Король Сиґізмунд ІІІ підтверджує Якобу Лютомирському локацію нового містечка на ґрунтах його дідичного села Касперівці, у місцині, що зветься За Серетом у Деренівці. Запроваджує у містечку магдебурзьке право та щорічні ярмарки згідно руського календаря: перший на Григорія, тобто Юрія, другий - на Різдво св.Івана, третій – на Покрови, четвертий – на Стрітення; щотижневі торги кожного вівторка та суботи. Варшава, 8 серпня 1619 року

Копія: AGAD, MK 163, f.279-280;

Згадка в літературі: Balinski M., Lipinski T. Starożytna Polska, t.III, s.177;  

Заголовок копіїста: Concessio iuris magdeburgense nundinarum ac aliarum immunitatum oppido Lutomirsk.

Король Сигізмунд ІІІ на прохання Олександра Гумецького запровадує в його дідичному містечку Сокільці два щорічних ярмарки: один на Спаса, другий - на Покрови, згідно старого календаря; а також один щотижневий торг в четвер. Варшава, 20 липня 1630 року

Копія: AGAD, MK 178, f.155-155v;
Заголовок копіїста: Jarmarki dwa ieden na Spasa drugi na Pokrowę swiętą miasta Sokolec nazwanemu dane.

Conservatio generosi Simonis Tarlo jus terciae advitalitatis super capitaneatum Skalensem in palatinatu Podoliae situm. Varsavie die 20 januarii 1769

Копія: AGAD, MK KK 43, s.255-256;

Заголовок: Conservatio generosi Simonis Tarlo jus terciae advitalitatis super capitaneatum Skalensem in palatinatu Podoliae situm.

Інвентар маєтку частини містечка Копичинці, що належить теребовлянському підчашію Юзефові Баворовському, 1732 рік

 Оригінал: ЛННБ ім.В.Стефаника, відділ рукописів, ф.209, оп.1, спр.403, арк.165-169.

Метрика Збризького костелу за 1891 рік

Копія: ДАХмО, ф.685, оп.2, спр.933, арк.453-493зв.

Метричні книги храмів містечка Чемерівці

Метрика Збризького костелу за 1860 рік

Копія: ДАЖО, ф.178, оп.52, спр.195, арк.354-372зв.;

Метрика Збризького костелу за 1839 рік

Копія: ДАЖО, ф.178, оп.51. спр.195, арк.282-326;

Метрика Збризького костелу за 1838 рік

Копія: ДАЖО, ф.178, оп.51, спр.195, арк.254-281;

Метрика Збризького костелу за 1837 рік

Копія: ДАЖО, ф.187, оп.51, спр.145, арк.227-253;

Метрика Збризького костелу за 1914 рік

Оригінал: ДАХмО, ф.685, оп.6, спр.32, арк.549-557;

Метрика Збризького костелу за 1875 рік

Копія: ДАХмО, ф.685, оп.6, спр.13, арк.545-578зв.

Метрика Збризького костелу за 1836 рік

Копія: ДАЖО, ф.178, оп.51, спр.145,  арк.202-226зв.;

Метрика Збризького костелу, 1835 рік

Копія: ДАЖО, ф.178, оп.51, спр.145, арк.175-201;

Список документів із справи 566 «маєткові акти Злочовських дотичні до маєтків Сидорів, Кривеньке, Зелена Лука»

Оригінал: ЛННБ ім.В,Стефаника, відділ рукописів, ф.209, спр.566

Сповідальні відомості Свято-Миколаївської церкви села Дерев’яне за 1816 рік

Оригінал: ДАХмО, ф.315, оп.1, спр.7029, арк.273-279зв. (кадри 558-573)

Сповідальні відомості Свято-Миколаївської церкви села Дерев’яне за 1798 рік

 Оригінал: ДАХмО, ф.315, оп.1, спр.6740, арк.227-236 (кадри 448-466)

Казимир Пуласький «Марковські гербу Боньча». Друк в Бродах, 1910

 Переклад з польської Б.А.В.

-с.1-

Марковські гербу Боньча

(подільська гілка)

 

Походять з Підлясся, писалися з Великого Маркова, рід старошяхецький, розгалужений з давніх часів. Тут подаємо родовід лише подільської гілки Марковських[1], зазначаємо також, що в Королівстві, в Литві та на Волині, квітнуть окремі гілки того ж самого роду Боньчів Марковських, а Марковські, що осіли тепер у Великопольщі, користуються гербом Шеліга.

