15 століття:
1449 рік, 16 липня, Теребовля. Запис в книзі галицького земського суду про поділ синами Януша Кирдиєвича батьківського маєтку. В наслідок якого Сиґізмундові (або Зиґмундові) дісталися села: Давидківці, Шманьківці, Лопотівці, Чорнокунці та Свелівці. (Akta grodzkie iziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiegowe Lwowie w skutek fundacyi śp. Aleksandra hr. Stadnickiego. - T.12. - №CXV . -s.217-218)
«Також Йоаннес Кєрдей пред’явив грамоту Його Величності писану руськими
літерами з печаткою дану на село Гемківці.
Також показав іншу грамоту писану
латинськими літерами з печаткою на село Шманьківці; із зобов’язанням особистого
проживання в селі та служби одним списом та чотирма лучниками.
Також показав грамоту на вічне дарування села Шаків із зобов’язанням особистого проживання в селі та зобов’язанням служби одним списом та двома лучниками.» (Jabłonowski A. Źródła dziejowe. T. 18, cz. 1. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7, cz. 1. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. – Warszawa, 1902. – s.53.)
1485 рік,
29 вересня, Снятин. Король Казимир IV підтверджує продаж Яном Фредро із Плешовець братам Бучацьким
половин сіл Шманьківці і Швайківці у Скальському повіті на річці Сарнек за 200
гривень та двох коней вартістю 50 гривень. (Грушевський М. Матеріали до історії суспільно-політичних відносин в
Західній Україні // Записки наукового товариства ім.Шевченка. Т.63. Кн.1.
с.62-63)
1493 рік.
Подимний реєстр Подільського воєводства: З першої частини Шманьківців сплачено
від 13 димів, від другої частини – сплатив хорунжий від десяти і восьми димів. (Архив Юго-Западной Россіи. - К, 1894. - с.335).
1530 рік, на святого Войцеха. Поборовий реєстр Подільського воєводства:
«Шманьківці пана Каштеляна [Кам’янецького Яна Творовського],
сплачено від двох дворищ;
Там же
Іскрицького, сплачено від 4 дворищ;
Там же Деметрія, спустошено». (AGAD, ASK, I, №45, f.9v)
1530 рік, в третю неділю Великого посту. Поборовий реєстр Подільського воєводства:
«Шманьківці, пана Каштеляна [Кам’янецького Яна Творовського], сплачено від двох дворищ;
Там же, Іскрицького, сплачено від 4
дворищ Федором;
Там же, Деметрія, спустошено». (AGAD, ASK, I, №45, f.23v)
1531 рік, в четверту неділю Великого посту. Поборовий реєстр Подільського воєводства:
«Шманьківці, пана Каштеляна [Кам’янецького Яна Творовського], сплачено від двох дворищ;
Там же, Іскрицького, сплачено від 3
дворищ Федором;
Там же, Деметрія, спустошено». (AGAD, ASK, I, №45, f.35v)
1533 рік, Ян Свірч віддає у заставу своєму швагрові Яну Дзітриху частину в селі Шманьківці (Pułaski Kazimierz Stare osady w ziemi kamienieckiej i dziedziczące na nich rody podolskiej szlachty historycznej // ejusdem Szkice i poszukiwania historyczne. - Serya trzecia. - Krakow, 1906. - s.73 =ЦДІАУК, ф.37, оп.1, спр.1, арк.209)
1534 рік, на Святого Бартоломея. Поборовий реєстр Подільського воєводства:
«Шманьківці, пана Каштеляна [Кам’янецького Яна Творовського], сплатив Пайко від двох дворищ;
Там же, підкоморія, сплачено від 3
дворищ Федором;
Там же, Деметрія, від 1 дворища сплатив Федір з Мелейовець». (AGAD, ASK, I, №45, f.72v)
1535 рік, на Святого Бартоломея. Поборовий реєстр Подільського воєводства:
«Шманьківці, пана Каштеляна [Кам’янецького Яна Творовського], сплатив Федір від двох дворищ;
Там же, підкоморія, сплачено від 3
дворищ Федором;
Там же, Деметрія». (AGAD, ASK, I, №45, f.82v)
1542 рік, на Зелену неділю. Поборовий реєстр Подільського воєводства:
«Шманьківці,
пана Йордана, сплатив Микита з звідти ж від двох дворищ;
Там же, Деметрія». (AGAD, ASK, I, №45, f.93v)
1542 рік, на Святого Бартоломея. Поборовий реєстр Подільського воєводства:
«Шманьківці,
пана Йордана, сплатив від 3 дворищ [Станіслав Ловчовський, скальський підстароста]Добек, управлінець;
Там же, Деметрія». (AGAD, ASK, I, №45, f.104)
1544 рік, четвер після свята Святого Луки, Кам’янець-Подільський. Розподіл маєтків поміж Рихчицьким, Пшезвоцькою та Карапчевською; маєтки наступні: Давидківці, Шманьківці, Лопотівці, Чорнокінці, Оринин, Присілок, Привороття, Устя, Цвіклівці, Сокіл, Підгородище, Бодзвяни, Настасів, … Кормильче. (ЛННБ ім.В.Стефаника. Відділ рукописів, ф.141, оп.1, спр. 99, № R.3)
1552 рік, на Вознесіння Пресвятої Діви Марії. Поборовий реєстр Подільського воєводства:
«Шманьківці, Лянцкоронського [Станіслава, скальського старости],
сплачено від 10 дворів;
Там же Дзєтрих [Ян], пошесть.
