Скала-Подільський район, райцентр с.Скала-Подільська, 1947 рік

Коротка замітка про село Гуштин

Село Гуштин є досить молодим населеним пунктом, вперше його зустрічаємо в історичних джерелах лише в першій половині 17 століття. Імовірно перша письмова згадка про село зафіксована в документі датованого 15 вересням 1604 року. Тоді королівським указом було підтверджено Яну Гербурту, тодішньому скальському старості, аби він уступив право власності на село Куштин (Kustin) Мельхіору Гроту, скальському підстарості [5]. Цей документ цікавий тим, що є дним з небагатьох, де зафіксовано діяльність Яна Гербурта на посаді скальського старости. Староство Гербурт набув в 1592 році від Лянцкоронських [6]. В підтверджувальному документі згадки про Гуштин немає, отже можна припустити, що село Гуштин було засноване десь на зламі 16 та 17 століть.
Село було в заставі багатьох шляхтичів, так відомо, що в 1622 році шляхтич Мартин Вольський передав село іншому шляхтичу Каспру Ішцінському. Обидва були військовими. Оскільки Гуштин було засноване на території Скалецького староства, отже фактично власнісю короля. то таку акцію, як передачу села від одного шляхтича до іншого, потрібне було б підтвердження від короля, котре і було надане Мартину Вольському 18 квітня того ж року [8].

Під час проведення люстрації Подільського воєводства в 1629 році зафіксовано, що село Гуштин (Kusztyn) знаходиться в червоногородському старостві у власності Шимона Зюбрицького, він сплачує податку 12 золотих [2, с.192]. Очевидно, що новозасноване село було дуже маленьким, таким податок є найменшим серед всіх сусідніх сіл. В тому ж році подимний реєстр зафіксував у селі 38 будинків[7, с.136].
В кам’янецьких земських книгах, де записувались акти судових справ, Гуштин зустрічається двічі. В 1636 році "...villa novae locationis in silva Dluzek antiquitus ad villam Borziakowce...", тобто новозасноване в лісі Длужок, що здавна відноситься до Бурдяковець. В акті за 1639 рік: "...in loco Kalinie seu Kustynia in fundo villae Borziakowce...", тобто на місці Калинє або Кустиня на грунті села Бурдяківці [4, с.201]. Можливо село було заселене вихідцями з Бурдяківців.

5 листопада 1635 року Шимон Зюбрицький передав права на село подружжю Станіславу Машевському та Сюзанні Пшевлоцькій. Про що є дозвіл від короля [3, №263]. Цікаво, що тепер вказувалось, що Гуштин знову знаходиться в скальському старості. 

Події другої половини 17 століття, а саме хмельниччина (1648-1657 рр) та наступна турецька окупація Поділля на довгі 27 років (1672-1699 рр.) зруйнували село Гуштин, і місцевість багато десятиліть була необжитою. Підтвердженню цьому є люстрація 1665 року. Цитата: 

"Власником того села є його милість пан Геронім на Бжезю Лянцкоронський, підкоморій подільський, староста скальський. В тому селі немає жодного підданого вже кільканадцять років через неприятелів Корони - опришків та левентів*..." [1]. 

Лише на початку 18 століття тут знов почали селитися люди.

Боровський А.
fb.com/anrewborowski

Джерела:

1.      AGAD. – MK. – Dz. XVIII. – Sygn. 74. – k.363v.

2.      Jabłonowski A. Zródła dziejowe. – Warszawa, 1877. – T. 5.

3.      Summariusz Metryki Koronnej. Seria Nowa. Tom I.

4.      Крикун М. Подільське воєводство у 15-18 століттях. Статті та матеріали. - Львів, 2011.
5.   AGAD. - MK. - Sygn.148. - f.341v.
6.   AGAD. - MK. - Sygn.137. - f.276-177
7.  Крикун М. Документи комісарського суду Подільського воєводства 1678-1679 років. - Львів, 2015; ЦДІАУ в Києві. - ф.36. - оп.1. - спр.2. - арк.22 зворот
8.   AGAD. - MK. - Sygn.169. - f.8v-9