Подільську лінію Марковських на початку 18 століття заклав Міхал-Матеуш Марковський, син Яна, більського скарбника та Анни Гриневецької, онук Казимира (пом.1688 р.) та Катерини Калечинської. Той же Казимир був сином Яна, онуком Яна та Аґнєшки Дзвонковської, правнуком Юзефа, підсудка більської землі в 1544 р., про що Нєсецький[2] вже добре знав.

Марковські прибули на Поділля одразу після звільнення від турків-османів, в перших десятиліттях 18 століття. З трьох синів Яна, більського скарбника, та Анни Гриневицької, Юзеф залишився на Підляссю, де був мельницьким хорунжим, два інші брати: Олександр та Міхал-Матеуш переселилися на Поділля. Сестра їхня, не відома по імені, одружена із Руцінським.

 

Вельможні брати Марковські: Юзеф, Ігнацій, Францішек та Ян, здійснюють поділ батьківського маєтку між собою. Сказинці, 3 січня 1746 року

Регеста: ЛННБ ім.В.Стефаника, відділ рукописів, ф.5, оп.1,  спр.4697, арк.17-17зв.

Поділ маєтку їх милостями панами Калиновськими. Гусятин, 12 жовтня 1623 року

Копія: ЛННБ ім.В.Стефаника, відділ рукописів, ф.5, оп.1. спр.4670, арк.1-3;
Згадка в літературі: Boniecki A. Herbarz Polski, t.9, s.151;

Перелік документів справи 4699 з Архіву Марковських

 ЛННБ ім.В.Стефаника, відділ рукописів, ф.5, оп.1, спр.4699

Король Сигізмунд Август дарує Бернардові Претвичу, барському старості, вічне право спадкового володіння на замок та містечко Шаравка із селами, фільварками, млинами, та усім іншим, що до неї належать. Краків, 12 березня 1550 року

Копія: AGAD, MK 79, f.177v-179;
Регеста: MRPS V, №4975;
Згадка в літературі: Грушевскій М. Барское староство. Исторические очерки XV-XVIII в. - Кіев, 1894. - с.104; Pułaski K. Stare osady w ziemi kamienieckiej i dziedziczące na nich rody podolskiej szlachty historycznej // ejusdem. Szkice i poszukiwania historyczne. – serya trzecia, Krakow, 1906. – s.29; 

Заголовок копіїста: Donatio perpetuа et iure haereditario castri et oppidi Szaraffka cum vills et paediis, molendinis coeterisque omnibus ad ipsum pertinent generoso Bernhardo Prethwicz.

Король Сигізмунд І запроваджує в містечку Шаравка, що знаходиться в Кам’янецькому повіті, два щорічних ярмарки: на Вознесіння Господнє та Воздвиження Святого Хреста (14 жовтня), а також щотижневий торг кожної п’ятниці. Краків, 10 липня 1546 року

Копія: AGAD, MK 70, f.607-608v;
Регеста: MRPS IV, №7787;
Заголовок копіїста: Privilegium super duo fora annalia in oppido Szerawka instituen[tur].

Король Сигізмунд І дає згоду державцеві села Шаравка Філіпу Домарату на зведення в тому селі фортеці на певних умовах. Краків, 5 березня 1507 року

Копія: AGAD, MK 23, s.60;
Регеста: MRPS IV, №72;
Заголовок копіїста: Littere edificandi fortalium in Sarawka nobili Philipo Domarath consensus.

Король Казимир IV записує подільському зем’янинові Домаратові 30 гривень на маєток Шаравка з прилеглостями. Опатів, 7 січня 1490 року

Згадка: AGAD, MK 14, f.350v;
Регеста: MRPS I, №2093.

Гелена Калиновська, донька Марціна Адама Калиновського, разом із своїм чоловіком Якубом Владиславом Морштином, сандмирським воєводою, уступають усі свої маєтки стражникові Великого князівства Литовського Станіславу Владиславові Потоцькому. Краків, 1726 рік

Оригінал: Archiwum Państwowe w Krakowie, zespoł Sąd grodzki krakowski, sygn.366, s.1903-1909;

Заголовок: Morstinowa Potockiemu donat et Potocki super exceptione consensit.

Згадка в літературі про документ: Bonieckі A. Herbarz Polski. t.9, s.153; Крикун М. Місто Могилів над Дністром у XVII ст. // Його ж. Подільське воєводство у XV-XVIII століттях. - Львів, 2011, с.354.

