Люстрація Скалецького староства 1570 року

Оригінал: AGAD. – MK, Lustracje. – dz.XVIII. – Sygn.46. - f.219-232;

Публікація: Жерела до історії України-Руси / під ред. М. Грушевського. - Том 7. - Львів, 1903. - с.184-196

Декрет Кам’янецького земського суду за позовом книшинського старости Томаша Замойського до брацлавського і вінницького старости Валентия Александра Калиновського у справі про неповернення останнім позивачеві підданих, які втекли з села Довгівців у містечко Могилів. Листопад 1610, Кам’янець

Оригінал: ЦДІАУК, ф.37, оп.1, спр.31, акт 519;
Опубліковано: Крикун М. Місто Могилів над Дністром у XVII ст. // Подільське воєводство у XV-XVIII століттях. - Львів, 2011. - с.364.

Грамота дідичів села Олексинці на Сереті на заснування костьолу в цьому селі. 2 січня 1596 року

W Imię Pańskie Amen. My, dziedzicy wsi Oleksiniec na Serecie, synowie i córki a potomkowie wlasni nieboszki urodzonej Anny Smiotanczanki Dąbrowskiej, niegdy urodzonego Jerzego Dąbrowskiego małżonki, to jest urodzeni i szlachetni:

Запис в кам’янецькій земській книзі про заснування церкви в Пищатинцях, дідичами Станіславом Подфіліпським та його дружиною Анною з Поляновець. Кам'янець, 14 травня 1598 року

Оригінал: ЦДІАУК, ф.37, оп.1, спр.25, арк. 69 зв.-70;

Публікація: Białkowski L. Podole w XVI wieku. - Warzsawa, 1920. - s.222-224

Actum in Camieniecz Podoliae in terminis terrestribus camenecensibus feria quinta post festum s. Stanislai in Majo proxima celebratis, a. D. millesimo quingentesimo nonagesimo octavo (14 maja 1598 r.).

Ревізія привілеїв на маєтки в Подільському воєводстві 1469 р (Bona regalia onerata in terris Russiae etc. Lustracio 1469)

Оригінал: AGAD. - MK, Lustracje. - Dz.XVIII. - Sygn 51. - s.64-101

Опубл.: Jabłonowski A. Źródła dziejowe. T. 18, cz. 1.
______________________________________________________________________________________

TERRA PODOLIE

Litere Bogdani Olechnowicz de Gzeremoschna super villis Uschna et curia Szedlcze in Oleschnensi.

Подимний реєстр Подільського воєводства 1493 року

Оригінал: AGAD. - ASK. - Dz.I. - Sygn.45. - f.1-5

Опубл.: Архив Юго-Западной Россіи. - Ч.8. - т.2. - К, 1894. - с.335-342 (публікація М.Грушевського).
__________________________________________________________________________________

Regestrum ffumalium anni Domini 1493. Sequitur-solvitur. 

1) Androwcze de duobus solvit.
2) Arcadyowcze de tribus solvit.

Опис замку в Смотричі 1494 року

Оригінал: AGAD. - ASK. - Dzial. LIV. - Sygn.19.- k.4-16;

Опубл.: Записки НТШ. - Львів, 1895. - Т.7 (перевидання: Грушевський М. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2003. – т. 5, с. 68 – 83);
Частковий переклад: Січинський Є. Смотрицький замок // Хмельницький обласний краєзнавчий музей. Передм. та упорядник А.М.Трембіцький. - Хмельницький, 2003.

Опис Кам’янецького замку 1494 року

Оригінал: AGAD. - Archiwum Skarbu Koronnego. - Dzial. LIV. - Sygn.19.- k.4-16.

Публікація: Записки НТШ. - Львів, 1895. - Т.7 (перевидання: Грушевський М. Твори у 50-и томах. – Львів: Світ, 2003. – т. 5, с. 68 – 83)

1494. Gastrum Camyenyecz est resignalum sabbato in vigilia sancti Andree apostoli.

Istud castrum est in fere totum ruptum, destructum, prout hoc lacius inferius patebit. In primis in dicto castro: stuba magna cum fornace terreneo, in qua sunt robora bona, licet antiqua, sed desuper tectura ruinosa, et malum palacium ante stubam, super quo palacio eciam tectura mala.