*левенти - розбійники, грабіжники

Документи австро-польського періоду, до 1939 року

• Борщівський повітовий суд Borschivskyj Bezirksgericht  // ДАТО. - Ф. 122, 57 од. зб., 1884–1914 рр.
• Гусятинський повітовий суд Husjatynskyj Bezirksgericht // ДАТО. - Ф. 212, 12 од. зб., 1918 р.
• Копичинський повітовий суд Kopytschynskyj Bezirksgericht // ДАТО. - Ф. 128, 203 од. зб., 1918 р.
• Чортківський повітовий суд Tschortkiwskyj Bezirksgericht // ДАТО. - Ф. 364, 1 од. зб., 1912 р.
• 
  
• Борщівський ревком // ДАТО. - Ф. Р–2290, 2 од. зб., серпень-вересень 1920 р.
• Гусятинський ревком // ДАТО. - Ф. Р–2285, 1 од. зб., серпень-вересень 1920 р.
• Чортківський ревком // ДАТО. - Ф. Р–2309, 14 од. зб., серпень-вересень 1920 р.
• 
  
• Борщівське повітове староство // ДАТО. - Ф. 6, 72 од. зб., 1927–1939 рр.
• Копичинське повітове староство // ДАТО. - Ф. 13, 71 од. зб., 1923–1939 рр.
• Чортківське повітове староство // ДАТО. - Ф. 14, 3524 од. зб., 1919–1939 рр.
• 
  
• Батальйон «Борщів» корпусу охорони кордонів Korpus ochrony pogranicza, batalion «Borszczów» // ДАТО. - Ф. 311, 27 од. зб., 1925–1936 рр
• 
  
• Борщівська повітова команда державної поліції // ДАТО. - Ф. 281, 807 од. зб., 1921–1939 рр
• 
  
• Чортківський окружний суд  // ДАТО. - Ф. 362, 133 од. зб., 1921–1939 рр.
• 
  
• Державна учительська чоловіча семінарія в м. Чортків  // ДАТО. - Ф. 395, 32 од. зб., 1922–1936 рр.
• 
  
• Приватна польська спільного навчання гімназія в м. Борщів  // ДАТО. - Ф. 371, 28 од. зб., 1909–1939 рр.
• Державна гімназія ім. Ю. Словацького в м. Чортків  // ДАТО. - Ф. 414, 8 од. зб., 1927–1939 рр.
• 
  
• Подільське туристично-краєзнавче товариство в м. Тернопіль // ДАТО. - Ф. 36, 15 од. зб., 1926–1939 рр.
• Окружні виборчі комісії по виборах депутатів до польського Сейму і Сенату // ДАТО. - ф.30. - оп.1. -

Документи до Скала-Подільського району, 1944-1959 роки

  

1.      Виконавчі комітети сільських (сільради) і селищних рад депутатів трудящих // 602 фонди, 23934 од. зб., 1944–1973 рр.

2.      Відділ народної освіти райвиконкому - роки: 1944-1958 // ДАТО. - ф.Р-368, 14 од.зб.

3.      Дорожній відділ виконкому Скала-Подільської районної ради - роки: 1945-1958 // ДАТО. - ф.Р-1009, 27 од.зб.

4.      Обласна комісія сприяння в роботі надзвичайної державної комісії із встановлення та розслідування злодіянь нацистських загарбників та завданих ними збитків громадським організаціям, підприємствам, установам // Ф. Р–274, 237 од. зб., 1944–1946 рр.

5.      Політвідділ МТС - роки: 1950-1953 // ДАТО. - ф.П-1670, 29 од.зб.

6.      Района інформаційно-обчислювальна станція державної статистики: Скала-Подільська районна інспектура ЦСУ - роки: 1944-1957 // ДАТО. - ф.Р-376, 141 од.зб.

7.      Районний комітет ЛКСМ - роки: 1944-1959 // ДАТО. - ф.П-58, 274 од.зб.

8.      Скала-Подільська районна прокуратура - роки 1944 // ДАТО - ф.Р-378. - оп.1. - спр.1

9.      Скала-Подільська районна спілка споживчих товариств - роки: 1944-46 // ДАТО. -ф.Р-1016, 5 од.зб.

10. Скала-Подільський завод холодного асфальту - роки: 1947-1960 // ДАТО. -ф.Р-2204, 122 од.зб.

11. Скала-Подільський плодоконсервний завод - роки: 1947-1961 // ДАТО. - ф.Р-2846, 74 од. зб.

12. Скала-Подільський райвиконком - роки: 1944-1958 // ДАТО. - ф.Р-2105, 114 од.зб.

13. Скала-Подільський райком - роки: 1944-1959 // ДАТО. - ф.П-23, 710 од.зб.

