poloniae, sincere nobis dilectorum.
Relatio magnifici Joannis de Koniecpole,
regni Poloniae cancellarii et capitanei Siederadiensis.
___________________________________________________________________________________
Переклад
В ім’я Господа, амінь. Для вічної пам’яті справи. З помилкою через забуття, з втратами в майбутньому, історичні події з часом зникають, через це високі рішення королів та володарів постановляють, щоб усі їхні грамоти і записи свідків історичні події увічнювали.
Тому ми, Казимир IV, божою милістю король Польщі, а також земель: Кам’янецької, Сандомирської, Сєрадської, Лянчицької, Куявії, великий князь Литви та спадкоємець Руси, змістом даної грамоти, повідомляємо усім, як сучасникам, так і прийдешнім, що частина міщан Смотрича звернулися до нашої величності, низько вклонившись, та просили, щоб місто вищезгадане Смотрич разом зі всіма передмістями його, з права польського на право німецьке ми перевели, для його блага. Ми, взявши до уваги прохання цих міщан, бажаючи щоб місто розвивалось та процвітало, прихиляємося до прохання та переводимо це місто, що в Подільському воєводстві знаходиться, з права польського на право німецьке, навічно його даємо та усуваємо польське та всі інші права, які б цьому німецькому перешкоджали.
Також звільняємо всіх та кожного зокрема міщанина та мешканця цього міста та передмістя від юрисдикції всіх наших королівських воєвод, каштелянів, старост, суддів та підсудків, коморіїв та будь-яких інших урядників, яким би іменем вони не назвались; та щоб міщани згадані перед ними у великих та малих справах не відповідали, а завжди лише перед своїм війтом, а війт – перед нами, або нашим старостою, і тільки при умові, що війт буде запрошений або викликаний нашою, або старости грамотою з печаткою; в справах кримінальних, або будь-яких інших, які виникають, війтові згаданого міста, надається повне право судити, виносити вироки, карати та вирішувати так, як вимагає німецьке право у всіх свої положеннях, артикулах, пунктах та клаузулах.
Діялося в Кам’янці, п’ятого дня тижня на свято Внебовзяття пресвятої діви Марії, року Господнього тисяча чотириста сорок восьмого, в присутності вельможних та шляхетних: Яна з Кирдова, каштеляна та старости краківського; Петра з Шамотуля, галицького; Доброгоста з Острога, кам’янецього; Гінка з Рогова – каштеляна; Бартоломея з Бона, судді; Яна Беярда з Мокрска, хорунжого краківсього, та інших гідних поваги до довіри. Дано з рук вельможного Яна з Конєцполя, канцлера, та Петра з Щекотина, підканцлера королівства Польського.
Тому ми, Казимир IV, божою милістю король Польщі, а також земель: Кам’янецької, Сандомирської, Сєрадської, Лянчицької, Куявії, великий князь Литви та спадкоємець Руси, змістом даної грамоти, повідомляємо усім, як сучасникам, так і прийдешнім, що частина міщан Смотрича звернулися до нашої величності, низько вклонившись, та просили, щоб місто вищезгадане Смотрич разом зі всіма передмістями його, з права польського на право німецьке ми перевели, для його блага. Ми, взявши до уваги прохання цих міщан, бажаючи щоб місто розвивалось та процвітало, прихиляємося до прохання та переводимо це місто, що в Подільському воєводстві знаходиться, з права польського на право німецьке, навічно його даємо та усуваємо польське та всі інші права, які б цьому німецькому перешкоджали.
Також звільняємо всіх та кожного зокрема міщанина та мешканця цього міста та передмістя від юрисдикції всіх наших королівських воєвод, каштелянів, старост, суддів та підсудків, коморіїв та будь-яких інших урядників, яким би іменем вони не назвались; та щоб міщани згадані перед ними у великих та малих справах не відповідали, а завжди лише перед своїм війтом, а війт – перед нами, або нашим старостою, і тільки при умові, що війт буде запрошений або викликаний нашою, або старости грамотою з печаткою; в справах кримінальних, або будь-яких інших, які виникають, війтові згаданого міста, надається повне право судити, виносити вироки, карати та вирішувати так, як вимагає німецьке право у всіх свої положеннях, артикулах, пунктах та клаузулах.
Діялося в Кам’янці, п’ятого дня тижня на свято Внебовзяття пресвятої діви Марії, року Господнього тисяча чотириста сорок восьмого, в присутності вельможних та шляхетних: Яна з Кирдова, каштеляна та старости краківського; Петра з Шамотуля, галицького; Доброгоста з Острога, кам’янецього; Гінка з Рогова – каштеляна; Бартоломея з Бона, судді; Яна Беярда з Мокрска, хорунжого краківсього, та інших гідних поваги до довіри. Дано з рук вельможного Яна з Конєцполя, канцлера, та Петра з Щекотина, підканцлера королівства Польського.
