Король Сигізмунд І Старий дарує привілей Станіславвові Сененському з Олеська на ярмарки та щотижневі торги в містечку Золочів, яке знаходиться у Львівській землі; щорічні ярмарки повинні відбуватися на П’ятдесятницю та 11000 virginum (21 жовтня), а торги - щовівторка; також містечку надається магдебурзьке право. Краків, 15 березня, 1523 р.

Оригінал: Тернопільський обласний краєзнавчий музей;
Копія (скорочена): AGAD. - MK. - Sygn.37. - f.382v - 383;
Регеста: MRPS. - p.IV. - v.1. - №4156;
Заголовок копіїста: Privilegium Stanislai Szynyensky super jus maydemburgensu et fora annualia et septimanalia in oppido Zloczow celebranda concessum.

Anno et loco ut supra dominica Letare, datum est privilegium Stanislao Szynyensky de Olesko super fora annua et septimanalia in oppido Zloczow in terra Leopoliensi sittum celebrandum, forum annuale unum pro festo Penthecosten, aliud pro festo undecium millia virginum, septimanale vero singulis feriis secundis celebrantur. Cum jure theutonico maydemburgense; littere extradite in forma cancellarie solita. Relatio eiusdem ut supra.

Інвентар частини села Летави поміщика Едуарда Мечниковського, 1845-1850 роки

Оригінал: ДАХмО. - ф.241. - оп.1. - спр.403

Великий князь литовський Вітовт записує Миколаю Бедриху 40 гривень на пустці Плоска у Смотрицькому повіті. Луцьк, 30 жовтня 1420 р.

Копія: AGAD. - tzw.Metryka Litewska. - IV B. - Sygn.17. - f.197v-198 ;

Регеста: Михайловський В. Західне Поділля під володінням Вітовта у 1411-1430 роках: надавча політика у світлі документів // До джерел. Збірник наукових праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя. - К.Л., 2004.
Загловок: Eiusdem Ploskа

Alexandr alias Witoldi, ducis Litwanie etc. super sumam quadraginta marcarum monetae ferris communnie [nnn]…nobili Nikolao Biedrich ratione meritorum in et super solitudine sive deserto dicto Ploska in district Smorticensi iacerte inscriptam. In qua  solitudine homines locare et alias [nnnn] facere et ordinare plenam sibi concedimus facultatem quia cum omnibus pertinentiis ipse Nicolaus ad exolutionem usque summae praefatae tenebit et possidebit. Datum in Luczska[nnn], quarta ante festum Co[nn] Sanctorum, 1420, per manus Nicolai Maldrik, secretarii.

Король Владислав ІІІ записує Кам’янецькому каштелянові Бедрихові 100 гривень на с.Остапківці та Плоске у Смотрицькому повіті. Буда, 5 липня 1441 р.

Копія: AGAD. - tzw.Metryka Litewska. - IV B. - Sygn.17. - f.198 ;
Регеста: Михайловський В. надання земельної власнсті у Подільському воєводстві за панування Владислава ІІІ (1434-1444) // Український археографічний щорічник. - Нова серія, - Том 11/12;
Заголовок: Eiusdem Stapkowscze et Ploska;

Vladislai, regis Hungariae et Poloniae etc. super sumam certa marcarum monetae et numeri polonicalium 48 gr. in marcam quamlibet computando. Generoso Bedrico, castellano Camenecensi, ratione meritorum in super villis nostris Stapkowscze et Ploska iacerte supra fluviun Ploska in terries Podoliae et district Smotricensi sitis inscriptam, per ipsum Bedricus [nn] villas cum omnibus pertinentiis ad exolutionem usque summae praefatae tenebit et possidendas. Stacionibus … iuribus temper salvis. Datum Budae, feria quarta infra octavas, [nnn],  1441, Relatio Petri Polak de Wilphin, capitanei generalis Russiae.

Інвентар частини містечка Збриж, що належить Фомі Вацовському. 1845-1850 роки

Оригінал: ДАХмО. - ф.241. - оп.1. - спр.385.

Миколай Монастирський усуває від охорони та керування маєтком: Іване, Устя Лисівці, Більче, Садки, Залісся та містечком Городок у Подільській землі, свого молодшого спадкоємця Дмитра Язловецього, по причині несплати податку з них; та доручає керування ними Станіславові Колі з Далейова, галицькому підкоморієві. На сеймі в Пйотркові, 4 березня 1519 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.34. - f.29-29v;
Регеста: MRPS. - p.IV. - v.1. - s.169. - №2925;
Заголовок копіїста: Dona[tio] bonorum Georgy minorennis fily olim Demetry Jazlowyeczki nobili Stanislao Cola fact[ur].