Маєтки, які дарує Гелена Потоцькому: "...маєтки власні та дідичні у воєводствах Руському, Подільському, Київському, Брацлавському та Україні, як і в інших воєводствах… тобто: містечка Букачівці, Гусятин, Могилів, Стрижівка, Струсів, Хоростків, Гумань, Буки, Нестерман, Гимерманівка, П’ятничани, Камінь, Янів, Црепашинці, Лісні, Борачин, Бразкінів, Демівка, Адамґрод, Потік, Устя, Кассатин, Ямпіл, Кацкіче, Возне, Махавка, Рознє, Козухівка, Китайґрод, Соколівка, Казіце, Коштопол, Чайківка, Лещенів, Буків, Ярполь, Буханів, Баловач, Хородельце, Іванки, Соколівка, Хородовка, Кровінка, Луки, Острівчик з селами, фільварками та висілками, що здавна до вищезаписаних міст приналежні…"

З історії села Ярослав/Жабинці (до кінця 17 століття)

Вже декілька років займаючись аматорським дослідженнями з історичного краєзнавства, відкрив для себе неймовірний факт, - в минулі століття на околицях Скали-Подільської існували населені пункти, яких зараз не існує. Вони або стали частиною сусідніх сіл, як-то, наприклад, село Красилів  -  зараз є частиною села Гуків, чи, наприклад, село Лопотівці -  частиною Колиндян, або взагалі перестали існувати.

Король дає Миколаю з Синяви Хорунжичу повноваження закласти з села Бережани Львівської землі місто на німецькому праві, а також запроваджує два щорічних ярмарки на свято Вознесіння Господнього та Петра, та щотижневий торг кожної п’ятниці. На сеймі в Кракові, 26 березня 1530 року

Копія: AGAD, MK 44, f.480;
Регеста: MRPS IV, №5581;
Заголовок: Erectio oppidi ex villa Brzezany in terra Leopoliensi sittum generosi Nicolai Chorazicz, aulici regi.

Сповідальні відомості Свято-Успенської церкви містечка Збриж за 1875 рік

 Оригінал: ДАХмО, ф.315, оп.1, спр.11908, арк.673-690 (кадри 1219-1253)

Сповідальні відомості Свято-Успенської церкви містечка Збриж за 1868 рік

 Оригінал: ДАХмО, ф.315, оп.1, спр.8817, арк.1026-1044 (кадри 1830-1866)

Сповідальний розпис Покровської церкви села Летава за 1819 рік

 Оригінал: ДАХмО, ф.315, оп.1, спр.7059, арк.622-640зв.

Сповідальні відомості Преображенської церкви в селі Покляки за 1819 рік

 Оригінал: ДАХмО, ф.315. оп.1, спр.7059, арк.805-808.

Сповідальні відомості церкви в селі Підпилип’я за 1819 рік

 Оригінал: ДАХмО, ф.315, оп.1, спр.7059, арк.802-804.

Сповідальний розпис Свято-Успенської церкви в селі П’ятничани за 1819 рік

 Оригінал: ДАХмО, ф.315, оп.1. спр.7059, арк.809-813.

Спогади сотника УГА Євгена Бородеєвича про перехід Збруча 16 липня 1919 року

Публікація: Євген Бородеєвич «В чотирикутнику смерти. Причинки до трагедії УГА на Великій Україні». – Нью-Йорк, 1975. – с.6-10

Сповідальні відомості Свято-Успенської церкви містечка Збриж за 1843 рік

 Оригінал: ДАХмО, ф.315, оп.1, спр.7652, арк.502-515.

Сповідальні відомості Свято-Михайлівської церкви містечка Збриж за 1819 рік

Оригінал: ДАХмО, ф.315, оп.1, спр.7059. арк.343-350.

Сповідальні відомості Свято-Троїцької церкви містечка Збриж за 1819 рік

Оригінал: ДАХмО, ф.315, оп.1, спр.7059, арк.337-342.

Король Сигізмунд ІІІ підтверджує та повторює привілей Владислава Ягайла, виданий у Львові 15 жовтня 1419 року, з печаткою меншої канцелярії, яким надавалось Шимонові Копичинському право осадження села Гадинківці на пустоші з тою ж назвою в теребовлянському повіті, над рікою Сарник. З нагоди закладення цього села Копичинському та його спадкоємцям записується на Гадинківцях 40 польських гривень. Люблін, 15 жовтня 1592 року

Копія: AGAD MK 133, f.533-533v;
Регеста: SMK II, №306;

Публікація: ZDM, cz.7, №1886;
Загловок: Vidimus literarum Wladislai regis Simoni Kopiczinski ad erigendi vilam Hadinkolbicze concessa.

