Король Сигізмунд ІІ Август дозволяє Янові Свірчу піднести його дідичне село до статусу міста, дарує магдебурзьке право та запроваджує щорічні ярмарки: на свято Обрізання Господнього (1 січня), Великдень та святого Матвія (21 вересня), та щотижневими торгами у понеділок. Пьйотрків, на сеймі, 5 січня 1559 року

Копія: AGAD, MK 93, f.122-123v;
Регеста: MRPS, V, №2382;
Заголовок: Erectio oppidi Wswiathne generosi Joannis Swiercz.

Король Сигізмунд І дає привілей Якобу Потоцькому, підкоморію галицькому, на заснування міста Сидорів в Подільському воєводстві з торгами щотижневими в суботу та щорічними на свято Гедвіги (15 жовтня). Краків, 5 квітня 1547 року

Регеста: MRPS IV/1, №7831;

Копія грамоти була вписана до Книги коронної метрики 74а, котра згоріла в часі Другої світової війни

Локаційний привілей для Тернополя, 15 квітня 1540 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.61. - f.290v - 291v;
Регеста: Король надає право Яну, графу з Тарнова, каштеляну краківському, заснувати містечко Тарнополе в запустілій місцевості Сопільче на річці Серет в Тереболянському повіті, та надати звільнення від поборів та відробітків на 15 років, війтівство надати в цьому місті Якобу Бодзановському, галицькому войському, та зробити запис у 200 флоринів. // Matricularum Regni Poloniae summaria. - Pars. IV. - №20286


Привілей на магдебурзьке право було надане Тернополю 20 січня 1548 року. Копія відповідного листа була вписана до книги 74а Коронної метрики, котра, на жаль, в часі Другої світової війни згоріла. Регеста того листа опублікована Теодором Вєжбовським в 1910 році в Matricularum Regni Poloniae summaria. - Pars. IV. - Volum.I, під номером 8133:
"Oppidum Tarnopolie Ioannis comitis in Tarnow, castellani Cracoviensis, iure theutonico fundatur triaque fora annualia pro festis Viti (15 iun.), Exaltationis Crucis (14 sep.) et Purificationiis V.N. (2 feb.) et septimanalia feriis swcundis ibidem instituuntur"

Король розширює права Войцеха Мясковського на села Лосяч, Давидківці та Блажеїв також і на його дружину Катерину, 31 березня 1642 року

Копія: AGAD. - Mk. - Sygn.187. - f.196v - 197v;

Регеста: Варшава, 31 березня 1642 року. Король затверджує та дозволяє записати до актів канцелярії коронної свій документ, що даний ним у Варшаві 10 жовтня 1641 року, підписаний ним самим та Яном Гембіцькми, секретарем його королівської милості. В тому акті Владислав IV визнає заслуги Войцеха Мясковського*, підкоморія землі львівської, дворянина та стольника й.к.м., розширює його пожиттєві права на села Лосяч, Давидківці та Блажеївка, що також називається Слобода Давидківська, в Подільському воєводстві, повіті кам’янецькому, на дружину його Катерину Хотецьку. Мясковський заслужив це у війнах інфлянській, московській, а також проти татар та турків. Реляція канцлера [Петра Гембінського] // Summariusz metryki koronnej. MK 187. - №111/3764;

Заголовок копіїста: Olata communicationis iuris super villas Losiacza, Dawidkowice et Blazeiowka generosae Catherinae Chotecka generosi Miaskowski consorti.

*Войцех Мясковський гербу Леліва, дворянин королівський 1607, підстолій кам’янецький 1621-1625, стольник кам’янецький 1625-1637, підкоморій львівський 1637-1653, староста копайгородський 1637, помер 1654 року. // Urzędnicy Podolscy XIV–XVIII wieku: spisy / Opracowali:Eugeniusz Janas, Witold Kłaczewski, Janusz Kurtyka, Anna Sochacka; Pod redakcja Antoniego Gąsiorowskiego. Polska akademia nauk. Biblioteka Kόrnika; Instytut historii. – Kόrnik, 1998. – с.219

Король Сигізмунд І Старий надає Якубу Яхновичу з Губарова, судді кам’янецькому, для села його дідичного Ходоровці, що зараз називається Підкамінь, котре в землі Кам’янецькій, статус міста з магдебурзьким правом, також запроваджує щорічний ярмарок на свято Якоба (25 липня) та щотижневі торги по неділях встановлює. Краків, 12 березня 1510 року

Копія: AGAD, MK 23, s.838-839;

Регеста: MRPS IV, №972.