14. Скала-Подільський районний відділ охорони здоров’я - роки: 1944-46 ДАТО. - ф.Р-369, 9 од.зб.

15. Скала-Подільський районний заготівельний пункт «Заготзерно» - роки: 1947 // ДАТО. - ф. Р–1915, 1 од.зб.

16. Скала-Подільський районний народний суд - роки: 1944-1946 //  ДАТО. - ф.Р-377, три описи, 167 од.зб.

17. Скала-Подільський районний харчовий комбінат - роки: 1946 // ДАТО. - ф. Р–1475, 4 од.зб.

18. Скала-Подільський райсоцзабез - роки: 1944-1946 // ДАТО. - ф.Р-379, 4 од.зб.

19. Скала-Подільський райфінвідділ - роки: 1944-1959 // ДАТО. - ф.Р-380, 33 од.зб.

20. Уповноважений Міністерства заготівель СРСР по Скала-Подільському району, смт. Скала-Подільська - роки: 1945-1947 // ДАТО. - ф.Р-1020, 6 од.зб/



Указ Президії ВР УРСР від 21.01.1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області»

Спогади Мефодія Григоровича Зимака з історії колишнього містечка Збриж

Є підстави припустити, що Збриж, як населений пункт, виник набагато століть раніше, ніж про це говорять офіційні історичні джерела.

Цьому в першу чергу сприяв рельєф місцевості, на якій виникло це поселення. Досить поглянути на схематичну карту, щоб переконатися в цьому. Річка Збруч обгортає підковою цей населений пункт приблизно так само, як омиває річка Смотрич. Старе місто Кам'янця-Подільського. Правда, на Збручі біля Збрижу не такі стрімкі і високі береги, як у місті Кам'янці-Подільському, але коли враховувати існування у Збрижу залишків оборонного валу з укріпленнями та фортеці, яка була, побудована на незахищеному річкою місці, то укріплення Збрижа, в свій час могли бути досить надійні для його мешканців.

Реляція Бутурліна* до московського царя, серпень 1655 року

"Серпня 27 прийшли ми під замочок Скала, і коло того замочку твої ратні люди спалили місто, а в тому замочку сиділи селяни і виходячи до нас (воєводів) говорили, що раді б бути під твоєю рукою. Ми той замочок покинули (не обсадили залогою), тому що було поруйновано, і селян було не багато. З-під Скали прийшли ми під город Борщів та під Висічку, і з міста Борщів ляхи та міщани, настрашившися твоїх ратних людей, кинули місто і повтікали. Ми веліли замок знищити, місто і села навколо нього і коло Висічки попалити і прийшли під місто Ягільницю, де жив польський гетьман Лянцкоронський**. В замку сидів поляк Северин Наропінський, з ним інша шляхта, гайдуки, міщани і селяни: замкнулись і приготовились до облоги твердо. Ми веліли спалити місто під замком і села, і поговоривши з гетьманом Хмельницьким обложили замок кріпкою облогою, веліли викопати шанці, поставили тури, з шанців піше військо приступало замок, і 1 вересня Напоріцький з шляхтою і з усею залогою, бачучи твердий приступ, здали замок і тобі присягли..."

*Бутурлін - московський воєначальник
**Станіслав Лянцкоронський (1590-1657 рр) - на той час (1655 рік) - гетьман польний коронний, дідич міста Ягільниці, скальський староста з 1641 року...


Цитата за Грушевський М. Історія України-Руси. - Том ІХ-2. - Київ, 1997. - с.1113-1114

Король Сигізмунд Август встановлює третій щорічний ярмарок в містечку Скала на св.Матвія (21 вер.). Краків, 19 травня 1559 року

Регеста: MRPS V, № 2519;

Копія: AGAD, MK 93, f. 256-256v;

Заголовок копіїста: Іnstitutio fori annalis in oppido Skalensi;