Король Сигізмунд Август дає повноваження Йоахімові Подвербецькому на зведення містечка Шерваниця (Зарваниця) із свого дідичного села, що знаходиться на річці Стрипа у Теребовлянському повіті; крім того запроваджує в новому місті щотижневий торг кожної п’ятниці та щорічний на свято Відвідання Марії (2 липня), а також звільняє міщан від поборів на 20 років. Пйотрків, 28 грудня 1548 року

Копія: AGAD, MK 76, f.203;
Регеста: MRPS V, №198.
Заголовок копіїста: Locaсio oppidi Szerwanicza.

Король Сигізмунд Август дає повноваження Катерині із Злотників, дружині Якуба Бодзановського, галицького войського, звести з села свого дідичного Скомрос, що зараз знаходиться в Галицькій землі та Теребовлянському повіті на річці Серет, місто, яке зватиметься Бодзанів, мешканцям якого надає право магдебурзьке та свободу на 20 років. Пйотрків, 2 січня 1549 року

Копія: AGAD MK 76, f.206v;
Регеста: MRPS V, №206;
Заголовок: Locatio oppidi Bodzanow.

Король Сигізмунд І Старий обіцяє Янові Ратольду з Боришківців не викупляти в нього до кінця його життя королівські села Киплинці, Дерев’яна, Жванець та Яромирка, що знаходяться в кам’янецькому повіті. Краків, 11 квітня 1519 року

Копія: AGAD, MK 34, f.59-59v;
Регеста: MRPS IV, №2977;
Заголовок копіїста: Conseruatur Ratholdus circa possessorum villarum infrascriptorum

Генеалогія Тарлів

Оригінал: AGAD, zesp.219 "Heroldia Królestwa Polskiego", sygn.9 "Akta Heroldii Królestwa Polskiego tyczące się tytułu honorowego hr. Tarło", s.112.

Король Сигізмунд І Старий на прохання Яна Ратольда із Скшильна запроваджує щорічні ярмарки в містечку Городок кам’янецької землі: один на свято Вознесіння Діви Марії (15 серпня), інший на свято Миколая (6 грудня), щотижневий же торг кожної неділі. Краків, 13 березня 1512 року

Копія: AGAD, MK 26, f.113;
Регеста: MRPS IV, №10226;
Заголовок копіїста: Forum annum oppido Grodek in terra Camenecensi.

Вавжинець з Бжезя на Водзіславлю Лянцкоронський, підкоморій та воєвода краківський, дає згоду на викуп подружжю Валентию Казимиру Межеєвському, галицькому чашникові, та Аґнеті із Бжезя, дідичного маєтку містечка Бжезє (Збриж) з прилеглостями, тобто з селами: Сокиринці, Бурдяківці, Коцюбинчики Малі та Босира. Водзіслав, 7 січня 1724 року

Копія: Archiwum Narodowe w Krakowie, zesp.5 (Ksiegi grodskie Krakowskie), dz.1 (Inscriptiones), sygn.364, s.458-461;

Згадка в літературі: Cynarski S. Dzeje rodu Lanckoronskich z Brzezia. - Warszawa-Krakow, 1996. - s.197

Заголовок писаря: Feria sexta post festum sancti Valentini Martyris proxima, anno Domini millesimo septingentesimo vigesimo quarto. Lanckoronski Mierzeiewskim conjugibus roborat.

Лист Соломії з Межеєвських Тарло, дружини Адама Тарло, скальського та гоштинського старости, до Тереси Потоцької, у зв’язку із втручанням адресатки у справи не сплачених боргів євреями у її маєтку. 27 травня 1744 року, Скала.

Оригінал: AGAD, APŁ, sygn.3854.

Король Владислав Ягайло, бажаючи поліпшити стан укріплень міста Кам’янець, звільняє міщан та купців з Кам’янця на три роки від мита на терені всього Королівства, за винятком міста Львова, де вільно їм торгувати до 5 днів. Сандомир, 18 лютого 1431 року

Публікація: Ulanowski B. Wyjątki z najdawniejszej księgi miejskiej lubelskiej // AKH, t. 3, Kraków 1886, №10; ZDM, cz. 7, №2177.
Регеста: Kurtyka J. Materiały do repertorium podolskiego. Dokumenty z lat 1430-1447 // ejusdem Podole w czasach jagiellońskich. Studia i materiały / opr. Pawel Wilanowski. – Kraków 2011. – №16, с.455

Метрика Збризького костелу, 1834 рік

Копія: ДАЖО, ф.178, оп.51, спр.145, арк.139-173.

