Люстрація королівського маєтку села Пукляки 1789 року

Оригінал: AGAD, ASK, XLVI, Sygn.14, f.15v-16.

Starostwo Puklackie

Dnia 16 Miesiąca Sierpnia Roku 1789. Wieś Puklaki do possessyi uprzywileiowaney W. Im Panu Piotra Chrzanowskiego podkomorzego halickiego podległa z mocy przywileiu Iuris Communicativi roku 1774 dnia 3 miesiąca sierpnia w Warszawie na osobę tegoż wypadłego w aktach grodzkich kamienieckich podolskich dnia 17 sierpnia roku tegoż oblatowanego, a w possessyi prowentów W. Im Pana Felixa Słoneckiego podczaszyca halickiego, prócz niektórych excypowanych od lat kilku będąca, z inwentarzów trzyletnich, tak przez Jm Pana Słoneckiego iako y W. Im Pana Chrzanowskiego zaprzysiężonych czyni intraty roczney dwa tysiące dziewięćset trzydzieści dziewięć groszy szesnaście.

Z tey wytrąciwszy za dziesięcinę do kościoła parafialnego Czarnokozińskiego kop sto sześćdziesiąt dziewięć snopów siedymnaście złotych trzysta trzydzieści i ośm i gr siedymnaście zostaje intraty do podatku dwa tysiące sześćset złotych groszy dwadzieścia dziewięć. In numero złp. 2600. gr 29.

Ta wieś leży nad rzeką Zbruczem, kray Polski od kordonu Cesarskiego dzieląca. Rezydencya dworska z officynami y staynią sztachetami na podmurowaniu między słupami murowanemi opasana. W tey wsi młyn na Przyhacie na rzece Zbruczu o dwóch kamieniach i stempach, karczma niezaizdna grodzona, teraz wierch obalony. Granice tey wsi z Podfilipiem dobrami ziemskiemi kopcami nie odznaczone w którey stronie iak gromada powiada oderwano jey grontów na sznurów sześćdziesiąt w szerz na siedymdziesiąt. Od wsi Berezanki królewskiey także nieodkopczone, przypieraią też y do grontu maiętności Orynina.

Przez zakordonowanie część tey wsi z grontami, lasem y przysiółkiem Słobudka pod panowanie Cesarskie odpadła. Lasu żadnego niema, ścianki tylko cztery od Berezanki i Podfilipia różnego drzewa, krzakami zarosłe, których iak naypilnieysza konserwacya zaleca się. Prócz tych zbywaiącego do zasiania lasu grontu niemasz.

Переклад:

Пуклякське староство

16-го дня місяця серпня 1789 року село Пукляки, що належить до привілейованого володіння вельможного пана Петра Хшановського, підкоморія галицького, на підставі привілею Iuris Communicativi 1774 року дня 3-го місяця серпня у Варшаві на його особу виданого, а в актах гродських кам’янецьких подільських дня 17 серпня того ж року вписаного. Перебуває у користуванні доходами вельможного пана Фелікса Слонецького, підчашія галицького, за винятком деяких частин, вилучених уже кілька років тому. Згідно з трирічними інвентарями, присяжно підтвердженими як паном Слонецьким, так і вельможним паном Хшановським, річний дохід становить 2939 злотих, грошів 16.

З цього, вирахувавши за десятину для парафіяльного костелу в Чорнокозинцях 100 кіп 69 снопів 17, що становить 338 злотих і 17 грошів, залишається чистого доходу для оподаткування дві тисячі шістсот злотих двадцять дев’ять грошів. Разом: 2600 зл. 29 гр.

Це село лежить над річкою Збручем, що відділяє польський край від цісарського кордону. Панська резиденція з офіцинами та стайнею огороджена штахетником на підмурівку між мурованими стовпами. У цьому селі є млин на Пригаті на річці Збруч на два камені та ступи; корчма не заїзна, огороджена, нині дах обвалений. Кордони цього села з Підпилип’ям, земським володіннями, копцями не позначені; з того боку, як каже громада, відірвано від нього ґрунтів на 60 шнурів у ширину та на 70 у довжину. Від села Бережанки королівської також копцями не відмежовано, межують вони і з ґрунтами маєтку Оринин.

Через проведення кордону частина цього села з ґрунтами, лісом та присілком Слобідка відійшла під цісарське панування. Лісу жодного немає, лише чотири стінки від Бережанки та Підпилип’я, зарослі чагарником із різного дерева, для яких рекомендується найпильніше збереження. Окрім цих, жодного іншого ґрунту, приданого для засіяння лісом, немає.