Sigismundus, dei gratia rex Polonie etc. Significamus etc. quia cum nobilis Nicolaus Manastersky terrigena nostri existens tutor nobilis Georgy minorennis fily generosi olim Demetry Jaslowieczsky et bonorum suorum ita negligenter in administratio ipsius tutorie se gessiset. Quod exactiones pro neccessitate reipublice decretas de bonis tenute et hereditarys dicti pueri videlicet villis: Jwan, Vsczie, Lysczowcze, Byelcze, Sadky, Zaliescze et oppidum Grodek in terra Podolie sittum. Contumaciter solvere neglerisset in detrimentum reipublice et in grane premdicium prefati pueri minorennis. Propter quia quidem negligencia vel pocuis temeritatem dicti tutoris productum est per nos alias officiales nostros ius super illis bonis quorum perlucrorum recepta est iam possessio eorum pro mensa nostra regia. Verum nos imbecillitati dicti pueri minorennis compaciendo ob benemerita pueris et predecessorum eius. Eidem ipsi Georgio minorenni omnia et singula bona et villas suprascriptas per nos ut prefertur lucratas et in summis pecunniarum perlucratarum possessas dandum, condonandum et restituendum duximus, damusque et condonamus presentis per ipsius Georgium usque tunc [. . .] et possidendum cum legittimam etatem assequentur. Et intercapriusque dictus Georgius minorennis etatem legittimam 

Історія села Лисівці (до кінця 17 ст.)

Сучасне село Лисівці в Заліщицькому районі, безумовно, досить давній населений пункт з цікавою історією. Цією статтею автор зробив спробу написати коротку історію цього села, на жаль, недоступність на даний момент деяких джерел, робить розповідь не такою об’ємною, як хотілося.

"Просвіта" в Чемирівцях

Джерело: Подолянин, №42,15 квітня 1942 р., с.4

„Просвіта" в Чемирівцях

В кінці квітня в районі відбулась нарада завідуючих шкіл та голів читалень. На нараді було присутніх 20 завідуючих шкіл та 14 керівників читалень. Обговорювали питання організації роботи читалень па весняний період. Зразково налагодили свою роботу читальні в селах: Летава, Почапинці, Теремківці та Збриж. В с.Летаві при читальні організовано драматичний гурток. Організатором його є голова читальні Панас Ланівський. Драматичний гурток вже поставив п'єсу „По ревізії". Перед початком вистави п. Ланівський розповів присутнім про те, яке завдання ставить перед собою „Просвіта". Зібрано за вечір 300 карбованців, які вирішено використати для потреб читальні. За прикладом Летави йдуть села: Почапинці, Теремківці, Збриж і інші. 

Ів. Жалобницький

Скала-Подільська, міст, 1941 р.

Джерело https://forum.index.hu/Search/showArticleResult?topic_id=9204653&aq_ext=1&aq_text=Szkala-Podilszka

Агентурні відомості Скалецького прикордонного пункту, 1921 р.

Публікація: Архів Української Народної Республіки. Міністерство внутрішніх справ. Звіти департаментів державної варти та політичної інформації (1918 – 1922). / Упорядник: Валентин Кавунник. – Київ, 2018. – с.387, 517

____________________________________________________________________________

16 бер. 1921 р.

"Неділю – дві назад в Жванчику на ярмарці люди в клочки розірвали чотирьох большовиків за те, що вони хотіли примусом заставити взяти «совітські» гроші. В с[елі] Бережанці одна група большовиків билась з другою. Була межи ними стрілянина. Одні грабували других, а ці що були ограбовані, перед боєм ограбували жидів. Там же в Бережанці баби ограбовані большовиком чуть не втопили його в Збручі. Вирвався і утік...

...Комісар із Лянцкоруня перебіг на цю сторону. Оповідають, що він награбував 1,500,000 грошей, які в нього одібрали большовики. Комісар прибіг каятися на цю сторону. Був випадок, що к[онтр]р[озвідник] совітської бригади утік на цю сторону і з собою приніс 400,000 «романовських». Був 

затриманий уже на цім боці польською владою...

...17 марта. В Мар’янівці на днях розстрілян коло церкви чоловік за те, що спізнився виїхать туда з підводою по вимозі большовиків...

16 лист 1921 р.

...В м[істі] Скалі заарештовано чекістів Щедрина псевдонім Рязанцев) і Глінкіна, в той мент коли ці оба чекисти перекрались через Збруч і зайшли на квартиру Махницького, щоби від нього получити таємні відомості для совітської влади. Махницький Вацлав Леонович бувший реставратор з м[іста] Кам’янця працював агентом в наших союзників, зістав так само заарештований і відведений в тюрму до м[іста] Чорткова. Його обвинувачують, що він від довшого часу працював яко шпіг на користь большовиків...."