Король Сигізмунд І дарує кам’янецькому хорунжому Адамові Свірчу німецьке право для його села Завалля, що розташоване в Кам’янецькому повіті. На сеймі в Кракові, 9 березня, 1518 року

Згадка: AGAD, MK 30, f.176;
Регеста: MRPS IV/1, №2734;
Згадка в літературі: Pułaski Kazimierz Stare osady w ziemi kamienieckiej i dziedziczące na nich rody podolskiej szlachty historycznej // ejusdem Szkice i poszukiwania historyczne. - Serya trzecia. - Krakow, 1906. - s.69.

Король Сиґізмунд ІІІ дозволяє Вацлавові Сулковському та його дружині заснувати містечко Салинці* на магдебурзькому праві та закласти там замок; також встановлює там два щорічних ярмарки: один на свято Божого Тіла, другий - на св.Ядвігу; та дарує містечку герб із зображенням однієї руки голої, а другої - закутої в лати, що натягує тятиву лука зі стрілою. Варшава, 7 червня 1607 року

Згадка: Jabłonowski A. Źródła dziejowe. T. 5. Lustracye królewszczyzn ziem ruskich Wołynia, Podola i Ukrainy z pierwszej połowy XVII wieku. – Warszawa, 1877. – s.52

Фрагмент метричної книги Свято-Троїцької церкви м.Збриж, 1763-1767 рр.

 Оригінал: ЦДІАУК, ф.224. оп.1, спр.404

 

Метрика Збризького костелу, 1831 рік

Копія: ДАЖО, ф.178, оп.51, спр.145, арк.95-139. 

Метрика Збризького костелу, 1829 рік

Копія: ДАЖО, ф.178, оп.51, спр.145, арк.55-94.

Метричні книги храмів містечка Оринин

Асекурація Францішека з Бжезя Лянцкоронського. Краків, 22 червня, 1696 року

 Копія: ЛННБ ім.Стефаника, відділ рукописів, ф.141, оп.3, спр.295.

Інвентар частини села Залуччя*, що належить кляштору Кам’янецьких домініканів, 1786 р.

Оригінал: Kałuski, Wawrzyniec Acta Provinciae S. Hyacinthi In Russia Sacri Ordinis FF Praedicatorum Sub Initio Regiminis Eximii A. R. P. Sacrae Theologiae Praesentati Fratris Laurentii Kałuski Missionarii Apostolici Per Capitulum Cameneci Podoliae Anno 1786-to Die 8-va Septembris Celebratum In Priorem Provincialem Electi Inchoata. –  Kamieniec Podolski, 1786-1790 // Biblioteka Kórnicka, Sygnatura: BK 00096. – s.388-389

 

Метрика Збризького костелу, 1828 рік

Копія: ДАЖО, ф.178, оп.51, спр.145, арк.25-54 зв.

Метрика Збризького костелу, 1801 рік

Копія: ДАЖО, ф.178, оп.51, спр.145, арк.17-24 зв.

Ревізька казка міщан-євреїв містечка Збриж, Кам’янецького повіту, 1811 рік

Оригінал: ДАХмО, ф.226, оп.79, спр.3296.

Метрика Збризького костелу, вересень-грудень 1800 року

Копія: ДАЖО, ф.178, оп.51, спр.145, арк.11-16 зв.

Метрика Збризького костелу, 1798 рік

Копія: ДАЖО, ф.178, оп.51, спр.145, арк.5-9.

Метрика Збризького костелу, 1796 рік

Копія: ДАЖО, ф.178. оп.51, спр.145, арк.1-4зв.

Рішення Чемеровецької селищної ради про призначення Юркова Дмитра Іванович старостою сіл Сокиринці, Збриж та Вишневе. Чемерівці, 8 грудня 2020 року

Копія: Чемеровецька селищна територіальна громада;

Поголовне оподаткування міщан Сатанова, 1662 рік

Оригінал: AGAD, ASK I, №71, f.387.

Поголовне оподаткування міщан Гусятина, 1662 рік

Оригінал: AGAD, ASK I, №71, f.391-392.

_______________________________________________________________________________________

Король Сигізмунд ІІІ запроваджує у дідичному містечку Миколая та Войцеха Контських - Кривчу, що зараз зветься Красногора, два щорічних ярмарки та один щотижневий. Варшава, 30 червня 1627 року

Публікація: Додаток до Газети Львівської, 1853/48.

