Декрет Кам’янецького земського суду в справі за скаргою селянина Костя Турченяти з села Бабинці Червоногородського повіту Подільського воєводства на шляхтича Миколая Смьотанку про захоплення сіна. 12 травня 1582 року, Кам’янець.

Працьовитий Кость на ймення Турченя з села Бабинці, підданий шляхетного Томаша Кемліча, позивач, із шляхетним Миколаєм Смьотанкою, кам’янецьким хорунжим, відповідачем, за першим писаним позовом Кам’янецької землі про свавільний наїзд разом із своїми слугами на маєток шляхетного Томаша Кємліча у селі Бабинцях і захоплення тут у згаданого позивача чотирьох возів сіна його власної роботи під лісом, що зветься Григоріїв, оціненого у 100 гривнях вживаних грошей, про що ширше оповідається у позові.

Через кам’янецього земського возного обачного Марка з Новосілки справа була чотири рази проголошена на цьому ж суді, а оскільки відповідач перед правом не з’явився – суд, дотримуючись порядку земського права, дозволив винести заочне звинувачення зі сплатою штрафу згідно записом у цих актах.

_____________________________________________________________________________________

Засвідчена копія (переклад з латинської): ЦДІАУК. – ф.37 (кам’янецький земський суд). – оп.1. – спр.10. – арк.191;

Опубл.:  Селянський рух на Україні 1569-1647 рр. Збірник документів і матеріалів. – К., Наукова думка, 1993. - №32, с.64

Грамота короля Августа ІІ, якою встановлює 4 ярмарки та торги в містечку Товсте. 12 липня 1701 року

Оригінал: ЦДІАУК. - ф.3955(стара нумерація). - арк.124;
Опубліковано: Архив Юго-Западной Россіи. - Ч.5. - Т.1. - с.187-189.

Sabbato post festum sancti Bartolomei Apostoli proximo anno Domini millesimo septingentesimo primo.

Дозвіл великого князя литовського Сигізмунда I Старого князю Василю Михайловичу Сангушковичу Ковельському заснувати на місці села Ковель у Волинській землі однойменне місто і надає його мешканцям (полякам, русинам, євреям, вірменам і татарам) магдебурзьке право. 23 грудня 1518 року

Оригінал: AGAD, Zbiόr Dokumentόw Pergaminowych, Dz. X, Sygn. 4792, K. 1. Пергамент. Розміри: 56х44 см. Кількість стрічок — 33. Стан збереження — відмінний. Чорнило світлокоричневе. Почерк писаря виразний. Натиск сильний. Перша літера з візерунком. Збереглася печатка червоного кольору із гербом “Погоня”, яка прив’язана плетеним шнурком червоного кольору. Попередні публікації: Archiwum książąt Sanguszków w Sławucie wydane przez Bronisława Gorczaka, konserwatora tegoż archiwum. — T. III. (1432–1534) — Lwów, 1890. — № CXCIII. — S. 182–184. У цьому виданні документ помилково датується 24 грудня 1518 р.

Публікація: Акти Волинського воєводства кінця XV–XVI ст. (із зібрання Пергаментних документів Архіву головного актів давніх у Варшаві) Підготовка до друку Андрія Блануци, Дмитра Ващука, Дмитра Вирського (латиномовні документи) Київ–2014. - 65-67

Коротка історія Верхняківців (до кінця 17 століття) та міський привілей 1556 року

Шукаючи в Коронній метриці документи до історії наших містечок та сіл, виявив групу цікавих документів, що стосується наших містечок, а саме – локаційні привілеї та привілеї на магдебурзьке право. В моїй колекції вже назбиралося декілька десятків таких документів, що охоплює територію Подільського воєводства, і маю бажання їх якось видати окремою збіркою. Однак доступ до деяких джерел, де б могли бути ще подібні документи, обмежений, тому відкладаю це заняття до кращих часів. Територіально частина з цих міст розташована в межах сучасного Борщівського району. Оскільки зараз в цьому районі є лише три міських населених пункти, то публікація міських привілеїв, для них та решти, - бачу як першорядне завдання.

З означеної території невідомо жодного оригіналу грамоти, а лише їх копії з Коронної метрики. Тексти копій цих грамот часто написані в скороченому вигляді, і лише для небагатьох новозаснованих містечок є повні тексти грамот. Особливо мою увагу привернула грамота на заснування містечка Верхняківці, котра якраз є повнотекстовою копією.