Там же Творовська, пошесть». (AGAD, ASK, I, №45, f.166v)
1553 рік. Поборовий реєстр Подільського воєводства:
«Шманьківці, від обох частин, сплачено від 3 дворищ». (AGAD, ASK, I, №45, f.176)
1563 рік, 11 вересня. Поборовий реєстр Подільського воєводства:
«Шманьківці, з частини пана Бучацького, сплатив Ян Єзьорковський від 3 дворищ». (AGAD, ASK, I, №45, f.260v-261)
1565 рік. Поборовий реєстр Подільського воєводства:
«Шманьківці, частина пана
Творовського, від 3 дворищ, від одного млинського колеса заплатив слуга Симон
Івановський;
Шманьківці, частина пана Лянцкоронського,
старости Скальського, від 5 дворищ, 1 священника та 4 коморників заплатив його
слуга Колбус;
Шманьківці, пані Дзєтрихової, від 3
дворищ, 1 коморника заплатив пан Мішовський».
(Jabłonowski A. Zródła dziejowe. – Warszawa, 1889. – T. 19. – s.183, 186)
1569 рік. Поборовий реєстр Подільського воєводства:
«Шманьківці, частина Дзєтрихової, 3
дворища, 1 коморник;
частина пана Творовського, 3 дворища, 1 колесо млинське». (Jabłonowski A. Zródła dziejowe. – Warszawa, 1889. – T. 19. – s.224, 225)
1578 рік. Поборовий реєстр Подільського воєводства:
«Шманьківці:
·
Частина пана
Вільковського, в оренді Нєзабитовського: від 10,5 дворищ, городників 8 по 6
грошів, коморників 7, по 2 гроші, млинське колесо – 24 гроші, ступа – 15 грошів,
піп – 2 злотих, за торгівлю алкоголем – 2 злотих.
·
Частина
пані Коженьовської в оренді Рамульта: від 7 дворищ, колеса млинського – 12 грошів,
ступи – 15 грошів, ремісника одного – 4 гроші, городників 2 – по 6 грошів,
городник без худоби – 4 гроші.
· Частина пані Свірчовної та Язловецької в оренді Ґолінського: від 3 дворищ, від коморників 10 – по 2 гроші». (Jabłonowski A. Zródła dziejowe. – Warszawa, 1889. – T. 19. – s.290-291)
1579 рік. Поборовий реєстр Подільського воєводства:
«Шманьківці, частина Рамульта:
Від 8 дворищ – 8 злотих; від 2 городників по 6 грошів – 12 грошів; від 4 городників по 4 гроші – 16 грошів; від млинського колеса і ступи – 27 грошів». (AGAD, ASK, IV, №40, f.39)
1583 рік. Поборовий реєстр Подільського воєводства:
«Шманьківці:
Від 12 дворищ, від 17 коморників по
2 гроші, від 2 ступ млинських – по 15 грошів, від 8 городників по 6 грошів, від
священника;
Частина пані Свірчовної та Язловецької в оренді Ґолінського: від 4 городників по 4 гроші, від 3 городників по 6 грошів, від виготовлення та збуту алкогольних напоїв». (Jabłonowski A. Zródła dziejowe. – Warszawa, 1889. – T. 19. – s.290-291)
1609 рік. Станіслав
Ґольський, воєвода руський, віддає Марцінові Маковецькому половину села
Швайківці та фільварок в Шманьківцях, ті менші половини, котрі Маковецький
посідав згідно доживотнього права від Миколая Бучацького. (ЛННБ ім.В.Стефаника.