Копія 19 століття: AGAD, Zb. A. Czołowskiego, Sygn.195

Король Александр посвідчує Катерині Рихчицькій з Рихчича, що вона подарувала третю частину суми, які вона має записані на королівських маєтках, тобто: Чорнокунці, Дамбківці* та Лопотівці у кам’янецькому повіті, рідній сестрі своїй Анні з того ж Рихчича, дружині Яна Міляновського, львівського підчашія та королівського придворного. Сандомир, 21 травня 1502 року

Копія: AGAD, MK 17, f.364v;
Регеста: MRPS III, №518.

Король Сигізмунд ІІ Август на прохання Катерини з Бучача, вдови Яна Творовського, воєводи подільського, запроваджує в містечку Бучачі щорічні ярмарки: на свято Прокопа (4 липня) та Андрія (30 листопада); а також тижневі торги кожного четверга. Пйотрків, на сеймі, 7 грудня 1558 року

Копія: AGAD, MK 93, f.70v-71;
Регеста: MRPS V, №2327;
Заголовок: Institutio fororum annualiun et septimanalium in oppido Buczacz.

Король Александр увільняє мешканців містечка Теребовля, яких спустошили татари, від оплати податків на 10 років, а чопового - на 5 років. Люблін, на сеймі, 24 січня 1506 року

Копія: AGAD, MK 21, f.324v;
Регеста: MRPS III, №2546.

Король Ян I Ольбрахт дає звільнення міщанам Нового Міста Теребовлянського на 8 років від усіх податків після спалення його ворогами Христа - татарами. Львів, 25 травня 1497 рік

Згадка: AGAD, MK 16, s.59;
Регеста: MRPS II, №731;
Заголовок: Libertas opidanis Noue Ciuitatis;

Король Казимир IV записує Станіславу з Ходча, воєводі руському, 100 гривень на замку та місті Теребовля. Пшемаків, 2 грудня 1473 року

Копія: AGAD, MK 12;
Регеста: MRPS I, №1103;
Заголовок: Inscriptio per palatini Russie; Trabowla.

Постанова короля Сигізмунда І про перенесення засідань Теребовлянського земського суду до Бучача, поки не буде відновлений замок в Теребовлі. Краків, на сеймі, 30 березня 1527 року

Копія: AGAD, MK 40, s.635-636;
Регеста: MRPS IV, №15096;
Заголовок: Decretum ut termini terrestres districtus trembouliensis ad Buczacz transferantur et ibi celebrentur.,

Король Казимир IV дозволяє Янові Журавинському з Ходороставу, заснувати з свого села дідичного Букачівці, містечко на магдебурзькому праві; також запроваджує там два ярмарки, один на Вознесіння Господнє, другий – на св.Франциска (14 жовтня), та базари щочетверга. Краків, 14 лютого 1489 року

Копія: AGAD, MK 14, s.275-276;
Згадка в літературі: Starożytna Polska pod względem historycznym, jeograficznym i statystycznym opisana przez Michała Balińskiego i Tymoteusz Lipińskiego. T.2. – wyd.2. – Warszwa, 1885. – s.865 ;
Регеста: MRPS I, №1973;
Заголовок: Erectio opidi Bukaczowcze.

Король Владислав ІІ Ягайло на вічно дарує Георгію, люблінському міщанину, війтівство у місті Кам’янець та село Кормильче із зобов’язання служби одним списом. Червоногрод, 9 серпня 1402 року.

Згадка: AGAD, tzw ML, IV B 17, f.42v;
Публікація: Матеріали до історії суспільно-политичних та економічних відносин Західньої України / упор.М.Грушевський // Записки НТШ. – том 63. - №ХІ.

Король Сигізмунд ІІ Август запроваджує у містечку Бабшинці Мацея Добромірського, що знаходиться в Кам’янецькому повіті, два щорічні ярмарки, один на четверту неділю після Пасхи, другий на свято Гедвіґи (15 жовтня), а також щотижневі торги у неділю. Варшава, 5 лютого 1564 року

Копія: AGAD, MK 96, f.2844-285;
Регеста: MRPS, V, №9345;
Заголовок: Institutio nundinarum et fori hebdomadalis in oppido Babssince Mathiae Dobromirski;

Коментар: містечко Бабшинці це сучасне село Криків Чемеровецької громади.