Король встановлює один щорічний ярмарок в містечку Колодрібка, що в Подільському воєводстві. Краків, 24 травня 1519 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.31. - f.463;

Регеста: MRPS. - Pars IV. - №12200;

Заголовок копіїста: Forum annale datum et concessum oppidanis de Colodrobcz

Король надає Єжи Язловецькому, старості червоногородському, на ленному праві село Шершенівці, що на річці Серет в Подільському воєводстві знаходиться. 7 вересня 1554 року

Donatio iure feudi villa Szierszieniowcze a Georgio Jazlowieczki etc.

Король Владислав IV, прихиляється перед бажанням Станіслава Лянцкоронського з Бжезя, галицького каштеляна і старости скалецького, і т.д., виражає згоду, щоб місто його дідичне новозасноване в Подільському воєводстві Жванець було переведене на німецьке право. Мешканці цього міста виймаються з-під юрисдикції земського та польського права, будуть відповідати лише згідно німецького права перед своїм війтом з правом апеляції до дідича. Мешканці також отримують право вибирати собі райців, радників, бурмістрів та війта. Вироки та інші документи публічні повинні будуть скріплятися міською печаткою (в документі порожнє місце під печатку). Місто також отримує чотири ярмарки на рік (в докуметі порожні місця для запису свят на котрі будуть відбуватись ті ярмарки) з вільним доступом до них поляків, русинів, євреїв, вірмен та інших, а також щотижневі базари по вівторках та четвергах. Варшава, 1646 рік

Витяги з лавничої книги міста Львів, 1441-1447 роки

Публікація: Pomniki dziejowe Lwowa z archiwum miasta, t. 4: Księga ławnicza miejska 1441–1448, red. A. Czołowski, F. Jaworski, Lwów 1921

Історія села Іванків та його опис 1762 року

Сучасне село Іванків є досить молодим, постійне населення тут проживає не більше якихось 300 років. Причиною того є його географічне розташування – на рівнині, зовсім позбавленій якихось природніх перешкод, які б послужили перепоною для різного роду розбійницьких та військових нападів в минулі століття. Тому Іванків, судячи з документів, більшу часу своєї історії пустував, і лише від початку 18 століття тут постійно проживають люди.

Король дає згоду Миколаю Тарнавському на купівлю села Олексинці з рук Миколая та Яна Смьотанків та Катерини Борщовської, Пйотрків, сейм, 6 лютого 1533 року

Регеста: Matricularum Regni Poloniae summaria. - Pars IV. - №16759
Оригінал: Archiwum Glowne Akt Dawnych. - zespol. Metryka Koronna. - Sygnatura. 48. - s.544

Consensus Tharnawski

Anno quo supra, Pyotrkowe in convencione generali, feria quinta post [] sancti Dorothae. Datus est consensus nobili Nicolas Tharnawski vt possit redimere villam Olexyncze in t[er]ra Podolie sittam de manibus nobelium Nicolai Smyotanka et Joannis Smyothanka ac Katherina Borsczowsca  [] excessum suum. Ut hic idem confernatur in predicta villa ad extrema vite sue tempora.

R[e]l[ati]o vt supra

Оперативная сводка штаба 12-й армии № 029/оп к 19 часам 8 июля 1941 г. об отводе войск в Летичевский укрепленный район

Серия «Г»

ОПЕРСВОДКА № 029/ОП К 19.00 8.7.41 ШТАРМ 12 ВОЛКОВИЦЕ

Карта 200 000 

1. Части армии продолжают вести арьергардные бои на проскуровском направлении. Части отходят на укрепленные позиции Летичевского укрепленного района.

