Публікація.:
Białkowski L. Podole w XVI wieku. - Warzsawa, 1920. - s.183-184;
Копія: [старий опис] Київський центральний архів, книга 3598, аркуш 9.
Termini terrestres camenecenses sunt celebrati feria sexta in crastino Corporis Christi anno Domini millesimo quingentesimo vicesimo primo.
Prout nobiles Nicolaus et Stanislaus de Copyczyncze citaverunt nobilem lvan Vassylkowsky pro homine Fedor Dydkovycz cum uxore et duobus pueris profugis de Copyczyncze ad villam Copyczyncze (sic). Qui quidem lvan Vasylkowski attulit inhibicionem domini capitanei seu a domino capitaneo, judicium sibi recepit ad deliberandum ad proximos terminos terrestres, si debet iudicare aut non. Cuius inhibicionis tenor sequitur: Stanislaus Lanczkowsky (s.) de Brzeszye, pincerna sandomirensis et capitaneus camenecensis terrarumque Podoliae generalis, vobis generosis Ambrosio de Syekyrzyncze patruo nostro jMdici et exactori et Victorino Podphylypski subiudici terrestribus camanecensibus notum facimus, quia nobiles Nicolaus et Stanislaus de Copyczyncze, palatinatus terrarum Russiae districtusque Trebowliensis, citaverant nobilem lvan de Brevsznycze alias Vasylkovcze, Regiae Majestasis subditum feodalem iure feodali constitutum alias mana. qui jure naturali suo castri (s.) Scaleń, additus est iuxta privilegium suum de quo gaudet. Serenissimus rex et dominus dominus Sigismundus, Dei gratia rex, nobis stricte mandavit ut terrigenas feodales in iure terrestri iudicare non admitteremus et ne respondeant coram G. V., sed tanquam regregati specialiter observati sunt, quod quando ad ius castrense camenecense capitaneatus nostri requisiti fuerint in eodem respondere debent, eo ne aestiment se a solutione Majestatis regiae liberiesse, prout vos liberi estis. Quoniam ex providentia Majestatis regiae iure feodali sunt provisi et observati et non ex iure vestro terrestri. Proinde nos capitaneus vobis vigore Majestatis regiae nostraque a sua Serenitate regia concesso prohibemus, ne praesumetis terrigenam feodalem iudicare iure vestro terrestri sed coram castrensi camenecensi, ad quod sunt exempti. Datum in Scala feria secunda post festum sanctae Trinitatis (27 maja) a D. millesimo quingentesimo vicesimo primo. Quae quidem partes habebunt terminum pro illo tempore sicut hodie habere debuerunt juri et citacioni in nihil nocendo.
* * *
Відбулося на кам'янецьких земських рочках в п'ятницю наступного дня після сята Тіла Христа року Господнього 1521-го
Оскільки шляхтичі Миколай і Станіслав з Копичинців викликали шляхтича Івана Васильковського за чоловіка Федора Дідковича з його дружиною та двома дітьми, які втекли з Копичинців до села Копичинці (sic!).
Цей же Іван Васильковський представив заборону від пана старости, або від самого пана старости, прийнявши судовий розгляд для вирішення на найближчі земські рочки, чи повинен судити, чи ні. Зміст цієї заборони є таким:
Станіслав Лянцкоронський з Бжезя, підчаший сандомирський та староста кам'янецький і генеральний подільський староста, вам, шляхетним Амвросію з Сєкирчинців, нашому стрийові, та збирачу податків, і Вікторину Подфіліпському, підсудкові земському кам'янецькому, повідомляємо:
Оскільки шляхтичі Миколай і Станіслав з Копичинців, із воєводства руського, повіту теребовельського, викликали шляхтича Івана з Брежниці, або по-іншому Васильківського, королівської величності підданого, феодала, встановленого за правом ленним, іншого маєтку, який своїм природним правом належить до замку Скали, і користується відповідно до свого привілею.
