Міхал Подфіліпський

Публікація: Podfilipski h. Ciołek Michał, [online] Warszawa: Narodowy Instytut Audiowizualny [dostęp 16.05.2026]. Dostępny w internecie: http://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/michal-podfilipski-h-ciolek-ur-ok-1515-zm-1562-stolnik-halicki-rotmistrz

Подфіліпський Міхал гербу Ціолек (бл. 1515–1562), ротмістр поточної оборони, галицький стольник. Був сином Вікторина та невідомої нам на ім'я Шаравської. Вперше зустрічаємо його в пописних реєстрах у червні 1535 року. Тоді він записався як товариш із почтом із шести коней до хоругви свого родича Єжи Язловецького. Наступного року перейшов до хоругви підкоморія і старости кам'янецького Миколая Іскшицького. У квітні 1537 року опинився під командуванням досвідченого ротмістра Мацея Влодека. 1 лютого 1538 року, ймовірно, взяв участь у битві з молдаванами над Серетом, під час якої Влодек потрапив у полон, а його хоругва зазнала втрат, що сягали 1/4 особового складу. Тоді Подфіліпський перервав військову службу, до якої повернувся, коли Влодек звільнився з полону. У травні 1539 року виставляв почт із восьми коней у складі хоругви Влодека. Згодом, у червні 1540 року на пописі в Кам'янці-Подільському, зустрічаємо Подфіліпського з почтом із дев'яти коней у хоругві польного коронного гетьмана Миколая Сенявського. Під його командуванням він, імовірно, взяв участь у боях з татарами восени 1540 року в околицях Теребовлі, а потім у невдалих переслідуваннях білгородських і добрудзьких татар уздовж берега Південного Бугу навесні та до Лебедина влітку 1542 року. 22 вересня 1542 року був пописаний у Брацлаві в хоругві Єжи Язловецького. Через рік служив у хоругві барського старости Бернарда Претвича. Очевидно, взяв участь у переслідуванні татар Бєлек-мурзи, яке завершилося їх розгромом під Очаковим, а згодом — у розпорошенні білгородських ватаг, що згрупувалися під Відовим на Верху Берімбоя. У цій останній битві хоругва Претвича зазнала досить великих втрат, які могли зачепити й Подфіліпського, оскільки з 1544 року він на два роки перервав військову службу. У вересні 1546 року знову з'явився з гусарським почтом із десяти коней у гетьманській хоругві й служив у ній до 1548 року. Напевно, взяв участь у польській збройній демонстрації під Брацлавом. Після чергової чотирирічної перерви у службі Міхал був призваний до лав у 1552 року в умовах значного розширення чисельності поточної оборони. 27 червня був пописаний у Львові в хоругві ротмістра Павла Сецигньовського. Маючи великий почет із дванадцяти коней, він, імовірно, був поручником у його хоругві, яка брала участь у прикритті відбудови зруйнованого татарами Брацлава, а згодом, у вересні 1552 року, — у молдавському поході під командуванням Мацея Влодека, що мав на меті посадити на господарський престол Александре Ляпушняну. Вдруге Подфіліпський записався до хоругви Сецигньовського наприкінці 1554 року, оскільки у 1555 році йому виплатили понад 46 злотих жолду. У 1555 році став галицьким стольником. У жовтні 1556 року його обрали в Кам'янці послом Подільського воєводства на Варшавський сейм (1556/7).

Після чергової трирічної перерви у військовій службі він дочекався у 1558 року королівського приповідного листа на формування гусарської хоругви у сто коней. Пописав її 1 червня 1558 року під Теребовлею. Його власний почет належав до більших ротмістрських почтів і налічував 17–18 коней. Навесні та влітку 1559 року зі своєю хоругвою брав участь у боях з турецько-татарськими силами на Поділлі над Смотричем. Тоді він зазнав незначних втрат. Того ж року вже назавжди залишив лави поточної оборони.