Оперативная сводка штаба 12-й армии № 027/оп к 7 часам 7 июля 1941 г. об отводе войск армии за р. Збруч

Серия «Г» ОПЕРСВОДКА № 027/ОП К 7.00 7.7.41 ШТАРМ 12 СОЛОБКОВЦЫ Карта 200 000 1. Армия продолжает выполнять поставленную задачу, к утру 7.7.41 г. главными силами отошла за р. Збруч.

Коротка історія села/містечка Озеряни

Найдавніша писемна згадка про Озеряни походить з 1469 року. Під час огляду грамот на володіння королівськими маєтками, ревізорами було виявлено, що Петро Поляк з Ліхвінова має грамоти на села Ланівці та Озеряни із записом на них 350 гривень[1]. Отже село Озеряни було по факту у власності короля, але орендувалося різною шляхтою на протязі всієї історії його перебування в складі Корони польської.

Із спогадів генерала Олександра Удовиченка

Нарада в м. Борщів (Галичина). Настрої в «низах» армії. Підготовлення до заповідженого наступу. Приїзд Головного Отамана. Напередодні наступу на Кам'янець Подільський

21-го травня 1919 року, я одержав призначення на становище Командира 16-го п. Загону й разом із цим попередження, що Загін мусить бути готовий до наступу на Кам'янець Подільський, що має розпочатися водночас із загальним наступом армії УНР, 1-го червня 1919 року.

Гуцульська сотня УСС здобуває перехід через Збруч

Дня 19.07.1917 рушила наша гуцульська сотня УСС із Золотої Липи офензивою вперед. Напрям був на Куропатники – Збриж. На цей раз приділено нас до 35-го золочівського пішого полку. Сотня числила неспона 200 стрільців, крім того, відділ скорострілів.

Монастир капуцинів в м.Збриж

Джерело: http://www.kapucyni.org.ua/281.htm (архівовано http://archive.li/PR4f)

_____________________________________________________________________________________

У колишньому подільському воєводстві, кам'янецької дієцезії, над річкою  Збуч знаходиться містечко Збриж. Гощинський староста Адам Тарло разом з жінкою зробив дуже великий вклад у розвиток містечка. Вони прийняли рішення заснувати церкву та монастир капуцинів, здається, ще перед 1744 роком.

13 квітня 1744 року кам'янецький єпископ Миколай Дембовський заснував новий монастир. Доручив капуцинам також співпрацю з парафією в Скалі (містечку поблизу). В той же час настоятель з Маріамполя о.Станіслав Дуджік знайшов місце для заснування монастиря та накреслив план монастиря та церкви.

Ченці, які прибули в Збриж, оселилися поряд з дерев'яною каплицею під покровом св.Антонія та св.Йоана Непомуцена. 14 червня 1749 року був закладений наріжний камінь під будівництво монастиря, а 23 квітня 1753 року кам'янецький єпископ Миколай Дембовський освятив наріжний камінь храму. Оскільки одночасно відбувалося будівництво замку, мабуть тому церква та монастир не були закінчені до смерті фундатора у 1772 році. Після смерті фундатора капуцини були змушені самостійно продовжувати будівництво

У протоколі відвідин провінціальний міністр о.Людвік Залеський виражав дуже песимістичний погляд на подальше існування цього монастиря, бо здавалося, що будівництво не буде закінчене в зв'язку з відсутністю грошей та фундатора. З допомогою прийшов Франциск Стжалковський (останній дідич міста за Речі Посполитої), завдяки йому близько 1790 року церква та монастир були закінчені. Церкву під покровом Пресвятої Діви Марії освятив кам'янецький єпископ Ян Дембовський, здається, в 1801 році. Монастирська бібліотека мала в своєму фонді близько 500 екземплярів. У 1832 році монастир був ліквідований, а церква віддана православній спільноті.

В 1886 році колишній капуцинський монастир був перебудований з доданням п'яти куполів.

_______________________________________________________________

Світлина Михайла Грейма, 1875 р. (Zbiory Specjalne, Biblioteka Naukowa PAU i PAN w Krakowie, BZS.RKPS.12219.k.65)

Малюнок Наполеона Орди, 1880-ті рр. (Muzeum narodowe w Krakowie)

Креслення Мефодія Зимака