Два документи про село Шипівці

Опрацьовуючи різні джерела до історії наших сіл багато мені попадало в руки документів де фігурувало село Давидківці, Чортківського району. Оскільки Давидківці трохи не в моїх інтересах, то документи я відкладав в «довгий ящик» на потім, з метою можливої публікації. Якось пізніше, я ще раз взявся ретельно «просканувати» географічний показник реєстру регестів Коронної метрики[1]. Тут я і знайшов населений пункт з дуже схожою назвою - Давидівці (лат. Dauydowcze), оскільки писарі часто перекручували українські назви, то вирішив перевірити що ж там за документ. А документ там вельми цікавий, - король Сигізмунд Старий підтверджував два документи Єжи Язловецькому на ті Давидівці[2]. Язловецький крім того що був героєм свого часу[3] мав ще і якісь зачіпки з скалецьким старостою за Давидківці[4] (ті що зараз Чортківського р-ну). А ті два документи були датовані самим початком 15 ст, - от же ж знахідка, подумав я! Думав вже писати статтю по історії Давидковець, але вирішив таки копнути глибше, - і не дарма. Виявилось, що виявлене село Давидівці, це зовсім не сучасне село Давидківці Чортківського району, а - село Шипівці, Заліщицького! Оце так поворот, якісь крихітні Шипівці на річці Серет можуть похвалитись зразу трьома документами такої сивої давнини. 

Про те що село Шипівці змінило назву звертали увагу вже дослідники, наприклад Микола Крикун в своєму дослідженні про населені пункти Подільського воєводства[5]. Однак чомусь увага істориків пройшла повз ті два документи, котрі підтверджував король для Язловецького. 

Отже про які два документи йдеться. 

Перший датований 25 вересням 1403 роком. Це жалувана грамота Григорію Шипу короля Владислава на володіння на спадковому праві селом Давидівці, що знаходиться в повіті Червого Замку (…in districtu Rubei Castri sitam…)[6]. Ким був цей Григорій Шип і за які заслуги отримав надання – невідомо. А повіт Червоного Замку, - це ж звичайно Червоногородський повіт з центром в місті Червоногород. (Тут варто додати, що в 1418 році Григорій Шип отримав запис суми у 60 гривень вже від князя Вітовта на села Лисівці на Сереті та Набоківці[7].) 

Другий документ датований 25 вересня 1422 року. Це дуже цікавий документ, оскільки цьому ж Григорію Шипу, дідичу Давидівців, великий князь Литовський Вітовт, дозволяв заснувати в його Давидівцях місто на магдебурзькому праві[8]! Покищо це єдиний відомий мені випадок, коли князь Вітовт за недовге своє правління Поділлям заснував тут місто на магдебурзькому праві, тому дивно, що про цей документ не згадують в своїх монографіях дослідники Поділля[9]. 

На жаль текст цих двох грамот неможна навести, бо книга в котру були записані ці документи, - книга 74а Коронної метрики – згоріла під час Другої світової війни. 

Самі Давидівці, найімовірніше, так і не стали містом, цьому завадили руйнівні вторгнення татар, турків та волох в другій половині 15 ст – першій пол. 16 ст. Наприклад, в списку міст в Подільському воєводстві 1453 року, який наводиться в Коронній метриці згадується приватошляхетське містечко «Schipowcze»[10], але вже під час ревізії документів в 1469 році воно фігурує як село, котрим до того ж володів вже Михайло Бучацький[11]. Однак, можемо точно сказати, що вже в 15 ст село почало змінювати назву на Шипівці, тобто від прізвиська свого першого дідича. Так в іншому документі 1469 року село називається «Давидовче, інакше Сиповче на річці Серет»[12]. 

Цей населений пункт в 16 ст був крихітним сільцем, податковий реєстр вказує, що в 1530 році тут було лише 2 дворища, а навала загарбників 1539 року і взагалі стерла село з лиця землі. Реєстр 1542 року мовчить про село. Втім місцеві урядники знали про міський статус Давидівців/Шипівців, так, ще в 1559 році в кам’янецькій земській книзі воно маркується як містечко[13]. 

Як доцільно резюмує Ольга Білецька в дослідженні про Червоногородський повіт, - для чого вигадувати нісенітниці про заснування села якимось козаком, якщо є ось така справжня історія[14]. 