Відділ рукописів, ф.141, оп.1, спр. 2301, арк.8 зв.)
1610 року, 22 лютого в
Чорткові. Станіслав Ґольський, воєвода руський та староста барський
закладає кляштор Домініканів з костелом під назвою Пресвятої Діви Марії та св.Станіслава
в Чорткові. Кляштору виділяє більшу частину в селі Шманьківці із ставками:
перший – Млинський, другий – при Дворі, третій – Кам’яний, четвертий
Мацеєвський, п’ятий – Дем’яновський. Вельможний Станіслав Лянцкоронський з Бжезя та вельможні Ян і Миколай Потоцькі з Потока також виділяють кляштору свої
частини в цьому селі. (Barąc. S. Rys
dziejów zakonu kaznodziejskiego w Polsce. Tom 1. Lwów, 1861. – s.413-414)
1623 рік. Зофія з Бжезя, дружина Миколая Чурила з Ґорая, рідна сестра і спадкоємиця Станіслава Лянцкоронського, воєводи подільського, свої дідичні маєтки села Шманьківці менші і більші і Швайківці відступає Павлові Кєлпінському та його спадкоємцям. (ЛННБ ім.В.Стефаника. Відділ рукописів, ф.141, оп.1, спр. 2301, арк.8 зв.)
1624 рік, 6 лютого. Бій біля села Шманьківчики між польською армією під командуванням Станіслава Конєцпольського та татарською ордою. (https://uk.wikipedia.org/wiki/Битва_під_Шманьківцями )
1624 рік, 26 листопада. Монахи-домінікани з Чорткова разом із дідичем частини села Шманьківці Павлом Кєлпінським зводять тут оборонний замок з валами для оборони від татар. (Barąc. S. Rys dziejów zakonu kaznodziejskiego w Polsce. Tom 1. Lwów, 1861. – s.414-415)
1627 рік. Павло Кєлпінський ті маєтки відступає Марціну Маковецькому. (ЛННБ ім.В.Стефаника. Відділ рукописів, ф.141, оп.1, спр. 2301, арк.8 зв.)
1644 рік в замку Теребовлі. Ґабріель Кєлпінський, син Марціна, відступає свої маєтки Шманьківці, що розташовані у Подільському воєводстві у Кам’янецькому повіті, що одідичив після смерті свого брата Павла в цілосності і з всіма користями, на користь Кшиштофа Кєлпінського і його законних спадкоємців, а від усіх претензій і процесів зі своєї сторони звільняється і акт дарування підтверджує присягою. (ЛННБ ім.В.Стефаника. Відділ рукописів, ф.141, оп.1, спр. 2301, арк.63)
«Частина села Шманьківці, ордену
Домініканів, селянин Федір Івасєчко з Шманьківців присягнув на 4 дими;
Частина пані Єлізабети Йорданової, вдови по Ольбрахту Йордану, селянин Кіндрат присягнув на 3 дими». (AGAD, ASK I, №45, f.336v, 630v-631)
1653 рік,
на королівському дворі у Варшаві. Вацлав Кєлпінський, син Станіслава, та
рідний брат Яна Кєлпінського, свої маєтки: села Шманьківці та інші нерухомі та
рухомі, що одідичив після батька і матері та по рідному браті, відступає на
користь своїх двоюрідних братів: Адама та Феліціана Кєлпінських. Від претензій
на ті маєтки із свого боку відмовляється та акт дарування підтверджує присягою.
(ЛННБ ім.В.Стефаника. Відділ рукописів, ф.141, оп.1, спр. 2301, арк.71)
«Селянин Куриш із Шманьківців з
частини кляштору ордену Домініканів чортківських присягнув про спустошення села»;
«Селянин Жадан Дадеренко з села Саферівка барського колегіуму присягнув про спустошення містечка Кужелова, сіл Шманьківці та Залуччя». (АЮЗР, ч.7, т.ІІ, с.519)
1661 рік,
на королівському дворі у Варшаві. Адам, син Ґабріеля Кєлпінського, свої маєтки
Шманьківці та Шманьківчики, що зосталися по безпотомній смерті батька Павла
Кєлпінського, записує Ґабріелю з Сільніц Сільніцькому, львівському ловчому,
ротмістрові хоругви Станіслава Потоцького, воєводи краківського і гетьмана
великого коронного. (ЛННБ ім.В.Стефаника. Відділ рукописів, ф.141, оп.1, спр.