Sigismundus Augustus etc. Significamus etc. Quia encipiendo ut oppidum nostrorum Skalensi in palatinate [Podolie] situm eo maius capiat incrementum ad melioremque status et conditionem devenire possit praeter ea fora duo annualia et unum septimanale, quae iam eodem oppido indicta sunt, tercium forum annale pro festo sancti Matthei apostoli et evangelista instituendum,  et indicendum in oppido ipso Skalensi esse duximus,  instituimusque et indicimus ac pro instituto et  indicto haberi volumus hisce literarum nostris perpetuo et in aevum citra tamen praeindicium aliarum civitatum et oppidocum vicinorum circumquaque existentium. Quod quidem forum annale pro festo sancti Matthei apostolic et evangelista presentibus institutum atque indictum quemadmodum et alia prius in oppido illo fora indicta ab omnibus et singulis cuiuscumque status et conditionis hominibus,  caussa mercatura cuiusuis frequentari volumus, atque eiusmodi omnes in venien[..] et receden[..] nostra libertate gaudere debere diclaramus, et non nisi hos ex ea securitate et libertate exapimus quos jura et leges fonere non permittunt et quibus preborum hominum consorcia merito sunt deneganda, - harum quibus sigillum nostrorum est appensa testimonio [. . .]. Datum Cracovie, decimanono die, may, anno MDLIX.

Joannes Oczieski r.P. cancellarius subscribsit.

Податок "мостове" в містечку Скала збільшити на 2 динари, 19 травня 1559 року

Королівський дозвіл Альберту Бялоскорському на купівлю в пожиттєву власність села Пилатківці в повіті Скальському з рук Яхна та його дружини Феді, 21 січня 1536 року

Регест: Datus est consensus Alberto Bialoskorski super redimendam villam Pilatowcze districtus Skalensis de manibus Jachno eiusque uxoris Phedia, cum iure advitalitatis // Matricularum Regni poloniae summaria. Pars IV. - №17984

Оригінал: AGAD. - MK. - Sygn. 51.  - k.167

Король Сигізмунд ІІІ на прохання Єжи Дидинського, судді земського кам’янецького, надає містечку Борщів, що в Подільському воєводстві, магдебурзьке право та запроваджує чотири ярмарки на рік: на св.Юрія, св.Діви Маргарети, св.Дионізія та на свято трьох Королів, щотижневі торги - щочетверга. Варшава, 22 лютого 1629 року

Копія: AGAD, MK 177, f.261-262;
Заголовок копіїста: Jus maideburgense oppido Barsczow in palatinatum Podolia existent conceditur;

Карта: псевдоурбанізація Подільського воєводства у 16 ст

Карта показує процес "псевдоурбанізації" Подільського воєводства у XVI ст. Ці події пов’язані з намаганням середньозаможної шляхти, котра посідала функціональні уряди, перевести свої дідичні маєтки на міське право, надаючи їм відповідні привілеї. У такий спосіб шляхта прагнула зблільшити свої прибутки в цих містах завдяки проведенню в них ярмарків і торгів. Здебільшого такі міста мало чим відрізнялися від великих сіл.

З книги: Михайловський В.  Еластична спільнота. Подільська шляхта в другій половині XIV - 70-х роках XVI ст. - К.: Темпора, 2012

Карта: замкові повіти Подільського воєводства

З книги: Михайловський В.  Еластична спільнота. Подільська шляхта в другій половині XIV - 70-х роках XVI ст. - К.: Темпора, 2012

Савка Б. Копичинці: мандрівка крізь віки

Бернштейн Н.Д. Оринин местечко мое

Завантажити pdf

Летава: початок історії

Писемна історія села Летава починається в середині 16 століття. Тоді територія села відносиласть до Скальського староства з центром в містечку Скала. Скальське староство являло собою великий господарський маєток, прибутки з якого йшли на утримання королівського двору. Керував цим маєтком призначений пожиттєво староста, котрий отримував частину грошей з цього ж маєтку.

Підтвердження Станіславу Раску з Кропивників на купівлю села Мушкатівка в Кам’янецькому повіті в Борщовської, вдови Яна Борщовського та їх сина Миколая, 25 травня 1536 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn. 51. - f.229;

Регест: MRPS. - p.IV. - №11352;

Заголовок копіїста: Consensus cum conservacione advitam super redimendam villam Maskatowcze;

Consensus una cum conservacione advitam super redimendam villam Maskathowcze in terris Russiae et districtu Camenecensi sittum de manibus nobilium N Barsczowska relictae nobilis olim Joannis Barsczowski et Nicolai filii eius ac aliorum quarumcumque dicte ville modernorum possessiorum seu tenutariorum nobili Stanislao Raske de Kropiwniki datus est. Itaque a mimime redimendi possit preterque de mensam regiam pecunys regiis. Vilne datum in die Ascensionis Domini. Anno eiusdem millesimo quingentesimo tricesimo sexto.