Король Сигізмунд ІІ Август підтверджує грамоту вельможних Яна Христофора, графа на Тарнові, войниченського каштеляна, сандомирського та стрийського старости, та його дружини Зофії зі Спрови, дану ними у Вевьорці, в четвер на свято Дороти (6 лютого), 1561 року, котрою вони дарують сатанівським міщанам різні привілеї; а крім того запроваджує у містечку Сатанів три щорічних ярмарки: на Петра та Павла, на Різдво Діви Марії та на Обрізання Господнє, а також щотижневі базари кожної суботи. В Любліні на сеймі, в суботу після св.Якуба Апостола (27 липня) 1566 року

Копія: ЦДІАУК, ф.37, оп.1, спр.6, арк.100-101.
Публікація: Białkowski L. Podole w XVI wieku. - Warzsawa, 1920. - с.205-208.

Дідичі міста Сатанів, запроваджують для міщан магдебурзьке право, встановлюють порядок судових позовів, а також підтверджують місту ярмарки, що були надані Сигізмундом Августом, наказують оточити місто валами, і забезпечувати обороноздатність сатанівського замку (фрагмент). Бережани, 30 березня 1641 року

Публікація: Przezdziecki A. Podole, Wolyn, Ukraina: obrazy miejsc i czasow, Т. 2. - Wilno, 1841. - с.43-44. (як пише сам Пшездзецький, текст грамоти був вписаний до міських книг Сатанова, але Микола Крикун зауважує, що зараз в тих книгах немає цього привілею)

Король Сигізмунд І дає згоду Станіславові Лянцкоронському із Бжезє, сандомирському підчашію та старості кам’янецькому, викупити села: Гусятин, Вільхівці, Чубарівці та Кутківці з рук Адама Свирча, кам’янецького хорунжого. Вільно, 5 червня 1516 року

Копія: AGAD, MK 29, s.351;
Регеста: MRPS, IV, №10944;
Заголовок: Consensus Stanislai Lanczkorunski.

Майновий договір відносно сіл Маніковець, Гусятина та Котковець, в повіті Кам’янецькому, між королем Сигізмундом та королевою Боною – з одного боку, та Яном Свірчем – з другого. Краків, 21 червня 1539 року

Копія: AGAD, tzw.ML, IV B, №17, f.192v; ibidem MK 58, f.286-288;
Регеста: MRPS, IV, № 19849;
Публікація: АЮЗР, ч.8, т.1, №LV, с.85-86;
Заголовок: Privilegium Joannis Swiercz super villas Husiatin, Kotkowcze et Balwaniecz.

Список мешканців містечка Сатанів та їхніх повинностей, 1681 р.

Публікація: The Ottoman survey register of Podolia (ca. 1681) = Defter-i Mufassal-i Eyalet-i Kamaniçe. P. 1, Text, translation, and commentary / Dariusz Kołodziejczyk ; [Ukrainian Research Institute, Harvard University. Institute of Oriental Studies, National Academy of Sciences of Ukraine]. - с.268-271

Король Сигізмунд І дарує дідичним містам Станіслава Одровонжа, старости сандомирського, Сатанову та Рову, а також довколишнім селам, що до них належать, звільнення від поборів на 8 років. Краків, 17 березня 1532 року

Копія: AGAD, MK 47, f.293-293v;
Регеста: MRPS, IV, №16359;
Публікація: АЮЗР, ч.8, т.1, №XLIII, с.63-64.

Заголовок: Libertas oppidis Sathanow et Row.

Король Сигізмунд І на звернення Станіслава Одровонжа, подільського воєводи, погоджує скасування усіх поборів з міст Рів та Сатанів на 8 років. Краків, 25 червня 1538 року

Згадки: AGAD, MK 55, f.23;
Регести: MRPS, IV, №19247, 19248.

Король Сигізмунд І Старий повідомляє, що Миколай Монастирський усуває від охорони та керування маєтками: Іване, Устя, Лисівці, Більче, Садки, Залісся та містечка Городок, наймолодшого із спадкоємців Дмитра Язловецького, через несплату податків та доручає керування тими маєтками Станіславові Колі з Далейова, галицькому підкоморію. Пьйотрків, на сеймі, 4 березня 1519 року

 Копія: AGAD, MK 34, f.29-29v;

Регеста: MRPS, IV, №2925;

Король Михайло Корибут Вишневецький зберігає за подружжям Гієроніма та Йоанни Лянцкоронських доживотнє володіння запустілим селом Летава, що з давна належить до держави Скальської. Варшава, 24 грудня 1670 року

 Копія: AGAD, MK 209, f.417-417v.

Заголовок: Conservatio circa villam Latawa in capitaneatu Camenecensi gg.Lanckoronskich coniugum.

Перелік ротмістрів для оборони Поділля, бл.1577 р.