_____________________________________________________________________________

Примітки:

1. Matricularum Regni Poloniae summaria, excussis codicibus, qui in Chartophylacio Maximo Varsoviensi asservantur, contexuit indicesque adiecit Teodorus Wierzbowski. – Pars IV. Sigismundi I regis tempora complectens (1507-1548). Vol. 1, Acta cancellariorum 1507-1548 (далі - MRPS) 

2. MRPS. – p.IV. – v.I. - №7887 

3. https://uk.wikipedia.org/wiki/Юрій_Язловецький 

4. Наприклад: MRPS. – p.V - №1559, 1636.

5. Крикун М. Кількість і структура поселень Подільського воєводства в першій половині 17 ст. // Подільське воєводство у 15-18 століттях. – Львів, 2011. – с.198 

6. MRPS. – p.IV. – v.IІІ. - S.433:  Medica, die Galli (16 жовт.). Vladislaus II rex villam Dawydowcze, in districtu Rubei Castri sitam, Gregorio Schyp iure haereditario donat.

7. Білецька О. Червоногородський повіт Подільської землі наприкінці 14 – 16 ст. // Міждисциплінарні гуманітарні студії. Серія: Історичні науки. – 2014. Вип. 3. – с.58 

8. MRPS. – p.IV. – v.III. - S.562:  In statione campestri in terra Culmensi circa lacum Meno, feria sexta posr Mauritii (25 вер.) Alexandr alias Withowdus, magnus dux Lithuaniae, in villa Dauydowcze terrae Podoliae Gregorii Schyp haereditaria oppidum in iure maydemburgensi locare indulget.

9. Наприклад найновіші монографії з історії Поділля: Білецька О. Поділля на зламі XIV-XV ст.: до витоків формування історичної області. - Одесса: «Астропринт», 2004;
Михайловський В. Еластична спільнота. Подільська шляхта в другій половині XIV - 70-х роках XVI ст. - К.: Темпора, 2012 

10. MRPS. – p.I. - №192; Оригінал: AGAD. - MK. - Sygn.11. - s.10

11. Bona regalia onerata in terra Russiae etc. Lustracio 1469 // Jabłonowski A. Źródła dziejowe. T. 18, cz. 1

12. Білецька О. Червоногородський повіт… с.66 

13. Крикун М. Кількість і структура поселень Подільського воєводства … с.198 

14. Білецька О. Червоногородський повіт… с.66-67

Король встановлює в дідичному містечку Яна Ходоровського Тлустому, що в Теребовлянському повіті, два щорічних ярмарки: на свято Бартоломея (24 серп.) та свято Повернення Павла (25 січ.), а також щотижневі торги по четвергах. Варшава, 28 травня 1571 року

Регеста: MRPS. - p.V. - №10648

Копія: AGAD. - Mk. - Sygn.110. - f.72-72v

Документ Станіслава Лянцкоронського з Бжезя, підчашія сандомирського, яким підтверджує продаж Малгожаті, дружині Якуба Струся, дідичного села Личківці. Кам’янець, 1513 рік

Оригінал: Biblioteka Jagiellońska. - Rkp. Dypl. 451

Король Стефан Баторій надає містечку Черче міські привілеї. 1578 рік

Король Стефан Баторій надає єпископському містечку Черчу магдебурзьке право та запроваджує два щорічні ярмарки: один на свято Бартоломея, другий на свято Трьох Королів.

Копія: AGAD, MK 122, f.140-141

Заголовок: Oppidanis Czercen., episcopatus Camenecensis, jus theutonicum et fororum calebra. conceditur

Король Стефан Баторій надає місту Чорнокозинці магдебурзьке право. Львів, в п’ятницю перед святом Іоанна Христителя, 1578 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.122. - f.141-142

Король Сигізмунд І повновлює щорічні ярмарки для містечка кам'янецького єпископа Чорнокозинці. Краків, 14 листопада 1519 року

Регеста: MRPS IV, №12396;
Копія: AGAD, MK 31, 556-557;

Заголовок копіїста: Novum privilegium in locum deperditi super fora dua annalia incolis oppidi Czarnokozenice in terra Podoliae et districtu Camenecensi sittum concessum.

Король Сиґізмунд І Старий дозволяє Янові Скорошевському, підстарості скалецькому, збудувати млин на річці Збруч в селі Бережанка та володіти ним пожиттєво. Краків, 2 червня 1530 року

Регеста: MRPS, p.IV, №5688;
Згадка: AGAD, MК 44, s.477.

____________________________________________________________________________

Consensus nobilis Joannis Skoroschowski.

