Кількість димів у містах та селах Скальського староства та інших, що в околицях міста Скали знаходяться

№п/п	Назва населеного пункту	Кількість  димів у 1629 р.	Власник перед Турецькою окупацією в 1672 р.
1	М.Борщів	305	Дідич Гієронім Лянцкоронський
2	С.Давидківці	30	Скальське староство
3	М.Сидорів	46	Дідич Фелікс Казімєж Потоцький
4	М.Скала	477	староста Геронім Лянцкоронський
5	М.Бжезє	30	Геронім Лянцкоронський
6	С.Борзяківці	46	Той же
7	С.Жилинці	30	Скальське староство
8	С.Іванків	38	Те ж
9	М.Колиндяни	65	Міхал Йордан, Станіслав Єжовський
10	С.Коцюбинчики (Сокиринці)	38	Геронім Лянцкоронський
11	С.Гуштин (Куштин)	38	Скальське староство
12	С.Лосяче	78	Те ж
13	С.Мушкатівка	60	Гієронім Лянцкоронський
14	С.Мельниця	70	Станіслав Лянцкоронський
15	С.Пилатківці	12	Спадкоємці Павла Пруського
16	С.Синьків	24	Скальське староство
17	С.Турильче	23 -	Яцовські і Фріцовські, Станіслав Дрошковський має запис на частину села від Богуцього
18	С.Цигани	-	Вилучене зі складу Скальського староства
19	С.Чорнокунці	19 51 -	Габрієль Сільніцький набув частину від Куропатніцьких та Носецької; Частина Яцімірських та Марціна Вжища; Частина братів Миколая та Міхала Коженьовських
20	С.Бережанки	-	Марек Сєкєжинський, подільський мечник
21	С.Жабинці або Ярославка	35	Геронім Лянцкоронський
22	С.Загуківці	-	[Скальське староство]
23	С.Залуччя	23 48	Дідичка Подфіліпська; Частина Кам’янецького домініканського кляштора
24	С.Летава	48	Скальське староство
25	С.Підпилип’я	23 -	Яцовські і Фріцовський; Станіслав Дрошковський має запис на частину села від Богуцього
26	С.Сокиринці	57	Геронім Лянцкоронський, у заставі Барбари Гурчини
27	С.Хоровці	16	Геронім Лянцкоронський

Джерело: Крикун М. Документи комісарського суду Подільського воєводства 1678-1679 років. – Львів, 2015

Місто Нове Бжезє у 17 столітті

В 2013 році, працюючи над збором різних краєзнавчих матеріалів, натрапив на книгу Єфима Січинського про історичні довідки про приходи та церкви на Кам’янеччині[1]. Мою увагу привернули довідки про села сусідні із Скалою, але по той бік Збруча, зокрема: Сокиринці, Збриж, Гуків, Покляки, Підпилип’я. Виявилося, що два із цих найближчих населених пунктів в минулі століття  користувались королівськими привілеями на магдебурзьке право, це – Збриж та Підпилип’я. Останнє отримало такий привілей ще на початку 16 століття стараннями своїх дідичів, шляхтичів Подфіліпських 12 березня 1510 року[2]. Однак, цьому новоявленому місту не судилось стати повноцінним, оскільки, як показують записи з Коронної метрики, вже через кілька днів, а саме 13 березня того ж року були надані грамоти на звільнення від податків для королівських міст Скали та Смотрича[3]. Найвірогідніше, це було пов’язане з масштабним по тогочасним міркам нападом татар, або волох на наш край, та, імовірно, Підпилип’я, було зруйноване вщент, оскільки після цього всі джерела, що походять з Поділля називають цей населений пункт селом.