Король Сигізмунд І надає привілей Яну Кемличу на заснування містечка Бабинці на німецькому праві в Подільському воєводстві, разом з тим запроваджує щорічні ярмарки на свято Петра і Павла та Михайла, щотижневі торги - по вівторках. Краків, 2 березня 1523 року

Регеста: MRPS IV, №13477;
Копія: AGAD, MK 36, f.120;
Заголовок копіїста: Fundatio oppidi Babyncze in districtu Camenecensis.

Відступлення прав на маєток Чортків Йозефу Потоцькому, 1718 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.222. - f.263v - 264;

Заголовок: Cedit de jure suo super bonis Czortkow generosa Potocka subdapifera Litvaniae in personam generosi Josephi Potocki, capitanei Sczirzeczensi.

Король Сигізмунд І дає згоду Маргареті Пясецькій, вдові Войцеха Бучайького, на передачу в заставу половини королівського села Покляки її доньці Констанції та зятю Михайлу Костшевському, підсудку кам’янецькому, за суму 100 флоринів з правом реінскрипції цієї суми на села Степанківці та Башин. Краків, 15 вересня 1542 року

Копія: AGAD, MK 63, f.270v-272.

Регеста: MRPS IV nr.20885: Datus est consensus Margarethae Pyasseczka aliag Dambrowska, relictae Alberti Buczaiski, dimidiam partem villae regalis Pokliaki, in terris Podoliae super fluvio Zbrucz sitae, tenutae eius, Constantiae Kostrzewska, filiae suae, nunc consorti Michaelis Kostrzewski, subiudicis terrestris Camenecensis, in 100 fl. obligare, cum facultate data dictae Constantiae eandem partem dictae villae Pokliaki in eadem summa viro eius dicto Michaeli inscribere, dicto vero Michaeli reinscribere hanc summam uxori suae in villa regali Stepanikowcze et in parte villae Baschin super ripa fluvii Niestr districtus Camenecensis.

Заголовок копіїста: Consensus obligan sortes villarum Pokliaki Stepanikowcze et Baschin in Camenecensem districtu.

Король Стефан Баторій підтверджує зізнання Миколая Костшейовського, зроблене перед книгами коронної канцелярії, що отримав у малій коронній канцелярії 37 гривень і 24 гроші, тобто свою частку із суми в 150 гривень, які заборгував йому та його братам Лукаш Серний на підставі королівського декрету щодо сіл Степаниківці та Покляки, які Серний отримав від короля у довічне володіння. Варшава, 18 квітня 1589 року

Копія: AGAD, MK 135, f.540-540v;

Регеста: Król potwierdza zeznanie Mikołaja Kostrzejowskiego, złożone przed księgami kancelarii koronnej. Zeznał, iż otrzymał w kancelarii mniejszej koronnej 37 grzywien i 24 grosze, czyli swoją część z sumy 150, które winien był jemu i braciom Łukasz Serny, na mocy dekretu królewskiego ze wsi Stepanikowce i Pokleski, które Serny uzyskał od króla w dożywocie.łac.Datum: Warszawa, na sejmie. Relacja podkanclerzego Wojciecha Baranowskiego. // Summariusz metryky koronnej. Pars IV. - №575

Умова Пясецької з Борщовським щодо селянина, що втік з Покляк до Харитоновців,. Кам'янець, 28 квітня 1525 року

Оригінал: ЦДІАУК, ф.37, оп.1, спр.1, арк. 46
Публікація: Bialkowski L. Podole w XVІ wieku. - Warszawa, 1920. - s.184

Termini terrestres camenecenses condempnabiles sunt celebrati feria sexta post dominicam Conductus Pascae proxima, anno Domini millesimo quingentesimo vicesimo quinto.

Prout nobilis Margaretha consors nobilis Stanislai Pyaseczki citaverat et terminus ceciderat juramenti pro homine profugo de villa Poklanky ad villam Charythonowęze nomine Serhy, in quo termino partes comparentes talem inter se contractum fecerunt, quod dictus Serhey kmetho nobilis Johannis Borsczowski debet iuramentum praestare sicut dedit reclinium alias pokłon duorum florenorum; si non iuraverit, duos florenos soluere debet et domina Margaretha permittit seu dimittit homine libere dicto Johanni Borsczowski. Super quod memoriale positum est quod judicium recepit.