Ще за життя свого батька отримав на лютневому Краківському сеймі 1540 року від Сигізмунда Старого дозвіл на викуп села Біла з рук Станіслава Радецького, Бережан — з рук Яна Скорошевського, Щепаниковець — від кметів (селян), Паньовець — від Лясоти, Рожични — від Василя Дахновича Ярмолинського та Степанківців — від Бакона. Угоди, однак, ймовірно, не відбулися, оскільки пізніше ці населені пункти не зафіксовані у власності Подфіліпського. Після смерті батька став разом із братами дідичем розташованих у Кам'янецькому повіті Фредрівців, а також прилеглих до них сіл: Суржа та Кадиївці (привілей на ці маєтки від 1410 року їм підтвердив Сигізмунд Август на сеймі 1556/7 року). Значно покращили матеріальне становище Подфіліпського дарування та застави його двоюрідного брата Яна Шаравського, інакше Слядковського. У 1542 році він відступив заставу села Вербка Міхалу, Марціну та Павлу Подфіліпським, а особисто Міхалу — село Михайлівці у Кам'янецькому повіті біля Шаравки. Крім того, у лютому того ж року король дозволив викупити королівське село Глібів з рук Лехна Корачевського. Переписування сум на Михайлівцях остаточно затвердили у березні 1543 року, а в травні того ж року Шаравському дозволили уступити на користь Подфіліпськго село Ворворчинці у Кам'янецькому повіті. Згодом, у 1546 році Шаравський передав йому заставу села Вербка та Іванківці біля Чорного Острова. У 1550 році Міхал здійснив зі своїм братом Марціном поділ майна. Міхал узяв половину Пищатинців, Стрілківці з присілками Козара і Рилинці, а Марцін — повністю Фредрівці, меншу частину Пищатинців та повністю Верхняківці. На Пйотрковському сеймі 1555 року король дозволив йому викупити у довічне володіння село Іванківці, а його дружину Наталію залишив у довічному володінні на Михайлівцях. У 1550-х роках Подфіліпський, ймовірно, також став власником королівських Суходолів, Микитинців та Просяткова, оскільки ці, серед інших, села утримувала вдова після нього у 1565–1569 роках. Помер наприкінці 1562 року, бо 2 грудня того ж року посаду галицького стольника обійняв Себастьян Бидловський.

Від шлюбу з Наталією з Оріховських, сестрою політичного письменника Станіслава, мав двох синів: Себастьяна і Станіслава (посла на коронаційний сейм 1576 року, кам'янецького земського суддю у 1583–1599 роках), а також доньку Катажину.

Один із знаків, якими таврував своїх коней
Міхал Подфіліпський 1540 року
(AGAD, ASK 85, nr.39, f.23v)

Джерела:

Słown. Geogr. (Frydrowce); Paprocki; Niesiecki; Uruski;  Białkowski L., Podole w XVI w. Rysy społeczne i gospodarcze, W. 1921 s. 101; Kaniewska I., Małopolska reprezentacja sejmowa za czasów Zygmunta Augusta 1548–1572, Kr. 1974 tabl. 15; Kolankowski L., Roty koronne na Rusi i Podolu, „Ziemia Czerwieńska” T. 1: 1935 s. 27; Pułaski K., Kronika polskich rodów szlacheckich Podola, Wołynia i Ukrainy, Brody 1911 s. 202; Pułaski K., Szkice i poszukiwania historyczne. S. III, Kr. 1906 s. 10; Wittyg W., Wypisy heraldyczne z ksiąg poborowych województwa podolskiego z lat 1563–1565, „Herold Pol.” 1906 s. 288;  Diariusz sejmu walnego warszawskiego 1556/7, Kórnik 1939; Matricularum summ., IV, V nr 2671, 7095, 7141, 7726, 8913; Źródła Dziej., XIX;  AGAD: ASW 85 nr 26 k. 51, nr 27 k. 20, nr 28 k. 28, nr 31 k. 40, nr 36 k. 78, nr 39 k. 22, nr 40 k. 2, nr 41 k. 8, nr 42 k. 287, nr 44 k. 21, nr 45, 50 k. 7, nr 51 k. 7, nr 58 k. 101, nr 59 k. 86, nr 62/1 k. 44–48, 83–84, nr 62/2 k. 5, ASW 86 nr 17 k. 55, Rachunki nadworne ASK III nr 1 k. 96, Metryka Kor. t. 61 k. 64, 102, t. 63 k. 105, 261, t. 65 k. 103, 151.

Переклад з польської Б.А.