Опрацьовуючи різні джерела до історії наших сіл багато мені попадало в руки документів де фігурувало село Давидківці, Чортківського району. Оскільки Давидківці трохи не в моїх інтересах, то документи я відкладав в «довгий ящик» на потім, з метою можливої публікації. Якось пізніше, я ще раз взявся ретельно «просканувати» географічний показник реєстру регестів Коронної метрики[1]. Тут я і знайшов населений пункт з дуже схожою назвою - Давидівці (лат. Dauydowcze), оскільки писарі часто перекручували українські назви, то вирішив перевірити що ж там за документ. А документ там вельми цікавий, - король Сигізмунд Старий підтверджував два документи Єжи Язловецькому на ті Давидівці[2]. Язловецький крім того що був героєм свого часу[3] мав ще і якісь зачіпки з скалецьким старостою за Давидківці[4] (ті що зараз Чортківського р-ну). А ті два документи були датовані самим початком 15 ст, - от же ж знахідка, подумав я! Думав вже писати статтю по історії Давидковець, але вирішив таки копнути глибше, - і не дарма. Виявилось, що виявлене село Давидівці, це зовсім не сучасне село Давидківці Чортківського району, а - село Шипівці, Заліщицького! Оце так поворот, якісь крихітні Шипівці на річці Серет можуть похвалитись зразу трьома документами такої сивої давнини.
Про те що село Шипівці змінило назву звертали увагу вже дослідники, наприклад Микола Крикун в своєму дослідженні про населені пункти Подільського воєводства[5]. Однак чомусь увага істориків пройшла повз ті два документи, котрі підтверджував король для Язловецького.
Отже про які два документи йдеться.
Перший датований 25 вересням 1403 роком. Це жалувана грамота Григорію Шипу короля Владислава на володіння на спадковому праві селом Давидівці, що знаходиться в повіті Червого Замку (…in districtu Rubei Castri sitam…)[6]. Ким був цей Григорій Шип і за які заслуги отримав надання – невідомо. А повіт Червоного Замку, - це ж звичайно Червоногородський повіт з центром в місті Червоногород. (Тут варто додати, що в 1418 році Григорій Шип отримав запис суми у 60 гривень вже від князя Вітовта на села Лисівці на Сереті та Набоківці[7].)
Другий документ датований 25 вересня 1422 року. Це дуже цікавий документ, оскільки цьому ж Григорію Шипу, дідичу Давидівців, великий князь Литовський Вітовт, дозволяв заснувати в його Давидівцях місто на магдебурзькому праві[8]! Покищо це єдиний відомий мені випадок, коли князь Вітовт за недовге своє правління Поділлям заснував тут місто на магдебурзькому праві, тому дивно, що про цей документ не згадують в своїх монографіях дослідники Поділля[9].
На жаль текст цих двох грамот неможна навести, бо книга в котру були записані ці документи, - книга 74а Коронної метрики – згоріла під час Другої світової війни.
Самі Давидівці, найімовірніше, так і не стали містом, цьому завадили руйнівні вторгнення татар, турків та волох в другій половині 15 ст – першій пол. 16 ст. Наприклад, в списку міст в Подільському воєводстві 1453 року, який наводиться в Коронній метриці згадується приватошляхетське містечко «Schipowcze»[10], але вже під час ревізії документів в 1469 році воно фігурує як село, котрим до того ж володів вже Михайло Бучацький[11]. Однак, можемо точно сказати, що вже в 15 ст село почало змінювати назву на Шипівці, тобто від прізвиська свого першого дідича. Так в іншому документі 1469 року село називається «Давидовче, інакше Сиповче на річці Серет»[12].
Цей населений пункт в 16 ст був крихітним сільцем, податковий реєстр вказує, що в 1530 році тут було лише 2 дворища, а навала загарбників 1539 року і взагалі стерла село з лиця землі. Реєстр 1542 року мовчить про село. Втім місцеві урядники знали про міський статус Давидівців/Шипівців, так, ще в 1559 році в кам’янецькій земській книзі воно маркується як містечко[13].
Як доцільно резюмує Ольга Білецька в дослідженні про Червоногородський повіт, - для чого вигадувати нісенітниці про заснування села якимось козаком, якщо є ось така справжня історія[14].
_____________________________________________________________________________
1. Matricularum Regni Poloniae summaria, excussis codicibus, qui in Chartophylacio Maximo Varsoviensi asservantur, contexuit indicesque adiecit Teodorus Wierzbowski. – Pars IV. Sigismundi I regis tempora complectens (1507-1548). Vol. 1, Acta cancellariorum 1507-1548 (далі - MRPS)
2. MRPS. – p.IV. – v.I. - №7887
4. Наприклад: MRPS. – p.V - №1559, 1636.
5. Крикун М. Кількість і структура поселень Подільського воєводства в першій половині 17 ст. // Подільське воєводство у 15-18 століттях. – Львів, 2011. – с.198
6. MRPS. – p.IV. – v.IІІ. - S.433: Medica, die Galli (16 жовт.). Vladislaus II rex villam Dawydowcze, in districtu Rubei Castri sitam, Gregorio Schyp iure haereditario donat.
7. Білецька О. Червоногородський повіт Подільської землі наприкінці 14 – 16 ст. // Міждисциплінарні гуманітарні студії. Серія: Історичні науки. – 2014. Вип. 3. – с.58
8. MRPS. – p.IV. – v.III. - S.562: In statione campestri in terra Culmensi circa lacum Meno, feria sexta posr Mauritii (25 вер.) Alexandr alias Withowdus, magnus dux Lithuaniae, in villa Dauydowcze terrae Podoliae Gregorii Schyp haereditaria oppidum in iure maydemburgensi locare indulget.
9. Наприклад найновіші монографії з історії Поділля: Білецька О. Поділля на зламі XIV-XV ст.: до витоків формування історичної області. - Одесса: «Астропринт», 2004;
Михайловський В. Еластична спільнота. Подільська шляхта в другій половині XIV - 70-х роках XVI ст. - К.: Темпора, 2012
10. MRPS. – p.I. - №192; Оригінал: AGAD. - MK. - Sygn.11. - s.10
11. Bona regalia onerata in terra Russiae etc. Lustracio 1469 // Jabłonowski A. Źródła dziejowe. T. 18, cz. 1
12. Білецька О. Червоногородський повіт… с.66
13. Крикун М. Кількість і структура поселень Подільського воєводства … с.198
14. Білецька О. Червоногородський повіт… с.66-67
