№ 151 ОБІЖНИК СБ ОУН (С. БАНДЕРИ) ДЛЯ СЛУЖБОВОГО КОРИСТУВАННЯ

 Листопад-грудень 1944 р.

 Із тактики НКГБ

 (тільки для службового вжитку) 

Ведучи нищівну політику супроти поневолених народів Європи і Азії, більшовики стосують різних методів, які мають їм допомогти в закріпленні режиму та в дальшому поширенні своїх імперіялістичних задумів – шляхом підбою інших народів.

Біографія католицького священника Єндрущака, настоятеля храму в Збрижі

Джерело: З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ 2 (21) 2003

Єндрущак Мар’ян-Іван-Йосип Йосипович народився 16 червня 1891 р. у с. Бальвержишки Литва) у незаможній селянській родині, литовець, громадянин УРСР. У 1908 р. закінчив гімназію у м. Маріамполь Сувалківської губ. і вступив до Сейненської римо-католицької духовної семінарії, де навчався за власні кошти. Після першого курсу перейшов до Житомирської семінарії, де здобув можливість навчатися за державний рахунок. У 1914 р. був висвячений на священика. До революції служив у костьолах Луцька, Звенигородки, Любара, Віньківців. У 1916–1930 рр. був настоятелем у м-ку Збриж на Поділлі.

Греко-католицькі парафії і церкви Борщівщини в 1731-1732 рр. (за матеріалами Генеральної візитаці)

Печатки і герб міста Скали з XVI соліття

Опубліковано в: Літопис Борщівщини: історико-краєзнавчий збірник. Випуск 5. - Борщів, 1994. - с.14-15, автор: Ігор Сварник

Давня історія Скали (протягом останнього століття воно також мало назви Скала-над-Збручем і Скала-Подільська) свого часу привернула увагу кількох відомих дослідників, хоч у «радянський період» про неї з’явилася хіба що компілятивна публікація в «Історія міст і сіл УРСР»[1]. Питання ж герба Скали взагалі не привертало уваги дослідників. Одначе для його з’ясування, як і для витлумачення змісту міської емблеми, слід бодай побіжно нагадати про історію Скали.

Список мешканців Скали 1827 року

Українська церква в Скалі

Опубліковано в: Скочиляс І. Українська церква на Борщівщині та інші сторінки національного відродження краю / Відп. ред. С. Т. Татарський, Київ 1992, с.6-23

Князі Юрій та Олександр Коріатовичі дають кам’янецьким міщанам грунти та міські права. Кам'янець, 7 січня 1374 року

Копія: AGAD, tzw ML, IV B 17, f.44;
Публікація: Матеріали до історії суспільно-політичних та економічних відносин західної України / Грушевський М.  // Записки наукового товариства ім.Шевченка. - Т.63. - с.2-3

Заголовок: Jurego Kuriatowicza kniazia podolskiego у brata iego kniazia Alexandra.

Магдебурзьке право в Скалі

В столиці України – місті Київ стоїть пам’ятник Магдебурзькому праву, збудованому ще в 1802 році. Що ж це за правова система така, що навіть удостоєна пам’ятника в нашій столиці? Зі шкільних уроків історії пам’ятаю визначення, яке на все життя закарбувалося в моїй пам’яті: «магдебурзьке право – це право на самоврядування міста». Тільки от що конкретно це означало тоді мене це мало цікавило, зараз же – коли інтерес до історії рідного містечка зріс, виявилося, що це надзвичайно цікаве питання не в повній мірі є опрацьованим і залишається актуальним навіть питання, а коли ж власне наше місто Скала отримало те саме право на самоврядування?

Король дає дозвіл Геронімові Лянцкоронському з Бжезя, старості скалецькому, на те, щоб він з Каспаром Вільковським, підстаростою кам’янецьким, записали певну суму на місто Колодрібка в Скалецькому старостві. В місті Вільно 27 січня 1560 року

Король Стефан Баторій надає привілей Миколаю Гербурту, галицькому підоморію, на заснування міста Фульштин* в Подільському воєводстві; дарує тому місту магдебурзьке право, та запроваджує два щорічних ярмарки: на свято Трійці, на свято Пресвятої діви Марії (7 жовт.) та на свято Трьох Королів (6 січ.), а також щотижневі торги в понеділок. Люблін, 24 серпня 1584 року

Копія: AGAD, MK 129, f.507v-509;

Згадка в літературі: Balinski M, Starożytna Polska. - t.2. - Warszawa, 1845. - s.961;

Заголовок: Privilegium fundationem novi oppidi Fulstin dicti in Podolia generoso Nicolao Herburt succamerario Haliciensi conceditur.