Король дає згоду на те, щоб Станіслав Добек Ловчовський міг відступити права на власність селом Летаво Дворище Станіславу Лянцкоронському, 12 жовтня 1583 року

Грамота князя Свидригайла, що підтверджує його перемир'я з королем Ягайлом. Чорторийськ, 1 вересня 1431 року

Nos Boleslaus alias Swythergal dei gratia Magnus dux Lythuanie et Russie etc. Significamus tenore presencium, quibus expedit vniuersis. Quomodo cogitantes ea, que pacis suut et non afflictionis cupientesque bellorum et gwerrarum sedare disturbia, strages ac cedes hominum et sangwinis profluuia euitare ac differentias, dissensiones, displicentias, rancores et odia inter Serenissimum Principem dominum Wladislaum dei gracia Regem Polonie et fratrem nostrum carissimum, Principes, Prelatos, Barones et Subditos ac Terras et dominia ipsius et regnum ab vna, nos quidem Principes, Barones, Boyaros, Proceres et Subditos nostros, Terras, dominia nostra ac magni ducatus Lytwanie et Russie, nec non venerabiles dominos Paulum de Rusdorff Magistrum generalem Ordinis Theutunicorum de Prussia et Gziso de Rutemberg Magistrum de Lywonia et Terras, dominia et Subditos ipsorum totumque Ordinem Terrarum predictarum ac magnificum dominum Allexandrum Woyewodam Moldauie ipsiusque dominia, Terras et subditos ab altera partibus, suscitatas et exortas per viam amicabilis concordie complanare et sopire ac in pacis dulcedine sepelire, treugas pacis, tranquillitatem ac pacem christianicam perfectam, securam et indubitatam fecimus, firmauimus, statuimus, sanximus ac tenore presencium firmamus et facimus.

На прохання Срочинського, кам’янецького войського, та Дороти з Міланова, дружини його, король в містечку їхньому Гриньківці переносить щорічні торги зі свята Кіліані (8 лип.) на свято Маргарети (13 лип.) та щотижневі торги з суботи на неділю, 26 липня 1566 року

Копія: AGAD, MK 99, f.326-326v;

Регеста: MRPS V, №3282;

Заголовок: Translatio fororum annalis pro festo S.Kiliani et septimanalis singulis diebus sabbatiuis in oppido Hrinkowcze, in alia tempora.

Перші писемні згадки про населені пункти Скала-Подільської громади

Минулого року на обговорення громадськості Скала-Подільською селищною радою було представлено «Статут Скала-Подільської об’єднаної громади»[1]. Тоді я не звернув уваги на це, але цього року працюючи над збором документів до історії рідного містечка, ще раз звернувся до цього проекту. Оскільки в мене на руках вже перебуває чимала кількість документів, не тільки для Скали, але і для багатьох населених пунктів в околицях Скали.

Король Владислав ІІІ записує своєму вірному слузі Вацлаву (Венцеславу) Спішу з Собачова, за захист кордонів на Поділлі від татар, 200 гривень на села Вербівець та Літнівці в повіті Кам’янецькому та 150 гривень на село П’ятничани в Скальському повіті. Буда, 14 липня 1442 року

Копія: AGAD, MK, Sygn.86, f.314-315; AGAD, zw. ML, IV B, Sygn.17, f.7-8v;

Публікація: ZDM VIII, №2384;

Регеста: MRPS V, №6734.