Його ясновельможність король і пан, пан Сигізмунд, з Божої ласки король, суворо нам наказав, щоб ми не допускали розгляду земськими судами феодалів у земському праві і щоб вони не відповідали перед вашими милостями, а були розглянуті тільки як спеціально звільнені від цього.
Тому, коли їх викличуть до замкового суду кам'янецького, вони повинні відповідати саме там, щоб не вважали себе вільними від сплати податків на користь королівської величності, так, як і ви самі є вільними.
Оскільки з волі королівської величності вони забезпечені та захищені ленним правом, а не вашим земським правом, то ми, староста, на основі влади королівської величності та даних нам від його королівської милості повноважень, забороняємо вам судити феодального землевласника за вашим земським правом, а лише перед замковим судом кам'янецьким, до якого вони підлягають.
Дано в Скалі в понеділок після свята Святої Трійці (27 травня) року Божого 1521.
Сторони матимуть термін у цій справі такий самий, як вони мали б сьогодні, без жодної шкоди для їхніх прав і виклику.
* * *
Цей документ є типовим прикладом судового розгляду на ранньомодерному Поділлі та демонструє кілька важливих юридичних і соціальних аспектів феодального права у Короні Польській
Основні моменти документа:
-
Спір про втікачів
-
Шляхтичі Миколай і Станіслав з Копичинців подають позов проти Івана Васильковського у зв’язку з тим, що той прихистив Федора Дідковича, його дружину та двох дітей, які втекли з Копичинців.
-
Це типовий конфлікт для тогочасного суспільства, адже феодали жорстко контролювали своїх підданих, і втеча селян або слуг без дозволу власника сприймалася як порушення його прав.
-
Феодальна юрисдикція та королівська заборона
-
Васильковський, у відповідь на позов, подає заборону (inhibicio) від Станіслава Лянцкоронського, кам'янецького старости.
-
Заборона посилається на те, що Васильковський є феодальним васалом короля, а отже, повинен відповідати лише перед замковим судом Кам'янця, а не земським судом.
-
Це підтверджується королівським привілеєм, який забороняв земським судам розглядати справи феодальних васалів без дозволу королівської адміністрації.
-
Особливий статус феодальних землевласників
-
У документі підкреслюється, що такі феодали, як Васильковський, підлягають особливій юрисдикції, що є частиною королівської політики контролю над місцевою шляхтою та магнатами.
-
Король Сигізмунд I не дозволяв земським судам судити феодальних землевласників, оскільки вони безпосередньо підпорядковувалися королівській владі та замковій адміністрації.
-
Політичний та адміністративний контекст
-
Станіслав Лянцкоронський, який видає заборону, є не просто урядником, а генеральним старостою Поділля, що свідчить про важливість цієї справи.
-
Лянцкоронський діє від імені короля, а його заборона фактично захищає феодальні права королівських підданих перед місцевою шляхтою.
-
Юридична процедура
-
Документ також підтверджує, що спір не закривається остаточно, а лише відкладається до наступного засідання, коли має бути вирішено, чи Васильковський взагалі підлягає суду в цій справі.
-
Формулювання «термін для справи залишається таким, яким був би сьогодні» означає, що сторони не втрачають своїх процесуальних прав.
Висновки:
-
Цей документ демонструє конфлікт між місцевими шляхтичами та королівськими урядниками, що було типовим у XVI столітті.
-
Підтверджується поділ юрисдикцій – земська юстиція не могла судити феодалів без дозволу короля.
-
Королівська адміністрація намагається контролювати шляхту і зберігати вплив над власниками ленних маєтків.
-
Документ ілюструє процедуру вирішення земельних і правових суперечок у той час, зокрема через систему судових заборон.
Загалом, це цінне джерело для розуміння правової системи, соціальних відносин і адміністративного устрою Поділля в першій половині XVI століття.