Король підтверджує Станіславу Кірдею привілей на побір мостового в місті Оринін для збереження мосту на річці Жванчик (Zwanycz), 24 січня 1506 року в Любліні

Король Александр дарує Миколаю Жолкевському, хорунжому Холмському, місто Скалат з селами на дідичному праві, 12 квітня 1503 року у Вільно

Копія: AGAD, MK 20, f.61;

Регеста: MRPS, III, №766;

Заголовок: Nicolao Zolkiewski donatio Skalath et cum villis.

Спогади поручника Яна Новосада командира роти Корпусу охорони прикордоння Речі Посполитої «Скала-Подільська» батальйону «Борщів», Без дати, Хесєрес, Швейцарія

17 вересня 1939 р. на світанку частини Червоної Армії форсували Збруч в кількох пунктах на ділянці прикордонної роти «Скала-Подільська». Це була неділя, передбачались урочистості з нагоди військової присяги юнаків, які поповнювали три застави та запасний взвод роти. Вояки старших призовів, крім кількох, наприкінці серпня були переведені в ІІІ батальйон 163 піхотного полку, створеного з батальйону КОП «Борщів».

Король Казимир, за зверненням мешканів, переводить місто Снятин в повіті Галицькому з польського на німецьке право, 10 серпня 1448 року в Кам’янці

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.10. - f.27v;

Регеста: MRPS. - Pars I. - №41

Король Сигізмунд ІІ Август підтверджує грамоту короля Сигізмунда І Старого, дану у Львові четвертого дня тижня на свято Внебовзяття пресвятої діви Марії, року 1537, котрою мешканців Летичева наділяв магдебурзьким правом та встановляв щотижневі торги по понеділках, а щорічні ярмарки на свято Внебовзяття пресвятої діви Марії (15 серпня) та на свято Катерини (25 листопада). Краків, 30 вересня 1549 року

Копія: AGAD. - Mk. - Sygn.77.- f.229-231;
Регеста: Matricularum Regni Poloniae summaria. - Pars V. - №603;
Заголовок копіїста: Ratificatio priuilegii pro parte oppidanorum Lathiczouiensium.

Король Стефан надає Станіславу Копичинському привілей на заснування містечка на магдебурзькому праві на дідичному ґрунті, що по-простому зветься Крогулець та знаходиться на річці Нічлаві біля лісу Вісєнча(Wisziencza); дає міщанам магдебурзьке право та запроваджує щорічні ярмарки: на Святого Єпископа Валентина та на Святої Елізабети, а тижневі торги у п’ятницю; звільняє міщан від поборів на 9 років. Варшава, 3 березня 1578 року

Копія: AGAD, MК 118, f.198-200;

Локалізація: "...damus et concedimus fundandi et locandi oppidi in fundo suo haereditario Krogulieczki vulgo dicto, in terra haliciensi et districtu Trembowliensi, ad fluvium Noczlawa, penes siilwam Wisziencza nuncupatam...". Майже напевне тут йдеться про повторне заснування міста Копичинці. (Міста на маґдебурзькому праві українських земель у XIII–XIX ст. Т. 1: Руське та Белзьке воєводства / Львівське  відділення  Інституту  української  археографії  та  джерелознавства  ім.  М.  С.  Грушевського  НАН України / Упоряд. М. Капраль, Б. Смерека, А. Фелонюк. – Львів, 2019. – с.58)

Привілей короля Стефана Баторія на заснування міста Хоростків (пізніше село Хоростків Польський, зараз частина села Тустань, галицького району), 1578 рік

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.118. - f.98-101;

Заголовок копіїста: Locatio sive erectio oppidi Chorostkow;

Король відновлює місту Криве його привілеї, що були втрачені через напад татар, надає магдебурзьке право, та встановлює два щорічних ярмарки та щотижневі торги по вівторках, 16 жовтня 1624 року

Король надає шляхетному Самуелю Надольському містечко Літнівці* та село Сапогів у Подільському воєводстві, 10 листопада 1626 року

Король надає село Сапогів, що в Кам’янецькому повіті знаходиться, Самуелю Надольському, військовому, 5 листопада 1626 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.175. - f.32