Vladislaus, dei gratia Hungariae, Poloniae, Dalmatiae, Croatiae etc. rex, Lituaniaeque princeps supraemus et haeres Russia etc. Significamus  tenore praesentium quibus expedit universis praesentibus et futuris praesentium noticiam habituris. Quomodo attendentes grata fidelitatis obsequie studiosa nobilis Venceslai Spisz de Sobaczow familiarum nostri dilecti fidelis, quibus complacuit et signanter in terries Podoliae granicies nostras a tartaris defendendo anitoque fidelitatis sua studio poterit prestantuis complacere in futurum, horum suorum serviciorum intuit volentes ipsum graciarum nostrarur prosequi fanoribus et ad obsequie nostra futura reddere promptiorem sibi ducentas marcas communis pecuniae polonicalis numeri consueti in quamlibet marcam quadraginta octo grossos computando in et super villis nostris Vierzbowcze et Litniowcze in terries Podoliae et districtu Camenecensi sitis ratione praesentis donationis nostrae et centum quinquaginta marcas monetae et numeri polonicalium praemissorum quas habuit super villa nostra Piathniczani in districtu Skaliensi inscriptas super eisdem inscribimus, assignamus, damus, donamus et largimus gratiose presentium per tenorem, per ipsumque Venceslaum et ipsius successors legittimus tenendas, habendas, regendas quiete et pacifice possidendas cum omnibus et singulis earundem villarum utilitatibus, fructibus, censibus, proventibus, redditibus, agris, campis, fluminibus, lacubus, stagnis, piscuis, aquis et earum decursibus, molendinis, emolumentis, venationibus, aucupationibus, mellificiis ac aliis obventionibus generaliter universis quibuscumque dicantur nominibus tam dia quonseque per nos aut nostros successors sibi aut suis successoribus legittinus huiusmidi trecenta et quinquaginta marca fueruit integraliter persoluta, quibus persolutis, possession dictarum villarum ad nos et successors nostros renertelur pleno iure stationibus tamen et iuribus nostris. Regalibus semper salvis. Hoc etiam adicetum ut ibi residentiam personaliter fecere teneatur. Harum testimonio literarum quibus sigillum nostrum est appensum. Datum Badae, sabbato proxima post festum sancta Margareta, anno Domini 1442. Ad relationem magnifici Petri Voda de Sczekoczin r.P. vicecancellarii.

Копія 1564 року

Король Казимир дозволяє Фридриху Бучацькому передати село Олексинці, на котрому записано 100 гривень, в Червоногородському повіті шляхтичу Олександру Говорку, 19 серпня 1448 року

Kazimirus, Dei gratia rex Polonie, magnus dux Lithuania et heres Russia, significamus tenore presentium quibus expedit universis, quomodo in nostre maiestalis aliorumque regni nostri baronum protunc nobiscum residencium presencia constitutus magnificus Theodoricus de Buczacz, castellanus et capitaneus camenecensis, non compulsus, non coactus, neс aliquo sinistro errore seductus, sed sanus mentepariter et соrроrе existens amicorumque suorum sufficienti fretus consilio ac ipsius matura deliberatione prehabita, villam Olexinicze in fluvio Sereth in term Podolie et districtu Czyrwonogrodensi, super qua villa prefatus Theodoricus centum marcas habuit inscriptas, cum eo iure sicut solus tenuit ac possedil, et cum prefatis centum marcis ipsi in prefata villa inscriptis condescendit nobili  Alexandro dicto Goworek de Chmielowo, coram nobis resignavit, — ad quam resignationem nostrum presentihus damus consensum, — cum omni iure et dominio necnon cum omnibus et singulis utilitatibus, censihus, fructibus, redditibus, proventihus ac campis, agris, pratis, fluminihus, lacubus, stagnis, paludibus, piscinis, piscaturis, ripis, rivulis, torrenlibus, molendinis et eorum emolumentis, aquis et earum decursibus et aliis quibusvis attinenciis et pertinenciis, ad predictam villam quomodolibet pertinenlibus, quocunque nomine aut vocabulo nuncupantur speciali, per ipsum Alexandrum et suos successores legitimos habendum, tenendum, utifruendum ac pacifice et quicte possidendum tamdiu, donec predicte centum marce sepefato Alexandre Goworek plenarie et integre fuerunt persolute; quibus exolutis, possessio predicte ville ad nos aut nostros successores legitimos devolvetur ac redundabit pleno lure, iuribus tamen nostris regalibus et stacionibus in omnibus semper salvis — harum quibus sigillum nostrum presentibus est appensum testimonio literarum. Actum in Camieniec feria secunda infra octavas assumpcionis Marie Virginis anno Domini millesimo quadringentesimo quadragessimo octavo. Relacio nagnifiici Iohannis de Conyeczpole regni Polonie cancellarii et capitanei siradiensis.