Anno et loco quibus supra, feria quinta proxima ante festum Penthecosten, Sacra Regia Mtas nobili Joanni Skoroschowski, vicecapitaneo skalensi, in villa sua [..] Brzezany, tenute sue, molendinum, in terris Podolie in fluvio Zbrucz sittum, construere et erigere admisit; in quo molendino ipsemet et incole ville regie prefate Brzezany subditique sui frumenta cuiuslibet grani, molere poterit duntaxat ad tempora vite ipsius Joannis Skoroschowsko extrema. Littere in forma cancellaria solita extradite.

Relatio eiusdem cuius supra.

Переклад:

Згода шляхетному Йоану Скорошовському

Року та місця того самого, що і вище, в найближчий четвер перед П’ятидесятницею, Священна Королівська Величність дозволив шляхетному Йоанові Скорошовському, скальському підстарості, спорудити та звести млин в своєму селі Бережанці, його тенуті, що знаходиться в Подільському воєводстві на річці Збруч; в цьому млині він сам та мешканці згаданого королівського села Бережанка та піддані зможуть молоти зерно будь-якого збіжжя, але лише на протязі  його життя. Грамота у звичайній канцелярській формі.

Локаційний привілей для містечка Нове Дембно в повіті Теребовлянському. 10 квітня 1589 року

Регеста: Król, za wstawiennictwem pewnych doradców, wstawiających się za Andrzejem Sienieńskim z Sienna, panem na Gołogórach, lokuje miasto Nowe Dembno. Miasto lokować może na terenie dóbr dziedzicznych w ziemi halickiej, powiecie trembowelskim. Miasto rządzić się ma prawem magdeburskim, mieszkańcy nie k,mogą odwoływać się do praw polskich i ruskich. Ustanowione zostają trzy jarmarki: Niedzielę Palmową, na święto NMP, na święto Andrzeja Apostoła. Ustala się tez czas targów cotygodniowych // SKM. - IV. - №506

Копія: AGAD. - Mk. - Sygn.135. - f.470v - 471v

Король Генрик запроваджує в Кам'янці щорічні ярмарки: один на Трійцю, другий на Андрія. Краків, 23 березня 1574 року

Копія: AGAD, MК 112, f.61v - 62v ;

Регеста: MRPS. - P.IV. - №105

Король Сигізмунд ІІ Август дає згоду Бернардові Претвичу, старості Теребовлянському, на викуп маєтку Скалат з усіма прилеглостями з рук Яна Сєнєнського з Гологор. 11 березня 1559 року

Регеста: AGAD, MK 93, f.219; MRPS, V, №2475;

Anno ut sup[ra], die vero XI marcii. Datus est consensus generoso Bernhardo Prethfficz cap[i]t[ane]o Trembovlien[si], bona Skalath cum omnibus ad ea pertinen[..], de manibus generosi Joannis Sienienski de Gologorii redimere. In forma cancellaria solita.

Підтвердження місту Галич магдебурзького права. 10 березня 1510 року

Регеста: король підтверджує грамоту Владислава, князя опольського, дану 19 жовтня 1374 року, котрою надавав місту Галич магдебурзьке право // MRPS. - P.IV. - №11499
Оригінал: AGAD. - MK. - Sygn.31. - s.157-159

Король Сигізмунд Август дозволяє Миколаю Потоцькому, придворному та очільнику Кам’янецького замку, у селі Яблунів, що в Теребовлянському повіті, заснувати містечко; міщанам дарує магдебурзьке право, а також запроваджує два ярмарки, перший на свято Станіслава в травні, другий – на святого Леонарда; щотижневі базари – кожної п’ятниці; також звільняє міщан від міського податку – шосу, та інших податків на 15 років. Краків, 7 квітня 1553 року

Копія: AGAD, MK 84, f.64v-66v;

Регеста: MRPS, V, №6140;

Заголовок: Erectio ex villa Jablonow in districtu Trembowliensi sitta oppidi etia Jablonow dicti, atque eidem iuris teutonici, quod majdemburgense dicitur donatio.

Локаційний привілей містечка Микулинці. Краків, 20 березня 1595 року

Король Сигізмунд ІІІ дозволяє вельможній Анні з Сєняви, вдові Спитка Йордана з Заключина, заснувати в її дідичному селі Микулинці на річці Серет нове місто; міщанам надає німецьке право, та запроваджує щорічні ярмарки: на свято Святої Трійці, на Св.Михайла та на другу неділю великого посту; щотижневі торги - кожного вівторка; міщанам також надає свободу від усіх поборів на 10 років.

Копія: AGAD, MK 139, f.123v - 124v;

Заголовок: Locatio oppipi Mikulnicze.