ТЕЛЕГРАМА КОМАНДУЮЧОГО АРМІЇ ГЕНЕРАЛА-ПОРУЧНИКА ОЛЕКСАНДРА ГРЕКОВА ГОЛОВІ РАДИ НАРОДНИХ МІНІСТРІВ УНР ПРО ДОПОМОГУ АВТОМОБІЛЯМИ І ВИКОРИСТАННЯ АЕРОДРОМУ У СКАЛІ

Оригінал: ЦДАВОУ, ф. 1065, оп. 1, спр. 8, арк. 28. Машинопис;

Публікація: Західно-Українська народна республіка 1918-1923. Документи і матеріали в 5-ти томах. - T.4. - Івано-Франківськ, 2008. - с.470-471. - №250.

_________________________________________________________________________________________

25 червня 1919 р. 

Після зношення за ч. 1328 довожу до Вашого відому слідуюче: 

1) На теріторії Галичини цілковитий брак авто та автомайна. Та незначна кількость машин, яку начальна Команда має до своєї роспорядимости, обслуговує виключно потреби боєвого фронту, але й там почувається брак. 

З огляду на це Начальна Команда не має фізичної можли­вості уділити що небудь для нових цілей і з свого боку просить про допомогу п. Голову Ради нар. Міністрів, позаяк в роспоря­димости Надніпрянщини мається много авто та автомайна. Начальна Команда мала б велике полегшання в своїх боєвих операціях коли б до її роспорядимости прислано було де кілько парових а тягарових авто. 

2) Що торкається бази для німецьких літунів в Скалі, то після думки п. Диктатора, в данний мент це не бажано з огляду на прибуття до Галичини офіціяльного представництва держав Антанти і можливости витолкування факта улаштування бази є дуже небажаний для Галичини спосіб. п. Диктатор вважає, що найближча місцевість за Скалою, наприклад Гуків, яка розташована біля самої Скали, але на терріторії Поділля, не зміняє, фактично обставин для літунів, бо знаходиться там же де вони бажали мати базу, Галичина ж уникає небезпеки в дипломатичному відношенні. 

Я переконаний, що п. Міністр не може не погодитись з обгрунтованостью викладених доводів, тим більш, що фактично становище не змінюється, і що п. Міністр зарядить улашту­вання бази в Гукові, чим зробить серйозну послугу і допомогу Галицькому Урядови в сучасну тяжку для краю хвилину сильно напруженої боротьби на фронті. 

РАПОРТ ХОРУНЖОГО НАРОДНОЇ СТОРОЖІ БОДНАРА ДО НКГА ПРО СТАНОВИЩЕ В РАЙОНІ СКАЛИ ПОДІЛЬСЬКОЇ

Оригінал: ЦДАВОУ, ф. 2192, on. 1, спр. 4, арк. 158;
Публікація: Західно-Українська народна республіка 1918-1923. Документи і матеріали в 5-ти томах. - T.4. - Івано-Франківськ, 2008. - с.526.

4 серпня 1919 р. 

Розвідка яка повернула 4 серпня 1919 зі Скали голосить як слідує: 

Польського війська єсть в Скалі [нерозбірл.] у чети. 

Стадійна Команда перепровадилася зі Скали до Іванкова. 

З км від Скали. 

40 підвод стоїть в Скалі в поготівно. 

Поляки нарікають на Антанту, що їх зрадила, що они заключали уже мир з українцями і виносяться за Сян. 

Війська польські відходять одні за другими в глубину краю і виправлюють їх з музикою, а поляки розголошують, що тії зістають розпущені домів, мабуть суто то старші річники, одначе єсть то польська видумка, бо війська тії мають вислати на оден з нових фронтів. 

Рабунки і ревізії по домах відбуваються по кілька разів денно. 

Польські війська ходять обдерті і босі, жебрачи хліба у тамтешніх міщан під покривкою, що їм ще недостатньо харчів. 

З того всего можна винести, що зграбований через поляків в Галичині хліб вивезли до Польщі. 

Король Александр Ягеллончик записує Станіславові Гинеку на містечко Смотрич 1000 угорських флоринів. Вільно, 7 квітня 1503 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.20. - f.58v;
Регеста: MRPS. - p.III. - №758;
Заголовок копіїста: Stanislai Hynek super oppidum Smotricz.