*  *  *

Король Сигізмунд ІІІ надає в пожиттєву власність Станіславу Богушу села Степанківці, Гринчук та Покляки та Бахтин. Краків, 1 вересня 1604 року

Копія: AGAD, MK 148, f.339v -340;

Король надає Станіславу Жевуському містечко Уланівці, 21 липня 1702 року

Король надає привілей на спільну власність маєтком Озеряни в Подільському воєводстві Анні з Любомирська Жевуській та її чоловіку Венцеславу Жевуському, 28 жовтня 1746 року

Король надає привілей на спільну власність маєтком Ланівці в Подільському воєводстві Жевуським, 28 жовтня 1746 року

Король Сигізмунд ІІІ надає право спільного пожиттєвого володіння на село Покляки Александру Пясечинському, королівському придворному, та його дружині Маргариті Ячинській. Варшава, 15 лютого 1625 року

Копія: AGAD, MK 172, f.111v - 112;

Заголовок копіїста: Communicatio iuris in solidum generosis Piaseczynskim coniugibus super villam Poklęki in districtu Camenecensi sitam.

Sigismundus. Significamus etc. Quia nos optime perspectas habentes generosi Alexandri Piaseczynski aulici nostri preclaras animi ingenijque dotes singulares virtutes promptumque de nobis et Reipublica optime merendi studium, iam ante in pluribus occasionibus belli pacisque tempore summa fide ac alacritate contestatum faciendum nobis esse duximus, ut eidem gratiam liberalitatemque nostram regiam exhiberemus villamque Poklęki in districtu Camenecensi sitam generosae Margarethae Jaczynska olim generosi Petri Wroblowski tribuni Camenecensis relictae viduae, ad praesens vero consorti suae collatam eidem quoque conferremus atque communicaremus prout praesentibus literis nostris conferimus atque communicamus cum omnibus et singulis attinentia ac pertinentia eodem antiquitus spectantibus tenendam habendam possidendam ad extrema vriusque sui, vel alterius superstituri tempora. Promittimus autem pro nobis, et serenissimis successoribus nostris, nos eundem generosum Alexandrum Piaseczynski cum praefata coniuge sua quamdiu vixerint, in vsu et pacifica possessione memoratae villae conservaturos ratione cuius adunatalitatis, si ea bona summis sunt onerata, illam summae partem quae ex iustiscripto legum remittenda venerit, nobis et Reipublicae condonare tenentur, sin minus, quartam prouentuum partem exauam quotannis inferre tenebuntur. In cuius rei etiam datum Varsauiae die decimaquinta mensis februarij anno Domini millesimo sexcentesimo tricesimo quinto regnorum.

 Sigismundus rex. 

Jacobus Zadzik.

Переклад:

Сигізмунд. Сповіщаємо і т.д. Оскільки ми, маючи якнайкраще усвідомлені преславні душевні та розумові дарунки, виняткові чесноти, а також виявлене вже раніше в багатьох випадках у часи війни і миру з найбільшою вірністю та ревністю прагнення шляхетнонародженого Александра Пясечинського, нашого придворного, мати великі заслуги перед нами та Річчю Посполитою, вважали за належне виявити йому нашу королівську ласку та щедрість і село Покляки, розташоване в Кам’янецькому повіті, надане шляхетнонародженій Маргариті Ячинській, вдові, що залишилася після покійного шляхетнонародженого Петра Вробловського, кам’янецького войського, а нині його дружині, їй також надати та передати у спільне володіння, як цим нашим теперішнім листом надаємо та передаємо у спільне володіння, з усіма й кожним окремо приналежностями та залежностями, що до нього здавна належали, для утримання, посідання та володіння до кінця життя кожного з них або того, хто проживе довше. Обіцяємо також за нас і за найясніших наших наступників, що ми цього ж шляхетнонародженого Александра Пясечинського разом із вищезгаданою його дружиною, наскільки вони житимуть, зберігатимемо у вживанні та мирному володінні названим селом. З приводу цього спільного володіння, якщо ці маєтки обтяжені сумами, ту частину суми, яка за законним приписом має бути повернута, вони зобов'язані віддати нам і Речі Посполитій, якщо ж ні, то будуть зобов'язані щорічно сплачувати четверту частину доходів. На посвідчення чого тощо Дано у Варшаві, п'ятнадцятого дня місяця лютого, року Господнього тисяча шістсот тридцять п'ятого нашого правління.