 Оригінал: AGAD, MK LL 39, f.39;

Заголовок:Describuntur nomina rotmagistrorum in Podolia militandorum.

Локаційний привілей для Мельниці

Варшава, 19 січня 1767 р. Король Станіслав Август дозволяє Францішкові Лянцкоронському, старості равському, звести містечко Мельниця із села з тою ж назвою, що лежить у Подільському воєводстві; дарує тому містечку магдебурзьке право; та встановлює такі щорічні ярмарки: на 21 березня, 6 і 20 квітня, 4 і 18 травня, 1, 15 і 20 червня, 10 і 24 серпня, 7 і 21 вересня, 5 і 19 жовтня, 16 і 30 листопада та 4 грудня; крім того в середу після Великодня руського, на наступний день по святі Івані Хрестителю, на наступний день по святі Іллі, та на наступний день по святі Михайла.

Інвентар села Мар’янівка, що зостається упривілейована у власності вельможного Флоріана Тарла, складений для представлення поточного стану в 1789 році в часі люстрації на ґрунті списаний.

 Оригінал: AGAD, ASK, LVI, №273, f.107-107v.

Інвентар села Красилів 1763 року

 Оригінал: AGAD, ASK, LVI, №273, f.18.

Інвентар села Гуків 1764 року

 Оригінал: AGAD, ASK, LVI, №273, 73-74v.

Інвентар села Жабинці з Ярославкою 1762 року

 Оригінал: AGAD, ASK LVI, nr.273, f.11-12v.

Інвентар села П’ятничани, 1761 рік

 Оригінал: AGAD, ASK, LVI, №213, f.1-2v;

Антоній Урбаньский "Збриж"

 З праці Антонія Урбаньского «Pro memoria», що вийшла у Варшаві в 1929 році, та присвячена зруйнованим маєткам на території України.

«Збриж, або по-іншому званий «Бжезє Нове» - лежить над Збручем в Подільській землі, кам’янецькому повіті.

Матеріали до історії Збризького костелу Кам’янець-Подільської дієцезії. Виписки з різних джерел, друга половина XIX століття

Оригінал: ЛННБ ім.В.Стефаника. Відділ рукописів, ф.5, оп.1, спр.4031.

Костел Збризький, дієцезії Подільсько-Кам’янецької, повіту Кам’янецького, деканату Зіньківського

Містечко Збриж Подільської губернії, Кам’янецького повіту, розташоване над річкою Збруч, яка в тому місці пливе від заходу до сходу, розмежовуючи Подільську губернію від Австрійської Західної Галичини, нижче кількома милями на схід впадає в Дністер; (містечко) лежить в гарному місці, вбого забудоване з дерева. В малій частині мешкають євреї. А в більшій – християни. Колись власником був Тарло, а тепер власників є декілька, як то: його вельможність Станіслав Стажинський, а також Томаша Вацовського, Кароля Дружбацького та Марціна Жепки спадкоємці. Немає тут жодних фабрик чи інших до громадського користування заводів, відстань до губернського міста Кам’янця-Подільського – 40 верст і там мають найближчу пошту.

Фундаційний привілей Станіслава Ґольського для домініканського монастиря в Чорткові. 22 лютого 1610 в Чорткові

Оригінал: Archiwum Dominikanów w Krakowie, dokumenty pergamin.
Публікація: Barąc. S. Rys dziejów zakonu kaznodziejskiego w Polsce. Tom 1. Lwów, 1861. – s.413-415.

Переклад: Федоришин П. Світло і тіні чортківських замків. - с.675-676

Король Владислав ІІІ дарує шляхетному Стиборові з Коморників, за вірну службу, війтівство у містечку Скала з двором та млином, а також пусткою Іванкове поле, котре він повинен заселити (село обдаровує магдебурзьким правом); а також із зобов’язанням військової служби одним стрільцем. Буда, 30 червня 1443 року

 Копія: Archiwum Główne Akt Dawnych, zespoł Archiwum Zamoyskich, sygn.32, s.934-935.

Заголовок: Advocatia in oppido Skala in terris Podoliae sittum et vastitas Ivankouo polie.

Літопис села Беражанка

15 століття:

Сандомир, в перший день Великого посту (14 лютого) 1431 р. Король Ягайло записує Махандеєві, слузі скальського старости Януша Кирдейовича, 30 гривень на село Бережани у Скальському повіті. (Регеста: AGAD. – AZ. – Sygn.32. – s.902; Копія (скорочена): ibidem, - s.924-925; Заголовок копіїста: Villa Brzezani in terrae Podoliae et districtu Scalensis)