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.10. - f.30 - 30v

Опубліковано: Грушевський М. Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західньої України. Серія перша (1361—1530). Ч. 1—43; ч. 44—80. [Підп. Михайло Грушевський]. «Записки Наук. Т-ва ім. Шевченка».Рік XIV. Т. LXIV. Кн. 2, ст. 49-50

Два записи в земських книгах про Миколая Внучка, 1470 рік

Acta Leopoli feria sexta post f.s. Valentini [16 лютого 1470 р.] presentibus ibidem mfis., gsis. et nobilibus doms. Ioanne de Rythwyany Regni Polonie Marschalco, Iurscha Chodorowski Zudaczou. et Stryensi Cpto., Ioanne de Vyschokye subiudice terrestri, Pelka Lyssakowski vicecpto. Loepol., Petro, Iohanne et Iuscha Czebrowsczy, Nicolao, Petro et Andrea Wnuczkowye et aliis ad infrascripta.

Generosus dominus Nicolaus Wnuczek de Pyathnyczany et tenutarius in Skala tenetur tricentas marcas cum quinquaginta quator gso. dom. Cunrado alias Cuncza de Wrathislavia tribuno Haliciensis et cive Leopoliensis in quibus sibs theloneum in Skala cum omnibus thelonei pertransitoriis alias sprzemythamy, 10 травня 1468 року

Acta Leopoli feria tercia proxima post Invensionis s.Crucis anno Domini etc. ut supra presentibus ibidem generosis dominis Pelka Lyssakowsky vicecapitaneo Leopoliensis, Nicolao Wnuczek de Pyathnyczany, Stano Cloper, Harnasth civibus Leopolbus., Iacobo advocato de Sczyrzecz.

Generosus dominus Nicolaus Wnuczek de Pyathnyczany et tenutarius in Skala tenetur tricentas marcas cum quinquaginta quator gso. dom. Cunrado alias Cuncza de Wrathislavia tribuno Haliciensis et cive Leopoliensis in quibus sibs theloneum in Skala cum omnibus thelonei pertransitoriis alias sprzemythamy.

______________________________________________________________
Опубл.: Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Aleksandra hr. Stadnickiego. - T.15. - №CCLVI

Запис з книг львівського земського суду про виданий королівський указ Миколаю Внучеку на право побору мостового в Скалі та Бібрці, 2 квітня 1470 року

Acta in iure Regali feria secunda proxima post Letare anno Domini ut supra.
Ex decreto Maiestatis Regie Sueque Serenitatis Consiliariorum nobil. Nicolaus Wnvczek debet ponere iura super theloneum Skalsye et Bobrzeczskye a data presentium in una septimana coram Maiestate Regia.

Опубл.: Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Aleksandra hr. Stadnickiego. -T.12. - №MCXCV. - s.460

Запис в книзі галицького земського суду про поділ синами Януша Кердеєвича батьківського маєтку. Теребовля, 16 липня 1449 року

Оригінал: ЦДІАУЛ, ф.6;

Публікація: Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Aleksandra hr. Stadnickiego. - T.12. - №CXV . - s.217-218

Ян Струсь з Коморова продає село Сокиринці в Подільському воєводстві та Скальському повіті над річкою Збруч Амброзію Ормянчику за 400 гривень. Краків, 2 березня 1515 року

Копія: AGAD, MK 28, f.169v-170v;

Регеста: MRPS, IV/1, №2436: Ioannes Strus de Comorow villam Syekyernycze terrae Podoliae districtus Skalensis super fluvio Sbrucz Ambrosio Ormyenczyk pro 400 marc. vendit sub vadio 400 marc. bonis suis haereditariis Wyerzbkowycze et Skokowski districtus Crasnostaviensis imponendo.

