Часто органи влади в новостворених громадах використовують на своїх офіційних сайтах інформацію для історичної довідки про населені пункти громади із доволі старих публікацій. Тим часом історична наука ніколи не стоїть на місці і з кожним роком з’являються нові дослідження з історичної географії та стають доступними архівні джерела, які дозволяють встановити перші писемні згадки про населені пункти.
Питання першої писемної згадки про населений пункт взагалі є досить важливим, виходячи хоча б з того, коли святкувати день села. І хоча в нас заведено відзначати день села на храмове свято, тим не менш, для багатьох сіл є можливість встановити конкретну дату, коли вперше село з’являється на сторінках історичних документів.
Цьому питанню і присвячена ця стаття.
Отже, розпочнемо із населених пунктів Гуківської громади, яких зараз немає на карті: це Ярославка (в ранніх джерелах - Ярослав) та Красилів.
Про село Ярославку я робив ґрунтовне дослідження, і встановив, що село Ярослав вперше з’являється в документах 1 липня 1471 року, саме тоді, тодішній власник села Грицько Кірдей продав його разом із низкою інших сіл галицькому підкоморію Янові Колі [1].
Село Красилів, як нам відомо, це зараз північна частина села Гуків, - вперше згадується в описі замку в Скалі, в тій його частині, де йдеться про приналежні до замку села. Опис замку був складений з нагоди передачі Кам’янецького староства Станіславові з Ходча. Він, як королівський намісник, мав опікуватися королівськими замками на Поділлі. Сам акт передачі замку Станіславові відбувся в середу після св.Катерини (тобто 27 листопада) 1494 року. В описі села вказано, що там живе зараз лише одна людина – Антон, він платить від свого земельного наділу, як і в інших селах, тобто по 10 грошів. Також в селі було 5 дворищ спустошених [2]
Жабинці – з’являються в документах в середині 16 століття, а вперше конкретно в поборовому реєстрі 1565 року, де зазначено, що 26 вересня «висілок села Ярослав, або по-іншому Жабинці, в триманні пана Домбровського», було сплачено від двох дворищ по 20 грошів від кожного [3].
Долинівка – первісна назва Волохи, до поділів Речі Посполитої у 18 столітті, територія села входила до складу міста Скали. Як осібний населений пункт Волохи позначені на карті розмежування Австрії та Речі Посполитої 1776 року [4], а найдавніший документ в якому зафіксовано Волохи – це люстрація королівських маєтків 1777 року, де зазначено, що «село Волохи – це передмістя міста Скали, яке зайняли (австрійські володарі), а село залишилось в Краю (польському)…» [5]
Мар’янівка – в згаданій вище люстрації 1777 року зазначено, що «на ґрунтах… села Гуків є нова слобода, що зветься Мар’янівка, заселятися почала в 1774 році…» [6]
Гуків – первісна назва Загуків’я. Вперше згадане в грамоті короля Владислава ІІ Варненчика 29 вересня 1442 року. Цією грамотою король об’єднував усі подільські староства в одне генеральне кам’янецьке староство і дарував його кам’янецькому каштелянові Теодорику з Бучача за певні його заслуги під час посольства до татарського хана. Ця грамота відома нам з пізнішої копії [7].
П’ятничани – село-одноліток Гукова. Вперше згадане в грамоті того ж короля Владислава ІІ Варненчика, якою він записував 150 гривень монети на село П’ятничани своєму слузі Венцеславу Спішу із Собачова. Грамота датована 14 липням 1442 року і також відома нам в пізнішій копії [8].
Бережанка – вперше згадується в грамоті короля Владислава ІІ Ягайла 14 лютого 1431 року. Змістом якої був запис 30 гривень для Махандея, слуги скальського старости Януша Кірдея, на село Бережанка в Скальському повіті. Про цю грамоту є лише згадка в пізніших документах [9].
Пукляки – або Покляки, як писали в 15 столітті. Село вперше згадане в грамоті того ж короля Ягайла також 14 лютого 1431 року. Змістом грамоти був запис 30 гривень на село Покляки в Скальському повіті для шляхетного Станіслава, слуги скальського старости Януша Кірдея. Зміст грамоти відомий з пізнішої дещо розширеної копії [10].
Бурти – про це маленьке село мені не вдалося віднайти ніяких документів. Сіцінський писав, що це село було засноване на орининських землях, а в часи Російської імперії були приєднані до гуківських. Однак, коли саме село з’явилося, - невідомо [11].
* * *
Під час своїх досліджень я оглядався на працю професора Віталія Михайловського "Історія, мова, географія: топоніми середньовічного Поділля".
Примітки:
1. Боровський А. З історії села Ярослав/Жабинці (до кінця 17 століття) // Літопис Скали, 20 серпня 2021 р. (https://litopys-skaly.blogspot.com/2021/08/17.html).
2. Опись Подільських замків 1494 р. / подав М.Грушевський // Записки НТШ, Вип.7, - Львів, 1895. - с.10.
3. Jabłonowski A. Zródła dziejowe. – Warszawa, 1889. – T. 19: Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 8. Ziemie ruskie. Wołyń i Podole. – s.185. (Оригінал: AGAD, ASK, dz.I, Sygn.96, f.6v)
4. Оригінал карти: AGAD, zesp.Zbiory Kartograficzne, Sygn.90-14.
5. Оригінал Люстрації 1777 року: AGAD, ASK, dz.LVI, Stgn.273, f.86.
6. Там же, аркуш 87.
7. Копія тієї грамоти: AGAD, AZ 32, s.931-332; публікація документу: Kurtyka Janusz Nadanie starostwa podolskiego Teodorykowi z Buczacza w 1442 roku // Annales Academiae Paedagogicae Cracoviensis. – Folia 21. – Studia Historica III (2004). – s.93-94.
9. Згадка про грамоту та її зміст: AGAD, AZ 32, s.924-925.
10. Копія: AGAD, tzw.ML, dz.IV B, Sygn.17, f.182v.
11. Сецинский Е. Исторические сведения о приходах и церквах Подольской епархии. Каменецкий уезд / [Соч.] Свящ. Е. Сецинского. - Каменец-Подольский, 1895. - XXII, c.334