Сигізмунд король

Якуб Задзик

Найдавніший опис Турильча з 1753 року

Опубліковано в: Літопис Борщівщини. Випуск 5. - Борщів, 1994. - с.104-106

автор: Ігор Скочиляс

Село Турильче належить до тієї категорії населених пунктів Галичини, минуле яких майже невідоме сучасному читачеві і губиться у глибині віків. Тому спробую хоча б побіжно зупинитися на його історії.

Вперше Турильче згадується в історичних документах у 1462 р.[1] У тому ж акті поряд із селом фігурує млин. Мабуть, Турильче виникло значно раніше, і на середину XV ст. вже було порівняно великим поселенням.

Перший опис Підпилип’я 1755 року

Опубліковано в: Літопис Борщівщини. Випуск 7. - Борщів, 1995. -

с.100-104, автор Ігор Скочиляс

У південно-східній частині Борщівського району, у мальовничій долині річки Збруч, розкинулось невелике село Підпилип’я. сьогодні мало кому відомо, що у сиву давнину воно було містечком і відігравало помітну роль в історії нашого краю.

Вже у ХІХ ст. Підпилип’я привертало увагу дослідників. У 1845 р. польські історики М.Балінський і Т.Ліпінський у виданні «Старожитна Польща» опублікували короткий історичний нарис про село, вперше ввівши у науковий у науковий обіг кілька цікавих документів XVI-XVII ст.[1] Дещо пізніше, у кінці ХІХ ст., ці матеріали були вдруге опубліковані у «Географічному словнику Польського Королівства». Там вперше вказано рік заснування села[2]. Слід було сподіватися на подальше вивчення історії Підпилип’я. Однак у радянський період об’єктивні краєзнавчі дослідження не велися. Розрекламована партійними ідеологами «Історія міст і сіл Української РСР» виявилася фікцією. Зокрема у нарисі про Підпилип’я (том «Тернопільська область») читач може дізнатися про «успіхи» колгоспно-соціалістичного будівництва у селі, але аж ніяк не про його справжню історію[3]. На сьогодні, отже, написання літопису Підпилип’я є очевидною потребою.

Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області»

УКАЗ

Президії Верховної Ради Української PCP

ПРО ЛІКВІДАЦІЮ КОРОПЕЦЬКОГО І СКАЛА-ПОДІЛЬСЬКОГО РАЙОНІВ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ліквідувати в Тернопільській області:
Коропецький район, передавши його територію до складу Монастириського району;
Скала-Подільський район, передавши його територію до складу Борщівського району.

ГОЛОВА ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР Д. КОРОТЧЕНКО

СЕКРЕТАР ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР А. ЗЛЕНКО


м. Київ
21 січня 1959 року
















___________________

Джерело: Вікіджерела

Король Сигізмунд ІІ Август підтверджує дарування Єви Давідовської маєтків містечка Підпилип’я та села Турильче в Кам’янецькому повіті своєму чоловікові Миколаю Бжеському, хорунжому королівському. Варшава, 28 квітня 1572 року

Копія: AGAD, MK 110, f.371v-373;

Регеста: MRPS V, №10839: Donatio sortium bonorum oppidi Podphilipie et villae Thurlicze in terra Podoliae et distr. Camenecensi sitorum Nicolao Brzeski, vexillifero curiae regiae et secretario regio, per Evam Dawidowska consortem ipsius facta confirmatur;

Заголовк копіїста: Donatio bonorum infrascriptorum per generosam Euam Dawidowska marito suo generoso Nikolao Brzeski.

Ius communicativum super tenutam seu capitaneatum Scalensis in palatinatum Podoliae, generoso Casimiri Merzeievski, pincerna laticzoviensis... 8 квітня 1710 року

Король надає право спільної власності на Скальське староство в Подільському воєводстві Казимиру Межеєвському

копія: AGAD. - Mk . - Sygn.245. - f.35-35v