Король Владислав ІІІ переводить села подільського воєводи Пьотра Одровонжа на німецьке право, в тому числі села Сатанів та Зіньків. Краків, 23 листопада 1436 року

Копія: AGAD. – Tzw. ML. – IV B. – Sygn. – f.214v

Опубліковано: Архив Юго-Западной Россіи. – Ч.8. – Т.2. – №IV. - с.331-332; 

Zbiór dokumentów małopolskich. - Cz.VIII. - №2192. - s.18-19.

Регеста: Михайловський В. Надання земельної власності у Подільському воєводстві за панування Владислава ІІІ (1434-1444) // Український археографічний щорічник. - Нова серія. - Вип. 8/9. - Т.11/12. - Київ, Нью-Йорк, 2004. - с.247.
_________________________________________________________________________________________

In nonime Domini. Amen, etc. nos Vladislaus rex etc. Polonie etc. Significamus etc., quomodo ad petitionis magnifici Petri Odrowascz, palat. Podoliae et capitanei samboriensis, militis nostril sincere dilecti, villas ipsius, videlicet Sathanow, Strijowa, Strijowka, Postolowcze, Iwanikowcze, Zynkowcze, Hrimieczka, Zanycze, Buzikowcze, Czessy et Miessakow et alias quascunque villas, quibuscunque vocabulis nominatae, in terra Podoliae et Camenecensi, Smotricensi ac aliis districtibus, ubi existent, sitas, de jure polonico, theutonico* et quovis alio in jus theutonicum, quod maidemburgense dicitur, transferimus, perpetuis duraturum, removentes ibidem Omnia jura polonicalia et ruthenicalia, modos et consueverant liberamus omnes et singulos cmethones et incolas praedictarum villarum ab omni jurisdictione et potestate omnium regiorum nostril palatinorum, castellanorum, capitaneorum, judicum, subiudicum et quorumvis officialium et ministerialium eorundem, ut coram ipsis vel ipsorum aliquot pro causis tam magnis, quam parvis, puta furti, sanguinis, incendij, homicidij, membrorum mutilationis et quibuvis aliis enormibus exessibus citati minime respondebunt, nec aliquas penas proinde vel ratione contumaciae solver tenebuntur, sed tantum cmethones et incile dictarum villarum coram suis scultetis, sculteti vero coram nobis et successoribus nostris aut iudite nostro generali, dum tamen per nostrum literam, sigillo nostro sigillatam, evocati fuerit et citati; tunc non aliter, quam suo iure theutonico praedicto de sese querunlantibus tenebuntur respondere. In causis autem criminalibus et capitalibus, superius expreffatis, scultetis praedictarum villarum iudicansi, deffiniendi, corrigenda, puniendi et plectendi damus plenam in metis earundem villarum et omnimodam concedimus potestatem, iuribus tamen nostris regalibus semper salvis. Actum Cracoviae feria sexta ante Catherinae. Relatio Ioannis de Conieczpolie, r. P. cancellarij. Lectum per Albertum de Zichlin, r. P. vicec.

_________________________________________________________________________________

*в оригіналі мало б бути ruthenico

Привілей Сигізмунда ІІІ для містечка Чортовець на проведення ярмарків. 24 травня 1589 року

Регеста: Сигізмунд ІІІ встановлює на прохання Яна Потоцького, писаря польного, власника містечка Чортовець (Czartowice) у Руському воєводстві, землі Галицькій, чотири щорічних ярмарки: 1) в понеділок по другій неділі Великого посту; 2) в понеділок по святі Вознесіння Божого; 3) в понеділок по святі свя. Малгожати; 4) в понеділок по святі св. Бартоломея. Торги щотижневі відбувати також по понеділках. // Księga wpisów kanclerza Jana Zamoyskiego MK 133 z Archiwum Głównego Akt Dawnych w Warszawie z lat 1587-1595, oprawa A. Kot, W. Krawczuk, M. Kulecki, A. Sokół, G. Spyrka, "Sumariusz Metryki Koronnej. Seria Nowa", t. II, Kraków 2001. - №173

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.133. - f.390-390v;
Заголовок копіїста: Forum annualem oppido Czartouiecze instituitur.

Король дає згоду Олександру Сєнявському, Львівському стольнику, на купівлю королівського замку з містечком Червоне та селами Устя та супутніми Іванє, Блашківці, Печарне, Торське та інші з рук Миколая Монастирського. Краків, 29 березня 1543 року

Регеста: MRPS. - P.IV. - №21035
Копія: AGAD. - MK. - Sygn.65. - f.107v