Львівський підкоморій Войцех Мясковський, з одного боку, та Зузана Коженьовська з чоловіком Прокопом Подфіліпським, з іншого, на основі повної взаємної згоди касують свою попередню угоду від 11 липня 1643 року, яка була скріплена заставою у 1 400 флоринів, та звільняють одне одного від будь-яких подальших претензій. Кам'янець, 27 серпня 1643 року

 Оригінал: ЦДІАУК, ф.38, оп.1, спр.19, ст.405-406.

Зузана Коженьовська, дочка покійного кам'янецького земського коморія Миколая Коженьовського, разом із чоловіком Прокопом Подфіліпським офіційно засвідчують отримання 1400 польських флоринів боргу від львівського підкоморія Войцеха Мясковського та повністю касують боргове зобов'язання проти нього. Кам'янець, 27 серпня 1643 року

 Оригінал: ЦДІАУК, ф.38, оп.1, спр.19, ст.404-405.

Король розширює права Войцеха Мясковського на села Лосяч, Давидківці та Блажеїв також і на його дружину Катерину, 31 березня 1642 року

Копія: AGAD. - Mk. - Sygn.187. - f.196v - 197v;

Регеста: Варшава, 31 березня 1642 року. Король затверджує та дозволяє записати до актів канцелярії коронної свій документ, що даний ним у Варшаві 10 жовтня 1641 року, підписаний ним самим та Яном Гембіцькми, секретарем його королівської милості. В тому акті Владислав IV визнає заслуги Войцеха Мясковського*, підкоморія землі львівської, дворянина та стольника й.к.м., розширює його пожиттєві права на села Лосяч, Давидківці та Блажеївка, що також називається Слобода Давидківська, в Подільському воєводстві, повіті кам’янецькому, на дружину його Катерину Хотецьку. Мясковський заслужив це у війнах інфлянській, московській, а також проти татар та турків. Реляція канцлера [Петра Гембінського] // Summariusz metryki koronnej. MK 187. - №111/3764;

Заголовок копіїста: Olata communicationis iuris super villas Losiacza, Dawidkowice et Blazeiowka generosae Catherinae Chotecka generosi Miaskowski consorti.

*Войцех Мясковський гербу Леліва, дворянин королівський 1607, підстолій кам’янецький 1621-1625, стольник кам’янецький 1625-1637, підкоморій львівський 1637-1653, староста копайгородський 1637, помер 1654 року. // Urzędnicy Podolscy XIV–XVIII wieku: spisy / Opracowali:Eugeniusz Janas, Witold Kłaczewski, Janusz Kurtyka, Anna Sochacka; Pod redakcja Antoniego Gąsiorowskiego. Polska akademia nauk. Biblioteka Kόrnika; Instytut historii. – Kόrnik, 1998. – с.219

Регест листу М’ясківського до королевича Карла-Фердинанда, травень 1651 року

9 полонених козаків, яких привів Забуський, одностайно твердять, що Хмельницький вже на тернопільських полях став і йде проти нас. Ми укріпили бернардинський кляштор і посадили там піхоту. Козаки й татари чинять шкоди під Кам’янцем-Подільським. Вони попалили Дунайгород, Смотрич, Скалу, Борщів та інших немало, вчинивши наскок до самих Бережан.

Опубл.: Джерела з історії Національно-визвольної війни українського народу 1648–1658 рр. – Т. 2: (1650–1651 рр.) / Упорядн. о. Ю. Мицик. – К., 2013. – с.560