Король, на звернення Яна Мілановського, львівського чашника, підтверджує лист Казимира IV від 6 жовтня 1456 року про запис суми на село Чорнокунці в Скальському повіті, 24 жовтня 1505 року

Король Казимир IV записує Зигмунду Кірдею з Оринина 100 гривень на село Чорнокунці Скальського повіту. 29 жовтня 1456 року

Згадка: AGAD, MK 11, s.248;
Регеста: MRPS I, №362: Casimirus rex Sigismundo Kerdey de Ozimino 100 marcas super villa Czrnochoucze inscribit 

Король встановлює два щорічних ярмарки на свято Бартоломея (24 серпня) та Звернення святого Павла (25 січня) в дідичному містечку Яна Ходоровського - Тлустому, а також один щотижневий ярмарок в п’ятницю. 28 травня 1571 року

Король підтверджує братам Юрію, Гриньку, Якобу, Козьмі, Павлу та Івашку Берешніцьким, дідичам села Берешінці, в кам’янецькому повіті, грамоту короля Владислава Ягайла для братів Василя та Грицька Андрониковічів на пустку Береш, що на річці Сидорів в скальському повіті, писану 7 жовтня 1398 року. Краків, 8 жовтня 1539 року

Король Сигізмунд ІІ Август підтверджує грамоту короля Владислава, що руськими літерами писана, на надання в дідичне володіння села Стрілківці Стефану Угрину, в даний час те село належить Михайлу Подфіліпському, галицькому стольнику. Варшава, 2 січня 1557 року

Копія: AGAD, MK 89, f.135v - 137;
Регеста: MRPS V, №7751;
Опубліковано: Zbiór dokumentów Małopolskich.— 1974.— Cz. 6.— S. 293—294.— N 1723; Купчинський О. Забуті та невідомі староукраїнські грамоти XIV - першої половини XV ст. // Записки наукового товариства ім.Шевченка, - Вип. 233. - с.349-350.

Король Сигізмунд І дає згоду Станіславу Лянцкоронському із Бжезя, підчашому сандомирському та старості кам’янецькому на викуп села Вишнівця у Вікторина Подфіліпського та приєднання цього села до скальського замку. Краків, 5 квітня 1518 року

Копія: AGAD, MK 31,  s.288-289;

Регеста: MRPS IV, №11584: Stanislao Lanczkorunski de Brzezie, pincernae Sandomiriensi et capitaneo Camenecensi, villam Wisnoywyecz districtus Camenecensis de manibus Victorini de Potphilipye exemere consensu dato, dicta villa castro Skalensi, ratione inscriptionis summarum, pro hac vice adinngitur. 

Король Сигізмунд І посвідчує документ кам’янецького генерального старости Станіслава Лянцкоронського, даного в Кам’янецькому замку у вівторок по святі Луки 1517 року, про те, що донька кам’янецього земського підсудка Вікторина Подфіліпського з Фредрівців, Софія, в присутності Яна Борщовського з Мушкатівки, записала своєму чоловіку Анджейові Черменському 1000 гривень на маєтках Верхні Панівці, Нижні Панівці, Щитнівці, Касперівці, Ольховець, Мельниця, Звиняч та Латківці у Кам’янецькому повіті та на будинку у вірменській дільниці міста, який стоїть між будинками вірменина Микулки та Аксантія і навпроти руської церкви Вознесіння. Краків 15 грудня 1517 року

Копія: AGAD, MK 31, s.43-45;

Регеста: MRPS IV/2, №11352;

Література: Михайловський В. Еластична спільнота... К., 2012. - с.224;
Заголовок копіїста: Confirmatio litterum capitanei Camenecensi de inscriptione mille marcarum pecunie in certis bonis regalibus et hereditarys nobili Andree Czirmyenski per uxorem eius facta.