Sigismundus rex s[ubscribsit]

Запис в Коронній метриці про видану грамоту Єжи Чартковському, на те, щоб він міг заснувати в своєму селі Чартковіце місто на німецькому праві з тією ж назвою. Вільно, 4 вересня 1522 року

Згадка: AGAD, MK 35, k.875;

Регеста: MRPS IV, №13353;

Заголовок: Fundatio oppidi Czartkowicze in iure theutonico.

Anno Domini MDXXII, Wilne, feria quinta proxima ante festum Natiuitatis sancte Marie, date sunt littere generoso Georgio Czartkowski, ut ex villa sua Czartkowicze appellata in terra Haliciensi et districtu Trembowliensi sitta, oppidi eiusdem nominis in iure theutonico fundare possit. Іn forma Cancellarie consucta.

Переклад

Року Господнього 1522-го, Вільно, найближчого четверга перед Різдвом Пресвятої Богородиці, дано грамоту народженому Єжи Чартковському, щоб із свого села званого Чартковіце, що знаходиться в Галицькій землі та Теребовлянському повіті, міг заснувати місто з тією ж назвою на німецькому праві. (Грамота) у загальноприйнятній канцелярській формі

Король Сигізмунд ІІ Август дозволяє Марціну Подфіліпському заснувати на сирому корені місто з магдебурзьким правом Верхняківці, що знаходиться на річці Нічлава в Кам’янецькому повіті. Вільнюс, 30 травня 1556 року

Копія: AGAD, MK 87, f.312-314v;

Регеста:  MRPS V, №7454: Facultas erectionis de cruda radice iure Maydemburgensi oppidi Wyrzniakowcze iuxta fluvium Nuczlawa in distr. Camenecensi siti Martino Podphilipski datur.

Заголовок копіїста: Erectio oppidi Wiirzniakowcze;

Король підтверджує Станіславу Конєцпольському відступлення доживотніх прав на села Лосяч, Давидківці та Блажеїв в Подільському воєводстві Бартоломею Єжи Сіонськєму, 22 квітня 1638 року

Копія: AGAD. - MK. - Sygn.183. - k.101-102;

Регеста: Król wystawia mandat nakazujący oblatę w aktach kancelarii większej koronnej swego dokumentu z 28 lutego 1637 r. w Warszawie, w którym zezwala Stanisławowi Koniecpolskiemu, kasztelanowi krakowskiemu, hetmanowi wielkiemu koronnemu, staroście buskiemu, barskiemu, kowelskiemu i perejasławskiemu na ustąpienie swego prawa dożywotniego do wsi Łosiacz (Losiacza), Dawidkowce i Błażejуwka alias Słoboda Dawidkowska w wojewуdztwie podolskim na osobę Bartłomieja Jerzego Siąskiego, żołnierza walczącego w jego chorągwi. Z racji tego dożywocia, jeśli nadane dobra są obciążone dawnymi sumami, część tych sum, ktуra wynika z zapisanego prawa ma być zwrуcona krуlowi i Rzeczpospolitej, natomiast z nieobciążonej części dуbr ma być odprowadzana podwуjna kwarta do skarbu w Rawie // Sumariusz Metryki koronnej, ksiega 183. -№49/2063;

Заголовок копіїста: Oblata certarum literarum pro parte nobilis Siaski, militis, consensum ad cedendum villis Losiacza, Dawidkowce et Blazeiowka alias Sloboda Dawidkowska, palatinatus Podoliae continent.

Дозвіл Вікторину Подіфіліпському, кам’янецькому підсудку, купити село Стрілківці в Скальському повіті, з рук Яна Кемлича, дідича Бабинців. На сеймі в Пьотркові 31 грудня 1521 року

Копія: AGAD, MK 35, k.499;

Регеста: MRPS IV/2, №13074;
Заголовок копіїста: Consensus exemendi villam Strzelkowcze, generoso Victorino Podphilipski datus.

Datus est consensus generoso Victorino Podphilipski, sibiudici Camenecensis, [..] possit exemere villam regiam Strzelkowcze in districtu Skalensis sitam de manibus nobilis Joannis Kyemlicz, haeres de Babincze. Litterae in forma cancellariae, datum in convencione generale Pyotrkowiey, die sancti Sylvestri papae, anno Domini milessimo quingentessimo vicesimo secundus. Regni XV...  Relatio...