2301, арк.71 зв.)
1671 рік, 26 липня. Ульріхфон Вердум називає село Черниховом; перебуваючи тут з військовим обозом він занотував
у своєму щоденнику, що «це село мало замок, яке кілька днів тому, після
тривалої оборони, татари взяли штурмом і вбили всіх людей не пошкодувавши жінок
і дітей". Люди Вердума бачили тіла вбитих, які ще не були поховані. (Cudzoziemcy
w Polsce: L. Naker, U. Werdum, J. Bernoulli, J.E. Biester, J. J. Kausch /
Liske Ks. – Lwów, 1876. – s.137)
1672 рік. ҐабріельСільніцький, чернігівський каштелян, свої маєтки: села Шманьківці і
Шманьківчики відступає Станіславові Маковецькому, летичівському стольнику і
його спадкоємцям. (ЛННБ ім.В.Стефаника. Відділ рукописів, ф.141, оп.1, спр.
2301, арк.8 зв.)
1678 рік, Львів. Комісія по призначення відшкодування шляхті за втрачені маєтки у Подільському воєводстві:
«Село Шманьківці – володіння Чортківського кляштора; за 60 димів. Дідич – Станіслав Маковецький, летичівський стольник; відшкодування Ґабріелю Сільніцькому, кам’янецькому каштеляну, який має запис на цьому маєтку 2100 злотих відкладено на другий рік». (Крикун М. Документи комісарського суду Подільського воєводства 1678-1679 років. – Львів, 2015. - с.142)
1679 рік, Львів. Комісія по призначення відшкодування шляхті за втрачені маєтки у Подільському воєводстві:
«Село Шманьківці. Претензії стосовно Станіслава Маковецького, летичівського стольника, дідича частини села, від Ґабріеля Сільніцького, кам’янецького каштеляна, Яна Станіслава Домбровського, брацлавського ловчого, і Кшиштофа Яніцького щодо покарання його за невагу й несплату належних їм частин відшкодування, отриманого ним від зібраного вибранецького податку (Ґ. Сільніцький протестував подібно ще попереднього року в комісії Подільського воєводства по розподілу сум з цього податку). Відшкодування претендентам відкладено на третій рік». (Крикун М. Документи комісарського суду Подільського воєводства 1678-1679 років. – Львів, 2015. - с.142)
1710 рік. На утримання
гарнізону у фортеці Окопи Святої Трійці із села Шманьківці взято податку від
чверті і половини чверті дима. (ЛННБ ім.В.Стефаника. Відділ рукописів, ф.103,
оп.1, спр.44/45 І, №3613, арк.13)
1724 рік,
четвер після другої неділі після Пасхи. Вельможний Потоцький дарує свій маєток –
частину села Шманьківці кляштору чортківських Домініканів. (ЛННБ ім.В.Стефаника.
Відділ рукописів, ф.141, оп.1, спр. 99, №
S.180)
1749 рік, п’ятниця перед св.Яном. Акт розмежування поміж маєтками Шманьківці та Шманьківчики і Струсівка, маєтку залісся та маєком Чорнокінці та Лопотовці і Колиндяни. (ЛННБ ім.В.Стефаника. Відділ рукописів, ф.141, оп.1, спр. 100, № S.354)
1754 рік, понеділок після
першої неділі Великого посту. Акт розмежування між маєтками: Шманьківці,
Шманьківчики, Струсівка, Залісся та Колиндяни. (ЛННБ ім.В.Стефаника. Відділ рукописів,
ф.141, оп.1, спр. 99, № S.137)
1772 рік. З села Шманьківці від частини отців Домініканів сплачено подимного 34 зл. і 4 грошів, та котлового 29 зл. 28 грошів; від частини шляхецької сплачено подимного 14 зл. 26 грошів та котлового 12 зл. 28 грошів. (ЛННБ ім.В.Стефаника. Відділ рукописів, ф.5, оп.1, спр.3665, ст.221)
* * *