Король Сигізмунд І дає згоду мешканцям містечка Смотрич на відбудову ввласного замку. Краків, 5 квітня 1518 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.31. - s.189-190;
Регеста: MRPS. - p.IV. - №11585;
Заголовок копіїста: Facultas edeficandi castri incolis oppidi Smotricz concessa.

(тоді ж було увільнено міщан Скали від поборів на 2 роки для відбудови їхнього замку _)

Король Сигізмунд І затверджує Матвієві Радецькому, судді Кам’янецькому, деякі грамоти. На сеймі в Кракові, 25 січня 1548 року

1. грамота покійного Владислава ІІІ, даної в Буді у понеділок після св.Войцеха (6 серп.), року 1442-го на запис 50 гривень на війтівство Смотрицьке та спустошене село Лучова лука, із ставком на річці Вишнівець, луку у Вишнівці та пасіку Генрика, русинові Іванові Хехелю, який є предком Радецького;

2. друга грамота Сигізмунда І, дана в Кракові в четвер після неділі Летаре (29 бер.),  року 1538-го на запис 60 гривень тому ж Радецькому в названому війтівстві, яке в першій було (тобто Смотрицьке війтівство) та село Радечинці в Подільській землі;

3. третя грамота, дана у Вільні, в суботу після свята Трьох Королів (8 січ.) року 1513-го на запис 40 гривень Якубові Осєцькому, що в першому шлюбі мав Анну з Балина, тепер вона за Матвієм Радецьким, на село Чермна;

4. четверта грамота дана покійним Станіславом Лянцкоронським, воєводою сандомирським та підчашієм сандомирським та старостою кам’янецьким, в Кам’янці року 1526-го на запис 60 гривень на село Чермна Матвію Радецькому за його службу;

5. грамота Королівської величності згаданому Якубові Осєцькому із записом 60 гривен на спустошене село Окнина, дана у Вільні, в п’ятницю після Трьох Королів (13 січня) року 1514-го;

6. та остання грамота згаданого Станіслава Лянцкоронського, дана в Кам’янці в суботу після св.Агнетіс (14 січ.) року 1526-го, на запис 40 гривень.

Король всі ці грамоти підтверджує та всі суми грошей об’єднує в одну суму в 310 гривень.

Копія: AGAD. - MK. - Syg.74. - s.91-95;

Регеста: MRPS. - p.IV. - №23081;

Заголовок копіїста: Inscriptio diversarum summarum inferius descriptarum earumque transpontatio in aduocatiam Smotrzicensi facta generoso Mathia Radeczki de districtu Brzestensi.

Король Сигізмунд І дозволяє Миколаєві Сенявському встановити новий ярмарок в місті Язлівець на неділю Letare та в містечку Серет в тому ж повіті Червоногородському щорічний ярмарок на Різдво Діви Марії (8 вер.). В Кракові на сеймі, 8 квітня 1523 року

Копія: AGAD, MK 36, s.163-164;
Регеста: MRPS IV, №13515;
Заголовок копіїста: Fora oppidi Jaszlowyecz Nicolai Szyenyawski, vexilliferidis haliciensis prefati.

Король Александр затверджує опіку, встановлену Катериною з Рихчиць, черницею св. Агнеси за мурами Кракова, на підставі якої Ян Мілановський, львівський підчаший, виступає опікуном усіх маєтків згаданої Катерини, а саме сіл Чорнокунці, Давидківці, Лопотовці та інших у Подільській землі, понад третю частину суми, записаної на цих селах, подаровану Анні — її сестрі й дружині згаданого Яна; з цих маєтків він зобов’язаний сплачувати 4 угорські флорини щороку, а після їх заселення — більшу суму. Краків, 29 квітня 1502 року

Копія: AGAD, MK 17, f.365;
Регеста: MRPS III, №469;
Заголовок копіїста: Plenipotencia Joannis Milanowski.

Інвентар села Красилів 1782 року

Копія: ЦДІАУЛ, ф.146, оп.13, спр.561, арк.73-73зв.

Інвентар села Красилів на польському кордоні розташоване, яке аж до смерті покійного Яна Алоїзія Вітольта Александровича Скалецького пароха, замість десятини з цілого Скальського староства у власність ціле для прибутку було віддане 22 березня 1743 року, і володів аж до 12 жовтня 1781 року.

Фотографії Скали з архіву Александра Чоловського

 Оригінали: Biblioteka Narodowa. - Archiwum Aleksandra Czołowskiego. - Sygnatura: Rps 5460 IV (Materiały do dziejów zamków czerwonoruskich zebrane przez Aleksandra Czołowskiego. T. 3

Різні фото Скали, початку 1900-их років

Джерело: Biblioteka Narodowa